Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №488/3974/26
Суддя: Торжинська Т. В.
Справа № 488/3974/26
Провадження № 3/488/470/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
01.09.2026 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В. Торжинська, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , засоби зв`язку НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у в/ч НОМЕР_2 у званні матроса,
- до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В ИЛ А:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№723171, 19.07.2026 року близько 01:40 год. за адресою: м. Миколаїв, Корабельний район, пр. Богоявленський, буд.558, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом Chery Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 6810 АКАМ 2288, результат: 1.16 проміле. Тест 2715.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додано: чек теста “Драгер”, відеозапис нагрудної камери БК 474534, акт огляду на стан сп`яніння, довідка УПП щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія.
Від захисника Мамая А.С. електронною поштою надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, з урахуванням поданих 01.09.2026 року заперечень, в яких, посилаючись на грубе порушення проведення процедури огляду на стан сп`яніння, адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП просив закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення, а також просив раніше подані ним клопотання про повернення матеріалів для належного оформлення, про застосування принципу індивідуалізації адміністративного стягнення, про зупинення провадження у справі, про виклик інспектора - залишити без розгляду.
В поданому 01.09.2026 року клопотанні, посилаючись на відсутність зафіксованої згоди ОСОБА_1 з результатами тесту газоаналізатора Alcotest Drager 6810 в Акті огляду на стан сп`яніння, в письмових результатах тесту газоаналізатора Alcotest Drager 6810 від 19.07.2026 року, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 723171 від 19.07.2026 року, захисник зазначає, що у поліцейського не було законних підстав для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в такому випадку інспектор зобов`язаний був запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Однак працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 його відповідне право пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я і жодного разу не запропонував останньому пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікарні. Вказане допущене інспектором порушення, окрім самого відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, також підтверджується фактом відсутності у матеріалах справи письмового направления ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янішия або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказуючи на вищевказані порушення порядку та процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, захист посилається на порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння щодо військовослужбовця, яким є ОСОБА_1 та про що працівникам поліції достеменно було відомо. Як зазначив ОСОБА_2 , він рухався на службу, разом із ним в автомобілі перебував інший військовослужбовець та під час проходження огляду, один з працівників поліції «погрожував» викликати представників військової служби правопорядку. На підтвердження вказаних доводів захист посилається як на зміст доданого до протоколу відеозапису, так і надавши відповідні докази щодо проходження ОСОБА_1 військової служби.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП, ст.94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).
Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.89 КПК України) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. При цьому оцінка доказів передбачає їх відповідний аналіз у всій сукупності та взаємозв`язку (ст. 94 КПК України).
Відповідно до п. 2 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також згідно п. 6 Розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та Міністерства юстиції 09.11.2015 р. № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; вражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 3 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку та п. 7 розділу І вище вказаної Інструкції, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Аналогічні вимоги для проведення огляду на стан сп`яніння передбачені ст.266 КУпАП (ч.2, ч.3), відповідно до яких: “Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, ..... проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.......
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, … на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я».
При цьому, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на вимоги вищевказаних Положення та Інструкції, а також ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, особа, відносно якої проводиться огляд, має отримати повну інформацію щодо порядку проведення вище вказаного огляду (зокрема можливості пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів або у медичній установі, у разі згоди пройти огляд на місці зупинки, роз`яснено право пройти огляд у медичній установі, у разі незгоди з результатом огляду) та, маючи повну інформацію, відповідно скористатися своїм правом. Не маючи відповідної інформації, особа позбавлена можливості діяти у спосіб, що може підтвердити відсутність правопорушення, тобто фактично порушення процедури проведення огляду є порушенням права на захист, що в свою чергу тягне недопустимість зібраних з порушенням такого права доказів (п.3 ч.2 ст.87 КПК України).
Як слідує зі змісту оглянутого відеозапису, доданого до протоколу, ОСОБА_1 було лише роз`яснено можливість пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та запропоновано пройти тест за допомогою алкотестеру Драгер. Альтернативного порядку проведення огляду, зокрема проходження огляду на стан сп`яніння у медичній установі, водію не роз`яснено.
Після проходження огляду на місці зупинки, проведеного поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, водію констатовано його перебування у стані алкогольного сп`яніння та повідомлено про подальше складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, проте не роз`яснено його право не погодитись із даним оглядом та вимагати пройти огляд у медичній установі.
Тобто вимоги процедури проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, передбачені положеннями ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, Порядком «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», були грубо порушені, що відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП тягне недійсність такого огляду.
Більш того, доданий до протоколу відозапис свідчит на користь доводів сторони захисту про те, що з урахуванням отриманих працівниками поліції даних щодо перебування за кермом зупиненого автомобіля військовслужбовця, даних про його рух на службу, застосуванню підлягали саме положеннея ст.266-1 КУпАП та відповідна процедура направлення його на огляд на стан сп`яніння уповноваженими на те особами.
Як слідує з листа командира військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2026 р., матрос ОСОБА_1 є дійсним військовослужбовцем вказаної військової частини, який під час дії воєнного стану після зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 постійно виконує обов`язки військової служби в розумінні положень ч.4 ст.24 ЗУ «Про військову службу та військовий обов`язок» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ, в незалежності від того чи перебуває військовослужбовець в межах або поза межами військової частини або розташування підрозділу.
Так, Законом України від 13.12.2022 № 2839-1Х «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», КУпАП доповнено спеціальною нормою - статтею 266-1 «Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції». Тобто, направлення/огляд зазначених осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, у разі виявлення такого стану під час несення ними служби має відбуватися лише у відповідності до цих положень Кодексу. Згідно з частинами 2, 4, 5, 6, 7 та 8 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння та виконують обов`язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан сп`яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Під час, проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. На виконання вимог частини 7 ст.266-1 КУпАП Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок № 32). Так, відповідно до п. 3 Порядку № 32, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - етан сп`яніння). Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Слід зазначити, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232- XII). Відповідно до ч. 4 ст.24 цього Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, в тому числі на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Щодо конкуренції норм.
Є норма, якою передбачено огляд на стан сп`яніння усіх водіїв - ст. 266 КУпАП. Сукупно з указаними приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП вона в практиці застосовується і до водіїв-військовослужбовців.
В той же час, є норма зі специфікою медогляду саме військовослужбовців, які перебувають з ознаками сп`яніння в заборонених місцях, а також виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин - ст. 266-1 КУпАП, але слово водії в цій нормі відсутнє.
Ці норми між собою конкурують, що створює колізії правозастосування, коли однакові ситуації вирішуються по-різному.
В даному випадку, за позицією суду, застосуванню відповідної процедури, визначеної ст.266-1 КУпАП, передує сукупність таких обставин як спеціальний суб`єкт правопорушення та місце вчинення правопорушення, або ж встановлення, що правопорушення має місце під час несення військової служби.
Вказані обставини свідчать на користь доводів сторони захисту, що з урахуванням отриманих працівниками поліції даних щодо перебування зупиненого ними водія та у якого виявлено ознаки сп`яніння, на військовій службі, отриманих даних щодо його руху на службу, застосуванню підлягали саме положення ст.266-1 КУпАП та відповідна процедура направлення його на огляд на стан сп`яніння уповноваженими на те особами, якими не є працівники поліції.
Саме її і належало, на переконання суду, застосовувати в цьому випадку.
Висновки і рішення.
Військовослужбовець ОСОБА_1 , згідно протоколу, перебував за кермом із ознаками алкогольного сп`яніння, рухався до місця несення служби, що згідно ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» вважається несенням військової служби, і тому за приписами ст. 266-1 КУпАП, міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Суд констатує, що цей установлений законом порядок не був дотриманий.
Тому вся процедура огляду, яку застосовано до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.
При цьому, суд виходить із того, що згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин,перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.
На вказане скеровує і практика Миколаївського апеляційного суду (33/812/204/25
Справа №489/220/25, провадження № 33/812/204/25, постанова від 19.05.2025р., Справа № 488/4984/23, провадження № 33/812/146/24 постанова від 05.04.2024 р.), пов`язуючи необхідність застосування положень ст.266-1 КУпАП саме до водії — військовослужбовців у разі виявлення правопорушення під час несення ними військової служби.
З огляду на викладене, зокрема, недопустимість доказів наданих на доведення поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, не надаючи окремо оцінки таким обставинам як ігнорування вимог ОСОБА_1 на перекладача, не роз`яснення йому процесуальних прав, на що також посилається сторона захисту у своїх запереченнях.
Подані захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мамаєм А.С. письмові клопотання про повернення матеріалів для належного оформлення, про застосування принципу індивідуалізації адміністративного стягнення, про зупинення провадження у справі, про виклик інспектора - залишити без розгляду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, ст. 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності події та складу вказаного адміністративного порушення.
Постанова може бути оскаржена через Корабельний районний суд до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Торжинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua