Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №490/5839/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5839/26

н\п 3/490/1647/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

54607, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., розглянувши протокол про вчинення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, працюючою головним бухгатером ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС", яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Згідно вказаного протоколу 01.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , головний бухгатер ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС" ОСОБА_1 , при перевірці дотримання податкового законодавства з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" під час здійснення контрольованих операцій з надання послуг перевалки на адресу контрагента-нерезидента BUNGE SA за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року, встановлено порушення платником податків п.п. 134.1.1 ст. 134, п.п. 140.5.1 ст. 140, п. 39.1.1 та п. 39.1.3, п.п. 39.3.2.1, 39.3.2.2, 39.3.2.7, 39.3.2.3, 39.3.2.9, 39.3.3.1, 39.3.3.2, 39.3.3.3, 39.3.3.6, 39.5.3.1 ст. 39 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся, на загальну суму 66 764 478, 06 грн., вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Надала до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, зазначила, що ТОВ "Грінтур-Екс" не погодилось з порушенням, вказаними в акті перевірки, наразі ТОВ "Грінтур-Екс" готує скаргу на податкове повідомлення-рішення, яка буде подана до Державної податкової служби України, в строки, передбачені Податковим кодексом України. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженним до дня набрання судовим рішенням законної сили. Також, ОСОБА_1 зауважила, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки ППР не було складене на підставі Акта перевірки і до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачено, що за відсутність податкового обліку чи порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, настає адміністративна відповідальність.

Як слідує з матеріалів справи в ТОВ «Грінтур-ЕКС» проводилася документальна позапланова виїзна перевірка, про що складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №317/34-00-23/25380435 від 01.05.2026 року.

На підставі цього акту відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 172/34-22-23 від 22 червня 2026 року у зв`язку із порушенням податкового законодавства щодо дотримання принципу "витягнутої руки".

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором відділу трансфертного ціноутворення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому у пункті статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом податкове приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №317/34-00-23/25380435 від 01.05.2026 року.

Проте закономірно допускати, що у ході перевірки визначене у такому повідомленні-рішенні грошове зобов`язання може бути визнане невірно нарахованим, а самостійно розрахований платником податків розмір податку на прибуток, на додану вартість, який підлягає відшкодуванню не є завищеним і сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не є заниженою, а тому за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.

Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Отже складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки є передчасним.

З огляду на викладене, надаючи оцінку кожному доказу, наявному в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, вважаю, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку щодо закриття провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, ч. 1 ст. 163-1, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 280, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів.

СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН