Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №488/2461/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №488/2461/26

Суддя: Чернявська Я. А.

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2461/26

Провадження № 2/488/2384/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання – Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: П`ята Миколаївська державна Нотаріальна контора Миколаївської області про встановлення факту місця відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Яковлеву Інну Олександрівну звернулась до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївської міської ради про встановлення факту місця відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада, померла ОСОБА_2 , яка є рідною донькою ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач є матір`ю померлої та єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців першої черги у померлої немає.

Позивач зазначає, що про смерть доньки дізналася від представника, який займався організацією її поховання. Документи, що підтверджують смерть ОСОБА_2 , були отримані позивачем лише у 2025 році.

20.03.2026 року нотаріусом П`ятої державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстроване місце проживання спадкодавця, що унеможливлює визначення місця відкриття спадщини.

Предствник позивача зазначила, що спадкодавець на момент смерті проживала в Канаді та була знята з реєстрації місця проживання в Україні, однак до складу спадщини входить нерухоме майно, розташоване в місті Миколаєві.

У зв`язку з відсутністю можливості встановити місце відкриття спадщини у позасудовому порядку позивач просить суд встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є місто Миколаїв, за місцезнаходженням належного їй нерухомого майна.

Крім того, позивач зазначає, що пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, який закінчився 24.09.2023 року, з поважних причин.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.05.2026 року по зазначеній справі було відкрито загальне позовне провадження та запропоновано відповідачу подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження і позивачу встановлений п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача - адвокат Яковлева І.О. надала суду заяву, в якій просила розглядати справу у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справу у відсутності представника відповідача, рішення просив прийняти на підставі наявних матеріалів справи.

Третя особа, П`ята Миколаївська державна Нотаріальна контора Миколаївської області, в судове засідання, призначене на 18.08.2026 року, не з`явилася, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належними чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , 06.10.1984 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Як убачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , 17.05.1996 року ОСОБА_6 уклала шлюб з громадянином Канади ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

У зв`язку з укладенням шлюбу ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання до Канади, провінції Онтаріо, міста Торонто. За час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 дітей не було. Чоловік ОСОБА_7 помер.

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , жіночої статі, 62 років, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада.

На підтвердження факту смерті доньки позивачу було надіслано поштою супроводжувальний лист для міжнародних подорожей, виданий ТОВ «Парк Лавн», щодо кремації ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада, та була кремована 29.03.2023 року, про що складено запис № 74036.

Як убачається з наданого свідоцтва про смерть, документ, що підтверджує державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , було видано позивачу лише 08 січня 2025 року, незважаючи на те, що державну реєстрацію смерті було проведено 11 серпня 2023 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_9 , син ОСОБА_10 та донька ОСОБА_2 приватизували квартиру АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до документа щодо реєстрації місця проживання, ОСОБА_2 була зареєстрована у зазначеній квартирі з 13 вересня 1982 року.

Крім того, відповідно до копії паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 її було знято з реєстрації місця проживання в Україні у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Канади.

Таким чином, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1999 року ОСОБА_2 була співвласницею квартири АДРЕСА_2 , яка належала їй, ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_9 , чоловік позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_10 , син позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На даний час у зазначеній квартирі проживає позивач ОСОБА_1 , яка здійснює її утримання та несе витрати, пов`язані з оплатою комунальних послуг.

Дітей у спадкодавця не було, а її чоловік ОСОБА_7 помер.

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 проживала за межами України, у місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада, та не мала зареєстрованого місця проживання на території України.

Водночас, на момент смерті їй належала частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй частка у праві власності на зазначену квартиру.

Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Отже, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої це майно знаходиться. Отже, спадкові права щодо належної спадкодавиці частки у квартирі, розташованій у місті Миколаєві, підлягають визначенню з урахуванням законодавства України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Крім того, відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

З огляду на те, що позивачка є матір`ю спадкодавиці, її право на спадкування за законом ґрунтується безпосередньо на положеннях статті 1261 ЦК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 на момент смерті проживала за межами України у місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада.

06 жовтня 2010 року її було знято з реєстрації місця проживання в Україні у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Канади.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року ОСОБА_2 була співвласницею квартири АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй частка у праві власності на нерухоме майно, розташоване на території України.

Судом також встановлено, що позивач звернулася до П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області з питання прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з наданим письмовим роз`ясненням нотаріальної контори від 20.03.2026 року, зареєструвати заяву позивача про прийняття спадщини за законом неможливо у зв`язку з відсутністю відомостей про реєстрацію місця проживання спадкодавця та осіб, які на час її смерті були зареєстровані разом із нею, що унеможливлює визначення місця відкриття спадщини та встановлення кола спадкоємців.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , шестимісячний строк для її прийняття закінчився 24 вересня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивачка не проживала постійно зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини вона мала подати нотаріусу відповідну заяву у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.

За таких обставин, з огляду на проживання спадкодавця на момент смерті за межами України, відсутність зареєстрованого місця проживання на території України та наявність у складі спадщини нерухомого майна, розташованого на території України, суд вважає обґрунтованим визначити місце відкриття спадщини за місцезнаходженням належного спадкодавцю нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 .

Щодо позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 24 вересня 2023 року.

Позивач у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України спадкоємець, який протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд має враховувати, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Торонто, провінція Онтаріо, Канада.

Позивач зазначає, що про смерть доньки їй стало відомо від особи, яка займалася організацією її поховання, а документи, що підтверджують державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , були отримані нею лише у 2025 році.

Відповідно до наданого суду Свідоцтва про смерть, державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 проведено 11 серпня 2023 року, тоді як документ про державну реєстрацію смерті було видано позивачу 08 січня 2025 року.

Суд також враховує, що спадкодавець померла за межами України, а її зареєстроване місце проживання на території України на момент смерті було відсутнє. У зв`язку з цим після отримання документів про смерть позивач зіткнулася з необхідністю встановлення місця відкриття спадщини та визначення порядку оформлення спадкових прав щодо нерухомого майна, розташованого на території України.

Зокрема, письмовим роз`ясненням П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області підтверджується, що відсутність відомостей про зареєстроване місце проживання спадкодавця та осіб, які були зареєстровані разом із нею, перешкоджала нотаріальному оформленню заяви позивача про прийняття спадщини.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд враховує, що спадкодавець померла за межами України, документи про державну реєстрацію її смерті були отримані позивачем після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини, а після звернення до нотаріальної контори виникла необхідність встановлення місця відкриття спадщини у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстроване місце проживання спадкодавця в Україні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, оскільки були пов`язані з об`єктивними труднощами, що виникли у зв`язку зі смертю спадкодавця за межами України, отриманням документів про її смерть та необхідністю встановлення місця відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту місця відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1221, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 9, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: П`ята Миколаївська державна Нотаріальна контора Миколаївської області про встановлення факту місця відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Торонто провінція Онтаріо, Канада, є місце знаходження майна та, яке є останнім місцем її проживання в Україні , а саме : АДРЕСА_2 .

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для прийняття спадщини, яка залишилася після смерті рідної доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дати набрання рішенням у справі законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач – Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ: 26565573, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Третя особа – П`ята Миколаївська державна Нотаріальна контора Миколаївської області, код ЄДРПОУ: 02892563, адреса: 54050, м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, буд. 314.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua