Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №405/5789/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 405/5789/24

провадження № 61-8646св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Виконавчий комітет Кропивницької міської ради, як орган опіки і піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу виконавчого комітету Кропивницької міської ради, як органу опіки та піклування, на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2025 року у складі судді Іванової Л. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Єгорової С. М.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У серпні 2024 року Виконавчий комітет Кропивницької міської ради, як орган опіки і піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, ОСОБА_4 , про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів.

2. Позовна заява обґрунтована посиланням на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2022 року знаходиться на обліку в Управлінні з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків.

3. Мати дитини ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зловживає алкоголем, не працює, не створює належних умов для проживання, виховання та розвитку доньки. Батько дитини

ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 , також не бере участі у вихованні та утриманні доньки, зловживає алкоголем. З відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працівниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб проводилась тривала профілактична робота, їм роз`яснювались батьківські права, обов`язки, відповідальність, передбачена за ухилення від їх виконання, однак заходи превентивного характеру не дали позитивного результату. Під час відвідування дитини за місцем проживання 25 березня 2024 року представниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб встановлено, що умови для проживання вкрай незадовільні, в помешканні холодно, брудно, відсутнє опалення, постільна білизна та речі також брудні, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Малолітня дитина ОСОБА_1 була одягнута в брудний одяг, від якого відчувався сморід. Мати ОСОБА_2 поводила себе агресивно, знаходилась у стані алкогольного сп`яніння, визнала, що вживала спиртні напої та наркотичні речовини. Крім того в будинку в стані алкогольного сп`яніння знаходився дідусь дитини ОСОБА_5 . Враховуючи те, що дії та бездіяльність матері ОСОБА_2 несли безпосередню загрозу для життя та здоров`я дитини Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради прийнято рішення від 26 березня 2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини». Дитину ОСОБА_1 доставлено до КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» для її обстеження. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14 травня 2024 року № 518, ОСОБА_1 влаштовано до КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради.

4. Позивач посилався на те, що зазначені обставини свідчать про свідоме нехтування відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками, вказують на злісність їх невиконання, що тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України. Крім того зазначені факти є підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав у зв`язку з ухиленням від виконання обов`язків щодо виховання дитини.

5. Ураховуючи наведене, Виконавчий комітет Кропивницької міської ради просив суд:

- відібрати дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_1 на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_1 на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- накласти заборону на відчуження 1/2 частини будинку за адресою:

АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2025 року позов задоволено частково.

7. Відібрано малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

8. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь тих осіб або установ, яким буде передано дитину, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

9. Зазначено, що рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

10. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

1 211,20 грн.

11. У частині позовних вимог Виконавчого комітету, як органу опіки і піклування Кропивницької міської ради, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено.

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено винну поведінку ОСОБА_2 у невиконанні своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_1 , не створення умов для розвитку дитини, а тому, з огляду нате, що з моменту відібрання дитини від матері і на час судового розгляду справи, поведінка ОСОБА_2 та її ставлення до малолітньої доньки не змінилися, наявні правові підстави для відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав, а також стягнення з неї аліментів на утримання доньки.

13. Позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_3 , суд вважав необґрунтованими. Зазначено, що в матеріалах справи відсутні достатні докази ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_1 , тобто такої винної поведінки, коли б він свідомо, систематично, не зважаючи на заходи попередження, продовжував не виконувати ці обов`язки. Суд вважав, що органом опіки та піклування не доведено, що втрачена можливість налагодження взаємовідносин між батьком та донькою і що відібрання відповідатиме найкращим інтересам дитини. Встановлено, що батько дитини демонстрував постійний інтерес до виховання дитини, не ухилявся від виконання батьківських обов`язків, а об`єктивна відсутність батька через виконання військового обов`язку та перебування на військовій службі у складі ЗСУ, не може розцінюватися як підстава для позбавлення його права на виховання дитини.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, як органу опіки і піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 14 липня 2025 року залишено без змін.

15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності об'єктивнихпідстав для задоволення позовув частині відібрання дитиниу батька. Наголошено, що батько є діючим військовослужбовцем. За місцем проходження служби характеризується позитивно, систематично надає доньці матеріальну допомогу, цікавиться долею дитини, негативно на неї не впливає.

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 22 червня 2026 року Виконавчий комітет Кропивницької міської ради, як орган опіки та піклування, засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та направити справу на новий розгляд.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень орган опіки та піклування зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про долучення доказів та їх дослідження для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 від батька ОСОБА_3 без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів суперечить інтересам малолітньої дитини та є необґрунтованими.

19. Орган опіки та піклування акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні докази надання батьком забезпечення дитині у період її проживання з матір'ю. Виявлене працівниками Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради, Кропивницького районного управління поліції ГУ НП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб становище дитини в її сім'ї вказує на неправдивість тверджень батька, що він забезпечував доньку.

20. Вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не урахували характеризуючі дані батька, пояснення третьої особи ОСОБА_4 , які свідчать, що малолітній ОСОБА_1 буде небезпечно в сім'ї ОСОБА_3 , середовище батька є неблагополучним. На час подання касаційної скарги ситуація в родині не покращилась, ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, погрожує ОСОБА_4 , перебуваючи у нетверезому стані, матеріально свою дитину не утримує.

21. Посилається на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, які підтверджують обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 405/5789/24, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

23. 13 липня 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 405/5789/24.

24. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26. Згідно з повідомленням Кропивницького міського центру соціальних служб Кропивницької міської ради від 06 лютого 2024 року № 160/05-05 під соціальним супроводом Кропивницького міського центру соціальних служб Кропивницької міської ради перебуває сім`я ОСОБА_2 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 . В сім`ї виховується малолітня дитина ОСОБА_1 , 2022 року народження. 31 січня 2024 року о 22:00 год. фахівцем із соціальної роботи Центру було отримано інформацію про перебування матері в неадекватному стані та її агресивну поведінку. Було негайно викликано патрульну поліцію за адресою: АДРЕСА_3 , де жінка тимчасово проживала з співмешканцем. В телефонному режимі поліцейський повідомив, що матір дійсно має ознаки наркотичного (алкогольного) сп`яніння: сплутаність думок, нелогічність висловлювань та поведінки. Перебуваючи в агресивному стані, жінка розкидала речі, побила посуд, телефон, порізала штори. Патрульною поліцією було прийнято рішення доправити ОСОБА_2 з дитиною за місцем її реєстрації:

АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 о 23:00 год. фахівцю Центру знову повідомили про неадекватний стан ОСОБА_2 . Патрульні поліцейські, які прибули на виклик, повідомили, що матір знову має ознаки наркотичного (алкогольного) сп`яніння: жінка не могла знайти дитину в кімнаті, не розуміла зміст питань та не могла на них логічно відповідати. В будинку було брудно, продукти харчування відсутні, особиста гігієна дитини не дотримана. Враховуючи зазначене, Центр просив Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради вирішити питання про негайне вилучення дитини у зв`язку з неадекватною, агресивною поведінкою матері, ймовірно через вживання наркотичних речовин.

27. З відповіді Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області

від 16 лютого 2024 року № 3618/111-24 вбачається, що викликаний 02 лютого 2024 року наряд поліції за адресою: вул. Криворізька, 54-А, м. Кропивницький, встановив, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, присутній виражений запах алкоголю з порожнини рота, поводить себе не агресивно, але зі слів нічого не зрозуміло, говорить, що вживала пиво та коньяк, на запитання відповідає неохоче та не зовсім зрозуміло, документів не має ні особистих, ні свідоцтва про народження дитини. Житлові умови незадовільні, дитина знаходиться в неохайному стані, брудна та замурзана, на запитання чи годували дитину отримали відповідь, що немає продуктів, їла хліб з маслом ще вранці. Екіпаж швидкої медичної допомоги після обстеження дитини повідомив, що дитина медичної допомоги не потребує. Крім того, в ході проведення перевірки співробітниками поліції спільно з представниками Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради здійснено неодноразово виїзди за вказаною адресою, проте ОСОБА_2 від надання пояснень відмовилась згідно зі статтею 63 Конституції України та пообіцяла протягом двох днів прибрати вдома і привести до ладу будинок. Також з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду виховного характеру щодо належного виховання малолітньої доньки та попереджено про відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства, роз`яснено, що у разі невиконання вимог співробітників Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради дитину буде відібрано у судовому порядку, про що також свідчить письмове пояснення ОСОБА_2 від 12 лютого 2024 року.

28. 05 березня 2024 року Кропивницький міський центр соціальних служб Кропивницької міської ради повторно звернувся до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради з повідомленням, в якому вказав, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує батьківські обов`язки: не створює належні умови проживання для дитини, відсутні продукти харчування та готова їжа, не дотримується особистої гігієни дитини, відсутній договір з лікарем-педіатром та не дотримується графіка відвідування лікарів для проходження профілактичного огляду, не дотримується графіку щеплень. Зі слів найближчого оточення, жінка зловживає алкоголем та періодично вживає наркотичні речовини. 19 лютого 2024 року під час планового відвідування вдома у ОСОБА_2 були присутні троє чоловіків, один з яких перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння та повідомив, що він та ОСОБА_2 разом вживали алкоголь. Жінка поводила себе агресивно. Просили вирішити питання про негайне вилучення дитини.

29. З актів обстеження умов проживання від 03 січня 2023 року, 07 квітня

2023 року, 29 червня 2023 року та 06 березня 2024 року вбачається, що працівником Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради Переведенцевою О. В. та інспекторами УПП в Кіровоградській області,

СЮП Кропивницького РУП, КМЦСС з метою обстеження умов проживання дитини ОСОБА_1 проводилися обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час яких (обстежень) встановлено, що житло розміщене на 1-му поверсі одноповерхового будинку, складається з 2-х кімнат, кухні та коридора. В будинку відсутнє опалення, воно потребує ремонту та з частковими зручностями. У наявності невелика кількість продуктів харчування. Вся сім`я спить на одному дивані, постільна білизна брудна та потребує упорядкування. Дитячий одяг, взуття в невеликій кількості. Окремий куточок для дитини відсутній.

30. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» Кропивницької міської ради» від 11 березня 2024 року № 242, ОСОБА_2 та її донька

ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться під наглядом лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_6 06 березня 2024 року дитина оглянута лікарем, здорова, мамі надані рекомендації щодо догляду та харчування дитини. Рекомендації лікаря щодо догляду за дитиною мама виконує нерегулярно та не в повному обсязі.

31. Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , батьками якої є: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безробітна, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває в ЗСУ, зареєстрований та фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , встановлено наступне. Дитина не розмовляє через вікові особливості, ознак насильства не виявлено. Дитина має зовнішні ознаки недогляду чи занедбаності (низький рівень гігієни, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одягнута в брудний одяг, тіло та голова брудні). Крім того зазначено, що з дитиною перебувала мати ОСОБА_2 , яка поводила себе агресивно та перебувала в стані алкогольного сп`яніння, повідомила, що вживала наркотичні речовини. Дідусь дитини ОСОБА_5 також перебував в будинку в стані алкогольного сп`яніння. Продукти харчування та приготовлена їжа відсутня. У помешканні брудно та не прибрано.

32. Рівень безпеки дитини оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у матері, в зв`язку з чим, 25 березня 2024 року о 14:00 год. дитина ОСОБА_1 вилучена із сім`ї.

33. Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26 березня 2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини» відібрано малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 .

34. Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14 травня 2024 року № 518 «Про влаштування малолітньої дитини до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради» влаштовано малолітню дитину ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради».

35. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 січня

2023 року (справа № 405/5957/22), яка набрала законної сили 27 січня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

36. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня

2024 року (справа № 405/2600/24), яка набрала законної сили 07 травня

2024 року, ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.

37. Зі змісту зазначеної постанови встановлено, що ОСОБА_2 ухилялась від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 , а саме: не піклувалась про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, внаслідок чого 25 березня 2024 року о 13:30 год., останню відібрано представниками Управління з питань захисту прав дітей за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 знаходилась у нетверезому стані.

38. Відповідно до витягу з протоколу № 26 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 19 червня 2024 року, на засіданні комісії розглядалося питання про доцільність передачі дитини батькові. Комісія вирішила за недоцільне передачу ОСОБА_7 доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та за доцільне відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав.

39. Відповідно до висновку Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 16 серпня 2024 року № 5887/19, затвердженого рішенням № 878 від 27 серпня 2024 року «Про затвердження висновку щодо доцільності відібрання дитини без позбавлення батьківських прав» орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 19 липня 2024 року, вважає доцільним відібрання дитини ОСОБА_1 від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Малолітня ОСОБА_1 з 2022 року знаходиться на обліку Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. Мати дитини

ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зловживає алкоголем, не працює, не створює належних умов для проживання, виховання та розвитку доньки. Згідно з листами Кропивницького міського центру соціальних служб від 06 лютого 2024 року № 160/05-05 та від 05 березня

2024 року № 301/35 сім`я ОСОБА_2 перебуває під соціальних супроводом Центру. Під час відвідування родини за місцем проживання фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_2 мала ознаки вживання алкоголю або наркотичних речовин, поводила себе неадекватно, вдома перебували сторонні особи у нетверезому стані. У помешканні брудно, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Дитина ОСОБА_1 була немитою, у брудному одязі. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» від 11 березня 2024 року № 242 ОСОБА_2 рекомендації лікарів щодо догляду за дитиною

ОСОБА_1 виконує нерегулярно та не в повному обсязі. Згідно з листом Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 16 лютого 2024 року

№ 3618/111-24 під час виїзду працівників поліції 02 лютого 2024 року за місцем проживання ОСОБА_2 , остання перебувала у стані алкогольного сп`яніння, вдома було брудно, продукти харчування відсутні, дитина ОСОБА_1 мала неохайний зовнішній вигляд. ОСОБА_2 відповідно до постанов Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 січня 2023 року та від 25 квітня 2024 року, визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173-2 та 184 КУпАП. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 . Батько не бере участі у вихованні та утриманні доньки, зловживає алкоголем. Під час бесід з працівниками Управління ОСОБА_3 поводив себе агресивно, вживав ненормативну лексику, мав ознаки алкогольного сп`яніння. Відповідно до листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 04 червня 2024 року № 13309/111-24, ОСОБА_3 характеризується за місцем проживання посередньо, його неодноразово бачили у нетверезому стані. Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. З ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працівниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб проводилась тривала профілактична робота. Батькам роз`яснювались батьківські права, обов`язки, відповідальність, передбачена за ухилення від їх виконання. Однак заходи превентивного характеру не дали позитивного результату. Під час відвідування дитини за місцем проживання 25 березня 2024 року представниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб встановлено, що умови для проживання вкрай незадовільні, в помешканні холодно, брудно, відсутнє опалення, постільна білизна та речі брудні, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Малолітня ОСОБА_1 була одягнута в брудний одяг, від якого відчувався сморід. Мати ОСОБА_2 поводила себе агресивно, знаходилась у стані алкогольного сп`яніння, визнала, що вживала спиртні напої та наркотичні речовини. Крім того, в будинку у стані алкогольного сп`яніння знаходився дідусь дитини ОСОБА_5 . За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_1 , рівень оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у матері. Враховуючи те, що дії та бездіяльність матері ОСОБА_2 складають безпосередню загрозу для життя та здоров`я дитини Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради прийнято рішення від 26 березня 2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини». Дитину ОСОБА_1 доставлено до

КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» для її обстеження. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради

від 14 травня 2024 року № 518 ОСОБА_1 влаштовано до КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради. Викладені факти згідно зі статтею 170 СК України є підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

40. Наказом Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради від 07 березня 2025 року № 07-вл «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_1 в сім`ю» тимчасово влаштовано дитину ОСОБА_1 в сім`ю громадянки ОСОБА_4 . Відповідальність за життя, здоров`я, утримання ОСОБА_1 покладено на громадянку ОСОБА_4 .

Позиція Верховного Суду

41. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

42. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

43. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

44. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

46. Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

47. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

48. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

49. У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

50. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

51. Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

52. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

53. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

54. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

55. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

56. У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

57. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

58. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

59. Основними підставами для відібрання дитини є: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

60. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

61. Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдано встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. Сам лише факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

62. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

63. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня

2018 року у справі № 402/428/16-ц.

64. Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

65. Указана норма включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хокканен проти Фінляндії»

від 23 вересня 1994 року та у справі «Фуска проти Румунії» від 13 липня 2010 року).

66. Крім того, таке спілкування, а також його характер та обсяг обумовлюють обставинами кожної справи та повинні визначатися з урахуванням інтересів дитини. Незважаючи на те, що національні органи влади зобов`язані максимально сприяти такій взаємодії, будь-який обов`язок застосування примусу з цих питань має бути обмежено, оскільки мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам за статтею 8 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Йохансен проти Норвегії»

від 07 серпня 1996 року).

67. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

68. При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

69. Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

70. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

71. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

72. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

73. Судами попередніх інстанцій встановлено, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з матір'ю ОСОБА_2 . Батько дитини ОСОБА_3 з листопада 2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

74. 25 березня 2024 року, у зв'язку з встановленим рівнем безпеки дитини «дуже небезпечно» малолітня ОСОБА_1 була вилучена із сім`ї (фактично від матері) та влаштована до КНП «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради». З березня 2025 року ОСОБА_1 тимчасово влаштована в сім`ю її старшої сестри ОСОБА_4 .

75. Відповідно до витягу з протоколу № 26 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 19 червня 2024 року на засіданні комісії розглядалося питання про доцільність передачі дитини батькові. Комісія вирішила за недоцільне передачу ОСОБА_7 доньки ОСОБА_1 . Разом з тим вирішила відібрати дитину від батька без позбавлення його батьківських прав.

76. Орган опіки та піклування у своєму висновку від 16 серпня 2024 року

№ 5887/19 вважав за доцільне відібрати дитину ОСОБА_1 від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

77. Суд першої інстанції, встановивши неналежне виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_1 , вважав, що наявні достатні правові підстави для відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання дитини. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржувалося ні в апеляційному, ні в касаційному порядку.

78. З урахуванням доводів касаційної скарги Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, як органу опіки та піклування, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України становлять межі касаційного перегляду, справа в касаційному порядку переглядається лише в частині вирішення позовних вимог про відібрання малолітньої ОСОБА_1 від батька ОСОБА_3 без позбавлення його батьківських прав, а також стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

79. Суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку зібраним у справі доказам, які у своїй сукупності підтверджують те, що ОСОБА_3 зацікавлений у прийнятті безпосередньої участі у вихованні своєї доньки. Після її відібрання від матері та влаштування до КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, ОСОБА_3 неодноразово (24 рази) відвідував дитину, приносив іграшки та різноманітні ласощі. Також дитину регулярно відвідувала її бабуся, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (30 разів). КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради зазначало, що ОСОБА_1 мала тісний психологічний контакт з татом та бабусею, з радістю та посмішкою йшла на зустріч до них, обіймала їх, пожвавлювалася. Більш того, візити тата та бабусі до ОСОБА_1 є сприятливими і позитивно впливають на дівчинку, в неї піднімається настрій, дитина частіше усміхається, старанніша на заняттях.

80. Суд першої інстанції аргументовано відхилив наявні у матеріалах справи докази притягнення відповідача ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності, з огляду на те, що вони не стосуються його поведінки щодо малолітньої доньки та не підтверджують нехтування відповідачем своїми обов`язками щодо її виховання.

81. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що зібрані у справі докази у їх сукупності не свідчать, що у діях ОСОБА_3 наявне систематичне невиконання батьківських обов'язків, і що ситуація, яка склалася, дає підстави для втручання держави шляхом відібрання дитини від батька і що сама такий захід є нагальним та буде сприяти благополуччю малолітньої дитини.

82. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що малолітня ОСОБА_1 не проживала разом з батьком ОСОБА_3 , який з листопада

2022 року проходить військову службу. Рішення органу опіки про негайне відібрання дитини у зв'язку із встановленням високого рівня небезпеки дитини стосувалося її матері. ОСОБА_3 ж після відібрання дитини від матері проявляв активну позицію щодо участі у вихованні доньки, звертався до органу опіки та піклування із заявою про передачу йому дитини, налагоджував психоемоційний контакт з донькою. Зазначена поведінка правильно була оцінена судами як така, що свідчить про наявність можливості налагодження взаємовідносин між батьком та донькою, що відповідатиме найкращим інтересам дитини. Обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, наявності небезпеки з боку батька для життя ОСОБА_1 , її здоров`я і морального виховання, у цій справі не встановлено. Об`єктивна відсутність батька через виконання військового обов`язку та перебування на військовій службі у складі ЗСУ не може розцінюватися як підстава для позбавлення його права на участь у вихованні дитини.

83. Орган опіки та піклування не зазначив, які саме батьківські обов'язки не виконував ОСОБА_3 , які заходи вживалися для сприяння йому у їх виконанні, а також який рівень його взаємодії з дитиною, яку небезпеку він становить для малолітньої дитини.

84. Верховний Суд уже зауважував, що відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 703/297/16-ц, від 12 червня 2023 року у справі № 461/2084/20, від 21 лютого 2024 року у справі № 679/306/22).

85. У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява

№ 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

86. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06 зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

87. Суди попередніх інстанцій правильно визначились з характером спірних правовідносин в оскарженій частині, нормами матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, надали обґрунтовану правову оцінку поданим позивачем доказам у їх сукупності, у зв'язку із чим дійшли мотивованого висновку про відсутність достатніх підстав для відібрання малолітньої ОСОБА_1 від батька ОСОБА_3 . Інші позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_3 , є похідними від вимоги про відібрання дитини, а тому також правильно були залишені без задоволення.

88. З березня 2025 року ОСОБА_1 тимчасово влаштована в сім`ю її старшої сестри ОСОБА_4 та знаходиться у благополучній атмосфері. Орган опіки та піклування у касаційній скарзі, заявляючи про необхідність передачі справи на новий розгляд, не пояснив яким чином новий розгляд справи та відібрання дитини від батька, який перебуває на військовій службі, підвищить рівень благополуччя дитини.

89. В частині доводів касаційної скарги про безпідставне відхилення апеляційним судом клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи, колегія зазначає наступне.

90. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

91. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

92. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

93. Звертаючись у квітні та травні 2026 року з клопотаннями про долучення нових доказів до матеріалів справи, позивач не обґрунтовував причин неподання таких доказів до суду першої інстанції. Крім того частина доказів стосується періоду, який настав після ухвалення судом першої інстанції рішення суду, тобто надані на підтвердження обставин, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

94. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

95. З урахуванням наведеного, відмова суду апеляційної інстанції у долученні до матеріалів справи таких доказів відповідає вимогам процесуального закону.

96. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів органу опіки та піклування по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів, зводяться в загальному до переоцінки доказів.

97. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

98. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

99. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

100. З урахуванням доводів касаційної Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, як органу опіки та піклування, що стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, як органу опіки та піклування, залишити без задоволення.

2. Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович