Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №140/5080/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5080/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Андрусенко О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Айслаг» до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Айслаг» (далі – ПП «Айслаг») звернулося з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях про зобов`язання поновити державну реєстрацію транспортного засобу ГКБ-819 причіп цистерна, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір зелений, власником якого є позивач та видати належні реєстраційні документи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Айслаг» є власником транспортного засобу - причепа-цистерни ГКБ-819, 1980 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, що підтверджується технічним паспортом серії НОМЕР_2 та балансовою довідкою від 23.04.2026.

Як зазначає позивач, вказаний транспортний засіб помилково було знято з державної реєстрації у зв`язку з вибракуванням (утилізацією) на підставі акта на списання автотранспортних засобів. Разом з тим фактично транспортний засіб не утилізований, фізично існує та збережений. Його фактичного знищення не відбулося.

На переконання позивача, зняття транспортного засобу з державної реєстрації відбулося помилково внаслідок неналежних дій працівників підприємства та без фактичного знищення транспортного засобу, що призвело до порушення права власності ПП «Айслаг», зокрема права користування та розпорядження належним йому майном.

09.02.2026 ПП «Айслаг» звернулося до відповідача із заявою (листом) щодо відновлення державної реєстрації транспортного засобу ГКБ-819, причепа-цистерни, 1980 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами розгляду звернення відповідач відмовив у відновленні державної реєстрації транспортного засобу, посилаючись на положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі – Порядок №1388), зазначивши, що вказаним Порядком не передбачено процедури відновлення державної реєстрації транспортного засобу, припиненої у зв`язку з вибракуванням.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до пункту 45 Порядку №1388, вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників. Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС; вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників; відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) не є юридичною особою та не наділений повноваженнями щодо безпосереднього здійснення державної реєстрації, поновлення державної реєстрації транспортних засобів та видачі реєстраційних документів. Відповідач зазначає, що відповідно до Положення про Головний сервісний центр МВС ГСЦ МВС є юридичною особою публічного права та міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, а РСЦ ГСЦ МВС є його відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи. До структури РСЦ ГСЦ МВС входять територіальні сервісні центри МВС, зокрема ТСЦ №0741, на який покладено завдання щодо здійснення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів. На думку відповідача, у разі задоволення позову його виконання виходитиме за межі повноважень РСЦ ГСЦ МВС, оскільки останній не уповноважений здійснювати державну реєстрацію або поновлення реєстрації транспортних засобів та видавати реєстраційні документи.

Відповідач також зазначає, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Порядку №1388. При цьому пунктом 45 Порядку №1388 передбачено зняття вибракуваних (списаних) транспортних засобів підприємств з обліку на підставі затверджених актів, без проведення їх огляду.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 02.08.2008 спірний транспортний засіб був зареєстрований за ПП «Айслаг», а 02.08.2023 знятий з обліку у зв`язку з вибракуванням на підставі заяви підприємства, наказу про зняття транспортного засобу з обліку та затвердженого акта на списання автотранспортних засобів. Зазначені документи були підписані директором ПП «Айслаг» та подані уповноваженим представником підприємства, а реєстраційне свідоцтво і номерні знаки здані до сервісного центру МВС.

На думку відповідача, зняття транспортного засобу з обліку було здійснено у повній відповідності до вимог Порядку №1388 та на підставі належним чином оформлених документів, що підтверджували волевиявлення позивача. Тому доводи про помилковість зняття транспортного засобу з обліку є необґрунтованими.

Відповідач також зазначає, що Закон України «Про дорожній рух» та Порядок №1388 не передбачають процедури поновлення державної реєстрації транспортного засобу, який був знятий з обліку у зв`язку з вибракуванням. Відтак здійснення такої реєстраційної дії за відсутності відповідної процедури суперечило б частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 02.08.2008 працівниками ТСЦ №0741 регіонального сервісного центру МВС у Волинській області здійснено операцію №80 – реєстрація транспортного засобу придбаного на аукціоні товарної біржі, а саме ГКБ-819, 1980 року випуску, номер шасі 067417 на ПП «Айслаг», про що видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 та присвоєно номерні знаки НОМЕР_1 .

02.08.2023 працівниками ТСЦ №0741 здійснено операцію 540 – зняття з обліку у зв`язку з вибраковкою, яка здійснена на підставі заяви ПП «Айслаг» від 01.08.2023 №1524024953 поданої уповноваженим представником згідно довіреності від 10.07.2023 №39, Наказу від 10.07.2023 №33 «Про зняття з обліку транспортних засобів» та затвердженого акту на списання автотранспортних засобів.

Свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 та номерні знаки НОМЕР_1 було здано до сервісного центру МВС про що працівником ТСЦ №0741 зроблено відмітку на заяві від 01.08.2023 №1524024953.

09.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою №01-03/24, в якій просив відновити державну реєстрацію транспортного засобу ГКБ-819 причіп цистерна, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір зелений.

Листом від 14.02.2026 №31/35/0741-2290-2026 відповідач повідомив, що нормами Порядку №13888 не передбачено процедури відновлення державної реєстрації транспортного засобу, припиненої у зв`язку з вибракуванням, таким чином, відсутні правові підстави для відновлення державної реєстрації.

Вказані підстави слугували підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання державної реєстрації транспортного засобу регулюються Законом Україні «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ), Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, Інструкцією про порядок здійснення підрозділам Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861, (із змінами) (далі Інструкція № 379) та Порядком ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом МВС України від 16.11.2020 № 779 (далі Порядок №779).

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Суд зазначає, що єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі встановлюється Порядком №1388.

Пунктом 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).

Отже, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.

У відповідності до вимог пункту 45 Порядку №1388 (у редакції чинній на момент проведення операції із зняття із обліку транспортного засобу) вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

Тобто, даною нормою передбачено гарантії власників транспортних засобів, які не підлягають державній реєстрації, щодо залишення у них складових частин з видачею відповідних правовстановлюючих документів (довідок).

Аналогічний висновок про те, що державна реєстрація транспортних засобів передбачає певну процедуру, зокрема, надання необхідних документів і відомостей, викладено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №803/336/16 (провадження №К/9901/10604/18).

Судом встановлено, що зняття з обліку у зв`язку із вибраковкою належного позивачу транспортного засобу ГКБ-819 причіп цистерна, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір зелений, відповідачем здійснено у відповідності до вимог Порядку №1388 та на підставі заяви ПП «Айслаг» від 01.08.2023 №1524024953 поданої уповноваженим представником згідно довіреності від 10.07.2023 №39, Наказу від 10.07.2023 №33 «Про зняття з обліку транспортних засобів» та затвердженого акту на списання автотранспортних засобів.

Пунктом 40 Порядку №1388 передбачено, що зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця або рішення суду.

Цим же пунктом встановлено вичерпний перелік підстав для скасування, зокрема, операції зі зняття з обліку транспортних засобів, а саме:

на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу;

на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів;

у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу;

на підставі рішення суду;

у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.

Суд зазначає, що в спірному випадку операція 540 - зняття з обліку у зв`язку з вибраковкою проведена на підставі особисто поданої заяви та документів підписаних директором ПП «Айслаг», який діяв як уповноважений представник позивача.

Крім того, в рамках даного спору суд звертає увагу, що дії відповідача в частині допущення порушень Порядку №1388 при здійсненні операції зі зняття з обліку транспортного засобу позивачем не оскаржуються та про такі не зазначаються.

Більше того, позивачем підтверджено подачу ним особисто заяви про зняття з обліку транспортного засобу.

Згідно з нормами статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Законодавством, що регулює суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху поновлення державної реєстрації транспортного засобу після його вибракування (списання), не передбачено.

Відтак у відповідача відсутні підстави у поновлені реєстрації даного автомобіля, а доводи позивача не узгоджуються із вимогами Закону № 3353-XII та положеннями Порядку №1388.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що зняття транспортного засобу з державної реєстрації відбулося помилково внаслідок неналежних дій працівників підприємства та без фактичного знищення транспортного засобу, оскільки такі обставини самі по собі не свідчать про протиправність дій відповідача. Як встановлено судом, реєстраційну дію здійснено на підставі заяви власника та інших належним чином оформлених документів, поданих його уповноваженим представником, при цьому достовірність зазначених у них відомостей або повноваження представника позивачем не заперечуються.

Посилання позивача на те, що транспортний засіб фактично не був знищений та продовжує існувати, також не спростовує правомірності здійсненої реєстраційної дії, оскільки відповідно до пункту 45 Порядку №1388 зняття з обліку вибракуваного транспортного засобу підприємства здійснюється на підставі затвердженого акта без огляду такого транспортного засобу. Відтак відповідач не був наділений повноваженнями самостійно перевіряти фактичне виконання підприємством рішення про списання транспортного засобу чи встановлювати факт його фізичного знищення поза межами передбаченої Порядком №1388 процедури.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Айслаг» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787).

Відповідач: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (33024, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Вербова, 39, код ЄДРПОУ 45543373).

Суддя О. О. Андрусенко