Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №470/755/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 3/470/108/26

Справа № 470/755/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,

за участю секретаря Обуховської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Березнегувате Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого водієм в КНП "Березнегуватська центральна районна лікарня", маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

15 серпня 2026 року близько 14 години по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив насильницькі дії психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , які виразилися у висловлюванні на її адресу словесних образ, погроз, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вину у вичненні даного правопорушення визнав частково, та пояснив, що дійсно у нього із дружиною виникла сварка, в ході якої він ображав її нецензурною лайкою, однак фізичної сили не застосовував, крім того пояснив, що дружина перша спровокувала конфлікт.

Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Володіна проти рф» від 09.07.2019, «Левчук проти України» від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3,8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.

Перевіривши матеріали адміністративної справи суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена та доведена і підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873044 від 15 серпня 2026 року. (а.с.1); рапортом працівника поліції. (а.с.2-3); заявою та поясненням ОСОБА_2 , яка зазначила, що її чоловік після вживання алкогольних напої,а саме пива, вчинив у відношенні неї сварку, ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував, а тому вона викликала працівників поліції. (а.с.5,6); поясненням ОСОБА_1 , з якого вбачається, що він дійсно вчинив у відношенні дружини сварку, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, однак не погрожував, дружина постійно його провокує на грунті ревнощів. (а.с.7)

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а тому в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та ступінь її вини.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Штраф сплачувати на розрахунковий рахунок: UA588999980313070106000014424 Миколаїв.ГУК/тг смт.Березнегувате/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37992030.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: р/р на UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Після сплати судового збору та штрафу оригінали квитанцій надати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.

У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення буде стягнуто подвійний розмір штрафу зазначений у постанові.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд.

Суддя С. А. Луста