Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №357/17180/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 357/17180/25

провадження № 61-6818св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Капустін Віталій Володимирович, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Бондаренко О. В., від 14 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

від 23 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

2. Вимоги заяви ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він є співвласником

1/2 частини квартири, розташованої у м. Біла Церква Київської області, інша 1/2 частина якої належала його тітці - ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою його батька, а відтак він є її племінником та спадкоємцем за законом.

3. ОСОБА_2 проживала на території російської федерації, а після смерті його батька будь-яке спілкування з нею фактично припинилося. Лише на початку 2025 року він від третіх осіб отримав інформацію про смерть тітки у травні 2012 року в м. Санкт-Петербург, а також копію відповідного свідоцтва про смерть.

4. Водночас, звернувшись до нотаріуса з метою прийняття спадщини, він отримав роз`яснення про те, що у державному реєстрі актів цивільного стану відсутній запис про смерть ОСОБА_2 , а наданий ним документ (копія свідоцтва про смерть) не відповідає вимогам щодо легалізації документів в Україні.

5. Посилаючись на неможливість отримання документального підтвердження факту смерті тітки в позасудовому порядку, ОСОБА_1 просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург російської федерації, що необхідно йому для подальшої реалізації спадкових прав.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

6. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 14 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що факт смерті ОСОБА_2 вже зареєстрований компетентним органом іноземної держави, на території якої вона померла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Капустін В. В., просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. 19 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Капустін В. В., подав касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 357/17180/25, які у липні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 367/2656/20, від 31 січня 2024 року у справі

№ 643/1873/23, від 11 грудня 2024 року у справі № 367/3690/24, від 10 вересня 2025 року у справі № 243/3661/24, від 01 жовтня 2025 року у справі

№ 472/882/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Крім того, посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 грудня 2024 року у справі

№ 387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24 (пункт 2

частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Вказує, що у зв`язку зі смертю тітки та реєстрацією її смерті на території російської федерації він позбавлений юридичної можливості засвідчити цей факт в Україні в позасудовому порядку, внаслідок обставин, які від нього не залежать. Цими обставинами є збройна агресія росії проти України та припинення відносин з державою-агресором.

14. Зауважує, що у нього відсутній оригінал чи легалізована належним чином копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , як і можливість їх отримати для реалізації своїх спадкових прав.

15. Наголошує, що вчинив всі можливі дії для засвідчення факту смерті тітки на території України в позасудовому порядку, проте цей факт може бути встановлений виключно в судовому порядку.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами

16. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30 липня 2015 року

за № 5-1178, та ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину

від 04 червня 2009 року за № 1-2299, по 1/2 частині за кожним.

17. ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 .

18. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого

01 липня 2012 року відділом реєстрації актів громадянського стану про смерть 2 Комітету у справах ЗАГС Уряду Санкт-Петербурга Невського району, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург, рф, померла ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка росії, уродженка м. Біла Церква, Київська обл., Україна.

19. За повідомленням Другої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області від 30 серпня 2025 року за № 1925/01-16, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з питанням щодо оформлення спадщини після тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в росії, та йому було роз`яснено, що надане ним свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , не містить легалізації.

20. 20 вересня 2025 року Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на заяву щодо поновлення актового запису цивільного стану про смерть ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербург, рф, повідомив, що у зв`язку з повномасштабною триваючою збройною агресією росії проти України зупинено, зокрема у відносинах з рф, дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та вирішено, вийти з вказаної Конвенції. У разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5. Також, повідомлено про відсутність в архіві відділу актового запису про смерть ОСОБА_2 та роз`яснено, що при відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок встановлення факту смерті, відповідно до якого рішення суду про встановлення факту є підставою для поновлення актового запису цивільного стану.

21. 14 листопада 2025 року Білоцерківський відділ ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у своїх письмових поясненнях суду, окрім викладено у листі від 20 вересня 2025 року, зазначив, що оскільки актовий запис про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

у м. Санкт-Петербург, росія, складений компетентним органом іноземної держави, керуватися статями 315, 317 ЦК України у цій справі є недоцільним.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

23. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

24. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша

статті 2 ЦПК України).

26. Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

27. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

28. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

29. Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

30. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

31. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

32. Ці правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

33. Відтак, чинне цивільне процесуальне законодавство України передбачає випадки звернення до суду, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) може видати свідоцтво про смерть, а саме:

- встановлення факту смерті особи в певний час - у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку чи надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан

(стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

34. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінетом Міністрів України

від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого

2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

35. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , заявник зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України неможливо, оскільки факт смерті відбувся на території рф, з якою зупинено правову допомогу і правові відносини, а тому єдиний шлях реєстрації факту смерті та поновлення відповідного актового запису - це відповідне рішення суду.

36. Водночас суд першої інстанції, врахувавши, що факт смерті

ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим компетентним органом відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої настала смерть особи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки смерть

ОСОБА_2 вже підтверджена відповідним документом.

37. Наведене узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема висновками, викладеними у постановах від 15 серпня 2024 року у справі

№ 643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24, від 15 липня 2025 року у справі

№ 307/3991/23, від 04 серпня 2025 року у справі № 757/27745/24-ц,

від 23 грудня 2025 року у справі № 165/894/25, від 04 серпня 2026 року у справі № 635/4475/25, підстав для відступу від яких колегія суддів не вбачає.

38. За встановлених обставин висновки судів попередніх інстанцій по суті поданої ОСОБА_1 заяви не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

Зокрема у справах № 367/3690/24, № 367/2656/20та № 643/1873/23 Верховним Судом були скасовані ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та постанови апеляційного суду і направлено справи для продовження розгляду.

У справі № 472/882/23 вирішувалась заява про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та у свідоцтві про народження в частині зазначення імені та по-батькові матері дитини з метою продовження дії посвідки на проживання, а справа № 243/3661/24 була направлена Верховним Судом на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не встановлені обставини, які мають значення для вирішення справи.

В той час, як у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23,

від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24, від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24, від 15 липня 2025 року у справі № 307/3991/23, від 04 серпня 2025 року у справі № 757/27745/24-ц, від 23 грудня 2025 року у справі

№ 165/894/25, від 04 серпня 2026 року у справі № 635/4475/25 Верховний Суд погодився із висновками судів про відмову у задоволенні заяв про встановлення фактів смерті особи на території рф і сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

39. Помилкове посилання апеляційного суду на відсутність доказів смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Санкт-Петербурзі, на правильність вирішення заяви ОСОБА_1 , не впливає.

При цьому апеляційний суд, формулюючи такі висновки, рішення суду першої інстанції не змінив і не скасував.

40. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

41. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

42. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

43. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

44. Оскарженні судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

45. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржені судове рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

46. У випадку виникнення спору щодо спадкового майна, такий спір може бути вирішено шляхом подання відповідного позову, зокрема про визнання права власності на спадкове майно.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Капустін Віталій Володимирович, залишити без задоволення.

2. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 14 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников