Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №487/7055/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/7055/26

Провадження №2-о/487/185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсон Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравчук Т.М., звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсон Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Абай Тельманського району Карагандінської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області, що є тимчасово окупованою територією України.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області помер батько заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт його смерті підтверджується документами про реєстрацію смерті, виданих незаконним органом на тимчасово окупованій території. Встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Просили розглянути справу за відсутністю заявника.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, не надав до суду заперечень чи пояснень по суті заявлених вимог, заяву про розгляд справи за відсутністю представника також не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Скадовського району Херсонської області з 24.02.2022 відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про народження, виданого 29.01.1988 Птахівською сільською радою Скадовського району Херсонської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 у с. Птахівка Скадовського району Херсонської області, актовий запис №1 від 29.01.1988, батьками якого вказані: батьком - ОСОБА_2 та матір`ю – ОСОБА_3 ..

Отже заявник є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про народження.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України - у м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області, що підтверджується наданими до суду копією свідоцтва про смерть, виданого органами окупаційної влади на тимчасово окупованій території України. Причина смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки про смерть №С-01852 від 04.08.2026, хронічне недостатність набряк головного мозку, вторинне метастатичне ураження головного мозку, злоякісне новоутворення худої кишки, атеросклеротична хвороба серця, також виданої органами окупаційної влади на тимчасово окупованій території України.

Отже, свідоцтво про смерть і довідка про смерть ОСОБА_2 є недійсними, оскільки видані незаконними органами на тимчасово окупованій території, а згідно ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

В разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна (ч.1 ст. 17 вказаного Закону).

Так, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Таким документом, зокрема, є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров"я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 за № 1150/13024.

Видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та довідка про його смерть, згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсними, що призводить до неможливості отримання заявником свідоцтва про смерть батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно частини четвертої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України застосовується судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать, враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.

На підставі викладеного, суд, як виняток, приймає як докази надані заявником свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та довідку про його смерть та з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України, вважає їх достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті свого батька на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України - у м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області, знайшов своє повне підтвердження матеріалами справи, тому заява підлягає задоволенню.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті батька, проведеної державним органом України та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та в подальшому вирішення спадкових прав.

Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсон Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Абай Тельманського району Карагандінської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області, причина смерті – хронічне недостатність набряк головного мозку, вторинне метастатичне ураження головного мозку, злоякісне новоутворення худої кишки, атеросклеротична хвороба серця.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа – відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсон Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ЄДРПОУ 04060246, місце знаходження м. Херсон вул. Торгова, 24.

Суддя: С.М. Афоніна