Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №145/1419/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1419/26

Провадження №2/145/1277/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І.

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах якої діє адвокат Зубань Олександр Олександрович,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , подана та підписана представником згідно з ордером Зубанем Олександром Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06.07.2022 року між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб Тиврівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №55.

Позивач з відповідачем мають одну спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина проживає з позивачкою та перебуває лише на її утриманні. Відповідач взагалі не виконує свої обов`язки по утриманню дитини, тому позивач вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Відповідач відмовляється повідомляти про місце своєї роботи та розмір отримуваних доходів, проте, він є особою молодого працездатного віку, і може надавати матеріальну допомогу дитині.

Враховуючи теперішній рівень цін на продукти харчування та дитячий одяг та взуття, медикаменти, стан здоров`я дитини, вважає, що з відповідача потрібно стягнути аліменти в розмірі 1/4 від усіх доходів, щомісячно на утримання дитини. Такий розмір аліментів, в сумі з тими коштами, які витрачає на дитину позивачка, дасть змогу забезпечити дитині належні умови утримання та матеріального забезпечення для навчання та розвитку. Інших утриманців у відповідача немає.

Враховуючи викладене позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх його доходів, але не менше як 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дати подання даного позову і до досягнення повноліття.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник Зубань О.О. не з`явилися, про про дату, час і місце судового засідання повідомлені в установленому порядку. 31.08.2026 представник позивачки Зубань О.О. надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі та присутності позивача та її представника. Проти винесення заочного рішення позивач не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повідомив, що він ветеран війни, є особою з інвалідністю Ш групи захворювання по зору. Позов не визнав, показав, що позивачка перебуває за кордоном протягом двох років. Дитина проживає з бабусею, його батьком не називає, тому він вважає, що не повинен сплачувати аліменти. Просив взяти його слова до уваги. Він живе на пенсію та тимчасові підробітки, інших доходів він не має. Дитину він визнав своєю. Участь в утриманні дитини за пів року не приймав, оскільки перебував на службі. На даний час (2 місяця) він вже в дома. Буде допомагати сину. Дитина проживала разом із ним, коли позивачка була за кордоном. Він допомагає дитині в навчанні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.07.2022(а.с. 7).

Сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 від 05.04.2023 (а.с.8).

Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що стверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №09-24/894 від 03.08.2026 (а.с.10).

Відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи у зв`язку із захворюванням по зору, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 28.06.2024 (а.с. 22).

Згідно з відомостями про доходи відповідач отримав дохід у 2026 році в загальному розмірі 1946,59 грн (а.с. 24).

З позовної заяви вбачається, що батько участі в утриманні дитини не приймає, а позивачка не в змозі самостійно забезпечити дитину найнеобхіднішим.

Відповідач позов не визнав.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.

Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 51 Конституції України та статтями 180, 191 Сімейного Кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 141 Сімейного Кодексу України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 155 Сімейного Кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Сімейного Кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України до обставин, які суд досліджує при визначенні розміру аліментів на дитину відносяться: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою ст. 182 Сімейного Кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум на час розгляду справи для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень на місяць (ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 № 4695-ІХ ).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.

Враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про визначення способу стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), батька.

Відповідач надав до суду витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260820-00247043 від 20.08.2026 та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування на підтвердження своїх доходів і матеріального стану.

При визначені розміру аліментів судом враховується, що аліменти стягуються на дитину, яка проживає з матір`ю і перебуває на її утриманні. Водночас судом враховується, що відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи та його фінансовий стан, інших утриманців не встановлено.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні усіх обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину випливає з положень діючого законодавства.

При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітньої дитини з матір`ю, вік дитини, матеріальний стан позивача, вартість життя на теперішній час та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб, розвитку, здоров`я дитини, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який є особою з інвалідністю, інших утриманців не встановлено, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/5 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, відповідатиме критерію справедливості та пропорційності.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.

Згідно ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи положення ст. 191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 10.08.2026.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/5 частки від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 01вересня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Патраманський І. І.