Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №140/3819/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3819/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання – Бондарук Л.В.,

за участю представника позивача Данилевич Л.І.,

представника відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (далі – ТОВ «Волиньтабак», позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – Західне міжрегіональне управління ДПС, відповідач) та просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.03.2026: № 269/33-00-07-01; № 268/33-00-07-01; № 265/33-00-07; № 267/33-00-07-02, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акта перевірки № 65/33-00-07 01/21736857;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі № 903/25/25 ТОВ «Волиньтабак» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

Позивач зазначає, що ТОВ «Волиньтабак» перебувало у процедурі банкрутства з 30.01.2025 до 30.09.2025 – у процедурі розпорядження майном, а з 30.09.2025 – у ліквідаційній процедурі. У грудні 2025 року Західне міжрегіональне управління ДПС звернулося до ліквідатора з вимогою надати фінансово-господарські, бухгалтерські, кадрові та податкові документи за період з 01.01.2019 по 31.03.2021. Ліквідатор повідомив, що відповідні документи колишнім керівником йому не передавалися.

Надалі Західним міжрегіональним управлінням ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Волиньтабак» за період з 01.01.2019 по 31.03.2021. За результатами перевірки складено акт від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857, на підставі якого контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) та рішення про застосування штрафних санкцій, зокрема:

- від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01, яким за порушення п.85.2 ст.85 ПК України застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн;

- від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на 88 825 011,99 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 6 785 517,13 грн;

- від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03, яким збільшено грошове зобов`язання на 28 193 559,76 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 7 048 389,94 грн;

- від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02, яким застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн;

- рішення № 266/33-00-07-02 від 09.03.2026 про застосування штрафних санкцій за донарахування ЄСВ у розмірі 1 056 210,00 грн.

Щодо ППР № 269/33-00-07-01 від 09.03.2026 позивач зазначає, що первинна документація товариства за відповідний період була вилучена Печерським УП ГУНП у м. Києві в межах кримінального провадження № 42017101060000133 від 30.06.2017, а в подальшому була втрачена. Факт втрати документів, за твердженням позивача, підтверджується листом Печерської окружної прокуратури м. Києва від 09.10.2024 та самим актом перевірки. У зв`язку з цим товариство об`єктивно не могло надати контролюючому органу документи, які фактично були відсутні у його розпорядженні.

У зв`язку з цим позивач вважає протиправними ППР № 269/33-00-07-01 від 09.03.2026, оскільки воно прийняте вже після визнання ТОВ «Волиньтабак» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. На думку позивача, контролюючий орган не врахував спеціальний правовий режим підприємства-банкрута, а норми КУзПБ у спірних правовідносинах мають пріоритет над загальними положеннями податкового законодавства.

Щодо ППР № 268/33-00-07-01 від 09.03.2026 позивач зазначає, що контролюючий орган дійшов висновку про реалізацію ТОВ «Волиньтабак» тютюнових виробів ризиковому контрагенту ТОВ «ТД АШТОН» без належних підтверджуючих документів, а також про завищення товариством витрат на загальну суму 493 472 288,83 грн. За результатами цього контролюючий орган збільшив податкове зобов`язання з податку на прибуток на 88 825 011,99 грн та застосував штрафні санкції у розмірі 6 785 517,13 грн. Щодо ППР № 265/33-00-07-03 від 09.03.2026 зазначив, що ним збільшено грошове зобов`язання на 28 193 559,76 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 7 048 389,94 грн.

Позивач вважає такі донарахування безпідставними, оскільки контролюючий орган, на його думку, застосував положення Податкового кодексу без урахування положень КУзПБ, які встановлюють особливості виникнення зобов`язань у підприємства, визнаного банкрутом.

Щодо ППР № 267/33-00-07-02 від 09.02.2026 яким контролюючий орган застосував до ТОВ «Волиньтабак» штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн., вважає, що зазначені штрафні санкції були безпідставно нараховані органом податків та зборів, оскільки постановою Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 по справі № 903/25/25 відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Волиньтабак». Такі дії відповідача, на переконання позивача, є прямим порушенням імперативних приписів Кодексу України з процедур банкрутства, яким відповідно до частини 1 статті 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Щодо рішення № 266/33-00-07-03 від 09.03.2026 про застосування штрафних санкцій з ЄСВ позивач зазначає, що контролюючий орган визначив штраф у розмірі 1 056 210,00 грн за період з 01.01.2021 по 01.03.2021. При цьому за результатами перевірки фактичного донарахування ЄСВ не здійснено – сума донарахованого внеску становить 0,00 грн, а за товариством, за твердженням позивача, наявна переплата ЄСВ понад 350 тис. грн. Незважаючи на це, відповідач застосував штраф за порушення п.3 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI.

Позивач, також, зазначає, що штрафні санкції не застосовуються за визначені законом порушення, вчинені з 01.03.2020 до завершення відповідного періоду, а за порушення, вчинені з початку дії воєнного стану, відповідні санкції не застосовувалися до 01.08.2023. На думку позивача, контролюючий орган ці приписи при прийнятті рішення № 266 не врахував.

Крім того, самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень позивач вважає порушення контролюючим органом порядку проведення документальної планової виїзної перевірки. Зазначається, що відповідно до ст.75 ПК України документальна виїзна перевірка має проводитися за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування відповідного об`єкта. При цьому допуск до перевірки можливий за наявності передбачених законом підстав та належно оформлених направлення, наказу і службових посвідчень.

У цьому випадку, як зазначає позивач, перевірка ТОВ «Волиньтабак» фактично проводилася за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 88, А/С-210. Водночас згідно з даними ЄДР місцезнаходженням товариства є м. Луцьк, вул. Транспортна, 1. Позивач наголошує, що товариство ніколи не здійснювало господарської діяльності за київською адресою та не мало там приміщення, у зв`язку з чим вважає проведення «виїзної» перевірки за такою адресою фактично неможливим.

На цій підставі позивач стверджує, що контролюючий орган порушив вимоги статей 75 та 81 ПК України, а результати такої перевірки не можуть бути належною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Також позивач звертає увагу на інші недоліки акта перевірки. Зокрема, в акті зазначено, що перевірку проведено з відома керівника ТОВ «Волиньтабак» Олександра Ніверчука, однак, за твердженням позивача, ця особа ніколи не була керівником, засновником чи кінцевим бенефіціарним власником товариства та не здійснювала управлінських повноважень. Крім того, контролюючий орган, як зазначає позивач, помилково називає Демчана О.І. розпорядником майна, хоча з 30.09.2025 він є ліквідатором товариства.

Таким чином, позивач вважає, що контролюючим органом допущено сукупність порушень як при визначенні податкових та інших зобов`язань, так і безпосередньо під час проведення перевірки. На думку позивача, зазначені порушення є підставою для визнання протиправними та скасування всіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних санкцій, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Волиньтабак» за період діяльності з 01.01.2019 по 31.03.2021. Перевірку проведено на підставі відповідних положень Податкового кодексу України, за її результатами складено акт перевірки від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857.

Відповідач зазначає, що до проведення перевірки контролюючий орган звертався до ліквідатора ТОВ «Волиньтабак» із листом від 10.12.2025 № 4289/33-00-07-01 щодо надання документів за період з 01.01.2019 по 31.03.2021. У відповідь ліквідатор повідомив, що фінансово-господарські, первинні бухгалтерські, кадрові, податкові документи, договори, печатки та штампи товариства колишнім керівником ліквідатору не передавалися.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення податкового законодавства, у зв`язку з чим прийнято такі рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 35 241 949,70 грн, у тому числі основне зобов`язання – 28 193 559,76 грн та штрафна санкція – 7 048 389,94 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 95 610 529,12 грн, у тому числі основне зобов`язання – 88 825 011,99 грн та штрафна санкція – 6 785 517,13 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02, яким за подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ з недостовірними відомостями та помилками застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01, яким застосовано штрафну санкцію у зв`язку з ненаданням документів під час проведення перевірки;

- рішення від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1 056 210,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01 відповідач зазначає, що під час перевірки встановлено відображення ТОВ «Волиньтабак» доходів від реалізації товарів ТОВ «ТД АШТОН» на загальну суму 493 387 295,93 грн. При цьому відповідні суми були включені товариством до складу доходів, а собівартість реалізованих товарів – до складу витрат операційної діяльності.

Водночас контролюючий орган дійшов висновку, що постачання ТОВ «Волиньтабак» тютюнових виробів ТОВ «ТД АШТОН» документально не підтверджується, а діяльність зазначеного контрагента у період здійснення взаєморозрахунків, на думку відповідача, була спрямована на отримання податкової вигоди третіми особами. У зв`язку з цим контролюючий орган не погодився з відображенням відповідних операцій у податковому обліку товариства.

За результатами перевірки у частині податку на прибуток контролюючим органом встановлено відповідні порушення, що стали підставою для прийняття ППР від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01, яким визначено основне податкове зобов`язання у розмірі 88 825 011,99 грн та штрафну санкцію у розмірі 6 785 517,13 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03 відповідач зазначає, що за результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення положень Податкового кодексу України у частині справляння акцизного податку. У зв`язку з цим товариству збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 35 241 949,70 грн, у тому числі 28 193 559,76 грн основного зобов`язання та 7 048 389,94 грн штрафних санкцій.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02 відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Волиньтабак» вимог статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ з недостовірними відомостями та помилками. За це до товариства застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн.

Відповідач звертає увагу, що граничний строк подання податкового розрахунку за перший квартал 2021 року припадав на 11.05.2021. При цьому товариством було подано відповідний податковий розрахунок із помилками, які в подальшому були самостійно виправлені шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Так, 02.07.2021 ТОВ «Волиньтабак» подало уточнюючий Податковий розрахунок № 9177518216, яким донараховано суми єдиного внеску та виправлено помилку, допущену у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2021 року.

Таким чином, відповідач вважає, що факт подання товариством податкового розрахунку з недостовірними відомостями та помилками підтверджений матеріалами перевірки, а подальше подання уточнюючого розрахунку свідчить про наявність допущених помилок. У зв`язку з цим застосування штрафної санкції за ППР від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02 відповідач вважає правомірним.

Щодо рішення від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 відповідач зазначає, що перевіркою встановлено заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 22 % від бази нарахування ЄСВ на суму 3 360 443,53 грн та у розмірі 8,41 % на суму 79 600,46 грн. Водночас товариство 02.07.2021 подало уточнюючий Податковий розрахунок № 9177518216, у якому самостійно донарахувало відповідні суми ЄСВ, чим, на думку відповідача, фактично підтвердило встановлені контролюючим органом порушення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01 відповідач заперечує доводи позивача про неправомірність застосування штрафної санкції за ненадання документів під час проведення перевірки. Контролюючий орган виходить із того, що документи, необхідні для проведення перевірки, платником податків надані не були, у зв`язку з чим у нього виникли підстави для застосування передбаченої Податковим кодексом України відповідальності.

Щодо доводів позивача про перебування ТОВ «Волиньтабак» у процедурі банкрутства відповідач зазначає, що саме по собі відкриття ліквідаційної процедури не свідчить про неправомірність проведення перевірки та прийнятих за її результатами рішень. Товариство перебуває у процедурі банкрутства з 30.01.2025: з 30.01.2025 по 30.09.2025 – у процедурі розпорядження майном, а з 30.09.2025 – у ліквідаційній процедурі.

За результатами розгляду доводів позивача відповідач вважає, що контролюючим органом під час проведення документальної планової виїзної перевірки встановлено фактичні порушення податкового законодавства, які підтверджуються матеріалами перевірки. Відтак податкові повідомлення-рішення від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03, від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01, від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02, від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01 та рішення від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02, на думку відповідача, прийняті правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства. У зв`язку з наведеним відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви ТОВ «Волиньтабак» відмовити у повному обсязі.

У поданих письмових поясненнях ТОВ «Волиньтабак» підтримує позовні вимоги та просить суд врахувати наведені обставини і долучені докази під час вирішення спору.

Позивач зазначає, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Волиньтабак» не мало можливості надати контролюючому органу оригінали первинних бухгалтерських та господарських документів у зв`язку з тим, що такі документи на момент проведення перевірки були вилучені правоохоронними органами.

Зокрема, позивач посилається на те, що 27.12.2019 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі № 757/65809/19-к старшим слідчим ДПУ Печерського УП ГУНП у м. Києві було проведено тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак», у тому числі до договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД АШТОН» за період співпраці, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.12.2019.

Крім того, 27.07.2020 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2020 у справі № 757/29983/20-к було проведено повторний тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак», у тому числі документів щодо взаємовідносин із ТОВ «ТД АШТОН», що також підтверджується відповідним протоколом.

Також 22.01.2021 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2021 у справі № 757/7545/21-к слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві проведено черговий тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак», зокрема до договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД АШТОН». Факт проведення відповідного доступу підтверджується протоколом тимчасового доступу від 22.01.2021.

Позивач наголошує, що документи, які перевірялися контролюючим органом, були вилучені правоохоронними органами на підставі відповідних судових рішень, а тому їх ненадання під час перевірки не може розцінюватися як свідоме ухилення ТОВ «Волиньтабак» від виконання обов`язку щодо надання документів.

Позивач вказує, що контролюючий орган, посилаючись на ненадання документів, фактично ототожнює їх відсутність у платника податків із відсутністю самих господарських операцій. На думку ТОВ «Волиньтабак», такий висновок є необґрунтованим, оскільки ненадання документів через їх вилучення правоохоронними органами саме по собі не свідчить про відсутність відповідних господарських операцій.

Окремо позивач заперечує висновки контролюючого органу щодо господарських операцій з ТОВ «ТД АШТОН».

Зазначає, що контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність відображення ТОВ «Волиньтабак» операцій з реалізації тютюнових виробів ТОВ «ТД АШТОН», у зв`язку з чим донарахував податок на прибуток та акцизний податок. Водночас, на думку позивача, такі висновки зроблені переважно через відсутність у товариства первинних документів, які були вилучені правоохоронними органами.

Позивач зазначає, що ТОВ «Волиньтабак» фактично здійснювало реалізацію товарів ТОВ «ТД АШТОН», а господарські операції відображалися у бухгалтерському та податковому обліку. Зокрема, доходи від реалізації товарів ТОВ «ТД АШТОН» були відображені у відповідній звітності товариства, а отримані від реалізації кошти – у його бухгалтерському обліку.

Позивач звертає увагу, що сам факт нарахування та сплати податку на додану вартість свідчить про реальність відображених операцій. При цьому товариство зазначає, що доходи від реалізації були включені до складу доходів, а собівартість реалізованих товарів – до складу витрат, що відповідає правилам бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ТД АШТОН» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності позивач зазначає, що такі обставини не можуть автоматично свідчити про нереальність господарських операцій між сторонами. На думку товариства, контролюючий орган повинен досліджувати безпосередньо операції між ТОВ «Волиньтабак» та ТОВ «ТД АШТОН», а не обмежуватися аналізом діяльності контрагента.

Також позивач заперечує висновки щодо відсутності у ТОВ «Волиньтабак» необхідних трудових та матеріальних ресурсів. Зазначає, що наявність чи відсутність у платника податків певної кількості працівників або основних засобів сама по собі не підтверджує або не спростовує фактичне здійснення конкретної господарської операції.

Позивач наголошує, що ненадання первинних документів не може автоматично свідчити про безтоварність господарських операцій, оскільки контролюючий орган зобов`язаний дослідити всі наявні докази та надати їм належну оцінку. При цьому відсутність документів у платника податків з причин, які від нього не залежали, не може покладатися виключно на нього та використовуватися як безумовна підстава для донарахування податкових зобов`язань.

Позивач також заперечує висновки контролюючого органу щодо донарахування акцизного податку, зазначаючи, що реалізація тютюнових виробів здійснювалася не ТОВ «ТД АШТОН», а саме ТОВ «Волиньтабак», у зв`язку з чим висновки контролюючого органу про необхідність донарахування позивачу акцизного податку є безпідставними.

При цьому товариство вказує, що контролюючий орган фактично поклав в основу своїх висновків припущення щодо характеру господарських операцій, не підтвердивши їх належними та допустимими доказами.

У підсумку ТОВ «Волиньтабак» зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті на підставі висновків перевірки, які ґрунтуються переважно на відсутності у товариства первинних документів, хоча така відсутність була зумовлена їх вилученням правоохоронними органами. На думку позивача, контролюючий орган не довів належними та допустимими доказами нереальність господарських операцій, безтоварність поставок чи інші обставини, які б свідчили про порушення товариством податкового законодавства.

Відтак позивач просить суд врахувати подані письмові пояснення та долучені до них докази, визнати протиправними та скасувати ППР від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03, № 268/33-00-07-01, № 269/33-00-07-01, ППР від 09.02.2026 № 267/33-00-07-02 та рішення від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску.

Відповідач у додаткових поясненнях зазначає, що підставою для проведення перевірки був наказ від 24.06.2021 № 73, яким призначено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2019 по 31.03.2021. Проведення перевірки неодноразово зупинялося, зокрема у зв`язку з необхідністю отримання доступу до первинних документів, вилучених у межах кримінального провадження, а також у зв`язку з невиконанням попереднім керівником товариства ухвали господарського суду щодо передачі документів призначеному керівнику та арбітражному керуючому.

Відповідач вказує, що неодноразово звертався до Печерської окружної прокуратури м. Києва щодо надання доступу до вилучених документів, однак листами від 13.02.2024 та 30.10.2024 прокуратура повідомила про відсутність документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньтабак» за 2019–2021 роки у зв`язку з їх втратою слідчим. У зв`язку з цим відповідач вважає, що доступ до первинних документів став неможливим з незалежних від контролюючого органу причин.

Відповідач зазначає, що встановлені під час перевірки порушення, зокрема, пов`язані з ненаданням позивачем первинних документів на вимогу контролюючого органу для підтвердження господарських операцій, за рахунок яких було сформовано відповідні показники податкової звітності. У зв`язку з наведеним відповідач просить суд долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у додаткових поясненнях від 04.08.2026 зазначає, що за результатами аналізу банківської виписки АТ «ПРИВАТБАНК» від 18.03.2025 № 20.1.0.0.0/7-250310/54207 щодо руху коштів по рахунках ТОВ «Волиньтабак», наданої позивачем до матеріалів справи, встановлено відсутність операцій з ТОВ «ТД АШТОН» (нова назва – ТОВ «ВІТАЛІТІ ТДА», код ЄДРПОУ 42221189).

Зазначає, що вказані господарські операції з цим контрагентом були зафіксовані в акті документальної планової виїзної перевірки від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857, однак у наданій позивачем банківській виписці відповідні операції відсутні. Просить суд врахувати наведені пояснення під час розгляду справи.

19.08.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі з долученими доказами, з яких слідує, що виписками по рахунку ТОВ «Волиньтабак» відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «ТД АШТОН» у період з 28.08.2019 по 19.10.2020 було здійснено 436 платежів на користь ТОВ «Волиньтабак» за поставлений товар на загальну суму 384 776 301,00 грн.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

У судовому засіданні 25.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у заявах по суті справи та просив їх задовольнити, а представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ТОВ «Волиньтабак» (код ЄДРПОУ 21736857) зареєстроване за адресою: м. Луцьк, вул. Транспортна, 1.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.01.2025 у справі № 903/25/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Волиньтабак», введено процедуру розпорядження майном товариства та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Постановою Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі № 903/25/25 ТОВ «Волиньтабак» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Демчана О.І. Відповідне повідомлення про визнання товариства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено 02.10.2025 за № 77314.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 30.01.2025 до 30.09.2025 ТОВ «Волиньтабак» перебувало у процедурі розпорядження майном, а з 30.09.2025 – у ліквідаційній процедурі.

Наказом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.06.2021 № 73 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Волиньтабак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2021.

10.12.2025 контролюючий орган звернувся до ліквідатора ТОВ «Волиньтабак» з листом № 4289/33-00-07-01, яким просив надати фінансово-господарські, первинні бухгалтерські, кадрові та податкові документи товариства за період з 01.01.2019 по 31.03.2021.

У відповідь ліквідатор Демчан О.І. листом від 16.12.2025 повідомив контролюючий орган про те, що фінансово-господарські, первинні бухгалтерські, кадрові, податкові документи, договори, печатки та штампи товариства колишнім керівником йому не передавалися.

Судом на підставі долучених до матеріалів справи документів встановлено, що 27.12.2019 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі № 757/65809/19-к старшим слідчим ДПУ Печерського УП ГУНП у м. Києві проведено тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак». Зокрема, вилученню підлягали документи щодо господарських взаємовідносин товариства з ТОВ «ТД АШТОН», у тому числі договори поставки, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи. Проведення відповідного доступу підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.12.2019.

Крім того, 27.07.2020 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2020 у справі № 757/29983/20-к проведено повторний тимчасовий доступ до документів ТОВ «Волиньтабак», у тому числі документів щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД АШТОН».

Також 22.01.2021 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2021 у справі № 757/7545/21-к слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві проведено тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак», зокрема до договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД АШТОН». Вказані обставини підтверджуються протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2021.

Судом встановлено, що після вилучення документів вони не були повернуті товариству. Печерська окружна прокуратура м. Києва листами від 13.02.2024 та 30.10.2024 повідомила про відсутність документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньтабак» за 2019–2021 роки у зв`язку з їх втратою слідчим.

За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено акт від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857.

На підставі зазначеного акта перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03 по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 35 241 949 грн;

- від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 штрафна санкція по єдиному внеску на суму 1 056 210 грн;

- від 09.03.2026 № 267/33-00-07-02 штрафна санкція по податку з доходів фізичних осіб на суму 1020 грн;

- від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01 по податку на прибуток на загальну суму 95 610 529 грн;

- від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01 адміністративний штраф та інші санкції на суму 1020 гривень.

Позивач не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням звернулася в суд за захистом свої прав з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1 статті 77 ПК України).

Пунктом 77.2 статті 77 ПК України передбачено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункт 77.4 статті 77 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки відбувається згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як установлено в абзаці п`ятому пункту 81.1 статті 81 ПК України непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.

При цьому виїзна перевірка має проводитись виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. В ПК України відсутня норма, яка б встановлювала право податкового органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Суд зазначає, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Волиньтабак» на підставі направлень від 08.07.2021 № 134/33-00-07-01, № 135/33-00-07-01, № 135/33-00-07-01, 136/33-00-07-02, 137/33-00-07-03, 138/33-00-07-03 та наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.06.20021 № 73 відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 п.75 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст.82, та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI. Перевірка проводилася з 08.07.2021 по 02.02.2026.

З врахуванням положень п. 81.1 ст. 81 ПК України копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та ознайомлено під вланоручний підпис 08.07.2021 головного бухгалтера ТОВ «Волиньтабак» Соловей С.О.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Приписами статті 42 ПК України в контексті цього питання визначено таке.

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (п.42.1). Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2).

Відтак, ПК України не містить жодних норм, якими б встановлювався певний часовий проміжок між врученням обов`язкових для початку проведення документів та безпосереднім початком перевірки.

Посадові особи податкового органу діяли в межах своїх повноважень з дотриманням вимог ПК України, а саме: перед початком перевірки платнику податків була вручена завірена копія наказу про проведення перевірки та пред`явленні відповідні направлення з усіма реквізитами, що передбачені Податковим кодексом.

Тільки після виконання вищезазначених дій посадові особи податкового органу були допущені до проведення документальної виїзної перевірки і фактично розпочали перевірку.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом були дотримані положення чинного законодавства щодо порядку призначення та проведення перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд враховує наступне.

За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено акт від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857 на підставі якого Західним міжрегіональним управлінням ДПС прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 09.03.2026 № 265/33-00-07-03 по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 35 241 949 грн;

- від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 штрафна санкція по єдиному внеску на суму 1 056 210 грн;

- від 09.03.2026 № 267/33-00-07-02 штрафна санкція по податку з доходів фізичних осіб на суму 1020 грн;

- від 09.03.2026 № 268/33-00-07-01 по податку на прибуток на загальну суму 95 610 529 грн;

- від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01 адміністративний штраф та інші санкції на суму 1020 гривень.

Суд зазначає, що згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Разом з тим, відповідно до пунктів 85.2,85.6 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об`єкти оподаткування, суми податкових зобов`язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 № 466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 05.05.2020 (справа № 826/678/16), від 16.04.2020 (справа № 826/7760/15), а також у постановах від 20.03.2020 у справі № 2а-9423/12/2670, від 09.10.2019 у справі № 808/9397/13-а, від 05.05.2020 у справі № 826/678/16.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 28.10.2021 у справі № 802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві № 640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі № 640/9880/19, від 03.10.2023 у справі № 420/534/20, від 24.10.2024 у справі 160/4504/23.

З матеріалів справи встановлено, що 10.12.2025 представником відповідача на адресу розпорядника майна ТОВ «Волиньтабак» Демчана О.І. було надіслано лист про надання пояснень пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів з проханням надати первинні документи та документи бухгалтерського обліку за період діяльності з 01.01.2019 по 31.03.2021. У відповідь на вказане звернення Демчан О.І. листом від 16.12.2025 вих.№ 02-141/276 повідомив про те, що будь-які документи фінансово-господарської діяльності товариства, первинна бухгалтерська документація, кадрові документи, податкові документи, договори, печатки та штампи боржника ліквідатору на передавалися ні на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, ані на дату надання відповіді на зазначений лист, у зв`язку з чим він фактично позбавлений можливості надати документи чи інформацію, запитувану листом. Разом з тим зазначив, що відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 15.04.2025 у справі № 903/25/25, якою суд встановив факт непередачі будь-якої документації та інших цінностей ТОВ «Волиньтабак» ліквідатору.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019 старшим слідчим ДПУ Печерського УП ГУНП у м. Києві на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі № 757/65809/19-к проведено тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ «Волиньтабак».

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 27.12.2019, предметом такого доступу були, зокрема, документи, що стосувалися фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньтабак», у тому числі документи щодо взаємовідносин товариства з ТОВ «ТД АШТОН». Серед іншого, йшлося про договори поставки, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджували здійснення господарських операцій між зазначеними суб`єктами господарювання.

У подальшому 27.07.2020 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2020 у справі № 757/29983/20-к правоохоронними органами проведено повторний тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак».

Як встановлено судом, зазначений доступ також стосувався документів, пов`язаних із господарською діяльністю товариства та його взаємовідносинами з ТОВ «ТД АШТОН», зокрема договорів, первинних бухгалтерських документів та інших документів, що підтверджували рух товарів та здійснення розрахунків між сторонами.

Крім того, 22.01.2021 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2021 у справі № 757/7545/21-к слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві проведено черговий тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Волиньтабак».

З протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2021 вбачається, що доступ здійснювався, зокрема, до договорів поставки, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Волиньтабак» з ТОВ «ТД АШТОН».

Таким чином, судом встановлено, що протягом 2019–2021 років документи, які у подальшому були необхідні для підтвердження показників податкової звітності ТОВ «Волиньтабак» за період, що охоплювався перевіркою, неодноразово витребовувалися та вилучалися правоохоронними органами на підставі відповідних судових рішень.

При цьому судом встановлено, що вилучені документи надалі не були повернуті товариству та на момент проведення перевірки фактично були відсутні у розпорядженні ТОВ «Волиньтабак» та його ліквідатора.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що Західне міжрегіональне управління ДПС з метою отримання доступу до первинних документів, які перебували у правоохоронних органів, зверталося до Печерської окружної прокуратури м. Києва.

За результатами такого листування Печерська окружна прокуратура м. Києва листом від 13.02.2024 повідомила про відсутність документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньтабак» за 2019–2021 роки.

Також листом від 30.10.2024 Печерська окружна прокуратура м. Києва повідомила контролюючий орган про відсутність відповідних документів у зв`язку з їх втратою слідчим.

Отже, на момент проведення перевірки контролюючий орган був обізнаний про те, що документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньтабак» за 2019–2021 роки раніше були вилучені правоохоронними органами, а згодом втрачені та фактично відсутні як у товариства, так і в органах прокуратури.

Водночас судом встановлено, що наказом Західного міжрегіонального управління ДПС від 24.06.2021 № 73 було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Волиньтабак» за період з 01.01.2019 по 31.03.2021. Проведення перевірки неодноразово зупинялося, зокрема у зв`язку з необхідністю отримання доступу до первинних документів, вилучених у межах кримінального провадження.

У подальшому, після відкриття щодо ТОВ «Волиньтабак» провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого Демчана О.І., контролюючий орган 10.12.2025 направив ліквідатору лист № 4289/33-00-07-01 з вимогою надати фінансово-господарські, первинні бухгалтерські, кадрові та податкові документи за період з 01.01.2019 по 31.03.2021.

Ліквідатор ТОВ «Волиньтабак» у відповідь повідомив контролюючий орган про те, що відповідні фінансово-господарські, первинні бухгалтерські, кадрові та податкові документи, договори, печатки та штампи товариства колишнім керівником йому не передавалися.

Таким чином, на момент завершення перевірки та складання акта від 09.02.2026 № 65/33-00-07-01/21736857 первинні документи за період, який перевірявся, були відсутні у розпорядженні товариства та ліквідатора, а частина таких документів, зокрема документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД АШТОН», була вилучена правоохоронними органами ще до початку проведення перевірки.

При цьому суд звертає увагу, що факт вилучення документів не є лише твердженням позивача, оскільки він підтверджується відповідними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2019 у справі № 757/65809/19-к, від 16.07.2020 у справі № 757/29983/20-к та від 12.01.2021 у справі № 757/7545/21-к, протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 27.12.2019, 27.07.2020 та 22.01.2021, а також листами Печерської окружної прокуратури м. Києва від 13.02.2024 та 30.10.2024.

Отже, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Волиньтабак» на момент проведення документальної планової виїзної перевірки не мало можливості надати контролюючому органу оригінали вилучених первинних документів, оскільки такі документи перебували поза межами фактичного володіння товариства, а згодом були втрачені правоохоронними органами.

Вказана обставина має істотне значення для оцінки правомірності висновків контролюючого органу, оскільки саме ненадання первинних документів було покладено відповідачем в основу висновків про непідтвердження окремих господарських операцій ТОВ «Волиньтабак», у тому числі операцій з ТОВ «ТД АШТОН», а також для застосування до позивача штрафної санкції за ППР від 09.03.2026 № 269/33-00-07-01.

Разом з тим судом встановлено, що відсутність у позивача оригіналів первинних документів не призвела до повної відсутності доказів здійснення відповідних господарських операцій.

Так, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «ТД АШТОН» позивачем надано банківські виписки по рахунку ТОВ «Волиньтабак», відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

З наданих суду виписок встановлено, що у період з 28.08.2019 по 19.10.2020 ТОВ «ТД АШТОН» здійснило 436 платежів на користь ТОВ «Волиньтабак» за поставлений товар на загальну суму 384 776 301,00 грн.

Таким чином, судом встановлено наявність фактичного руху коштів між ТОВ «ТД АШТОН» та ТОВ «Волиньтабак» у період, який охоплювався перевіркою, що підлягає врахуванню при оцінці висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій між зазначеними суб`єктами господарювання.

Водночас посилання відповідача у додаткових поясненнях від 04.08.2026 на відсутність у банківській виписці АТ «ПРИВАТБАНК» від 18.03.2025 № 20.1.0.0.0/7-250310/54207 операцій з ТОВ «ТД АШТОН» суд оцінює з урахуванням наданих позивачем 19.08.2026 додаткових пояснень та банківських документів, які безпосередньо підтверджують здійснення 436 платежів на користь ТОВ «Волиньтабак» у період з 28.08.2019 по 19.10.2020 на загальну суму 384 776 301,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обставина відсутності у ТОВ «Волиньтабак» оригіналів первинних документів на момент проведення перевірки сама по собі не може бути ототожнена з відсутністю господарських операцій, оскільки судом встановлено як об`єктивні причини відсутності документів у платника податків, так і наявність інших доказів, які підлягають оцінці у сукупності.

Наведене свідчить, що висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам встановленим під час перевірки.

Водночас, у акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти.

При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення. Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для формування податкового грошового зобов`язання та застосування фінансових санкцій, а, відтак, становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.

Отже, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, повинен був перевірити і з`ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.

Необхідно зазначити, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на підставі даних контролюючого органу, оскільки платник податків не надав посадовим особам документи, пов`язані із предметом перевірки.

Однак, обов`язок платника податків надавати усі первинні документи, пов`язані із предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту реальної обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. Як вже зазначалось, за змістом пункту 85.2 статті 85 ПК України такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

З дослідженого в судовому засіданні, акті перевірки № 65/33-00-07-01/21736857 від 09.02.2026 вбачається, що він не містить вичерпної інформації щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків з детальним їх описом та дослідженням інформації, яка підтверджує наявність вини платника податків; чіткого та однозначного фіксування виявленого порушення платником податків податкової дисципліни з посиланням на встановлені фактичні обставини, що підтверджуються належними первинними бухгалтерськими документами.

Тому, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку підставність та обґрунтованість вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2026: № 269/33-00-07-01; № 268/33-00-07-01; № 265/33-00-07; № 267/33-00-07-02 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02.

Приписами КАС України закріплено такий принцип адміністративного судочинства, як змагальність сторін. Його зміст розкрито у статті 9 Кодексу, зокрема, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності сторін в адміністративному судочинстві означає, що кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які свідчить інша сторона.

Водночас частина друга статті 78 КАС України містить виняток зі встановленого правила. Вказаною нормою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному судочинстві на законодавчому рівні закріплено презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, що означає припущення, закріплене в Кодексі адміністративного судочинства України, що визнає правомірним такий процесуальний порядок, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, подаючи суду необхідні докази.

Презумпція винуватості є фактично додатковим засобом забезпечення верховенства права, продиктованим завданням адміністративного судочинства ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Презумпція винуватості зобов`язує суб`єкта владних повноважень не лише довести законність свого рішення, дії чи бездіяльності, а й спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд приймаючи рішення виходить з того, що контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів обґрунтованості прийнятих за результатами перевірки висновків, та, як наслідок, легітимності оскаржуваних у справі податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини та їх судову оцінку, суд дійшов висновку, що оскаржувані у справі податкові повідомлення-рішення д 09.03.2026: № 269/33-00-07-01; № 268/33-00-07-01; № 265/33-00-07; № 267/33-00-07-02, видані Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акта перевірки № 65/33-00-07 01/21736857 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.03.2026 № 266/33-00-07-02 винесені без встановлення Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тобто обґрунтовано, а, відтак, є протиправним та підлягає до скасування, а позов до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 26 624,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09 березня 2026 року № 269/33-00-07-01; № 268/33-00-07-01; №265/33-00-07; № 267/33-00-07-02.

Визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09 березня 2026 року № 266/33-00-07-02.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 26 624 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Транспортна, 1, ЄДРПОУ 21736857).

Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187).

Суддя А.Я. Ксензюк

Повний текст судового рішення складено 02.09.2026.