Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №140/8951/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8951/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Волинської митниці (далі – митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.06.2026 №UA205100/2026/000126.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ТзОВ «ВМК-Україна», подав до Волинської митниці митну декларацію (далі – МД) з пакетом документів необхідних для розмитнення вказаного транспортного засобу. При цьому, у графі 43 цієї МД вказано перший метод визначення митної вартості товару, а згідно із графою 42 вказаної МД митну вартість товару заявлено у розмірі 11 000,00 євро. Однак 11.06.2026 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2026/000022/2, відповідно до якого митну вартість вказаного вище транспортного засобу визначено на рівні 19 657,12 євро.

Крім того, того ж дня Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA205100/2026/000126, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) вказаного товару у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2026/000022/2 від 11.06.2026.

Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву від 24.07.2026 відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів прямим представником ФОП ОСОБА_1 було подано МД №26UA205100003692U4 від 11.06.2026 на товар: «Автобус пасажирський категорії "М3" марки ISUZU TURQUOISE номер кузова: НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_1 бувший у використанні, тип двигуна: дизельний, маркування двигуна 514690, тип Q-BUS31, робочий об`єм двигуна 5193 см3, маса спорядженого 7224 кг, повна маса 10400 кг потужність:140кВт, календарний рік виготовлення 2017 р, модельний рік виготовлення 2017 р, місць для сидіння - 32. Автобус загального призначення для перевезення пасажирів. Містить елементи корозії та пошкодження лако-фарбового покриття, дефекти двигуна, коробки передач, проблеми із заднім мостом».

По МД №26UA205100003692U4 від 11.06.2026 відбулось спрацювання системи АСАУР за кодом 105-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення» (відповідно до Класифікатору митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011), що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Відтак, саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- відповідно до рахунка-фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 термін оплати 27.04.2026. Надана платіжна інструкція від 23.04.2026 № (MUR)34 (витяг з системи SWIFT) не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216;

- умовами поставки товару відповідно до п.2.5 Договору - EXW LV, Цесіс та декларантом в графі 15 ЕМД №26UA205100003692U4 країною відправлення вказано Латвія. При цьому, декларантом надано копію митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 26PL301010001HCPB0, видану в Польщі. Вказане може свідчити про надання недостовірних відомостей;

- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 11.06.2026 № 11062026/1, яка не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує витрати на транспортування оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Наказу №599 ( відсутні відомості розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту);

- підпис продавця товару згідно рахунка-фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає підпису продавця відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 № 2/26.03.2026 (сторінка 6). У зв`язку з чим ставить під сумнів автентичність даних документів;

- наданий переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 №26PL301010001HCPB0 та договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 №2/26.03.2026 та переклад рахунка фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає вимогам п.2.5 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.

Отже, декларантом не надано належних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Тому, згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі – Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу було надано: платіжну інструкцію від 22.04.2026 №Q0422DMAHC, яка не являється документом передбаченим Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2 та постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами).

Декларант відмовився надати документи , про що вказано в листі від 11.06.2026 №б/н.

В подальшому митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2, згідно якого митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 12.03.2026 № 26UA400030001158U7).

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено: автобус пасажирський марки ISUZU, модель Q-BUS31 TURQUOISE ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , загальна к-ть місць, включаючи місця водіїв - 34, 6 місць для пасажирів, які стоять; робочий об`єм циліндрів 5193 см3., потужність 140 кВт; бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік-2016. Наявні дефекти набутого характеру: часткові пошкодження лакофарбового покриття, місцева корозія зовнішніх частин, наявні сліди довготривалої експлуатації, механічні пошкодження .Виробник: Anadolu Isuzu OTOMOTIV San. ve tic. A.S., TR Торгівельна марка: Isuzu, який ввозився з Естонії на умовах поставки FCA, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 19 657,1231 євро за шт.

Коригування на обсяг партії, комерційні умови не здійснювалося.

Надалі декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №26UA205100003710U7 від 11.06.2026 з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК України.

З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у відповіді на відзив від 03.08.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

У відповіді на відзив від 12.08.2026 позивач заперечує усе зазначене відповідачем у відзиві, а подану позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 придбав за кордоном транспортний засіб (автомобіль), марки ISUZU TURQUOISE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , рік випуску 2017, максимальна потужність двигуна 140 кВт, повна маса 10400 кг тип палива - дизель, пробіг 440 726. Транспортний засіб був придбаний згідно Договору купівлі-продажу автомобіля №2/26.03.2026 від 26.03.2026.

Згідно п.2.1 даного договору за домовленістю між сторонами, ціна купівлі-продажу автомобіля становить 11 000 євро без урахування ПІДВ.

Відповідно до п.2.2 договору сторони погоджуються, що ціна купівлі має бути сплачена Покупцем Продавцю відповідно до виставленого рахунку протягом 30 днів шляхом здійснення платежу банківським переказом за реквізитами, зазначеними в рахунку.

11.06.2026 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ТзОВ «ВМК-Україна», подав до Волинської митниці митну декларацію (далі – МД) з пакетом документів необхідних для розмитнення вказаного транспортного засобу. При цьому, у графі 43 цієї МД вказано перший метод визначення митної вартості товару, а згідно із графою 42 вказаної МД митну вартість товару заявлено у розмірі 11 000,00 євро.

До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) СІТ26-0029 від 26.03.2026, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 05.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 07.05.2026, банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR)34 ВІД 23.04.2026, банківський платіжний документ, що стосується товару Q0422DM72T від 22.04.2026, калькуляція транспортних витрат №11062026/1 від 11.06.2026, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.06.2026, документ, що підтверджує вартість страхування №SMЕ120951 від 07.05.2026, виписка з бухгалтерської документації б/н від 11.06.2026, висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №343/1 від 27.05.2026, страховий поліс №SMЕ120951 від 07.05.2026, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/ або внутрішніх) договорів №2/26.03.2026 від 26.03.2026, договір про надання послуг митного брокера №05/03/2026/1E від 03.03.2026, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №343/1 від 27.05.2026, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_7 від 27.01.1996, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення №25PL301010001НСРВ0 від 28.05.2026, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.013.519509-26 від 08.06.2026, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №GN214210 від 12.01.2026, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA205100003692U4 від 11.06.2026.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митниці декларант надав платіжну інструкцію від 22.04.2026 №Q0422DMAHC.

Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що вказано в листі 11.06.2026 №б/н.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.06.2026 №UA205100/2026/000126.

В графі 33 рішення від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи , які подані для підтвердження заявленої вартості , не містять усіх відомостей , необхідних для визначення вартості за обраним методом, оскільки містять розбіжності:

- відповідно до рахунка-фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 термін оплати 27.04.2026. Надана платіжна інструкція від 23.04.2026 № (MUR)34 (витяг з системи SWIFT) не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216;

- умовами поставки товару відповідно до п.2.5 Договору -EXW LV, Цесіс та декларантом в графі 15 ЕМД №26UA205100003692U4 країною відправлення вказано Латвія. При цьому, декларантом надано копію митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 26PL301010001HCPB0, видану в Польщі. Вказане може свідчити про надання недостовірних відомостей;

- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 11.06.2026 № 11062026/1, яка не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує витрати на транспортування оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Наказу №599 ( відсутні відомості розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту);

- підпис продавця товару згідно рахунка-фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає підпису продавця відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 № 2/26.03.2026 (сторінка 6). У зв`язку з чим ставить під сумнів автентичність даних документів;

- наданий переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 №26PL301010001HCPB0 та договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 №2/26.03.2026 та переклад рахунка фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає вимогам п.2.5 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.

Отже, декларантом не надано належних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару 1 становить 19 657,1231 євро за шт.

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено: автобус пасажирський марки ISUZU, модель Q-BUS31 TURQUOISE, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , загальна к-ть місць, включаючи місця водіїв - 34, 6 місць для пасажирів, які стоять; робочий об`єм циліндрів 5193см3., потужність 140кВт; бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік-2016. Наявні дефекти набутого характеру: часткові пошкодження лакофарбового покриття, місцева корозія зовнішніх частин, наявні сліди довготривалої експлуатації, механічні пошкодження .Виробник: Anadolu Isuzu OTOMOTIV San. ve tic. A.S., TR Торгівельна марка: Isuzu, який ввозився з Естонії на умовах поставки FCA, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №26UA205100003710U7 від 11.06.2026 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Так, декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) СІТ26-0029 від 26.03.2026, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 05.06.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 07.05.2026, банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR)34 ВІД 23.04.2026, банківський платіжний документ, що стосується товару Q0422DM72T від 22.04.2026, калькуляція транспортних витрат №11062026/1 від 11.06.2026, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.06.2026, документ, що підтверджує вартість страхування №SMЕ120951 від 07.05.2026, виписка з бухгалтерської документації б/н від 11.06.2026, висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №343/1 від 27.05.2026, страховий поліс №SMЕ120951 від 07.05.2026, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/ або внутрішніх) договорів №2/26.03.2026 від 26.03.2026, договір про надання послуг митного брокера №05/03/2026/1E від 03.03.2026, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №343/1 від 27.05.2026, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні №AC 035449 від 27.01.1996, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення №25PL301010001НСРВ0 від 28.05.2026, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.013.519509-26 від 08.06.2026, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №GN214210 від 12.01.2026, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA205100003692U4 від 11.06.2026.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, транспортний засіб був придбаний згідно Договору купівлі-продажу автомобіля №2/26.03.2026 від 26.03.2026.

Згідно п.2.1 даного договору за домовленістю між сторонами, ціна купівлі-продажу автомобіля становить 11 000,00 євро без урахування ПІДВ.

Відповідно до п.2.2 договору сторони погоджуються, що ціна купівлі має бути сплачена Покупцем Продавцю відповідно до виставленого рахунку протягом 30 днів шляхом здійснення платежу банківським переказом за реквізитами, зазначеними в рахунку.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №CIT26-0029 від 26.03.2026 вартість автобуса, становить 11000,00 євро. Дату оплати до якої позивач зобов`язаний був здійснити оплату за товар вказано 27.04.2026. Вказаним рахунком-фактурою також визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару вказана в рахунку-фактурі (інвойсі) №CІT26-0029 від 26.03.2026 (11 000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в митній декларації (графа 22).

Оплату за товар позивач провів 23.04.2026 у відповідності до умов, визначених у контракті та інвойсі, на суму 11 000,00 євро, що підтверджується платіжною інструкцією MUR №34 від 23.04.2026.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД 6UA205100003692U4 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №CІT26-0029 від 26.03.2026.

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Стосовно зазначеного митницею, що надана платіжна інструкція від 23.04.2026 № (MUR)34 (витяг з системи SWIFT) не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, суд зазначає таке.

Посилання митного органу на невідповідність Положення про здійснення операцій з валютними цінностями та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах є необґрунтованими, оскільки зазначені нормативно-правові акти регулюють діяльність банків та інших надавачів платіжних послуг, а не встановлюють вимоги до документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів. Відсутність у SWIFT-повідомленні окремих реквізитів, таких як відсутність власноручного підпису відповідальної особи платника, не може бути підставою для невизнання факту здійснення платежу, оскільки такі реквізити є внутрішніми технічними елементами банківської системи, які не передбачені міжнародним форматом SWIFT-повідомлень, як обов?язкові для відображення у витягах, що надаються клієнтам.

SWIFT-повідомлення містить ключові дані, необхідні для ідентифікації операції: відомості про платника, отримувача, банківські установи, суму, валюту та дату платежу.

Такі відомості є достатніми для підтвердження факту оплати товару і прямо пов?язані з визначенням митної вартості.

У поданій платіжній інструкції в графі банк платника зазначена наступна інформація PBAN UA 2X XXX. SWIFT (BICFI)-код це стандартний формат Ідентифікаційного коду банку, який використовується для ідентифікації банків та фінансових установ у міжнародній банківській мережі. Цей код містить інформацію про найменування та місцезнаходження банку - свого роду міжнародний код або ID банку, а саме PBAN - банківський код, UA - код країни, 2X - код місцезнаходження банку, ХХХ - код філіалу банку. Таким чином, ідентифікація банку, зокрема його найменування та місцезнаходження, в даному випадку здійснюється саме за вищевказаними кодами.

У поданій платіжній інструкції від 23.04.2026 №(MUR)34 у графі «отримувач» вказано саме компанію SATA AS, SEB Banka, його SWIFT рахунок та розрахунковий рахунок №LV61UNLA0004000425401, що повністю відповідає реквізитам, зазначеним в договорі купівлі-продажу та рахунку-фактурі від 26.03.2026 №CIT26-0029. При цьому, в графі інформація про платіж зазначено «PRPMNT for BUS ISUZU TURQUOISE CNTR N 2/26.03.202626.03.2026:LV POD:UA», що означає «оплата за автобус згідно з контрактом №2/26.03.2026 від 26.03.2026», тобто надана копія SWIFT повідомлення про переказ коштів в повній мірі дає можливість ідентифікувати операцію за сторонами (ФОП ОСОБА_1 та SATA AS), підставою (договір купівлі продажу №2/26.03.2026 від 26.03.2026), датою та сумою.

Разом з тим, витяг із системи SWIFT про оплату товару містить відмітку «підписано з використанням електронного підпису». Відтак, твердження митного органу про невідповідність наданої платіжної інструкції Постанові №216 є безпідставним.

Щодо твердження відповідача, що умовами поставки товару відповідно до П.2.5 Договору -EXW LV , Цесіс та декларантом в графі 15 ЕМД №26UA205100003692U4 країною відправлення вказано Латвія. При цьому, декларантом надано копію митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 26PL301010001HCPB0, видану в Польщі. Вказане може свідчити про надання недостовірних відомостей.

Відповідно до наказу №325 від 07.10.2022 «Про затвердження порядку реалізації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту на території України» MRN реєстраційний номер електронної транзитної декларації, присвоєний митницею відправлення, що свідчить про прийняття такої декларації до митного оформлення.

Транзитна митна декларація - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією.

В даному випадку позивачем під час митного оформлення було подано транзитну митну декларацію MRN №26PL301010001НЕОВ4 від 28.05.2026. Також в даній декларації вказано реквізити продавця, а в графі отримувача реквізити покупця.

Суд зауважує, що в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Водночас відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу.

Як вбачається із даного випадку подані позивачем документи під час митного оформлення дозволяли визначити митну вартість транспортного засобу, жодних розбіжностей вони не містили.

Крім того, як вбачається із рішення про коригування митної вартості, відповідач не вимагав від позивача надати митну декларацію країни відправлення.

Стосовно розбіжності зазначеної у графі 33 спірного рішення, а саме: Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, суд зазначає наступне.

Так, для підтвердження витрат на транспортування товару декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно із наказом МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 та від 15.10.2024 по справі №520/6058/24 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому калькуляція транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Калькуляція транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями Митного кодексу України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

В даному випадку на підтвердження понесених транспортних витрат позивачем було надано калькуляцію транспортних витрат №11062026/1 від 11.06.2026, а також чеки на придбання пального, чек на оформлення експортної митної декларації та чеки на оплату доріг, що підтверджують транспортні витрати.

Стосовно зазначеного в графі 33 оскаржуваного рішення відповідача, що підпис продавця товару згідно рахунка-фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає підпису продавця відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 № 2/26.03.2026 (сторінка 6). У зв`язку з чим ставить під сумнів автентичність даних документів, суд зазначає наступне.

Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 26.06.2026 підписаний Головою правління продавця Марісом Озоліньшем, тоді як рахунок-фактура підписана керівником Вальтерсом Калейсом. Відповідно, відмінність між підписами у зазначених документах пояснюється тим, що вони належать різним посадовим особам продавця.

Сам факт наявності різних підписів у зовнішньоекономічному договорі та рахунку-фактурі не свідчить про невідповідність або суперечність між цими документами, оскільки вони оформлені від імені одного й того самого суб?єкта господарювання різними уповноваженими представниками. Підписання договору однією посадовою особою та первинних комерційних документів іншою посадовою особою є звичайною практикою господарської діяльності юридичних осіб та саме по собі не впливає на дійсність і юридичну силу таких документів.

При цьому відомості щодо продавця товару, предмета договору, вартості товару та інших істотних умов правочину, зазначені у зовнішньоекономічному договорі та рахунку-фактурі, є узгодженими між собою, а тому наявність різних підписів уповноважених посадових осіб продавця не може розцінюватися як обставина, що перешкоджає ідентифікації продавця чи підтвердженню числових значень складових митної вартості товару.

Стосовно розбіжності митного органу, що наданий переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.05.2025 №26PL301010001HCPB0 та договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 26.03.2026 № 2/26.03.2026 та переклад рахунка фактури від 26.03.2026 №CIT26-0029 не відповідає вимогам п.2.5 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, суд зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та направлення декларанту повідомлення про надання додаткових документів відповідно до статей 53 та 54 Митного кодексу України митний орган не зазначав про наявність недоліків перекладів поданих документів та не вимагав надання нових перекладів.

Таким чином, декларант не був повідомлений про наявність у митного органу будь-яких зауважень до перекладів документів та, відповідно, був позбавлений можливості надати пояснення з цього приводу до прийняття спірного рішення.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості митний орган не зазначив, які саме відомості у договорі купівлі-продажу, рахунку-фактурі чи митній декларації країни експорту не підлягали ідентифікації або перевірці у зв?язку з невідповідністю перекладу п.2.5 наказу №631 від 30.05.2012. Також не наведено обставин, які б свідчили про неправильність перекладу, невідповідність перекладу змісту оригіналів документів або неможливість використання таких документів під час контролю правильності визначення митної вартості.

Подані до митного оформлення документи містили всю необхідну інформацію щодо сторін зовнішньоекономічної операції, транспортного засобу, умов його придбання та ціни, фактично сплаченої за товар. Митний орган використав відомості, що містилися у зазначених документах, під час здійснення контролю митної вартості, що саме по собі свідчить про зрозумілість та придатність поданих перекладів для опрацювання.

Отже, наведена митним органом обставина не підтверджує наявності розбіжностей у поданих документах, не свідчить про недостовірність відомостей щодо митної вартості товару та не могла бути самостійною підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом її визначення.

Відтак, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок пошкоджень автомобіля, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.06.2026 №UA205100/2026/000126 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5 245,10 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.06.2026 №UA205100/2026/000022/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.06.2026 №UA205100/2026/000126.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 245,10 (п`ять тисяч двісті сорок п`ять гривень 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа – підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя В.В. Дмитрук