Окрема думка від 18 серпня 2026 р. у справі №2-117/09 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Краснощокова Є. В.

19 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 2-117/09

провадження № 61-11823св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І., касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 08 липня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 серпня 2025 року скасував. Справу за скаргою Кредитної спілки «Альянс Україна» на дії та постанову начальника Чечельницького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бунича Вадима Петровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 , направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

У цій справі КС «Альянс Україна» просила визнати дії начальника Чечельницького ВДВС Бунича В. П. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 05 березня 2025 року № НОМЕР_1 неправомірними; скасувати цю постанову, яка ухвалена згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зазначала, що відповідне рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 червня 2009 року у справі № 2-117/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФГ «Поділля-Інвест» на користь кредитної спілки заборгованості в розмірі 470 201,67 грн, 1 700,00 грн судового збору та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не виконане боржниками у повному обсязі, боржники сплатили борг частково. Залишок боргу станом на дату звернення зі скаргою до суду становить 429 748,69 грн.

Боржник у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 ? ОСОБА_1 посилалась на те, що обставини стосовно сплати ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 470 201,67 грн були встановлені в ухвалі суду від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 (провадження № 2-во/151/1/25) про виправлення описки. Ці обставини є преюдиційними. 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 як правонаступником ОСОБА_3 на рахунок ДВС сплачено судовий збір у розмірі 1 700,00 грн, а також витрати на ІТЗ у розмірі 30,00 грн. Оскільки станом на 05 березня 2025 року рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 25 червня 2009 року у справі № 2-117/09 було виконане в повному обсязі, то виконавче провадження підлягало закінченню.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень та установлені судами обставини свідчить, що:

ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року в справі № 4-с-10/11 скасована ухвала суду першої інстанції за скаргою КС «Альянс Україна» на постанову відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження та справа передана на новий розгляд. Суд зазначив, що станом на 17 листопада 2011 року жодної сплати боржниця ОСОБА_2 (як є солідарним боржником ОСОБА_3 ) за виконавчим листом № 2-117/09 не провела (а. с. 20);

згідно з ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/1840/12 (провадження № 4-с/229/37/12) постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04 листопада 2011 року № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Альянс Україна» боргу в розмірі 470 201,67 грн скасовано. Зазначено, що відповідно до виконавчого листа № 2-117/09 загальний борг перед КС «Альянс Україна» становить 471 931,67 грн, а згідно з квитанціями до прибуткового касового ордера № 1 і 28 ОСОБА_2 сплатила кошти на загальну суму 370 201,67 грн. Тому виконавчий документ не виконано в повному обсязі, а виконавче провадження відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» закінченню не підлягає;

ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі № 151/1167/14-ц постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 23 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 скасовано. З урахуванням преюдиційного значення вказаної ухвали суду від 31 липня 2012 року, якою встановлено факт сплати 370 201,67 грн, суд не прийняв квитанцію від 18 жовтня 2010 року № 1 на суму 99 999,99 грн як належний доказ сплати боргу та вважав, що фактичного виконання в повному обсязі рішення у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 на сумі 99 999,99 грн не відбулося;

ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 заяву ОСОБА_2 про виправлення описки задоволено; шостий абзац описової та мотивувальної частини викладено в наступній редакції: «Відповідно до виконавчого листа № 2-117/09 від 25.06.2009 року загальний борг перед КС "Альянс Україна" складає 471 931,67 грн. (з яких заборгованість по кредиту 470 201,67 грн., судовий збір в сумі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн). Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера № 1 і 2 ОСОБА_2 сплатила кошти на загальну суму 470 201,67 грн»; вказано, що дана ухвала суду є невід`ємною частиною ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року № 4-с/229/37/12. Суд зробив висновок, що у мотивувальній частині ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року № 4-с/229/37/12 були допущені описки, а саме: в реквізитах квитанції до прибуткового касового ордера, зокрема неправильно зазначено її номер - 28, замість правильного - 2; у сумі сплачених ОСОБА_2 коштів на погашення заборгованості за кредитом, зокрема 370 201,67 грн, замість правильної 470 201,67 грн;

згідно з платіжними інструкціями від 19 лютого 2025 року № КР4М-67А9-ТХ7К-06ТВ та № 3М8Е-7ЕА5-Т01М-ХТ8В боржником ОСОБА_1 як правонаступником ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 1 700,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн;

суди вважали неправомірною постанову начальника Чечельницького ВДВС Бунича В. П. від 05 березня 2025 року про закінчення виконавчого провадження, оскільки фактичного виконання в повному обсязі рішення суду за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 в сумі 99 999,99 грн не відбулося, на підтвердження чого надано ту ж квитанцію від 18 жовтня 2010 року № 1 на суму 99 999,99 грн, яка, зокрема, в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі № 151/1167/14-ц визнана неналежним доказом погашення заборгованості. Суди послались лише на обставини, які викладені в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12 та в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі № 151/1167/14-ц.

Верховний Суд зазначив, що закінчуючи виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду. При ухваленні оскаржуваних судових рішень суди не надали належної оцінки обставинам, викладеним в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12 та в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі № 151/1167/14-ц, а також в ухвалі Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року в справі № 4-с-10/11, на які посилалась КС «Альянс Україна», та обставинам, викладеним в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12, із урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 (провадження № 2-во/151/1/25) про виправлення описки, на які посилалась боржник; також суди не врахували, що правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень; отже, пославшись лише на обставини, які викладені в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12 та в ухвалі Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі

№ 151/1167/14-ц як на преюдиційні, суди фактично не встановили обставин у цій справі, зокрема не з`ясували під час судового розгляду цієї справи факт наявності боргу і його розмір, не перевірили належними доказами виконання (часткове/повне) боржниками рішення суду про стягнення боргу. За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили передчасний висновок про наявність підстав для задоволення скарги КС «Альянс Україна». Тому оскаржені судові рішення судів належить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не можу погодитись із зазначеним, оскільки суди надали оцінку обставинам, викладеним в зазначених судових рішеннях, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та/або наявні у матеріалах цієї справи, і тому Верховний Суд не був позбавлений можливості переглянути судові рішення з наданням власної оцінки цим обставинам, відповідно, правильності висновків судів щодо такої оцінки.

Їх аналіз свідчить, що:

преюдиційне значення для цієї справи має лише ухвала Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі

№ 4-с/229/37/12, із урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 про виправлення описки, якою встановлений факт сплати ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 470 201,67 грн;

ухвалаАпеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2012 року у справі № 4-с-10/11 (а. с. 20) не має значення для вирішення цієї справи, оскільки нею скасована ухвала суду першої інстанції за скаргою КС «Альянс Україна» на постанову відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження та справа передана на новий розгляд. А при новому розгляді справи ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12, із урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 про виправлення описки, встановлений факт сплати ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 470 201,67 грн;

ухвала ж Чечельницького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року в справі № 151/1167/14-ц, на яку посилалась КС «Альянс Україна», постановлена з урахуванням преюдиційності ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12 щодо доведеного факту сплати ОСОБА_2 за двома квитанціями лише 370 201, 67 грн. Тому суд не прийняв квитанцію від 18 жовтня 2010 року № 1 на суму 99 999,99 грн як належний доказ сплати боргу. Проте в ухвалі від 14 січня 2025 року у справі № 4-с/1840/12 про виправлення описки судом встановлено, що вказаний факт в ухвалі від 31 липня 2012 року був встановлений з допущеною арифметичною помилкою, оскільки згідно наявних у справі квитанцій до прибуткового касового ордера № 1 і 2 ОСОБА_2 сплатила кошти на загальну суму 470 201,67 грн. Тому вказана ухвала не є преюдиційною для вирішення цієї справи, до того ж висновок суду «про недоведеність факту» не є преюдиційною обставиною в розумінні частини четвертої статті 82 ЦПК України, а лише правовою оцінкою доказів у конкретній справі.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, у цій справі встановлено, що загальний борг перед КС «Альянс Україна» за виконавчим листом від 25 червня 2009 року № 2-117/09 становив 471 931,67 грн, факт сплати заборгованості в розмірі 470 201,67 грн встановлений ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі № 4-с/229/37/12, із урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 про виправлення описки, а ОСОБА_1 19 лютого 2025 року сплачено залишок боргу в сумі 1 730,00 грн.

За таких обставин в цій справі немає підстав для висновку про наявність «колізії» судових рішень, а у судів при її розгляді ? підстав для повторного з`ясування факту наявності боргу і його розміру, і перевірки доказів виконання (часткове/повне) боржниками рішення суду про стягнення боргу, оскільки суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, тобто немає необхідності піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Так само і державний виконавець, враховуючи принцип обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили, не мав права ставити під сумнів факт сплати заборгованості в розмірі 470 201,67 грн, встановлений ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2012 року в справі

№ 4-с/229/37/12, із урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2025 року в справі № 4-с/1840/12 про виправлення описки, та вимагати у боржника будь-якого додаткового підтвердження цього факту.

Тому за наведених обставин начальник Чечельницького ВДВС правомірно прийняв постанову від 05 березня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З урахуванням викладеного, Верховному Суду належало касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги КС «Альянс Україна» відмовити, судові витрати ОСОБА_1 покласти на КС «Альянс Україна».

Суддя Є. В. Краснощоков