Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №140/3085/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3085/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом поданим адвокатом Оберемчук Оксаною Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокатом Оберемчук Оксаною Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 до суду шляхом формування документу в системі «Електронний суд» подано адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), відповідно до якого просить суд:

1) скасувати рішення від 25.11.2025 про відмову у перетинанні державного кордону України прийнятого стосовно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), складеного офіцером відділу з організації прикордонного контролю штабу капітаном ОСОБА_4 ;

2) скасувати рішення від 25.11.2025 про відмову у перетинанні державного кордону України прийнятого стосовно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), складеного начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітаном ОСОБА_5 ;

3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) вчинити дії відповідно до п. 8.2 Інструкції № 946, в тому числі внести зміни у паспортний документ громадянки Республіки Естонії ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) щодо скасування відмітки «Заборонено в`їзд в Україну строком на 10 років з 25.11.2025» шляхом проставлення на ньому штемпеля « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25.11.2025 про заборону в`їзду в Україну, є безпідставними та протиправними, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду через систему «Електронний суд», відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню.

У додаткових поясненнях у справі просить позов задовольнити, з аналогічних у позові підстав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.11.2025 щодо громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 було винесено постанову про заборону в`їзду в Україну, якою продовжено термін заборони в`їзду в Україну на 3 роки.

Також 25.11.2025 щодо громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 було винесено постанову про заборону в`їзду в Україну, якою продовжено термін заборони в`їзду в Україну на 10 років.

Так, 25.11.2025 інспектором прикордонної служби 2 категорії ОСОБА_6 на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення 3хРУ №0122570Е у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення 25.11.2025 о 12:40, 25.11.2025 о 12:40 на території Волинської області, Володимирського району, Устилузької ОТГ на в`їзд в Україну в МАПП «Устилуг» прибув гр. Естонії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який умисно не виконав рішення уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 203-1 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №008156Е у розмірі 1700,00 грн.

Вважаючи постанови про заборону в`їзду в Україну від 25.11.2025 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначається Законом України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI).

У відповідності до пункту сьомого частини першої статті 1 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно положень статті 2 Закону №3773-VI правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Частиною третьою статті 3 Закону №3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 13 Закону № 3773-VI передбачено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України та запобігання іншим протиправним діям, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, або боротьби з організованою злочинністю;

якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать Іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою,

фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну;

якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду;

Правові основи здійснення прикордонного контролю, умови перетинання державного кордону України врегульовані Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі - Закон №1710-VI).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Частинами першою, третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за Іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.

Частиною другою статті 8 Закону №1710-V1 встановлено, що іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в`їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №1710-VI про відмову у перетинанні державного кордону уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону приймає обґрунтоване рішення із зазначенням причин відмови. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (далі - орган охорони державного кордону) рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям унормований Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затверджена Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 №946 (далі - Інструкція № 946).

Рішення про заборону в`їзду в Україну строком на десять років приймається відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно іноземців, яких уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) охорони державного кордону притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 203-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умисне невиконання рішення уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну (пункт 2.3 Інструкції №946).

Пунктом 3.1 Інструкції №946 зазначено, що у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну в пункті пропуску старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску або у разі затримання особи за незаконне перетинання державного кордону поза пунктами пропуску старшим зміни прикордонних нарядів (далі - старший зміни) складається довідка.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції №946 у довідці зазначаються:

а) відомості про особу за такими обов`язковими реквізитами: «Громадянство», «Прізвище, ім`я особи», « ОСОБА_2 », «Дата народження» (день, місяць та рік), «Вид документа» (паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), «Серія, номер документа».

Реквізит «Прізвище, ім`я особи» повинен зазначатися літерами верхнього регістру (великими літерами) у називному відмінку:

для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь (залежно від виду документа) - латинськими або російськими літерами;

для іноземців та осіб без громадянства інших держав - тільки латинськими літерами;

б) обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду;

в) у чому саме полягають діяння, які є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема:

обставини і характер вчинення особою діяння;

результати досліджень паспортних документів такої особи чи візи;

г) термін заборони в`їзду в Україну особі, визначений відповідно до розділу III цієї Інструкції.

До довідки додаються копії сторінок паспортного документа особи, які містять фотокартку або інше зображення обличчя особи та відомості про неї («Громадянство», «Прізвище, ім`я особи», « ОСОБА_2 », «Дата народження» (день, місяць та рік)), копії протоколів, постанов про вчинення особою адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 185-10, 202, 203, 203-1, 204-1, 204-2, 204-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності), віз або відміток уповноважених державних органів та результатів їх досліджень, пояснення свідків, витяги з баз даних про осіб, які перетнули державний кордон (далі - бази даних).

На підставі відомостей, викладених у довідці, старшим зміни готується постанова про заборону в`їзду в Україну (далі - постанова) (додаток 1). Постанова складається у двох примірниках, які підписуються старшим зміни (пункт 3.3. Інструкції № 946).

Пунктом 3.4 Інструкції №946 передбачено, що підготовлені довідка та два примірники постанови (далі - матеріали) невідкладно надсилаються начальнику зміни оперативно-чергової служби центру управління службою органу охорони державного кордону (далі - начальник зміни) для доповіді начальнику органу охорони державного кордону або його першому заступнику (далі - уповноважена посадова особа) для прийняття рішення.

Отримавши матеріали, начальник зміни реєструє їх у журналі обліку матеріалів щодо заборони в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (додаток 2) та невідкладно доповідає про їх надходження уповноваженій посадовій особі для прийняття рішення. При цьому в журналі в обов`язковому порядку зазначаються час отримання матеріалів начальником зміни та час доповіді про їх надходження уповноваженій посадовій особі, що засвідчується підписом начальника зміни (пункт 3.5. Інструкції № 946).

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції №946 уповноважена посадова особа зобов`язана протягом трьох годин після доповіді розглянути отримані матеріали та: а) за наявності підстав прийняти шляхом затвердження обох примірників постанови рішення про заборону іноземцю в`їзду в Україну. Затверджені примірники постанови передаються начальнику зміни; б) за відсутності достатніх підстав утриматися від прийняття рішення, наклавши на постанові відповідну резолюцію. Незатверджені примірники постанови передаються начальнику зміни.

Про прийняте рішення начальник зміни невідкладно із застосуванням засобів телефонного зв`язку інформує старшого зміни.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції №946 перший примірник постанови із зазначеним на ній рішенням та довідка зберігаються в органі охорони державного кордону, який затвердив постанову. Другий примірник постанови, завірений гербовою печаткою, штабом органу охорони державного кордону (головним відділом) надсилається в підрозділ охорони державного кордону, яким ініційовано питання про заборону в`їзду в Україну іноземцю.

Відповідно до пункту 3.9 Інструкції №946 після отримання в установленому порядку від начальника зміни інформації про прийняте уповноваженою посадовою особою рішення старший зміни:

оголошує рішення органу охорони державного кордону, мовою якою володіє іноземець;

проставляє у паспортному документі іноземця відмітку «Заборонено в`їзд в Україну терміном на ...» (додаток 3), засвідчує її підписом та печаткою (додаток 4);

записує рішення про заборону в`їзду в Україну до журналу обліку іноземців, яким заборонено в`їзд в Україну (додаток 5).

Аналізуючи приписи вищезазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов від 25.11.2025 про заборону в`їзду в Україну було порушено порядок її прийняття.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що оскаржувана постанова надавалась ОСОБА_7 його рідною мовою або її було оголошено позивачу. Доказів протилежного суду відповідачем не надано та не спростовано у відзиві на позовну заяву.

При цьому, у графі в спірних рішеннях «Це рішення оголошено в присутності перекладача» зазначено «не залучався».

Позивач під час розгляду справи по суті довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість дій та рішення щодо відмови позивачу у в`їзді в України.

Стосовно вимог позивача: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) вчинити дії відповідно до п. 8.2 Інструкції № 946, в тому числі внести зміни у паспортний документ громадянки Республіки Естонії ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) щодо скасування відмітки «Заборонено в`їзд в Україну строком на 10 років з 25.11.2025» шляхом проставлення на ньому штемпеля «Анульовано», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 8.1 та 8.2. Розділу VIII Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі Інструкція №946), іноземець, якому органом охорони державного кордону заборонено в`їзд в Україну, має право оскаржити відповідне рішення до регіонального управління Державної прикордонної служби або до суду. У випадку скасування заборони в`їзду (зміни її терміну) органами, зазначеними у пункті 8.1 цього розділу, або рішенням суду, яке набрало законної сили:

а) орган охорони державного кордону:

негайно письмово повідомляє про це Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з обов`язковим зазначенням інформації відповідно до вимог підпункту «а» пункту 3.2 розділу III цієї Інструкції;

скасовує в паспортному документі особи відмітку «Заборонено в`їзд в Україну терміном на ... шляхом проставлення на ньому штемпеля «Анульовано, форма якого наведена в додатку 6 до цієї Інструкції;

б) Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучає зазначену інформацію (вносить зміни) з баз даних.

У разі скасування іноземцю заборони в`їзду в Україну відповідно до цього пункту особа вважається такою, що не має заборони в`їзду в Україну та не порушила рішення про заборону в`їзду.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) вчинити дії відповідно до п. 8.2 Інструкції № 946, в тому числі внести зміни у паспортний документ громадянки Республіки Естонії ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) щодо скасування відмітки «Заборонено в`їзд в Україну строком на 10 років з 25.11.2025» шляхом проставлення на ньому штемпеля «Анульовано».

Частиною другою статті 245 КАС України установлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови не дотримано вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не з`ясовано усі дійсні обставини, не наведено належних обґрунтувань під час прийняття даного рішень, у зв`язку з чим позов громадянина ОСОБА_8 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування рішення відповідача від 25.11.2025 про заборону в`їзду в Україну.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положення статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25.11.2025 (прийнятого о 05:15 год) про відмову у перетинанні державного кордону України прийнятого стосовно ОСОБА_2 .

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25.11.2025 (прийнятого о 18:20 год) про відмову у перетинанні державного кордону України прийнятого стосовно ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) вчинити дії відповідно до п. 8.2 Інструкції №946, в тому числі внести зміни у паспортний документ громадянина Республіки Естонії ОСОБА_2 щодо скасування відмітки «Заборонено в`їзд в Україну строком на 10 років з 25.11.2025» шляхом проставлення на ньому штемпеля «Анульовано».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ).

Суддя Ф.А. Волдінер