Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №945/535/24 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/535/24

Провадження № 2-а/945/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

10 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області адміністративний позов до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що 04 берзня 2024 року сержантом поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області Шевченком Дмитром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 041731 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Посилаючись на неправомірність дій сержанта, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає вимогам закону, оскільки не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення та відомостей про технічний засіб, яким здійснено його фото або відеозапис, і до постанови не додано будь - яких доказів вчинення правопорушення, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

05 квітня 2024 року від відповідача на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що 04 березня 2024 року приблизно о 08:53:43, під час несення служби на блокпосту, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області ДПП сержант поліції Шевченко Дмитро виявив порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу “Daewoo Sens” з державним номерним знаком НОМЕР_1 керував вказаним вище транспортним засобом і не користувався засобом пасивної безпеки - паском безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху.

Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину перевірки документів та попросив водія пред`явити свої документи, зазначені в п. п. 2.1, 2.4 (а) Правил дорожнього руху, на підставі ст. 32 Закону України “Про Національну поліцію”.

В ході ознайомлення з документами водія, поліцейський встановив особу водія - ОСОБА_1 .

За фактом вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейським складено постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року та надано позивачу для ознайомлення. Відповідач зазначив, що факт правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора 474079 “Марадь (Шевченко), який відповідач додав до відзиву.

У відзиві на позов відповідач вказував на те, що складена 04 березня 2024 року інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області ДПП сержантом поліції Шевченком Дмитром постанова серії БАД № 041731 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є правомірною, обґрунтованою та законною, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно - правовими актами.

Посилаючись на зазначене вище, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Крім цього, до відзиву на позов відповідач додав заяву про залучення до участі у справі співвідповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який є юридичною особою, від імені якої діяв співробітник поліції, вказуючи на те, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не може виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

12 червня 2024 року відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого долучив списки згрупованих відправлень, як документ, що підтверджує надіслання відповідачем позивачеві відзиву на позов і заяви про залучення до участі у справі співвідповідача.

30 червня 2025 року Саченко Андрій Павлович - представник позивача Марадь Андрія Михайловича сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивач проти залучення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до участі у справі як співвідповідача не заперечує.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2026 року задоволено заяву відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області про залучення до участі у справі співвідповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; до участі в адміністративній справі № 945/1535/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залучено співвідповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому в матеріалах справи міститься заява, подана позивачем до суду 04 червня 2025 року, в якій позивач підтримав позов у повному обсязі та просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник відповідачів Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Департаменту патрульної поліції, у судове засідання не з`явився, при цьому, 18 травня 2026 року сформував в системі «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи і встановив таке:

04 березня 2024 року о 08 годині 53 хвилини сержантом поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області Шевченком Дмитром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичночу режимі серії БАД № 041731. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень.

З постанови серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року слідує, що 04 березня 2024 року водій транспортного засобу “Daewoo Sens” з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , керував вказаним вище транспортним засобом у місті Миколаєві, в Корабельному районі міста, не користуючись засобом пасивної безпеки - паском безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З відтвореного та дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора 474079 «Марадь (Шевченко)» поліцейського, посилання на якій міститься в постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичночу режимі серії БАД № 041731 від 04.03.2024, доданого відповідачем до відзиву на позов, вбачається, що водій ОСОБА_1 , 04 березня 2024 року керував транспортним засобом “Daewoo Sens” з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не користуючись засобом пасивної безпеки - паском безпеки.

З відеозапису слідує, що поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину перевірки документів та попросив водія пред`явити свої документи, зазначені в п. п. 2.1, 2.4 (а) Правил дорожнього руху, на підставі ст. 32 Закону України “Про Національну поліцію”.

В ході ознайомлення з документами водія, поліцейський встановив особу водія - ОСОБА_1 .

За фактом вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, за яке передбачена ч. 5 ст. 121 - КУпАП, поліцейським складено постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року та надано позивачу для ознайомлення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно з п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

З відтвореного у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що водій ОСОБА_1 04 березня 2024 року о 08 годині 53 хвилини у місті Миколаєві, в Корабельному районі міста, керував транспортним засобом “Daewoo Sens” з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не користуючись засобом пасивної безпеки - паском безпеки.

При винесенні оскаржуваної постанови сержант поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області Шевченко Дмитро Сергійович керувався Правилами дорожнього руху та - КУпАП.

У постанові чітко описане правопорушення, яке було вчинено позивачем. Накладене поліцейським стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень, у результаті притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, встановлене санкцією ч. 5 ст. 121 КУпАП, і не передбачає іншого виду стягнення крім штрафу. Доказів спростування факту вчинення правопорушення позивачем, останнім до суду не надано, тому оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог закону, штраф накладено в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Посилання позивача на неправомірність дій сержанта, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає вимогам закону, оскільки не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення та відомостей про технічний засіб, яким здійснено його фото або відеозапис, не знайшли підтвердження під час розгляду справи і спростовуються відеозаписом, продемонстрованим та дослідженим у судовому засіданні. З вказаного запису слідує, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме - порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Окрім цього, як зазначено вище, постанова містить інформацію про фіксацію правопорушення та відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Під час розгляду справи поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права, визначені ст. 268 КУпАП.

Також з відтвореного відеозапису слідує, що поліцейський виконував свої обов`язки в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, і жодного тиску на ОСОБА_1 не здійснював. Крім цього, наявний в матеріалах справи відеозапис події вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повністю та послідовно відображає, як сам факт вчинення адміністративного правопорушення так і розгляд справи про адміністративне правопорушення і не містить ознак монтування. Також на відеозаписі відображені дата і час події, які співпадають з даними, що містяться у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, вказаний відеозапис є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідачем подано до суду достатньо доказів спростування вимог позивача, а також доказів на підвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а відтак і правомірності рішення відповідача, суд вбачає підстави для залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.

Керуючись ст. ст. 72 - 76, ч. ч. 2, 3 ст. 77, ч. 1 ст. 139, ст. ст. 244 - 246, п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без задоволення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичночу режимі серії БАД № 041731 від 04 березня 2024 року, яка винесена сержантом поліції 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області Шевченком Дмитром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, - залишити без змін.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н. О. Шаронова