Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №759/30747/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 759/30747/25

Провадження № 2/734/907/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

04.09.2020 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Райффайзен Банк Аваль» Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/894162, відповідно до умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 71 279,92 грн. строком на 72 місяців з 04.09.2020 до 04.09.2026 зі сплатою процентів у розмірі 30,3% річних.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

Згідно до п.п. 1.2.3. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 30,3% річних.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу №114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» право вимоги до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №014/380805/82/894162 від 04.09.2020 року, сума заборгованості за яким становить 61 309,67 грн.

Відповідач всупереч умовам Кредитного договору припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору, у зв`язку з чим, станом на дату відступлення 24.06.2024 заборгованість за Кредитним договором складає 61 309,67 грн., з яких 53 667,20 грн. – суму заборгованості за кредитом, 7 642,47 грн. – сума заборгованості за процентами.

Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивач, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на час розгляду справи до суду не надходило. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання, а також в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 04.09.2020 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Райффайзен Банк Аваль» договір шляхом підписання Заяви на отримання кредиту за програмою кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/894162, Заяв про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/894162 та Паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», відповідно до якого кредитодавець відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, відповідно до умов Кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 71 279,92 грн. строком на 72 місяців з 04.09.2020 до 04.09.2026 зі сплатою процентів у розмірі 30,3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 61 309,67 грн., з яких 53 667,20 грн. – суму заборгованості за кредитом, 7 642,47 грн. – сума заборгованості за процентами.

Дослідивши надані позивачем докази, встановлено, що при укладенні вищезгаданого договору було дотримано умови, порядок та обставини укладення цього договору, а також погоджено усі його істотні обставини. Такий договір є чинним, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Первісним кредитором 04.09.2020 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 71 279,92 грн.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою з рахунку.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договором ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» до відповідача суд зазначає наступне.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу №114/2-67-F.

За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, всупереч умов договору та ст. 526 ЦК України, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом.

Так, статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови ви зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредитний ліміт, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а відтак банк має право стягнути заборгованість, що утворилась за кредитним договором, у судовому порядку.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» надало належні та допустимі докази укладення договору від 04.09.2020 року з можливістю користування кредитними коштами. Відповідач отримав кредитні кошти за договором №014/380805/82/894162,, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.

Розрахунок заборгованості відповідача по договору відповідає вимогам закону, спростований відповідачем не був. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в розмірі 61 309,67 грн., з яких 53 667,20 грн. – суму заборгованості за кредитом, 7 642,47 грн. – сума заборгованості за процентами.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 61 309,67 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14 червня 2023 року; замовлення №1545 від 02 жовтня 2025 року; Акт виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 1545 від 02 жовтня 2025 року; платіжну інструкцію №2590 від 15.10.2025 року про оплату за послуги з правничої допомоги.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 1400,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2507 від 15.10.2025 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41), заборгованість за Кредитним договором №014/380805/82/894162 від 04.09.2020 року в сумі 61 309 (шістдесят одна тисяча триста дев`ять) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41), суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО