Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №470/518/21 — Миколаївський апеляційний суд

02.09.26

33/812/375/26

Справа № 470/518/21

Провадження № 33/812/375/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Колосової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подане його захисником Погрібною Тетяною Сергіївною, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2021 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

у с т а н о в и в:

Згідно постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2021 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №030232, 26.08.2021 о 00 год 14 хв в смт. Березнегувате по вул. І.Борщака, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ИЖ-412», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у чергового лікаря КНП “Березнегуватська ЦРЛ”, Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 – Погрібна Т.С. 19 серпня 2026 року подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції. Крім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначала, що 20 жовтня 2021 року судом була винесена оскаржувана постанова за участі ОСОБА_1 , копію якої він отримав поштовим відправленням 28 жовтня 2021 року. Водночас ОСОБА_1 не маючи юридичної освіти та не будучи фахівцем у галузі права не усвідомлював, що має право на апеляційний перегляд постанови суду. Лише у серпні 2026 року, після звернення до адвокатського об`єднання та отримання кваліфікованої правової консультації, ОСОБА_1 дізнався про своє право на апеляційне оскарження постанови, про порядок його реалізації та про можливість звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Крім того, просила звернути увагу, що 18 січня 2022 року ОСОБА_1 виїхав за межі України до Республіки Польща, де проживає і на теперішній час. Зміна країни проживання також істотно ускладнила для нього можливість належним чином орієнтуватися у національному законодавстві та реалізувати процесуальні права у справі, яка була розглянута ще до його виїзду.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С. не з`явились, Caoeniee Iia?? ОСОБА_2 iiaaea cayao, a ye?e i?ineea ?icaeyaaoe ni?aao ca ?? a?anooiino? oa ca a?anooiino? Ian?ia A.?.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 20 жовтня 2021 року. Апеляційна скарга захисником ОСОБА_1 - Погрібною Т.С. подана 19 серпня 2026 року( через 4 роки і 10 місяців), тобто поза межами строку встановленого ст. 294 КУпАП.

ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 20 жовтня 2021 року, коли судом винесена оскаржувана постанова та отримав її копію 28 жовтня 2021 року– що захисник Погрібна Т.С. не заперечувала.

Посилання захисника Погрібної Т.С. зокрема на відсутність у ОСОБА_1 юридичної освіти та спеціальних знань у сфері права та отримання кваліфікованої правової консультації лише у серпні 2026 року, після звернення до адвокатського об`єднання, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки a?anooi?nou ??eae?ii? ina?oe ?e iaia?ciai?nou c ii?iaie caeiiiaaanoaa, ianai??ania caa?iaiiy ca i?aaiai? aiiiiiai?, ia?ou noa`?eoeaiee oa?aeoa? oa ia ? ainoaoiui? i?anoaai? aey iiiiaeaiiy i?ioanoaeuiiai no?ieo.

Не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку й обставини, пов`язані з виїздом апелянта за кордон, оскільки ОСОБА_1 виїхав за кордон вже після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду, до того ж такі обставини не стали перешкодою для реалізації права на апеляційне оскарження у серпні 2026 року.

Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянтом не зазначено.

Слід звернути увагу на те, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі №580/1225/20.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 про складення протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом, отримання копії оскаржуваної постанови, слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах, встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку, з дня винесення постанови суду.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду не підлягає поновленню.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О. Шаманська