Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №487/558/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/558/26

Провадження №2/487/1348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого – судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третіх осіб – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування в розмірі 21731,69 грн. кожному, після смерті батька позивачів ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлiннi Пенсійного фонду України в Миколаївській області i отримував пенсію за вислугу років. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду вiд 05.10.2021 у справі №400/7375/21 було зобов`язано ГУ ПФУ України в Миколаївській областi здiйснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 на пiдставi довiдки ІНФОРМАЦІЯ_3 вiд 27.07.2021 №9/1/8054 та виплатити вiдповiдну суму рiзницi, рiшення суду набрало законної сили 05.11.2021, був виданий виконавчий лист. На виконання рiшення ГУ ПФУ України в Миколаївськiй областi, ОСОБА_6 проведено перерахунки пенсiї з 01.04.2019 по 30.11 .2021, сума заборгованоств становить 108658,46 грн., яка включена до ресстру судових рiшень, виплата яких гарантуеться Державою. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . На момент його смерті ОСОБА_6 разом з ним в квартирi АДРЕСА_1 проживали члени його сімї: ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , донька ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 . Відповідач повідомив позивачам усно що кошти, якi були нараховані на виконання рiшення суду в розмiрi 108658,46 грн. за законодавством не виплачуються дiтям чи спадкоемцям померлого. Пiсля смерті ОСОБА_6 27.01.2022 приватним нотаріусом Миколаївського мiського нотаріального окруry ОСОБА_7 було вiдкрито спадкову справу, за зяавою спадкоємців доньки ОСОБА_1 , на момент смерті спадкодавця його син ОСОБА_1 був неповнолітнім. Крім того, із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_4 , а донька ОСОБА_8 . вiдмовилась вiд прийняття спадщини на користь брата ОСОБА_4 . Отже, спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є його діти у рівних частках по 1/5 частки кожному. На лист про виплату спадкоємцям пенсії після смерті ОСОБА_6 , було отриманий лист ГУПФУ в Миколаївськiй областi, в якому вiдповiдач повiдомив про неможливiсть здiйснення виплати з причин пропуску шестимiсячного строку звернення пiсля смерті спадкодавця. 27.03.2025 приватний нотаріус надала позивачем правове роз`яснення, в якому зазначила, що нею 15.04.2025 було подано запит до ГУ ПФУ в Миколаївськiй областi щодо суми недоотриманої заборгованостi по виплатi пенсii, на що нею було отримано вiдповiдь вiд вищевказаноi установи, що недоотримана пенсiя ОСОБА_6 вiдсутня. Щодо заборгованостi з виплат пенсiї, яка була призначена у судовому порядку та не отримана спадкодавцем, iнформацiя вiдсутня. Отже, видати вищевказанi свiдоцтва про право на спадщину немає можливості, оскільки відсутня iнформацiя про склад спадкового майна. Позивачі не погоджуються з позицію відповідача, вважають її такою, що порушує їх право власності на отримання спадщини, виходячи з вимог чинного законодавства України, враховуючи, що рішеннями судів, які набрали законної сили, було задоволено вимоги спадкодавця, однак суми пенсії залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, а тому вважають, що позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, і відповідно вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

Ухвалою від 10.02.2026 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання та витребувані докази.

27.02.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити. Зазначивши, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку в Головному управлінні та з 11.07.1999 та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Виплату пенсії припинено з 01.01.2022 у зв`язку зі смертю пенсіонера ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 по справі № 400/7375/21 проведено у грудні 2021 року перерахунки пенсії ОСОБА_6 з 01.04.2019 по 30.11.2021. Суму заборгованостей в розмірі 108658,46 грн. включено до реєстру судових рішень, виплата яких гарантується Державою. Пенсію по місяць смерті включно, було зараховано на рахунок одержувача. Отже, недоотримана пенсія ОСОБА_6 станом відсутня.

Відповідно до ч.1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають всі фізичні особи. Згідно із частиною 4 цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Статтею 1219 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права та права на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом не входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Зазначені суми підлягають виплаті належному заявнику (заявникам), якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та незалежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми. Звернення надійшло до Головного управління після 6 місяців з дати смерті ОСОБА_6 . Отже, враховуючи те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи, та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов`язань, то відсутні підстави для виплати Позивачам коштів, нарахованих ОСОБА_6 на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2021.

03.03.2026 представник позивачів подав до суду відповідь на відзив, в якої просив про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що станом на 01.12.2021 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду було виконано відповідачем та нарахована заборгованість 108658,46 грн., всі дії були вчинені відповідачем за життя ОСОБА_6 . Вказаний розмір пенсії входить до складу спадщини, відповідно до вимог ст.. 1228, 1227 ЦК України та ст. 52 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

05.03..2026 представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю їхнього представника, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

12.03.2026 до суду надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою від 08.04.2026 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

15.05.2026 представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи за його та позивачів відсутністю, позовні вимоги підтримав.

19.05.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.

19.05.2026 позивачі ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_2 подали до суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю, позовні вимоги підтримали.

В судові засідання треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, за місцем їхньої реєстрації, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.2021, що міститься у матеріалах справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.11.2003, що міститься в матеріалах справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.02.2008, що міститься в матеріалах справи.

Сторонами у справі в заявах по суті визнано, що на момент смерті ОСОБА_6 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, отримував пенсіюза вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Виплату пенсії ОСОБА_6 припинено з 01.01.2022, у зв`язку з його смертю.

За життя ОСОБА_6 , за його позовом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №400/7375/21, позов ОСОБА_6 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови зробити перерахунок та виплату пенсії, зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.07.2021 за №9/1/8054 та виплатити відповідну суму різниці, рішення набрало законної сили 05.11.2021.

Листом ГУПФУ в Миколаївській області від 16.11.2021 ОСОБА_6 було повідомлено про добровільне забезпечення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №400/7375/21.

Листом ГУПФУ в Миколаївській області від 12.12.2024 за №17640-16252/Н-02/8-1400/24 було повідомлено ОСОБА_2 , що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №400/7375/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_6 за період з 01.04.20219 по 30.11.2021 у грудні 2021 року, сума заборгованості становить 108658,46 грн., яка включена до реєстру судових рішень, виплата яких гарантується державою. Крім того, було повідомлено, що відповідно до частини першої статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Після смерті батька ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицької Г.В. із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом та нотаріусом було заведено спадкову справу №9/2022.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на день смерті батька був неповнолітнім, має право на обов`язкову частку у спадковому майні, відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, та від його імені діяла законний представник мати ОСОБА_2 .

На момент смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також проживали ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Крім того, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька звернувся ОСОБА_4 , а дочка ОСОБА_8 подала до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті її батька на користь брата – ОСОБА_4 .

Отже, після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги, є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яка відмовилась від прийняття спадщини своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_4 .

Приватним нотаріусом було зроблено запит до ГУПФУ в Миколаївській області з приводу нарахованих та невиплачених спадкодавцю сум пенсії.

ГУПФУ листом від 24.10.2024 нотаріуса було повідомлено, що відповідно до частини першої статті 61 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Тобто, на думку відповідача, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону-2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Приватним нотаріусом позивачам було надано правове розсунення №60/-1-16 від 27.03.2025 з посиланням на лист ГУПФУ від 24.10.2024 про відсутність підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутня інформація про склад спадкового майна та рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом.

Отже, спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачами свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивачі зазначають наявність у них як спадкоємців першої черги після смерті батька права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що "тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допоміг у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати".

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи представника відповідача про те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні суду особи, та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов`язань, тому відсутні підстави для виплати пенсії позивачам, нарахованих рішенням суду померлому ОСОБА_6 ,не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Отже, у даній справі позивачі є спадкоємцями за законом першої черги, ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на момент смерті батька був неповнолітнім, тому має право на обов`язкову частку у спадщині, відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, а тому позивачі успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті,

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_1 , недоотримана їхнім батьком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії, що входить до складу спадщини, враховуючи вимоги ст.. 1267 ЦК України, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, тобто по 1/5 частки, яка становить 21731,69 грн. кожному, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, суд, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію, яка належить спадкодавцю ОСОБА_6 , слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, тлумачення частини 2 статті 16 ЦК України свідчить про те, що по своїй суті будь-який спосіб захисту може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 57), від 22 лютого 2022 року в справі № 761/36873/18 (пункт 9.21) та інших.

Тому для стягнення з відповідача на користь позивачів недоотриманої їхнім батьком ОСОБА_6 пенсії, законодавцем не передбачено обов`язкового пред`явлення окремих позовних вимог про визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію спадкодавцем, оскільки такі обставини, встановлюється під час розгляду такого позову, входять до предмета доказування в справі, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення, а зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке встановлення не є необхідним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третіх осіб – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 недоотриману його батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 21731,69 грн., що входить до складу спадщини.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_3 недоотриману її батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 21731,69 грн., що входить до складу спадщини.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159.

треті особи: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 02.09.2026.