Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №750/5738/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/5738/26

Головуючий у першій інстанції – Сапон А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1860/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Любчика О.В.,

суддів Разгуляєвої О.В., Стельмаха А.А.,

з участю секретаря Хілик М.О.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заявлених вимог

24 травня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Шолох О.В. звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , уродженця м. Чернігова Чернігівської області, Україна, номера обслуги 1 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, солдата, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, яке пов`язане з виконанням службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації 13.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідності до витягу із наказу №75 від 13.03.2024 призначений на посаду «курсант», ВОС-10 Військової частини НОМЕР_3 . В подальшому ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.03.2025, проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти 20.03.2025 під час виконання бойового завдання номера обслуги І протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6 десантно-штурмової роти НОМЕР_4 десантно-штурмового батальйону солдата ОСОБА_2 та визнано, що зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відбулось під час виконання бойового завдання під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. ІНФОРМАЦІЯ_4 заявниці надіслане сповіщення №25 від 24.03.25, яким повідомлено про те, що її син ОСОБА_2 мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання в районі села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області, зник безвісти 20.03.2025. У Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 31.03.2025 № 20250331-5041, зазначено, що ОСОБА_2 , уродженець міста Чернігів, зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 31.03.2025. У рамках кримінального провадження 12025270340000954 від 25.03.2025 триває досудове розслідування на підставі заяви від ОСОБА_1 за фактом зникнення її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти в ході виконання бойового завдання в районі с.Костянтинопіль, Волноваського району, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою встановлення місця перебування сина, нею надсилалися запити до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інших органів, однак відомості про місцезнаходження сина відсутні. На даний час місцеперебування ОСОБА_2 невідоме, відсутні будь-які відомості про те, що він живий, перебуває у полоні. Відомості з військової частини свідчать про те, що син заявниці зник безвісти під час виконання бойового завдання, тобто за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для державної реєстрації смерті сина в органах ДРАЦС, оскільки від цього залежить виникнення майнових прав заявниці та оформлення спадщини після його смерті, отримання соціальних виплат.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 та оголошено ОСОБА_2 , номера обслуги 1 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, солдата, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, яке пов`язане з виконанням службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в районі села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду є незаконним.

Вказує, що відповідно до пункту 2.2 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 (із змінами відповідно до наказу №376 від 28.02.2025 року), село Костянтинопіль ( НОМЕР_5 ) входило до території активних бойових дій з 24 лютого 2022 року по 20 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 3.2. Переліку село Костянтинопіль ( НОМЕР_5 ) входить до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси починаючи з 16 січня 2025 року.

Територія, де зник безвісти ОСОБА_2 , вочевидь з 24 лютого 2022 року є територією активних бойових дій. Те, що на указаній території функціонують державні електронні інформаційні ресурси, не нівелює її статус території активних бойових дій. Отже, відсутні підстави для висновку про те, що на території села Костянтинопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області активні бойові дії завершились.

Деснянський районний суд міста Чернігова не врахував вищезазначені аргументи та зазначив про зовсім інший населений пункт у мотивувальній частині рішення: «Враховуючи, що військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_2 зник 20.03.2025 під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинопіль, Донецької області, а тому саме з 20.03.2025 має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 Цивільного кодексу України, тобто з дати закінчення активних бойових дій в с. Новоолександрівка Покровського району Донецької області».

Зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, а також не враховано той факт, що село Костянтинопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області досі входить до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Відповідно, відлік шестимісячного строку для оголошення фізичної особи померлою не розпочався.

Аргументи інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 – адвокат Шолох О.В. у відзиві на апеляційну скаргу Міністерства оборони України просить її залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2026 року – без змін. Зазначає, що сам по собі статус території, на якій відбулося зникнення, не може оцінюватися ізольовано від конкретних обставин зникнення військовослужбовця та доказів, які характеризують подію, внаслідок якої він зник. Обставини цієї справи істотно відрізняються від справ, у яких Верховний Суд констатував недостатність доказів через наявність лише самого факту втрати зв`язку з особою. Саме після конкретної бойової події ОСОБА_2 зник безвісти та з поля бою не повернувся. Зазначені обставини встановлені не зі слів заявниці чи на підставі її припущень, а за результатами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 . Незважаючи на проведені заявницею та компетентними державними органами пошукові заходи, з 20 березня 2025 року і до часу розгляду справи судом жодних відомостей, які б підтверджували, що ОСОБА_2 живий, перебуває у полоні чи знаходиться в іншому місці, отримано не було. Таким чином, у цій справі має місце не лише тривала відсутність відомостей про місцезнаходження військовослужбовця, а встановлена компетентним військовим органом конкретна бойова подія, яка безпосередньо загрожувала його життю, - ураження групи військовослужбовців скидом із ворожого безпілотного літального апарата, після якого ОСОБА_2 з поля бою не повернувся. Наведена сукупність обставин є достатньою для вірогідного припущення про загибель ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_5 . Апеляційна скарга Міністерства оборони України не містить посилань на будь-які нові відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його в полоні чи інші обставини, які спростовували б установлені судом першої інстанції обставини його ймовірної загибелі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала доводи, викладені нею у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхили та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позиція та мотиви апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Установлено, що заявниця ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.8).

ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації 13.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідності до витягу із наказу №75 від 13.03.2024 призначений на посаду «курсант», ВОС-10 Військової частини НОМЕР_3 , а в подальшому ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.9 зворот).

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.03.2025, за наслідками проведення службового розслідування, визнано, що 20.03.2025 номер обслуги І протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6 десантно-штурмової роти НОМЕР_4 десантно-штурмового батальйону солдат ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання пов`язаного з виконанням службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с.10).

Сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_6 № 25 від 24.03.2025 заявниці в справі повідомлено про те, що її син ОСОБА_2 мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання в районі села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області, зник безвісти 20.03.2025 (а.с.8 зворот).

Як убачається з Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 31.03.2025 № 20250331-5041, ОСОБА_2 , уродженець міста Чернігів, зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 31.03.2025 (а.с.9).

На підставі заяви від ОСОБА_1 за фактом зникнення її сина ОСОБА_2 в ході виконання бойового завдання в районі с. Костянтинопіль, Волноваського району, Донецької області 20.03.2025, відкрито кримінальне провадження ЄРДР № 12025270340000954 від 25.03.2025, триває досудове розслідування.

Інформацію про місцеперебування ОСОБА_2 , відомостей про те, що він живий, перебуває у полоні, матеріали справи не містять.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має на меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені у частині другій статті 46 ЦК України роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 також містяться висновки щодо:

«Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».

Подібні висновки, викладені також у постанові Верховного Суду від 08 липня 2026 року в справі № 211/1832/25.

Задовольняючи вимоги заявника, суд першої інстанції виходив з того, що військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_2 зник 20.03.2025 під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Костянтинопіль Донецької області, а тому саме з 20.03.2025 має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 Цивільного кодексу України, тобто з дати закінчення активних бойових дій в с. Новоолександрівка Покровського району Донецької області. На момент розгляду судом вказаної справи шестимісячний строк, який відраховується від дати закінчення активних бойових дій на місці імовірної смерті ОСОБА_2 , сплинув.

Колегія апеляційного суду не погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія с. Костянтинопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади Донецької області відносилась до: територій активних бойових дій з 24 лютого 2022 року по 20 червня 2023 року; територій можливих бойових дій з 21 червня 2023 року по 15 січня 2025 року; з 16 січня 2025 року по сьогоднішній день д територій активних бойових дій.

Територіальна громада Волноваського району Донецької області, до складу якої входить с. Костянтинопіль Великоновосілківської селищної територіальної громади, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 , з як вже зазначено вище, віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та на даний час відсутні дані про припинення таких бойових дій (п.3.2 Розділ 3 Наказу).

Як на момент зникнення безвісти, так і на момент звернення заявника до суду та вирішення справи судом першої та апеляційної інстанцій, на території, де зник безвісти ОСОБА_2 , ведуться активні бойові дії.

Матеріали справи не містять переконливих та беззаперечних доказів на підставі яких суди могли б дійти до висновку про можливість оголошення померлим ОСОБА_2 до завершення активних бойових дій у місці ймовірного його зникнення.

З огляду на наведені висновки Верховного суду, які, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повинні враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права, визнання судом ОСОБА_2 померлим є передчасним.

Апеляційний суд повторюється, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

На вказані доводи Міністерства оборони України суд першої інстанції уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим у місці ймовірного його зникнення під час виконання бойового завдання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно із ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході перегляду даної справи судом апеляційної інстанції.

Встановлені порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи судом першої інстанції, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог заявника.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Міністерства оборони України – задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2026 року – скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова Чернігівської області, Україна – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 01 вересня 2026 року.

Головуючий: Судді: