Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №473/1896/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1896/26

РІШЕННЯ

іменем України

"01" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вознесенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,1222 га, розташована за цією ж адресою, призначена для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства.

Позивачка та син спадкодавця (і позивачки) – ОСОБА_4 , як спадкоємці першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та звернулися до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявами про посвідчення спадкових прав. Проте нотаріус, посвідчивши спадкові права на будинок (по частці за кожним спадкоємцем), відмовила в оформленні спадкових прав щодо земельної ділянки у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавцю вказаного майна (оформленого на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла частка житлового будинку АДРЕСА_1 , а також частка земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої за цією ж адресою, призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства.

Позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та звернулася до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про посвідчення спадкових прав. Проте нотаріус, посвідчивши спадкові права на частку будинку, відмовила в оформленні спадкових прав щодо частки земельної ділянки у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавцю вказаного майна (оформленого на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просила в судовому порядку визнати за нею право власності на частку земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а також на частку земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця Бінько М.А. не з`явилися, проте остання надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача – Вознесенської міської ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі учасників справи, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки – ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,1222 га, розташована за цією ж адресою, призначена для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства.

Позивачка та син спадкодавця (і позивачки) – ОСОБА_4 , як спадкоємці першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та звернулися до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявами про посвідчення спадкових прав. Проте нотаріус, посвідчивши спадкові права на будинок (по частці за кожним спадкоємцем), відмовила в оформленні спадкових прав щодо земельної ділянки у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавцю вказаного майна (оформленого на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла частка житлового будинку АДРЕСА_1 , а також частка земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої за цією ж адресою, призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства.

Позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та звернулася до Першої вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про посвідчення спадкових прав. Проте нотаріус, посвідчивши спадкові права на частку будинку, відмовила в оформленні спадкових прав щодо частки земельної ділянки у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавцю вказаного майна (оформленого на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Однак, з матеріалів справи, у тому числі копій спадкових справ №140/1995, заведеної після смерті ОСОБА_5 , №219/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 та №98/2023, заведеної після смерті ОСОБА_4 (а.с. 7, 9-13, 16, 25-88) вбачається, що спірна земельна ділянка, яка первісно належала ОСОБА_5 , дійсно в порядку спадкування перейшла у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а в подальшому – до ОСОБА_3 (у зв`язку з придбанням ним у ОСОБА_2 частки житлового будинку, для обслуговування якого надавалася ділянка) та, відповідно, в порядку спадкування у розмірі частки – до ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст. 1217, 1223 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка та сина.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку, судом не встановлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з того, що позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, має право на спадщину, проте не має іншої можливості оформити свої спадкові права, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:

- частку земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вознесенську Миколаївської області;

- частку земельної ділянки площею 0,1222 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування житлового будинку та підсобного господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Вознесенську Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В.Вуїв