Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №160/23566/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рокуСправа №160/23566/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Сумарокової Інги Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Сумарокової Інги Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від № 046350023380 від 21.07.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 періоди роботи з 11.12.2004 по 07.10.2020, з 24.12.2020 по 31.01.2022 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 12.07.2026 згідно з пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020 з дати виникнення права 23.06.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 12.07.2026 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2.

На момент звернення за призначенням пенсії їй виповнилося 50 років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькй області від 046350023380 від 21.07.2026 відмовлено в призначенні пенсії з причини відсутності пільгового стажу роботи по Списку № 2 та відсутності необхідного пенсійного віку 55 років.

За розрахунком відповідача страховий стаж становить 33 роки 8 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 – 4 роки 4 місяці 26 днів.

До пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи з 11.12.2004 - 02.08.2016; 03.08.2016-07.10.2020, оскільки в переліках до наказів про проведення атестації робочого місця від 30.12.2005 № 1363, від 31.12.2009 № 1204, від 08.12.2014 № 1363, від 02.12.2019 № 3897, відсутня посада гірника поверхні дільниці конвеєрного транспорту; 24.12.2020 -31.01.2022 оскільки в переліку до наказу про проведення атестації робочого місця від 02.12.2019 № 3897 відсутня посада машиніста насосних установок дільниці водовідливу та осушення урахуванням.

Сторона Позивача вважає, що документи Позивача Відповідачем були розглянуті поверхнево та невірно визначено право на пенсію, а рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним на підставі рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року № 1 -р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15).

Так, на думку сторони Позивача, при вирішення питання призначення пенсії Відповідач повинен був застосовувати приписи п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не приписи п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відтак, на момент звернення Позивача із заявою при призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 Відповідачеві було відомо про наявність такого рішення. Приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії Відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, чим порушив норму ст. 19 Конституції України, норми якої мають прямую дію.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.07.2026 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято рішення №046350023380 від 21.07.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній пільговий стаж роботи по Списку № 2 та відсутній необхідний пенсійний вік - 55 років. Вік Позивачки на момент звернення –50 років.

Відповідно до розгляду наданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж Позивачки на момент звернення склав 33 роки 8 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 – 4 роки 4 місяці 26 днів. За доданими документами Позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховані періоди роботи згідно наданої довідки від 26.06.2026 року №945, виданою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

-11.12.2004 - 02.08.2016; 03.08.2016 - 07.10.2020, оскільки в переліках до наказів про проведення атестації робочого місця від 30.12.2005 № 1363, від 31.12.2009 № 1204, від 08.12.2014 № 1363, від 02.12.2019 № 3897, відсутня посада гірника поверхні дільниці конвеєрного транспорту;

-24.12.2020 - 31.01.2022, оскільки в переліку до наказу про проведення атестації робочого місця від 02.12.2019 № 3897 відсутня посада машиніста насосних установок дільниці водовідливу та осушення урахуванням. Пільговий стаж зараховано з 01.02.2022 року по 26.06.2026 (підтверджено атестацією №889 від 01.02.2022).

Як передбачено підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, для підтвердження права на призначення пенсії на пільгових умовах до заяви про призначення пенсії додаються документи:

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 р;

- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Крім того, посилання Позивачки на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, як на підставу виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 50 років є необґрунтованим. Адже у наведеному рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі – Закон №1788-XII) від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII неконституційною, а отже – недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Закон №1788-XII, який був прийнятий до прийняття Конституції України, передбачав право на пенсійне забезпечення, яке за своєю природою та принципами відрізнялося від гарантованого Основним Законом загальнообов`язкового державного соціального страхування. На реалізацію положень Конституції України був прийнятий Закон №1058-VI, який є пріоритетним та визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування, призначення перерахунку та виплати пенсій.

Більш того, Законом №2148 внесено зміни до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058, відповідно до яких положення Закону №1788, що його положення застосовуються виключно в частині призначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Отже, у даному випадку можливе застосування лише положень Закону №1058.

При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яке покладено в основу обґрунтувань позову, не відновлює дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Тобто досягти віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пільгової пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України, особі необхідно було до 11.10.2017.

Відтак, рішення №046350023380 від 21.07.2026 про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог Позивача.

Ухвалою суду від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 12.07.2026 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046350023380 від 21.07.2026 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням встановленого пенсійного віку 55 років та необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2 10 років на дату звернення.

За результатами розгляду поданих документів відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача становить 33 роки 8 місяців 15 днів , пільговий стаж за Списком №2 –4 роки 4 місяці 26 днів, вік заявниці на дату звернення 50 років.

В обґрунтування відмови зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховані періоди роботи згідно наданої довідки від 26.06.2026 №945 виданою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

-11.12.2004-02.08.2016; 03.08.2016-07.10.2020, оскільки в переліках до наказів про проведення атестації робочого місця від 30.12.2005 № 1363, від 31.12.2009 № 1204, від 08.12.2014 № 1363, від 02.12.2019 № 3897, відсутня посада гірника поверхні дільниці конвеєрного транспорту;

-24.12.2020-31.01.2022 оскільки в переліку до наказу про проведення атестації робочого місця від 02.12.2019 № 3897 відсутня посада машиніста насосних установок дільниці водовідливу та осушення урахуванням,

Пільговий стаж зараховано з 01.02.2022 по 26.06.2026 (підтверджено атестацією №889 від 01.02.2022).

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у спірні періоди працювала:

- з 25.10.2004 прийнята терміном на два місяці учнем гірника поверхні до філії відкритого акціонерного товариства державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» «шахта «Благодатна»;

- 11.12.2004 переведена гірником поверхні другого розряду;

- 25.12.2004 зарахована до штату шахти постійно;

- за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №2 розділ 1 пункт 1.1а відповідно до Постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Розпорядження про підсумки атестації №4922 від 08.12.2014;

- робоче місце атестовано з пільгових умов праці та підтверджено право пільгове забезпечення відповідно до списку №2, наказ №3897 від 02.12.2019;

- 08.10.2020 переведена учнем машиніста насосних установок;

- 24.12.2020 переведена машиністом насосних установок по 2-му розряду;

- 04.12.2021 переведена машиністом насосних установок по 3-му розряду.

Позивач вказує, що зазначені періоди роботи підтверджують наявність у неї необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, який відповідно до її розрахунку становить 21 рік 4 місяці, тобто перевищує мінімальний стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VIII.

Позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону №213-VIII були визнані неконституційними, у зв`язку з чим застосуванню підлягає положення статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

На думку позивача, станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії вона відповідала всім умовам, передбаченим пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ у попередній редакції, а саме:

досягла необхідного пенсійного віку, оскільки на момент звернення 12.07.2026 їй виповнилося 50 років;

мала страховий стаж понад необхідний, а саме 33 роки 8 місяців 15 днів, при необхідному стажі 20 років;

мала пільговий стаж роботи за Списком №2 у розмірі 21 рік 4 місяці, при необхідних 10 роках.

У зв`язку з наведеним позивач вважає, що відповідач неправомірно не застосував положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до 02.03.2015 року, безпідставно не врахував періоди роботи за Списком №2 та протиправно відмовив їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом, на час звернення до ПФУ із заявою про призначення пенсії, позивач досягла необхідного визначеного пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий, що не заперечується ПФУ у відзиві.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу ПФУ не застосувало підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахувало висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи по Списку №2 період роботи з 11.12.2004 по 07.10.2020, з 24.12.2020 по 31.01.2022, суд зазначає наступне.

Відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховані періоди роботи згідно наданої довідки від 26.06.2026 року №945 виданою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

-11.12.2004-02.08.2016; 03.08.2016-07.10.2020, оскільки в переліках до наказів про проведення атестації робочого місця від 30.12.2005 № 1363, від 31.12.2009 № 1204, від 08.12.2014 № 1363, від 02.12.2019 № 3897, відсутня посада гірника поверхні дільниці конвеєрного транспорту;

-24.12.2020-31.01.2022 оскільки в переліку до наказу про проведення атестації робочого місця від 02.12.2019 № 3897 відсутня посада машиніста насосних установок дільниці водовідливу та осушення урахуванням.

Разом з тим суд не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З матеріалів справи встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_2 містить записи про роботу позивача на підприємствах вугільної промисловості, зокрема:

- 11.12.2004 переведена гірником поверхні другого розряду;

- 25.12.2004 зарахована до штату шахти постійно;

- за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №2 розділ 1 пункт 1.1а відповідно до Постанови КМУ від 16.01.2003 №36. Розпорядження про підсумки атестації №4922 від 08.12.2014;

- робоче місце атестовано з пільгових умов праці та підтверджено право пільгове забезпечення відповідно до списку №2, наказ №3897 від 02.12.2019;

- 08.10.2020 переведена учнем машиніста насосних установок;

- 24.12.2020 переведена машиністом насосних установок по 2-му розряду;

- 04.12.2021 переведена машиністом насосних установок по 3-му розряду.

Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії було подано довідку про підтвердження пільгового трудового стажу від 26.06.2026 №945, видану роботодавцем, яка містить відомості про характер виконуваної роботи, періоди роботи, професію, посилання на відповідні нормативні акти та результати атестації робочих місць.

Відповідно до даної довідки, ОСОБА_1 дійсно працює на "ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ" (шахта «Благодатна»):

- з 11.12.2004 (розпорядження № 1776 к від 13.12.2004) по 02.08.2016 за наступними професіями, посадами: гірник поверхні дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем на поверхні, що передбачена список 2 розділ 2 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а-3б, затверджена постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, згідно ч.2 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За період з 11.12.2004 по 02.08.2016 11 років 07 місяців 23 дні.

- з 03.08.2016 но 07.10.2020 за наступними професіями, посадами: гірник поверхні дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем на поверхні, що передбачена список 2 розділ 1 підрозділ 1 ,постановою КМУ від 24.06.2016 .№461, згідно ч.2 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За період з 03.08.2016 по 07.10.2020 04 років 02 місяців 05 днів.

- з 24.12.2020 (наказ № 224/4к від 24.12.2020) по теперішній час за наступними професіями, посадами: машиніст насосних установок дільниці водовідливу та осушення з повним робочим днем на поверхні, що передбачена список 2 розділ 1 підрозділ 1 постановою КМУ від 24.06.2016 .№461, згідно ч.2 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За період з 24.12.2020 по 26.06.2026 05 років 06 місяців 03 дні.

Виконував роботи в гірничому виробництві (проведення гірничих та інших робіт з метою видобутку вугілля). Період 08.10.2020 по 23.12.2020 не входить до пільгового стажу.

Професія пройшла атестацію згідно наказу № 627 від 12.11.99р., атестацію подовжено на підставі листа Дніпропетровської обласної державної експертизи та умов праці № 7/1855 від 18.10.2006 на період з 12.11.04 по 12.11.05 атестацію подовжено на підставі листа від 06.04.2015 року № 16/847 головним державним експертом умов праці управління трудових відносин з 13.11.05 по 29.12.05; нак. №1363 від 30.12.05г.; нак. № 1204 від 31.12.09р.; розпорядження № 160 від 16.01.2013; розпорядження № 4922 від 08.12.2014 року по ВИРОБНИЧИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ" ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" нак.№3897 від 02.12.2019 року по ВИРОБНИЧИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ" ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"., наказ № 889 від 01.02.2022, наказ №1405 від 14.04. 2025.

Професія гірник поверхні передбачена Списком № 2 розділом 2 підрозділом 1 пункт а позиція 1.1а-3б затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 р., Списком 2 розділом 1 підрозділом 1 затвердженого постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Професія машиніст насосних установок передбачена Списком № 2 розділом 1 підрозділом 1, затвердженого постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що у спірні періоди позивач фактично працювала на посадах, які відповідно до законодавства належать до робіт із шкідливими та важкими умовами праці.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7 6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗП3013Б1, для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013Б1- Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за період з 2006 по 2020 роки позивачу обліковувався спеціальний стаж із кодом підстави ЗП3013Б1, що відповідно до нормативних актів Пенсійного фонду України свідчить про зайнятість працівника на роботах за Списком №2. Тобто, при здачі звітів вказаними страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом України №213-VIII від 02.03.2015, право на пенсію за віком на пільгових умовах мали працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, після досягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) положення статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції після внесення змін Законом №213-VIII були визнані неконституційними.

Конституційний Суд України зазначив, що застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції, яка діяла до внесення змін Законом №213-VIII, для осіб, які працювали на відповідних посадах до 01.04.2015 року.

У даній справі суд встановив, що позивач до 01.04.2015 року вже працювала на роботах, які відносяться до Списку №2, а тому має право на застосування положень пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ у попередній редакції.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12.07.2019 у справі №348/2182/16-а та від 18.09.2018 у справі №345/3301/17, працівник не може нести негативні наслідки неналежного оформлення роботодавцем документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи. Обов`язок щодо правильного ведення документації, проведення атестації робочих місць та оформлення відповідних довідок покладається саме на роботодавця, а не на працівника.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що неналежне оформлення роботодавцем документів або порушення порядку проведення атестації робочих місць не може бути підставою для позбавлення працівника права на пенсійне забезпечення, якщо фактичний характер роботи підтверджується іншими доказами.

У даному випадку позивачем подано:

трудову книжку із відповідними записами про роботу;

уточнюючу довідку №945 від 26.06.2026;

індивідуальні відомості форми ОК-5 із кодом спеціального стажу ЗП3013Б1;

документи щодо проведення атестації робочих місць.

Вказані докази у своїй сукупності підтверджують факт роботи позивача на посадах гірник поверхні дільниці конвеєрного транспорту та машиніст насосних установок дільниці водовідливу та осушення, що відповідали вимогам Списку №2.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу позивача періоди роботи з 11.12.2004 по 07.10.2020, з 24.12.2020 по 31.01.2022.

Отже, рішення відповідача від 21.07.2026 № 046350023380 є таким, що прийняте без повного та всебічного дослідження поданих документів, без належної оцінки доказів та з порушенням принципу належного урядування, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Та як наслідок слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №2 ОСОБА_1 період роботи з 11.12.2004 по 07.10.2020, з 24.12.2020 по 31.01.2022.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 12.07.2026 року згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020” з дати виникнення права 23.06.2026, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.07.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного розмір судового збору, що підлягає сплаті за дану позовну заяву складає 1064,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1065,00 грн., що підтверджується квитанцією № 4640-8576-0113-7474 від 10.07.2026.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до вимог ч. 8 ст.139 КАС України у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо решти судового збору у розмірі 0,4 коп, суд зазначає, що позивач має право звернутися із заявою до суду про повернення надміру сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Сумарокової Інги Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046350023380 від 21.07.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №2 ОСОБА_1 періоди з 11.12.2004 по 07.10.2020, з 24.12.2020 по 31.01.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.07.2026 за Списком №2 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова