Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №686/36447/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 686/36447/25

провадження № 61-5248св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Палінчак О. М., від 26 січня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П.,

П`єнти І. В., від 12 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та інформація про рух справи в суді першої інстанції

1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 14,62 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду у справі № 686/13975/23 за листопад 2025 року.

2. При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що звільнений від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір», які передбачають, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

3. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 18 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено

строк - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали, для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн або зазначення обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору та надання доказів наявності таких підстав.

4. Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, роз`яснив позивачу, що на нього не поширюється дія положень пункту 11 частини 2

статті 3 Закону України «Про судовий збір».

5. ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду про залишення позову без руху 24 грудня 2025 року, проте у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунув та на ухвалу суду не відреагував.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

6. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року, позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто позивачу.

7. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не було усунуто недоліки позовної заяви у визначений судом строк, а тому заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. 14 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі № 686/36447/25.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 686/36447/25, які у червні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час вирішення питання про повернення позову.

12. Вказує, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повертаючи позов, дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 11

частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Відзив на касаційну скаргу не подано

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

13. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

14. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

15. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

16. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

17. Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175-177 ЦПК України.

18. Відповідно до положень частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

19. Відповідно до положень частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

20. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

21. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

22. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

23. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

25. Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 01 січня 2025 року - 3 028 гривень, а отже 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 гривень.

26. За цих обставин суд першої інстанції, правильно визначив розмір судового збору за подану ОСОБА_1 позовну заяву в сумі 1 211,20 грн.

27. Суди встановили, що ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримав 24 грудня 2025 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

28. Однак, отримавши у грудні 2025 року ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 на неї не відреагував, зокрема заперечень проти визначеного судом розміру судового збору не подав, як і не звертався до суду із клопотаннями про відстрочення/розстрочення чи зменшення судового збору.

29. Також суд першої інстанції правильно оцінив доводи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

30. Відповідно до положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

31. У справі № 686/36447/25 ОСОБА_1 заявив вимоги про стягнення, в порядку статті 625 ЦК України, інфляційних втрат за прострочене грошове зобов`язання.

32. З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно відхилив доводи позивача щодо поширення на спірні правовідносини пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

33. Висновки суду першої інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 569/6045/17, а також в ухвалах від 25 березня 2021 року у справі № 686/22674/20,

від 19 серпня 2021 року у справі № 560/6082/21, від 09 вересня 2024 року у справі № 753/6092/24.

34. Оскільки ОСОБА_1 проігнорував ухвалу суду від 18 грудня 2025 року, не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правомірно визнав позов неподаним і повернув його позивачу.

35. Право заявника на доступ до суду не порушено, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду (частина сьома статті 185 ЦПК України).

36. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях не спростовують та по суті зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права.

37. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

38. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

39. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

40. Оскарженні судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення питання про повернення позову.

41. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржені судове рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

42. За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а отже відсутні правові підстави для розгляду скарги в судовому засіданні, про що просив ОСОБА_1 у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 січня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников