Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №140/1427/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1427/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29 січня 2026 року №UA205140/2025/000014/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 січня 2026 року до Волинської митниці декларант позивача подав митну декларацію (МД) №26UA205140004373U7 для митного оформлення імпортованого товару “шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки…”, митну вартість якого визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту). Проте відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення від 29 січня 2026 року №UA205140/2025/000014/2, визначивши митну вартість за резервним методом, що призвело до збільшення митних платежів.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що Волинська митниця не врахувала фактичні обставини та подані відповідно до статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) документи, які підтверджують як вартість оцінюваного товару, так і витрати на транспортування, а на вимогу митного органу про надання додаткових документів було надано ще й витяг з конвертацією валют (з огляду на те, що в експортній митній декларації вартість товару вказано у валюті чеський крон, а в рахунку-фактурі - в євро).

Позивач зауважила, що оплату за товар проведено у серпні 2025 році відповідно до рахунка-проформи від 04 серпня 2025 року №0010550033, а рахунок-фактуру сформовано експортером 23 січня 2026 року. Прайс-лист з актуальною на момент виставлення рахунка-фактури інформацією виданий безпосередньо компанією-експортером JUTA a.s. Довідка про транспортні витрати, видана експедитором, містить відомості про місце завантаження а витрати на перевезення у сумі 76000,00 грн є співмірними із напрямком руху.

На переконання позивача, сумніви і твердження митного органу в повідомленні декларанту та у спірному рішенні є формальними, а ненадання повного переліку витребуваних документів є підставою для визначення митної вартості не за першим методом виключно тоді, коли подані документи є недостатніми та в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Між тим у рішенні про коригування митної вартості не вказано, в чому полягає неможливість перевірки заявленої митної вартості, не наведено обґрунтування числового значення коригованої митної вартості та фактів, які вплинули на це, а сама лише наявність у митного органу інформації про ціну подібних та аналогічних товарів, митне оформлення яких завершено, не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару.

З урахуванням наведеного позивач просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.82).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.52-63). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №26UA205140004373U7 від 28 січня 2026 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) та у поданих документах було встановлено розбіжності, як-от: вартість послуг до кордону України в рахунку на оплату від 21 січня 2026 року №Р-172 - 50000,00 грн, що суперечить вартості 60000,00 грн в довідці про транспортні витрати від 21 січня 2026 року №21; в рахунку від 21 січня 2026 року №Р-172 винагорода експедитора вказана лише в частині послуг після ввезення товару на територію України, також зазначено, що навантажувальні роботи здійснювались за рахунок відправника, тоді як в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 05 лютого 2025 року №050220253 зобов`язання продавця щодо навантажувальних робіт відсутні; не подано інформацію щодо сум та суб`єктів надання вантажно-розвантажувальних робіт, також дані витрати відсутні в графі 21 декларації митної вартості (ДМВ); згідно з рахунком-фактурою від 23 січня 2026 року №0010600038 наявна інформація про перевезення в сумі 3500,00 крон, але ці витрати не включені до митної вартості товару.

Відповідач повідомив, що ФОП ОСОБА_1 надала додатково лише прайс-лист від 01 січня 2026 року, інформацію про конвертацію валют від 28 січня 2026 року, проте не надала усіх витребуваних документів й не усунула вказані розбіжності, не спростувала сумнівів щодо в достовірності поданих документів та правильності визначенні митної вартості (включення до розрахунку усіх складових). Тому за результатом проведеної процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації для визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС Держмитслужби). Крім того, не зверталась ФОП ОСОБА_1 до митниці з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості і в межах 80 днів з дня випуску товару відповідно до частини восьмої статті 55 МК України.

Інші заяви по суті спору від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

28 січня 2026 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару “Шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання тюків сіна та соломи в прес-підбирачах: Арт. 2632200121100J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 500/2000 м - 1800 рулонів. Товщина -Тех 2000 (500 м/кг). Довжина 2000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 80 кг. Вага нетто 13500 кг. Арт. 2634250115210J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 400/5 кг - 400 рулонів. Товщина - Тех 2500 (400 м/кг). Довжина 2000 м. Колір натуральний синій. Міцність на розтягування 100 кг. Вага нетто 4000 кг. Арт.2634340115201J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 350/5 кг - 80 рулонів. Товщина - Тех 2860 (350 м/кг). Довжина 1750 м. Колір натуральний синій. Міцність на розтягування 114 кг. Вага нетто - 800 кг. Арт.2634200115200J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 500/5kg. 160 рулонів. Товщина - Тех 2000 (500 м/кг). Довжина 2500 м. Колір натуральний синій. Міцність на розтягування 80 кг. Вага нетто 1600 кг. Арт.2634100115201J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 1000/5 кг - 80 рулонів. Товщина - Тех 1000 (1000 м/кг). Довжина 5000 м. Колір натуральний синій. Міцність на розтягування 40 кг. Вага нетто 800 кг. Арт.2634170105201J (56074100) Поліпропіленовий шпагат PP twine 600/5 кг - 80 рулонів. Товщина - Тех 1670 (600 м/кг). Довжина 3000 м. Колір натуральний” декларант в інтересах позивача подав МД №26UA205140004373U7 (а.с.19 зворот-20). Митну вартість згідно з ДМВ визначено за першим методом з урахуванням складових: фактурна вартість товару - 39975,00 євро; транспортні витрати - 60000,00 грн (а.с.66-67). До митного оформлення надано: зовнішньоекономічний контракт від 05 лютого 2025 року №50220253 (а.с.33-34); рахунок-проформу від 04 серпня 2025 року №010550033 (а.с.22 зворот-23), рахунок-фактуру від 23 січня 2026 року №001060038 (а.с.24), платіжний документ щодо товару від 05 серпня 2025 року №3 (а.с.23 зворот), договір (контракт) про перевезення від 07 травня 2025 року №07/05/25-1 (а.с.27 зворот-29), договір (контракт) про перевезення від 07 травня 2025 року №07/05/25-2 (а.с.29 зворот-31), заявку-договір від 21 січня 2026 року №21/06/2-26-3 (а.с.31 зворот), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21 січня 2026 року №Р-172 (а.с.32), довідку від 21 січня 2026 року №21 (а.с.32 зворот), автотранспортну накладну від 23 січня 2026 року CMR204587 (а.с.27), експортну митну декларацію від 23 січня 2026 року №26CZ300002S8SLB4 (а.с.25), пакувальний лист від 23 січня 2026 року.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару в електронному повідомленні декларанту митним органом вказано на такі розбіжності у документах: 1) відповідно до пункту 4.1 договору (контракту) про перевезення від 07 травня 2025 року №07/05/25-1 форма заявки встановлюється додатком №1, цей додаток до договору не подано; 2) згідно з рахунком на оплату від 21 січня 2026 року №Р-172 вартість послуг до кордону України становить 50000,00 грн, що суперечить вартості транспортних послуг, зазначених в довідці про транспортні витрати від 21 січня 2026 року №21 – 60000,00 грн; 3) в рахунку від 21 січня 2026 року №Р-172 вказана винагорода експедитора, проте такі витрати зазначені лише в найменуванні послуг після ввезення товару на територію України; 4) в довідці про транспортні витрати від 21 січня 2026 року №21 зазначено, що навантажувальні роботи здійснювались за рахунок відправника, однак в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 05 лютого 2025 року №050220253 відсутні зобов`язання продавця щодо навантажувальних робіт; 5) до митного оформлення не подано інформацію щодо сум та суб`єктів надання вантажно-розвантажувальних робіт, також такі витрати відсутні в графі 21 ДМВ, що свідчить про їх невключення до митної вартості товару; 6) в рахунку-фактурі від 23 січня 2026 року №0010600038 наявна інформація про перевезення в сумі 3500,00 крон, однак ці витрати не включені до митної вартості товару. Запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.73).

У відповідь на повідомлення митниці листом від 28 січня 2026 року №28/01 (а.с.71 зворот-72) ФОП ОСОБА_1 повідомила, що усі понесені витрати відображені у митній декларації; наданими документами підтверджено витрати на транспортування, які можна ідентифікувати від місця завантаження до митного переходу, від митного переходу до місця вивантаження на території України, та на експедиторські (організаційні) послуги. Одночасно роз`яснено, що в експортній митній декларації вказана статистична вартість товару у чеських кронах, тому для конвертації валюти в євро надано витяг про курс валют від 28 січня 2026 року (а.с.26). Також надано прайс-лист від 01 січня 2026 року (а.с.70). Інших документів, витребуваних митним органом, позивач не надала, покликаючись на подання вичерпного переліку документів.

29 січня 2026 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000014/2 (а.с.17). У графі 33 рішення вказано про розбіжності в документах та неповноту відомостей щодо вартості транспортних послуг, витрат на навантаження (ті, що зазначені у повідомленні декларанту). Зазначено, що декларантом було додатково надано: витяг про конвертацію валют, прайс-лист. Поряд з тим проформа-інвойс №0010550033 датована 04 серпня 2025 року, а отже інформація не є актуальною, оскільки прайс-лист виданий на січень 2026 року. Відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 23 січня 2026 року №26CZ3000002S8S5LB4 вартість товару становить 972192, що суперечить вартості, вказаній в конвертації валют - 971526,39. Зважаючи на те, що подані документи не є достатніми та не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації й унеможливлюють перевірку заявлених витрат, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених частинами другою-четвертою статті 53 МК України, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом (через неможливість застосування внаслідок проведених консультацій методу 2а та методу 2б, оскільки у митного органу та декларанта відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г - відсутня вартісна основа для розрахунку митної вартості). За основу взято цінову інформацію в ЄАІС – ЕМД №UA100060/2025/508104 від 28 березня 2025 року, МД №UA100330/2025/101362 щодо товару “Шпагат поліпропіленовий..”, країна походження - Європейський Союз, імпорт якого здійснено відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів, та ввезеного на умовах поставки FCA, з врахуванням обсягу поставки товару.

Волинська митниця видало картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 січня 2026 року №UA205140/2026/000165 (а.с.18 зворот-19).

Оцінюваний товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (МД №26UA205140004575U0 від 29 січня 2026 року (а.с.21-22).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

За змістом пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Як передбачено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку правовою підставою прийняття спірного рішення є пункт 2 частини шостої статті 54 МК України – неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу фактичних підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що за змістом контракту від 05 лютого 2025 року №050220253 (а.с.33-34, переклад на а.с.46-47), укладеного між продавцем JUTA a.s. та покупцем ФОП ОСОБА_1 , продавець поставляє і передає у власність покупця або третьої особи визначений покупцем товар згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), які є невід`ємною частиною контракту, а покупець приймає товар і оплачує його на умовах цього контракту; асортимент, якість і загальна кількість товару вказується в рахунках-фактурах (інвойсах) до цього контракту; ціна на товар встановлюються в євро; загальна сума контракту становить орієнтовно 800000,00 євро (пункти 1, 2).

Згідно з рахунком-проформою від 04 серпня 2025 року №010550033 вартість товару - поліпропіленовий шпагат (6 позицій) становить 39975,00 євро (а.с.22 зворот-23, переклад на а.с.42).

Платіжним документом від 05 серпня 2025 року №3 ФОП ОСОБА_1 здійснила оплату за товар на суму 39975,00 євро (а.с.23 зворот, переклад на а.с.43).

Поставка товару на загальну суму 39975,00 євро здійснювалася згідно з інвойсом від 23 січня 2026 року №001060038 (а.с.24).

В графі 22МД №26UA205140004373U7 від 28 січня 2026 року та в ДМВ вказана фактурна вартість товару - 39975,00 євро.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України установлено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до матеріалів справи поставка товару здійснювалася на умовах FCA, Olomouc (вказано в інвойсі).

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Пункт призначення FCA - це кінцевий пункт доставки, куди вантаж доставляє продавець; всі витрати після доставки товару несе покупець. Вибір місця поставки безпосередньо впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант в ДМВ (а.с.66-67) вказав витрати на перевезення товару до кордону України у сумі 60000,00 грн.

До митного оформлення було надано: договір (контракт) від 07 травня 2025 року №07/05/25-1 (а.с.27 зворот-29), договір (контракт) від 07 травня 2025 року №07/05/25-2 (а.с.29 зворот-31), заявку-договір від 21 січня 2026 року №21/06/2-26-3 (а.с.31 зворот), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21 січня 2026 року №Р-172 (а.с.32), довідку від 21 січня 2026 року №21 (а.с.32 зворот).

Із зазначених документів слідує, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір від 07 травня 2025 року №07/05/25-1 про надання послуг з організації з перевезень вантажів автомобільним транспортом, який регулює взаємовідносини між замовником та виконавцем при організації та виконанні останнім за заявками замовника перевезень вантажів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційного обслуговування вантажів та інших пов`язаних з перевезенням вантажів послуг (пункт 1.1 договору).

21 січня 2026 року сторонами складено заявку-договір №21/06/2026-3 на перевезення товару за маршрутом: Оломоуц (Чехія) – Нововолинськ (Україна); загальна вартість фрахту - 76000,00 грн (а.с.31).

Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_2 від 21 січня 2026 року №21 транспортні витрати на перевезення вантажу автомобілем DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Оломоуц (Чехія) – Нововолинськ (Україна) становлять 76000,00 грн, з них: Оломоуц (Чехія) – митний перехід Ужгород/Вишнє Нємецьке – 60000,00 грн, митний перехід Ужгород/Вишнє Нємецьке – Нововолинськ – 16000,00 грн (а.с.32 зворот).

Натомість у наданому ФОП ОСОБА_1 митному органу рахунку-фактурі від 21 січня 2026 року №Р-172 послуги перевезення становлять: 1) міжнародні перевезення за маршрутом Оломоуц (Чехія) – митний перехід Ужгород/Вишнє Нємецьке - 50000,00 грн, 2) міжнародні перевезення за маршрутом митний перехід Ужгород/Вишнє Нємецьке – Нововолинськ – 26000,00 грн, в т.ч. винагорода виконавця (експедиторські послуги) - 500,00 грн (а.с.32).

Незважаючи на збіг загальної вартості транспортування в обох документах (76000,00 грн), ключова розбіжність полягає саме у вартості доставки до кордону України. Зокрема, у довідці вона становить 60000,00 грн, тоді як у рахунку-фактурі виконавця - 50000,00 грн.

Також до митного оформлення було надано договір (контракт) від 07 травня 2025 року №07/05/25-2 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с.29 зворот-31), укладений між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець).

З міжнародної автотранспортної накладної (CMR) 196873 вбачається, що перевезення вантажу (шпагат 25 піддонів = 2600 тюків, 22000 кг) здійснював ФОП ОСОБА_3 (відправник та одержувач - ФОП ОСОБА_1 ); місцем завантаження товару - місто Оломоуц, Чехія, пункт призначення - місто Нововолинськ, Україна (а.с.28, переклад на а.с.45 зворот).

Суд наголошує, що приписи частини другої статті 52, частини першої статті 257 МК України містять вимоги щодо визначення при митному оформленні точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення та обов`язок декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості на основі об`єктивних, документально підтверджених даних.

Натомість положення частини п`ятої статті 54 МК України дають повноваження митному органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та з цією метою письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що подані до митного оформлення документи у своїй сукупності обґрунтовано викликають сумніви у достовірності, правильності і повноті визначення декларантом митної вартості з огляду на наявні у них числові розбіжності, а отже необхідність витребування додаткових документів у такому разі є способом упевнитися, що декларант правильно визначив митну вартість.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15.

За змістом повідомлення декларанту митний орган просив надати виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи та банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.73). Необхідність надання додаткових документів пояснювалася розбіжністю вартості послуг на перевезення вантажу до кордону України (згідно з рахунком на оплату від 21 січня 2026 року №Р-172 та довідкою про транспортні витрати від 21 січня 2026 року №21); в рахунку від 21 січня 2026 року №Р-172 вказана винагорода експедитора й такі витрати зазначені лише після ввезення товару на територію України; в довідці про транспортні витрати від 21 січня 2026 року №21 є інформація, що навантажувальні роботи здійснювались за рахунок відправника, в договорі (контракті) від 05 лютого 2025 року №050220253 відсутні зобов`язання продавця щодо навантажувальних робіт; не надано інформацію про суму та суб`єктів надання вантажно-розвантажувальних робіт (витрати відсутні в графі 21 ДМВ); в рахунку-фактурі від 23 січня 2026 року №0010600038 наявна інформація про перевезення в сумі 3500,00 крон, а ці витрати не включені до митної вартості товару.

Оскільки митна вартість повинна базуватися на реальних, фактично понесених витратах, які мають бути достовірно підтверджені документально, то запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Суд зауважує, що вказані митним органом розбіжності у поданих до митного оформлення документах та недоліки в їх оформленні могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митниці, проте декларант їх не спростував (причини виявлених невідповідностей у документах не пояснив) та не надав із запропонованого переліку чи з власної розсудливості документів, які б дозволяли однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість товару відповідно до фактичних умов поставки (щодо витрат на перевезення, на навантажувальні послуги та суб`єктів їх надання).

З цього приводу відсутні змістовні пояснення як у листі ФОП ОСОБА_1 від 28 січня 2026 року №28/01, адресованому митному органу (а.с.41 зворот - 42), так і в позовній заяві.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15 від 30 квітня 2025 року у справі №140/4486/24) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанту. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Суд наголошує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

З огляду на наявність суперечностей у поданих декларантом документах та у зв`язку із неподанням позивачем документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої митної вартості товару, останній правомірно скористався наданим МК України повноваженнями на самостійне визначення митної вартості товару за іншим, ніж за ціною договору (контракту), методом.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерело інформації, використане для визначення митної вартості (МД №UA100060/2025/508104 від 28 березня 2025 року, МД №UA100330/2025/101362 від 28 січня 2025 року) щодо товару «Шпагат поліпропіленовий.., країна походження Європейський Союз», імпорт якого здійснено за договором (контрактом) із виробником та ввезеного на умовах поставки FCA; також зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що з огляду на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, у відповідача був наявний обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, а отже і правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Зважаючи на те, що декларант не подав документів для спростування сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно відмовлено у митному оформленні товару за заявленою вартістю та відповідно до вимог митного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29 січня 2026 року №UA205140/2025/000014/2.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволені позову підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк