Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №140/5876/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5876/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Володимирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Володимирської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Володимирської міської ради (далі – відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо неукладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, а саме на 83/100 частини нежилого приміщення - пам`ятки архітектури місцевого значення, яка знаходиться у місті Володимирі по вулиці Ковельській, 29 (охоронний номер 2013-ВЛ); зобов`язання протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768, укласти охоронний договір на об`єкт нерухомого майна - на 83/100 частини будівлі, нежилого приміщення (реєстраційний номер майна 2229679907102), який відноситься до об`єктів культурної спадщини місцевого значення – житловий будинок у АДРЕСА_1 (охоронний номер 2013-ВЛ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 є у списку пам`ятників архітектури місцевого значення, затвердженому рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22 липня 1985 року №228 “Про поліпшення охорони, використання, реставрації пам`ятників історії та культури області”. Співвласниками цієї пам`ятки архітектури місцевого значення на сьогодні є ОСОБА_1 (розмір частки - 17/100) та Володимирська міська рада (розмір частки - 83/100). На вказану пам`ятку архітектури місцевого значення виготовлено облікову документацію - паспорт, який містить коротку історичну довідку та фотофіксацію об`єкта, а також облікову картку від 17 вересня 2024 року, натомість охоронні договори між власниками та органом охорони культурної спадщини обласної держадміністрації (військової адміністрації) відсутні.

Покликаючись на норми Закону України від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон №1805-III), Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 (далі – Порядок №1768), прокурор зазначив, що обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, тож охоронний договір повинен укладатися із органом охорони культурної спадщини обласної держадміністрації - Управлінням культури з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором. Володимирська міська рада з 2000 року (згідно із свідоцтвом про право власності) і з 30 червня 2025 року (з моменту державної реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) й дотепер не виконує свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини. Тривале невиконання цього імперативного обов`язку за відсутності перешкод на укладення охоронного договору є протиправною бездіяльністю відповідача.

З метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини прокурор просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22 липня 1985 року №228 “Про поліпшення охорони, використання, реставрації пам`ятників історії та культури області” з метою охорони і збереження споруд, що становлять архітектурну цінність, затверджено додатковий список пам`ятників архітектури місцевого значення Волинської області (а.с.14-22). У списку (додаток 2 до рішення) під порядковим номером 29 вказано житловий будинок/управління торгівлі/ №29 на вулиці Ковельській у місті Володимирі-Волинському, дата спорудження - ХХ століття (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 08 листопада 2000 року нежиле приміщення у АДРЕСА_1 , площею 429,0 кв.м належить Володимирській міській раді (а.с.39).

За змістом листа Володимирської районної державної (військової) адміністрації від 16 грудня 2025 року №3114/30/2-25 (а.с.24) вказана пам`ятка архітектури місцевого значення – житловий будинок поч. ХІХ століття по вулиці Ковельській, 29 у місті Володимирі наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 19 квітня 2024 року №295 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під охоронним номером 2013-Вл та відповідно до рішення Володимир-Волинської міської ради від 28 серпня 2024 року №15/5 вона входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир».

30 червня 2025 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності на майно – нежиле приміщення площею 405,1 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2229679907102) (а.с.13). Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 березня 2026 року №466916288, співвласниками будівлі є ОСОБА_1 (розмір частки - 17/100) та Володимирська міська рада (розмір частки - 83/100) (а.с.13).

В матеріалах справи наявні копії паспорта пам`ятки архітектури місцевого значення від 30 липня 2001 року (а.с.34-36), а також облікової картки від 17 вересня 2024 року на житловий будинок, Ковельська, 29 (кінець ХІХ ст.) (а.с.36 зворот-38).

Листом від 02 грудня 2025 року №1952/02.1-24/2-25 Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації повідомило Володимирську окружну прокуратуру про відсутність охоронних договорів з власниками частин пам`ятки – ОСОБА_1 та Володимирською міською радою (а.с.46).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі – Закон №1697-VІІ) та статтею 53 КАС України.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звернення прокурора із цим позовом обумовлене невжиттям самостійно компетентним органом – Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації заходів протягом розумного строку, як тільки йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а саме невиконання вимог чинного законодавства в частині укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення -житловий будинок по вулиці Ковельській, 29 у місті Володимирі.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон №1805-III.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті та їх захисту в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Розпорядженням начальника Волинської обласної державної (військової) адміністрації від 01 січня 2025 року №1 затверджено Положення про управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (далі – Положення).

До основних завдань Управління відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, серед іншого, є реалізація державної політики в галузі культури, охорони культурної спадщини, релігій та етнополітики на території Волинської області; участь в організації захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; сприяння збереженню культурної спадщини; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт (підпункт 3 пункту 5 Положення).

Підпунктом 35 пункту 5 Положення визначено, що до повноважень Управління входить укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону 1697-VІІ, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону 1697-VІІ, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На думку суду, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку здійснено з метою захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини. При цьому на запит прокурора від 26 листопада 2025 року та 27 лютого 2026 року (а.с.45, 47-48) Управлінням не повідомлено, чи будуть вживатися ним заходи до спонукання власника (балансоутримувача) пам`ятки архітектури місцевого значення укласти охоронний договір (у тому числі зобов`язання до вчинення відповідних дій в судовому порядку). Натомість прокурор листом від 25 березня 2026 року №50-666ВИХ-26 повідомив Управління про ініціювання позову в інтересах держави до Володимирської міської ради щодо виконання обов`язку з укладення охоронного договору на належну частину об`єкта нерухомого майна, який відноситься до об`єктів культурної спадщини місцевого значення (а.с.51).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним у позові, суд зазначає таке.

Пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (стаття 1 Закону №1805-III).

За приписами частин першої - третьою статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її(його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом(особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768, який постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року №630 затверджено в новій редакції.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1768 (тут і далі – в редакції від 30 травня 2024 року №630) його дія поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об`єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1768 охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

Як обумовлено пунктом 7 Порядку №1768, охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини (пункт 8 Порядку №1768).

Пункт 12 Порядку №1768 установлює, що власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 14 Порядку №1768 передбачено, що охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1768 у разі коли пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

З наведеного слідує, що охоронний договір є документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам`ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан. Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб`єктний склад. Так охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону №1805-III. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Охоронним договором встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника (користувача) пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник (користувач) повинен бути його ініціатором.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі №120/10793/22.

Отже, оскільки Володимирська міська рада є власником частини будівлі, нежилого приміщення (її частка становить 83/100), що є пам`яткою архітектури місцевого значення - житловий будинок по вулиці Ковельській, 29 у місті Володимирі, то охоронний договір повинен укладатися із органом охорони культурної спадщини - Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, до якого мають бути додані визначені документи.

При укладенні охоронного договору (додаток 1 до Порядку №1768) власник (користувач) бере на себе відповідальність зі збереження пам`ятки, а також зобов`язується: утримувати пам`ятку (її частину) відповідно до вимог норм і правил пожежної безпеки, в належному санітарному та технічному стані; утримувати територію пам`ятки упорядженою, не проводити земляних робіт на території пам`ятки без погодження з органом охорони, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці; не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, без спеціального письмового дозволу органу охорони; негайно повідомляти органу охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці (її частині), і своєчасно вживати заходів для приведення пам`ятки (її частини) в належний стан; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам`ятки; проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи в строки, передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби – у строки, визначені окремим розпорядженням органу охорони.

В порушення наведених норм законодавства упродовж тривалого часу відповідач не виконує свого обов`язку з укладення з органом охорони культурної спадщини охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок по вулиці Ковельській, 29 у місті Володимирі (охоронний номер 2013-Вл), чим допускає протиправну бездіяльність. Відповідач не повідомив суду про наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають укладенню охоронного договору на умовах і в порядку, що визначені Порядком №1768.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, та довів підставність заявлених позовних вимог. Отже, позов належить задовольнити.

Частиною другою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, то судові витрати зі сплати згідно з платіжною інструкцією від 01 травня 2026 року №1017 судового збору в сумі 2662,40 грн (а.с.8, 58) з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Володимирської окружної прокуратури (44702, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31) в інтересах держави в особі Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 45841565) до Володимирської міської ради (44701, Волинська область, місто Володимир, вулиця Данила Галицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 35387610) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирської міської ради щодо неукладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини (на 83/100 частини будівлі, нежилого приміщення) - пам`ятку архітектури місцевого значення у місті Володимирі по вулиці Ковельській, 29 (охоронний номер 2013-ВЛ).

Зобов`язати Володимирську міську раду укласти з Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (а саме 83/100 частини будівлі, нежилого приміщення, реєстраційний номер майна 2229679907102) - пам`ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок у АДРЕСА_1 (охоронний номер 2013-ВЛ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк