Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №140/7441/26
Суддя: Мачульський Віктор Володимирович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7441/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач) в якому заявлені наступні вимоги:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення №о/р 956120148179 від 28.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у встановленні надбавки на догляд згідно із заявою від 07.08.2025.
2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області встановити надбавку на догляд з 07.08.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 07.08.2025 звернулась з заявою про призначення їй надбавки на догляд. Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 28.01.2026 відмовлено у встановленні надбавки на догляд, оскільки донька ОСОБА_2 , яка отримує пенсію за вислугу років, а отже є працездатною особою та не досягла пенсійного віку. Позивач не погоджується з прийнятими рішенням та вважає його протиправним, зазначаючи, шо вона досягла 87 річного віку та є одинокою особою, а отже має право на встановлення їй надбавки на догляд, оскільки її донька не проживає із нею, що унеможливлює здійснення догляду. З наведених підстав просила суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву від 30.06.2026, відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги від 07.08.2025 є відомості про доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримує пенсію за вислугу років, а отже є працездатною особою та не досягла пенсійного віку.
Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 досягла 87 річного віку, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до заключення ЛКК КП «Берестечківської міської лікарні» №361 від 06.08.2025 ОСОБА_1 потребує стороннього догляду, хвороба прогресує.
07.08.2025 позивач звернулась з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про встановлення їй надбавки на догляд.
За принципом екстериторіальності подану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №о/р НОМЕР_1 від 28.01.2026 у встановленні позивачу надбавки на догляд відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261 затверджено «Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» (далі - Порядок №261).
Згідно пункту 1 Порядку №261 цей Порядок визначає умови призначення, надання і виплати, зокрема: державної соціальної допомоги на догляд.
Відповідно до пункту 11 Порядку №261 соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
Підпунктом 6 пункту 13 Порядку № 261 передбачено, що державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається, зокрема:
6) одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).
Додатком 1 до постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», (далі — Порядок № 22-1) встановлено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії визначеного зразка.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги від 07.08.2025 поданої особисто позивачем наявні відомості про її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримує пенсію за вислугу років.
Суд погоджується з доводами пенсійного органу про те, що донька позивача ОСОБА_2 є працездатною особою, та не досягла пенсійного віку.
Так, згідно абзацу сімнадцятого статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Згідно із пунктом 4 Порядку №261 до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати.
Підтвердженням належності до цієї категорії є:
інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби).
Суд вважає, що оскільки донька – ОСОБА_2 не досягнула пенсійного віку відповідно до статті 26 Закону №1058, то вона згідно зі статтею 1 Закону№1058 - є працездатною особою, а отже Рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 28.01.2026 №956120148179 про відмову ОСОБА_1 у встановлені надбавки на догляд згідно з заявою від 07.08.2025 є правомірним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач довів, що відмовляючи позивачу у встановленні надбавки на догляд, діяв відповідно до вимог закону.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua