Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №140/5885/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5885/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” (далі також Реєстр), а саме внести дані про виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я та виключити відомості про перебування на військовому обліку військовозобов`язаних; зобов`язання внести виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”: внести дані про виключення з 18 серпня 2022 року з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби за станом здоров`я та відомості про перебування на військовому обліку військовозобов`язаних.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 військо-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі статей 39а, 42а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402/2008, був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що було наявна відмітка у військовому квитку та відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Попри це позивач отримав повістку про виклик до ТЦК та СП для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі – ВЛК). Як стверджує позивач, з отриманого документа він уперше довідався, що перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вважає дії відповідача щодо його взяття на військовий облік протиправними, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б передбачали механізм та підстави для поновлення на військовому обліку осіб, які попередньо були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та втратили статус військовозобов`язаного.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву (а.с.42-43) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що за результатом запитів, сформованих через Реєстр, у ОСОБА_1 відсутня оформлена у визначеному законом порядку інвалідність, а також відсутні відомості в медичній інформаційній системі Helsi про наявність хвороб та лікування у 2022-2026 роках; рішення про непридатність позивача не затверджене регіональною ВЛК. Тож позивача було повернуто на військовий облік військовозобов`язаних 14 квітня 2026 року.

Відповідач також наголосив на тому, що позивач не звертався особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення відповідних змін до Реєстру.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.52-57).

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

До військового квитка серії НОМЕР_1 внесено відомості про виключення ОСОБА_2 18 серпня 2022 року з військового обліку військовозобов`язаних (а.с.32 зворот-34).

Згідно з даними облікової картки до військового квитка з 14 квітня 2026 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний (а.с.50).

У відповідь на заяву представника позивача від 03 квітня 2026 року (а.с.26-29) про актуалізацію даних в Реєстрі (внесення змін) ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 02 травня 2026 року №1833 повідомив, що у зв`язку з внесенням змінами згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” така підстава для виключення з військового обліку, як “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” відсутня. Одночасно інформовано про необхідність ОСОБА_1 пройти медичний огляд як військовозобов`язаному для визначення ступеня придатності до військової служби (а.с.20).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

За змістом частини восьмої статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну і достовірну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Поряд з тим у розглядуваному випадку предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку, з відображенням інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у полі “категорія обліку” - військовозобов`язаний. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби.

Так в матеріалах справи наявна облікова картка до військового квитка (а.с.50), за відомостями якої ОСОБА_1 18 серпня 2022 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (стаття 39а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402). Крім того, із облікової картки також вбачається, що 18 серпня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_7 внесено відомості про непридатність ОСОБА_2 до військової служби та про його виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2233-XII. Відповідний запис внесено і у паперовий військовий квиток серії НОМЕР_1 (а.с.34). Попри наявність вказаних записів 14 квітня 2026 року відповідачем внесено відомості про взяття ОСОБА_2 на військовий облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на 18 серпня 2022 року) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави. Підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення особи з військового обліку є визнання її непридатною до військової служби за станом здоров`я.

У відзиві на позовну заяву стверджує, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 не направлялося на затвердження до регіональної ВЛК.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800: далі - Положення №402, тут і далі зі змінами станом на 18 серпня 2022 року), військово-лікарська експертиза визначає, зокрема, придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом другим підпункту “б” пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: “Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Пунктами 22.4, 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 визначено випадки складення свідоцтва про хворобу у мирний час та у воєнний час (стосується військовослужбовців; курсантів ВВНЗ; офіцерів запасу; військовозобов`язаних, резервістів, призваних на збори; учнів військових ліцеїв). Обумовлено, що у всіх інших випадках постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

У випадку позивача постанова ВЛК за нормами Положення №402 (станом на 18 серпня 2022 року) оформлювалась у формі довідки, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягала.

Суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів перегляду або скасування у встановленому порядку постанови ВЛК від 18 серпня 2022 року, яка слугувала підставою виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Також очевидним є те, що зміни до Положення №402, внесені наказами Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490 (чинний з 25 серпня 2023року) та від 27 квітня 2024 року №262 (чинний з 04 травня 2025 року), зокрема, в частині викладення пункту 3.8 глави 3 розділу II у новій редакції, на які у відзиві на позов покликається відповідач, не могли бути застосовані на момент прийняття постанови ВЛК 18 серпня 2022 року.

Норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, зокрема, і у зв`язку з відсутністю в системі Helsi та у відповідача інформації про звернення позивача за медичною допомогою щодо хвороб, які зазначені в рішенні про його непридатність. Так само Закон №2232-XII не містить норм щодо поновлення на військовому обліку громадян, які попередньо за рішеннями військових комісаріатів (ТЦК та СП) були виключення з військового обліку через непридатність до військової служби.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (доказів протилежного суду не надано) та позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо поновлення ОСОБА_1 14 квітня 2026 року на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі “ступінь придатності” облікової картки є запис “непридатний з виключенням з військового обліку”. Тобто, зміна категорії обліку з “невійськовозобов`язаний” на “військовозобов`язаний” проведено безпідставно.

Отже, виходячи з суті спору, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 18 серпня 2022 року), тобто у відповідне поле “категорія обліку” та “підстава для зняття/виключення”.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2026 року, укладеного між адвокатом Світлицькою З.О. та ОСОБА_1 (а.с.21-23), додатка до договору від 25 квітня 2026 року (а.с.23 зворот-24), розрахунку обсягу наданих правничих послуг Марчуку В.О. відповідно до договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2026 року (а.с.24 зворот), довідки-квитанції від 08 травня 2026 року про сплату ОСОБА_1 коштів (а.с.25).

Згідно з додатком до договору сторони погодили за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної у пункті 2 договору, у розмірі 12000,00 грн (до прийняття остаточного рішення суду судом першої інстанції).

Відповідно до розрахунку обсягу наданих правничих послуг (а.с.24 зворот) адвокатом надано такі послуги: підготовка та подання заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням здійснити актуалізацію відомостей, що містяться в Реєстрі щодо ОСОБА_1 , а саме внести дані про виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я (4 год); підготовка та подання позову у справі (6 год).

Довідкою-квитанцією від 08 травня 2026 року засвідчено сплату ОСОБА_1 коштів у сумі 12000,00 грн у готівковій формі відповідно до умов договору від 25 квітня 2026 року та додатка до нього (а.с.25).

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Враховуючи складність та категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг (підготовка заяви, позовної заяви), виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 08 травня 2026 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.18, 37).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3064,96 грн (1064,96 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 2000,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 18 серпня 2022 року).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 3064,96 грн (три тисячі шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк