Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №468/2917/25 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2917/25

2/468/348/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02.09.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №548102612 в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000 грн. до 50 000 грн. строком на 5 років, згідно з розрахунком заборгованості відповідач отримав 4996 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ ««ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за яким позивач 27.06.2023 отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором № 548102612 від 08.01.2022.

02.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором № 548102612 від 08.01.2022 на суму 24968,37 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, позивач просив стягнути з нього заборгованість за вказаним договором в сумі 24968,37 грн., з якої: 4996 грн. - сума кредиту, 19972,37 грн. – проценти. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В тексті позову позивач просить розглядати справу без участі його представника та не заперечує проти винесення заочного рішення.

29.12.2025 позов надійшов до суду через систему «Електронний суд».

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіної О.В. від 02.01.2026 відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєвої Т.В. від 06.07.2026 справа прийнята до її провадження, вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулося поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим).

До суду не надійшло відзиву на позов. З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить таких висновків.

Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає,що 08.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 548102612 в електронній формі, за яким позикодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на максимальну суму 50 000 грн. з умовою сплати процентів 2 % за кожен день користування кредитом (базова процентна ставка) або 0,99 % за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка), у разі якщо позичальником здійснено обов`язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого траншу за договором до останнього дня місяця в якому отриманий перший транш за договором нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,49 % за кожен день користування кредитом. Не внесення позичальником обов`язкового платежу є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за базовою процентною ставкою з першого дня місяця в якому не здійснено обов`язкового платежу. У разі настання вищезазначеної відкладальної обставини застосування базової процентної ставки, правила нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються.

Договір кредитної лінії №548102612 від 08.01.2022 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором XU683Q3, який відправлений позичальнику 08.01.2022 о 15:44:54 год, введено 08.01.2022 о 15:47:15.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» борг ОСОБА_1 на 27.06.2023 становить 24 968,37 грн., з яких 4 996 грн. - тіло кредиту, 19 972,37 грн. – проценти.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.4.1. договору факторингу конкретно визначені права вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до Реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023 до ТОВ ««ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача в сумі 24 968,37 грн.

Договір факторингу з додатками та реєстр прав вимоги №237 від 27.06.2023 підписані стронами та скріплені печатками.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» борг ОСОБА_1 на 02.05.2024 становить 24 968,37 грн., з яких 4 996 грн. - тіло кредиту, 19 972,37 грн. – проценти.

02.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити (передати) фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги до цього договору, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Право вимоги від клієнта до фактора переходить з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Договір факторингу та реєстр прав вимоги № 1 підписані сторонами та скріплені печатками. Відповідно до цього реєстру до позивача перейшло проаво вимоги до відповідача на загальну суму 24 968,37 грн., з яких 4 996 грн. - тіло кредиту, 19 972,37 грн. – проценти.

Оплата проведена ТОВ «Свеа Фінанс» 02.05.2024 відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 9599.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання вищевказаного кредитного договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до приписів ч 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо укладення договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, враховуючи, що згідно з вимогами цивільного законодавства України укладення кредитного договору пов`язується з фактом перерахування первісним кредитором суми кредиту позичальнику, а відповідних доказів матеріали справи не містять, суд позбавлений можливості вважати, що всі умови договору кредитної лінії № 548102612 від 08.01.2022 були виконані зі сторони кредитодавця і цей договір є укладеним.

При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Однак представником позивача не було надано суду як доказ виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному в договорі розмірі, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів. Клопотань про витребування доказів позивачем не заявлялось.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язань, факт переходу до позивача прав грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, у зв`язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження факту отримання кредитних коштів відповідачем, існування та розміру заборгованості відповідача суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Свеа Фінанс» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 02.09.2026.

СУДДЯ: