Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №738/1511/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1511/26

№ провадження 1-кп/738/98/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2026 року за №12026270360000130, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Спаське Сосницького району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця, раніше несудимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурорів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2022 № 145 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 17.05.2022 № 139 PC (по особовому складу) на посаду сапера інженерно-саперного відділення стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 24.05.2022 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з 25.05.2022, вважати таким, що з 24.05.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконанні службових обов`язків за посадою.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 15.11.2022 у справі № 738/668/22, провадження № 3/738/287/2022, яка набрала законної сили 26.11.2022, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 16.05.2024 у справі № 738/783/24, провадження № 3/738/326/2024, яка набрала законної сили 27.05.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі № 738/859/24, провадження № 3/738/345/2024, яка набрала законної сили 02.06.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років. Під час судового розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 був присутній особисто, про зміст постанови та застосоване адміністративне стягнення був обізнаний.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 738/919/24, провадження № 3/738/367/2024, яка набрала законної сили 18.06.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 06.08.2025 у справі № 738/1605/25, провадження № 3/738/574/2025 , яка набрала законної сили 17.08.2025, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років. Під час судового розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 був присутній особисто, про зміст постанови та застосоване адміністративне стягнення був обізнаний.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.10.2025 у справі № 750/13300/25, провадження № 3/750/4126/25, яка набрала законної сили 02.10.2025, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку такого позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, які набрали законної сили, будучи ознайомленим з їх змістом, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеної постанови суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керував транспортним засобом.

Так, ОСОБА_2 , 13.05.2026 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та 13.05.2026 близько 19 години 38 хвилин, рухаючись по вул. Чернігівський шлях в м. Мена Корюківського району Чернігівської області при спробі працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області його зупинити на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою уникнення відповідальності, збільшив швидкість руху транспортного засобу та продовжив рух в сторону вул. Максима Андрейченка в м. Мена Корюківського району Чернігівської області. В подальшому біля господарства за адресою: м. Мена Корюківського району Чернігівської області, вул. Максима Андрейченка, буд. 26, ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, вийшовши з нього, продовжуючи спробу уникнення відповідальності, почав рух пішим способом, однак, не встигши відійти на значну відстань від транспортного засобу, був виявлений працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Вказане діяння ОСОБА_2 свідчить про його ухилення від виконання судових рішень, що є однією з форм невиконання судових рішень.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за частиною першою статті 382 КК України - умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті від 26 червня 2026 року. За змістом обвинувального акту, який підтримав прокурор, останній вважав установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, зазначив, що обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Прокурор просив призначити ОСОБА_2 покарання за частиною першою статті 382 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням визнав, надав показання, правову кваліфікацію дій та фактичні обставини не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся, у судових дебатах погодився з обвинувальною промовою прокурора.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, та правову кваліфікацію дій не оспорював та показав, що він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно сідав за кермо автомобіля та керував ним. Йому відомо було про наявність всіх судових рішень про притягнення його до адміністративної відповідальності, його неодноразово піддавали адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами за вчинені ним адміністративні правопорушення. 13 травня 2026 року він керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та близько 19 години 38 хвилин, рухаючись по вул. Чернігівський шлях в м. Мена Корюківського району Чернігівської області при спробі працівників поліції зупинити його, він з метою відірватися від працівників поліції збільшив швидкість руху транспортного засобу та продовжив рух в сторону вул. Максима Андрейченка в м. Мена Корюківського району Чернігівської області, де зупинився та вийшов з автомобіля й почав рух пішим способом, однак, був виявлений працівниками поліції. У вчиненому щиро кається.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно з положеннями ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, раніше несудимий, є військовослужбовцем, за місцем проходження служби характеризується задовільно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, групи інвалідності не має, проживає з співмешканкою, має малолітню дитину, за місцем проживання характеризується добре.

Під час судового розгляду обвинувачений виявив щире шкодування з приводу вчиненого, засудив свою поведінку та щиро покаявся, висловився про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Враховуючи особу обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки та схильності, матеріальний стан, стан його здоров`я, конкретні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до вчиненого і його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 382 КК України.

Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження до ОСОБА_2 запобіжні заходи не застосувались, суд також вважає можливим їх не застосовувати до набрання вироком законної сили.

Мотиви ухвалення рішення щодо цивільного позову.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів, процесуальних витрат.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити згідно зі статтею 100 КПК України.

Речові докази: DVD-R диск з файлами: «WhatsApp Video 2026-05-18 at 15/13/09/mp4», «PSS-20260513-193550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-194550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-193550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-200550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-201550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-202550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-202550UTC+0300.mp4»; DVD-R диск з файлами: «S9430001», «S9430002», які визнані документами та приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: DVD-R диск з файлами: «WhatsApp Video 2026-05-18 at 15/13/09/mp4», «PSS-20260513-193550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-194550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-193550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-200550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-201550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-202550UTC+0300.mp4», «PSS-20260513-202550UTC+0300.mp4»; DVD-R диск з файлами: «S9430001», «S9430002», які визнані документами та приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1