Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №947/18447/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 947/18447/24

провадження № 61-8463св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року, і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

3. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилась дитина ОСОБА_8 .

4. Місцем реєстрації ОСОБА_8 є АДРЕСА_1 .

5. Зазначала, що у 2021 році її донька ОСОБА_4 захворіла на онкологічне захворювання.

6. ІНФОРМАЦІЯ_2 у результаті тяжкої хвороби ОСОБА_4 померла (актовий запис про смерть № 12452).

7. ОСОБА_2 у той час перебував в Одесі та намагався заробляти гроші на лікування дружини.

8. Також позивачка зазначала, що поки її донька знаходилась на лікуванні у Туреччині, де вона проходила декілька курсів хіміотерапії, Нідерландах, де була зроблена операція, онучка ОСОБА_8 фактично весь цей час мешкала з нею по декілька тижнів та іноді місяців. Вона займалась її виховуванням, годувала її, няньчила, відводила до садочка, гуляла з нею, на ніч читала казки та гралася з онукою.

9. Після поховання ОСОБА_4 , онучка мешкала з нею ще десь п`ять - шість місяців, після чого її батько ОСОБА_2 став на ніч забирати доньку.

10. У подальшому ОСОБА_2 все рідше та рідше став давати можливість бачитись з онучкою, а через півроку - взагалі перестав давати бачитись з онучкою та спілкуватися з нею.

11. У дошкільному закладі батько заборонив їй давати бачитись з онучкою.

12. Позивачка зазначала, що на її прохання, мольби дати можливість бачитись з онучкою у любий зручний для нього час він лише відмовляв та стверджував, що онучка не має необхідності бачитись з нею.

13. Отже вона позбавлена можливості спілкуватись зі своєю онучкою та брати участь у її вихованні.

14. Посилалася на те, що через протиправні дії відповідача щодо неї та дитини, вона, як бабуся, втрачає емоційний, психологічний зв`язок з онучкою, який надалі буде важко налагодити, а дитина отримує психологічну травму і в майбутньому їй може знадобитись допомога спеціалістів, адже у дитини формується негативне ставлення до відносин з бабусею.

15. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

15.1. зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

15.2. визначити способи її участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення систематичних побачень за наступним графіком:

- кожний вівторок та четвер з 16:00 до 18:00 за місцем проживання дитини без присутності батька дитини;

- кожний тиждень з 09.00 до 18.00 у суботу або неділю без присутності батька дитини, за місцем проживання бабусі ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання;

- спільний відпочинок двічі на рік по два тижні зимою та літом без присутності батька дитини, за місцем проживання бабусі ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання;

- кожний наступний день після дня народження дитини без присутності батька дитини, за місцем проживання бабусі ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання;

- кожний день народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без присутності батька дитини ОСОБА_2 , за місцем проживання бабусі ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання;

- святкові дні: 8 березня, Новий рік, Різдво Христове, Великдень, або наступний день після нього, за домовленістю з батьком ОСОБА_2 , без його присутності, за місцем проживання бабусі ОСОБА_1 , з покладенням на ОСОБА_1 обов`язку щодо забирання та повернення дитини за її місцем проживання;

- особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та інших засобів зв`язку у зручний час з урахуванням розпорядку дня дитини.

16. Також до суду з позовом звернулася третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , яка просила зобов`язати батька не чинити їй перешкоди у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

18. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 . Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_8 шляхом встановлення зустрічей баби з онукою кожну першу та третю суботу місяця з 14.00 години до 17.00 годин без присутності батька.

19. Визначено, що усі зустрічі повинні проводитися за бажанням дитини, враховуючи розпорядок дня дитини, стан її здоров`я.

20. В іншій частині позовних вимог відмовлено

21. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

22. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 задоволено частково.

23. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: визначити спосіб участі ОСОБА_3 з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом встановлення зустрічей баби з онукою:

- кожен другий тиждень з 09.00 годин у суботу або неділю за домовленістю за місцем проживання дитини;

- кожний вівторок або четвер з 16.00 години до 18.00 години за місцем проживання дитини за умови того, що це не порушуватиме робочий графік батька та графік дитини;

- кожний наступний день після дня народження дитини в присутності батька дитини за місцем проживання дитини.

24. Усі зустрічі повинні проводитися за бажанням дитини, враховуючи розпорядок дня дитини, стан її здоров`я.

25. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

26. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

27. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 має передбачене статтею 257 СК України право спілкуватися з онукою та брати участь у її вихованні. Конфлікт і неприязні відносини між дорослими не можуть бути підставою для позбавлення дитини спілкування з бабою.

28. Суд врахував попередню участь ОСОБА_1 у догляді за дитиною, позитивні характеристики позивачки, належні умови її проживання, відсутність даних про перебування на психіатричному чи наркологічному обліку, висновок органу опіки та піклування від 22 травня 2025 року № Ш-2575/24 та протокол психодіагностичного обстеження дитини від 13 вересня 2024 року.

29. Суд не встановив негативного впливу ОСОБА_1 на дитину, застосування нею фізичних покарань, недотримання медичних рекомендацій, поширення серед дитини політичних поглядів або налаштовування її проти батька та інших родичів.

30. Водночас суд визнав, що постійна присутність батька під час зустрічей, з огляду на родинний конфлікт, може втягувати дитину у спір дорослих та створювати для неї стресову ситуацію. Запропонований позивачкою широкий графік контакту суд скоротив до двох тригодинних зустрічей на місяць і обумовив їх бажанням, розпорядком дня та здоров`ям дитини.

31. Крім того, суд першої інстанції задовольнив частково позов ОСОБА_3 , встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабою та онукою, врахувавши висновок органу опіки та піклування, а також інтереси дитини, її вік та звичний розпорядок дня, інші обставини, що мають істотне значення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

32. Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Прийнято відмову ОСОБА_3 від її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні бабусею своїх прав щодо виховання онучки та про встановлення способу участі у вихованні дитини.

33. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні бабусею своїх прав щодо виховання онучки та про встановлення способу участі у вихованні дитини визнати нечинним.

34. Провадження у справі в цій частині закрито.

35. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

36. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року змінено, викладено абзац другий та третій резолютивної частини у новій редакції: зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з онучкою ОСОБА_8 , а саме: визначити спосіб участі ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_8 народження шляхом встановлення зустрічей баби з онукою кожну першу та третю суботу місяця з 14.00 години до 17.00 годин у присутності служби у справах дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради перші три місяці.

37. В іншій частині рішення залишено без змін.

38. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про право ОСОБА_1 на спілкування з онукою та відсутність доведених обставин, які становили б небезпеку для дитини або унеможливлювали зустрічі без постійної присутності батька.

39. Суд апеляційної інстанції відхилив твердження про політичні погляди позивачки, неналежне харчування, можливе фізичне покарання, надмірне користування дитиною смартфоном та негативне налаштовування проти батька як такі, що не підтверджені належними й допустимими доказами. Зокрема, не встановлено належність ОСОБА_1 сторінки у соціальній мережі, на яку посилався відповідач, та не подано висновків правоохоронних органів щодо відповідних тверджень.

40. Апеляційний суд урахував, що під час хвороби матері дитини саме ОСОБА_1 здебільшого здійснювала догляд за онукою, дитина не має ворожого ставлення до баби, а під час зустрічі у грудні 2025 року сказала їй, що любить її; позитивне ставлення дитини до позивачки підтвердив і ОСОБА_2 .

41. Разом з тим апеляційний суд визнав слушним довід про тривалу, близько двох років, перерву у регулярному спілкуванні бабусі на онуки та з метою поступового відновлення контакту між ними на перші три місяці обумовив зустрічі присутністю представника служби у справах дітей.

42. Крім того апеляційний суд дійшов до висновку про те, що заява ОСОБА_3 про відмову від позову підлягає задоволенню, а тому рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі в цій частині - закриттю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

43. 24 червня 2026 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

44. Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц, від 16 листопада 2023 року у провадженні № 11-228сап21, у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 185/6994/15-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц, від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22, від 14 червня 2023 року у справі № 462/5189/20, від 18 грудня 2023 року у справі № 523/21283/21, від 24 січня 2024 року у справі № 686/13984/22, від 31 липня 2024 року у справі № 752/13450/22, від 20 травня 2025 року у справі № 523/16204/23, від 10 грудня 2025 року у справі № 759/26805/21, а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

45. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з`ясували думку дитини щодо зустрічей з бабою без присутності батька або за участю представника служби у справах дітей, хоча на час апеляційного розгляду дитині виповнилося сім років.

46. Заявник посилається на те, що факт створення ним перешкод не доведений. Він не заперечував проти спілкування баби з онукою, а лише наполягав на його присутності. Посилаючись на постанову Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23, заявник вважає, що суди мали принаймні відмовити у вимозі про зобов`язання не чинити перешкод у контакті.

47. Наголошує на тому, що зустрічі без його постійної присутності не відповідають інтересам дитини через тривалу перерву у спілкуванні дитини з бабою, смерть матері, прив`язаність дитини до батька, стан її здоров`я та необхідність дієтичного харчування. Посилається на ризик фізичного покарання, політичні погляди ОСОБА_1 , можливість негативного налаштовування дитини проти батька та небезпеку під час повітряних тривог.

48. Заявник зазначає, що службу у справах дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради не було залучено до участі у справі як окрему третю особу, суд не з`ясував наявність у неї працівників і можливість забезпечувати їх присутність у суботу, а тому апеляційний суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі.

49. Посилається на відсутність частини технічного звукозапису судового засідання 02 вересня 2025 року, під час якого допитували свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Стверджує, що свідки повідомляли не лише про його позитивні характеристики як батька, а й про схильність ОСОБА_1 до фізичного покарання дітей, психологічного впливу, проросійських поглядів і налаштовування дитини проти батька.

50. На думку заявника, місцевий суд безпідставно відмовив у повторному допиті цих свідків після виявлення неповноти звукозапису, а апеляційний суд не усунув порушення та відмовив у допиті свідків під час апеляційного розгляду.

51. Крім того, вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про зобов`язання ОСОБА_1 надати відповіді на дев`ять запитань, поставлених у відзиві відповідно до статті 93 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

52. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 947/18447/24 за касаційною скаргою ОСОБА_2 витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

53. 28 липня 2026 року матеріали цивільної справи № 362/6616/24 надійшли до Верховного Суду.

54. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

55. Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 20 листопада 1982 року Відділом ЗАГС Краснофлотського райвиконкому Хабаровська складено актовий запис про народження № 8118 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , батьком є ОСОБА_12 .

56. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, 06 вересня 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 було укладено шлюб, зареєстрований Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №419. ОСОБА_4 було змінено прізвище на « ОСОБА_4 ».

57. 28 грудня 2005 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 розірвано, про що Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси актовий складено актовий запис №602 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

58. ОСОБА_4 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено актовий запис № 725.

59. 22 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (відповідачем по справі) зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено актовий запис №120 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

60. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08 січня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складений актовий запис № 72.

61. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що 21 грудня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складений відповідний актовий запис № 12452.

62. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради надала суду висновок органу опіки та піклування «Про визначення способів участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

63. У висновку, зокрема, зазначено, що відповідно до характеристики, наданої головою правління ОСББ «Гармонія +8» від 10 червня 2024 року, ОСОБА_1 проявила себе скромною, шановною людиною, турботливою жінкою, матінкою, бабусею. Бере активну участь у суспільному житті будинку. З сусідами підтримує доброзичливі відносини. Завжди готова надати посильну поміч. Претензій зі сторони правоохоронних органів до ОСОБА_1 ніколи не надходило.

64. Відповідно до характеристик, наданих сусідами від 18 грудня 2024 року, ОСОБА_1 дуже активна, відповідальна, порядна, скромна, шановна людина, турботлива жінка. З сусідами підтримує доброзичливі відносини. Завжди готова прийти на допомогу.

65. Згідно з довідкою, виданою КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 17 грудня 2024 року № 3622, ОСОБА_1 згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки Центру не значиться на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

66. 22 листопада 2024 року спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , та складено акт обстеження житлово-побутових умов, згідно з яким встановлено, що квартира розташована на 6-му поверсі 10-ти поверхового будинку, загальною площею 37 кв.м, житловою площею 18 кв.м, складається з 1-ї кімнати. Кухня, лоджія, санвузол сумісний. Кімната світла, суха, облаштована усім необхідним для розвитку дитини (письмовий стіл, іграшки, книжки, ліжко). Житлово-побутові умови задовільні.

67. 17 березня 2025 року спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , складено акт обстеження житлово-побутових умов, згідно з яким встановлено, що квартира розташована на 5-му поверсі 26-ти поверхового будинку, загальною площею 46 кв.м, житловою площею 34 кв.м., складається з 2-х кімнат. Кімнати світлі, сухі, облаштовані необхідною сучасною побутовою технікою та меблями. Створені належні умови для комфортного проживання. У малолітньої ОСОБА_8 є власна кімната з окремим спальним місцем, книжки, предмети для творчості, одяг та взуття відповідно віку, гардеробна кімната. Для дитини створені умови для відпочинку, всебічного розвитку. Стосунки в сім`ї дружні.

68. 30 квітня 2025року спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , про що складено акт, встановлено, що житло розміщене на 2-му поверсі 16-ти поверхового будинку, квартира складається з 1-ї кімнати, кухня, туалет, ванна, 2-х лоджій та коридору. Квартира в задовільному стані, придатна для проживання. Для дитини виділено окреме ліжко, в наявності іграшки, книжки тощо.

69. У висновку Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 22 травня 2025 року №Ш-2575/24 щодо визначення способів участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні малолітньої онуки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_8 шляхом встановлення зустрічей баби з онукою:

- кожну першу та третю суботу з 14.00 години до 17.00 години без присутності батька.

- усі зустрічі повинні проводитися за бажанням дитини, враховуючи порядок дня дитини, стан здоров`я та за умови забезпечення ОСОБА_1 необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини.

70. Визначено способи участі ОСОБА_3 з малолітньою ОСОБА_8 шляхом встановлення зустрічей баби з онукою:

- кожен другий тиждень з 9.00 годин до 18.00 годин у суботу або неділю за домовленістю за місцем проживання дитини;

- кожний вівторок або четвер з 16.00 годин до 18.00 годин за місцем проживання дитини за умови того, що це не порушуватиме робочий графік батька та графік дитини;

- кожний наступний день після дня народження дитини в присутності батька дитини за місцем проживання дитини.

71. Усі зустрічі повинні проводитися за бажанням дитини, враховуючи порядок дня дитини, стан здоров`я та за умови забезпечення ОСОБА_3 необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини.

72. Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом психодіагностичного обстеження, проведеного 13 вересня 2024 року кандидатом психологічних наук родинним та дитячим психологом ОСОБА_16 відносно ОСОБА_8 за запитом батька ОСОБА_2 у рамках справи № 947/18447/24, під час дослідження ОСОБА_4 старанно виконувала завдання, детально та відверто відповідала на питання. Дівчинка спокійна, доброзичлива, відкрита, розумна. У дитини немає ворожого ставлення до членів родини. До бабусі також. ОСОБА_4 не заперечує проти того, щоб бачитися з нею. Дівчинка багато розповідає про матір, яка померла. Сумує за нею. З батьком ОСОБА_4 почувається спокійно, безпечно і повністю довіряє. Розвиток психіки та нервової системи дитини повністю відповідає віковій нормі. Батько не заважає бабусі проводити час з донькою, але в його присутності, аргументуючи тим, що бабуся має вплив на дитину та обговорює з дівчинкою неприйнятні для її віку теми, що може завдати шкоди психоемоційному стану дівчинки, тим більше, що ОСОБА_4 переживає втрату матусі.

73. Під час бесіди з батьком виявлено, що бабуся транслює онучці свої політичні погляди, негативне ставлення до України та позиції України, виправдовування війни. Також батька хвилює проблема здорового харчування дитини під час перебування у бабусі. Через те, що в ОСОБА_4 виникають алергічні реакції та дівчинка має спадкові проблеми з печінкою та підшлунковою залозою лікар рекомендує знизити вживання цукру, дотримуватися здорового харчування, не зловживати шкідливою їжею та сформувати у дівчинки здорові харчові звички, щоб уникнути у майбутньому проблем зі здоров`ям. На жаль, бабуся не дотримується рекомендацій лікаря, годує дитину жирною, солоною та перченою їжею, постійно додає соки та цукерки. Також вона допускає негативні висловлювання на адресу другої бабусі, дідуся та батька дівчинки, вселяє думки, що ОСОБА_4 їм не потрібна та вони не хочуть її бачити. Все це бентежить батька, як людину, яка повністю відповідає за здоров`я доньки, як фізичне, так і психологічне. Враховуючи це, батько не перешкоджає бабусі бачитися з ОСОБА_4 , але тільки в його присутності, так як його турбує психічне та фізичне здоров`я доньки, якому може бути заподіяна шкода.

74. З точки зору здорового розвитку дитини та враховуючи її ранній вік, обговорювати з нею політику, ставлення до інших членів родини, надавати свою особисту оцінку та нав`язувати свою суб`єктивну думку неприпустимо. Це може вкрай негативно вплинути на психологічний розвиток дівчинки. Тільки коли у дитини повністю сформується критичне мислення і вона буде здатна самостійно мислити, аналізувати інформацію, робити висновки, формувати особисту думку, а не відтворювати готові патерни, знижується ризик, що дитина попаде під вплив іншої людини.

75. Заради збереження психічного здоров`я дитини, забезпечення нормального розвитку та психоемоційного стану, беручи до уваги вік дитини, незрілість її нервової системи та несформованість критичного мислення, рекомендовано видалити психотравмуючі фактори з життя дівчинки, не залучати дитину у родинні суперечки, створити для дівчинки спокійну та комфортну атмосферу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

76. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

77. Відповідно до пункту частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

78. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, при цьому не встановлює нових обставин і не переоцінює докази, однак має перевірити, чи правильно суди визначили правову природу встановлених обставин та чи застосували до них належні норми права.

79. Касаційна скарга подана в частині вирішення задоволених позовних вимог ОСОБА_1 . Питання про прийняття відмови ОСОБА_3 від позову, визнання рішення суду нечинним і закриття провадження щодо її самостійних вимог не є предметом касаційного перегляду.

80. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом.

81. Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають усіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

82. Статтею 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

83. Частиною першою статті 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

84. Відповідно до частини другої статті 257 СК України батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

85. Згідно з частиною першою статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

86. Згідно з частиною першою статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

87. За змістом частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини, зокрема періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

88. Під час вирішення спору беруться до уваги ставлення до виконання обов`язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

89. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23) зазначено, що відмова у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (у випадку не встановлення таких перешкод) не є підставою для відмови судом у визначенні способів і порядку участі баби та діда у вихованні дитини. Інше призводило б до формальних перешкод у реалізації дідом і бабою прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України, а також могло б призвести до порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

90. Отже, вимога про усунення перешкод у контакті і вимога про визначення способу участі у вихованні є самостійними способами захисту. Навіть якщо конкретних перешкод не встановлено, це не перешкоджає визначенню судом способу участі баби у вихованні дитини, якщо між учасниками немає згоди щодо порядку такої участі

91. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 визнавав, що дозволяв зустрічі бабусі з онукою лише у своїй присутності, тоді як ОСОБА_1 просила про самостійне спілкування з нею, а регулярний контакт між ними припинився. Фактичне обмеження контакту з посилання на обов`язкову присутність батька було оцінено судами як перешкоди у здійсненні бабою її права участі у вихованні дитини, а тому суди мотивовано задовольнили позовні вимоги в частині усунення перешкод у такому спілкуванні Доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

92. Відповідно до статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

93. У кожній конкретній ситуації опитування дитини здійснюється із врахуванням її віку та можливості висловити її думку.

94. Таким чином, право дитини бути вислуханою не означає, що вона обов`язково має бути допитана безпосередньо у залі судового засідання. Стаття 12 Конвенції про права дитини прямо допускає висловлення поглядів безпосередньо або через представника чи відповідний орган.

95. У матеріалах справи є протокол психодіагностичного обстеження, проведеного за ініціативою самого ОСОБА_2 у комфортних для дитини умовах. У ньому зафіксовано, що ОСОБА_4 не має ворожого ставлення до баби та не заперечує проти зустрічей із нею. Суди оцінили ці відомості у сукупності з висновком органу опіки та піклування, відомостями про попередній тривалий період проживання баби з онукою, врахували поведінку дитини під час зустрічі у грудні 2025 року та визнання батьком позитивного ставлення ОСОБА_4 до ОСОБА_1 .

96. Крім того у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначено про необхідність врахування бажання дитини, її розпорядку дня та стану здоров`я.

97. Ставлення дитини до спілкування з бабою було з`ясовано психологом, відображено у протоколі та враховано судами разом з іншими обставинами. Доводи касаційної скарги про те, що думку ОСОБА_4 не було заслухано у судовому засіданні за встановлених гарантій не є підставою для скасування судових рішень.

98. Визначаючи графік контакту, суди виходили з найкращих інтересів дитини, а не з переваги права баби над правами батька. Із значно ширшого графіка, запропонованого у позові, залишено лише дві тригодинні зустрічі на місяць.

99. Апеляційний суд врахував тривалу перерву у регулярному спілкуванні бабусі з онукою та на перші три місяці передбачив присутність при їхньому контакті представника служби у справах дітей. Такий порядок спрямований на поступове відновлення емоційного зв`язку та запобігання залученню дитини до конфлікту між дорослими.

100. Твердження про проросійські погляди ОСОБА_1 , застосування фізичних покарань, недотримання дієти, налаштовування дитини проти батька й інших родичів були предметом оцінки судів. Суди встановили, що належних і допустимих доказів конкретної небезпечної для дитини поведінки відповідачем не подано.

101. Сам протокол психодіагностичного обстеження не підтверджує ці твердження як такі, що встановлені психологом факти, а лише відтворює відомості, повідомлені батьком. Рекомендація не залучати дитину до політичних тем та сімейних суперечок адресована з метою створення безпечного середовища загалом і не містить висновку, що зустрічі з бабою повинні відбуватися виключно у присутності батька.

102. Судові рішення також не заперечують обов`язку ОСОБА_2 піклуватися про здоров`я та безпеку доньки. Цей обов`язок не надає батькові безумовного права контролювати кожну зустріч дитини з іншими близькими родичами, якщо суд на підставі поданих доказів не встановив небезпеки такого контакту.

103. Загальний обов`язок усіх дорослих діяти відповідно до вимог безпеки під час повітряної тривоги існує незалежно від установленого графіка контакту. Саме посилання на вік ОСОБА_1 , без доведення обмежень її здатності забезпечити безпеку дитини під час тригодинної зустрічі, не доводить необхідності повної відмови у позові або постійної присутності батька при контакті баби з онукою.

104. Частина друга статті 159 СК України прямо надає суду право, якщо цього вимагають інтереси дитини, обумовити побачення присутністю іншої особи. Апеляційний суд застосував вказану норму, установивши нейтральний професійний супровід протягом обмеженого адаптаційного періоду.

105. Відповідно до частини першої статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

106. Разом з тим, стаття 411 ЦПК України не визначає будь-яку неповноту технічного запису безумовною підставою для скасування рішення. Суд касаційної інстанції повинен перевірити, чи унеможливило це порушення встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

107. Рішення суду першої інстанції підтверджує факт допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і містить оцінку їхніх показань щодо позитивної характеристики ОСОБА_2 як батька. Належне виконання заявником батьківських обов`язків судами не заперечувалося і не було підставою для відхилення його доводів.

108. Таким чином, відсутність частини звукозапису судового засідання не є безумовною обставиною для скасування рішення суду. Суди дослідили показання свідків в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

109. Твердження про фізичне покарання, політичні погляди, недотримання режиму харчування та налаштовування дитини суди перевірили за іншими матеріалами і мотивовано відхилили. Натомість у справі наявні позитивні характеристики ОСОБА_1 , акт належних житлових умов, довідка про відсутність психіатричного й наркологічного обліку, дані про попередній тривалий догляд за дитиною та протокол психолога про відсутність у ОСОБА_4 ворожого ставлення до баби.

110. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

111. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

112. У цій справі причинного зв`язку між неповнотою запису, відмовою у повторному допиті та правильністю вирішення спору заявник не довів. Обсяг інших досліджених доказів давав можливість об`єктивно встановити ставлення дитини до бабусі, характер її попередніх відносин, особу ОСОБА_1 , умови її проживання та відсутність ризиків для дитини.

113. Частиною першою статті 93 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

114. Відповідно до частини другої статті 93 ЦПК України учасник справи, якому поставлено питання позивачем, відповідачем, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

115. Згідно з частиною шостою статті 93 ЦПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

116. За частиною сьомою статті 93 ЦПК України за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

117. Отже право поставити запитання не означає автоматичного обов`язку суду зобов`язувати іншого учасника відповісти на будь-яке сформульоване запитання. Розглядаючи клопотання, суд оцінює чи стосується питання обставин предмета доказування та чи може відповідь мати значення для правильного вирішення справи.

118. Відмова у задоволенні клопотання не позбавила ОСОБА_2 права та можливості доводити заперечення іншими належними засобами: медичними документами дитини, електронними доказами, висновками спеціалістів, зверненнями та висновками компетентних органів, показаннями осіб про безпосередньо сприйняті ними обставини.

119. ОСОБА_1 не надала письмових відповідей у визначений процесуальний строк, відмова суду у зобов`язанні відповісти на наведені запитання не унеможливила встановлення істотних обставин і не утворює передбаченої статтею 411 ЦПК України підстави для скасування судових рішень.

120. Доводи касаційної скарги по суті повторюють доводи, яким апеляційний суд надав належну оцінку, та пропонують іншу оцінку балансу інтересів сторін. Проте вони не доводять неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права у межах підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

121. Суд апеляційної інстанцій правильно встановив характер спірних правовідносин, повно і всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального права.

122. Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального права або таке порушення норм процесуального права, що зумовлює скасування оскаржених судових рішень.

123. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в межах статті 400 цього Кодексу, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

124. Частина друга статті 410 ЦПК України встановлює, що правильне по суті й законне рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

125. За частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат не змінюється. Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 11 вересня 2025 року з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович