Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №120/11507/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

Суд: Вінницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №120/11507/26

Суддя: Альчук Максим Петрович

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 вересня 2026 р. Справа № 120/11507/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення від 02.10.2025 року за вих. № 6/18/2/5140 про відмову на одержання виплат, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, у зв`язку із позбавленням позивачки батьківських прав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 20.04.2024 року № 20240813-1024 ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

24.07.2025 року позивачкою направлено заяву до військової частини НОМЕР_1 щодо отримання виплат передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884.

Військовою частиною НОМЕР_1 02.10.2025 року надано відповідь та повідомлено, що внаслідок позбавлення позивачки батьківських прав, остання втратила право на одержання виплат передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок № 884), який визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку № 884 у цьому Порядку під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.

За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються документи, зокрема, копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців.

В силу вимог п. 4 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі: документів, визначених у пункті 3 цього Порядку; інформації, отриманої з державних реєстрів; копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).

Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов`язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам, зокрема, у разі подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за військовослужбовцями, зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення, яка здійснюється:

1) особам, визначеним в особистому розпорядженні;

2) у разі відсутності особистого розпорядження - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців;

3) у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та інших осіб, зазначених в абз. 4 п. 6 ст. 9 Закону № 2011 - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

Судом встановлено, що з 20.04.2024 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Матеріали справи вказують на те, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 29.06.2016 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Водночас, рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 20.06.2008 року у справі № 2-157-08 ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно її трьох дітей, зокрема ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зміст положень Порядку № 884 вказує, що до заяви про виплату грошового забезпечення додаються документи, зокрема, копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців.

Позивачкою при поданні заяви від 24.07.2025 року до військової частини НОМЕР_1 щодо отримання виплат, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, рішення суду про поновлення батьківських прав не надавалось.

В межах даної справи судом не досліджуються питання виконання/невиконання рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 20.06.2008 року у справі № 2-157-08 з огляду на чітке закріплення обов`язковості судових рішень (ст. 129-1 Конституції України).

Поза тим, п.п. 5-6 ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування) та втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, отже правомірно.

Відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У силу положень ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua