Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №926/2788/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/2788/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)

до фізичної особи-підприємця Вовшка Едуарда Андрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 80425,55 грн

Представники сторін:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Вовшка Едуарда Андрійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.62.0000000827 від 08.08.2024 на загальну суму 80425,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до даних кредитного договору №20.62.0000000827 від 08.08.2024, між акціонерним товариством «Акцент-Банк» та фізичною особою–підприємцем Вовшком Едуардом Андрійовичем було укладено угоду щодо надання кредиту (встановлення кредитного ліміту) у розмірі 126000,00 грн строком на 36 місяців (до 06.08.2027) зі сплатою 20.90% річних. Позивач повністю виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 126000,00 грн для фінансування поточної діяльності. Згідно з умовами договору та графіком платежів відповідач зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти щомісячними ануїтетними платежами.

Далі позивач зазначає, що відповідач порушив грошові зобов`язання та не здійснював належне погашення кредиту та нарахованих процентів у визначені строки, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість. На вимогу позивача про дострокове повернення коштів відповідач заборгованість не погасив.

Позивач вказує, що станом на 28.06.2026 за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 80425,55 грн, яка складається з: 68516,95 грн – залишок заборгованості за тілом кредиту; 2340,60 грн – заборгованість за процентами; 2268,00 грн – заборгованість за винагородою; 1000,00 грн – штраф (фіксована складова); 6300,00 грн – штраф (змінна складова).

Однак відповідач заборгованість у добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим позивач на підставі статей 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1054 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи

06.07.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2788.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання по суті призначено на 03.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.08.2026 відкладено розгляд справи по суті на 02.09.2026.

На призначений день розгляду справи позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Однак, разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві, а також, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання ухвал на адреси зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву, у встановлений судом строк, не скористалися.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

08.08.2024 між акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ФОП Вовшко Едуардом Андрійовичем було укладено кредитний договір №20.62.0000000827 щодо надання кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 126000,00 грн на фінансування поточної діяльності (п. А2 Договору).

Термін повернення кредиту 06.08.2027 року, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісяця ануїтетними (однаковими платежами у розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 до цього договору) (п. А3 договору).

Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за договором*((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць)/((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);

Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.

Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - "ЦКУ") у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 06.08.2027 року.

Пунктом А.4 сторони погодили рахунки для обслуговування кредиту.

Згідно пункту А6 договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних.

У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого пунктом А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням (пункт А7 договору).

Згідно пункту А8 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з графіком платежів.

Пунктом А9 договору визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору.

Відповідно до пункту А10 договору, позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90% від суми зазначеного у пункті А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Сплата винагороди здійснюється згідно з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту. Сплата винагороди здійснюється у повному обсязі згідно з графіком платежу, незалежно від періоду фактичного користування Кредитом, у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого пунктом АЗ цього договору.

Згідно пункту А11 договору, позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у пункті А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів, моменту, зазначеного у третьому абзаці пункті 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовленим договором терміни. Строковий кредит надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та/або шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за цільовим призначенням, відповідно п.А2 цього договору (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору, термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А. 12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

Пунктом 2.2. договору, визначено що позичальник зокрема зобов`язується:

2.2.1. Використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 1.1 цього договору.

2.2.2. Сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктами 4.1, 4.2., 4.3 цього договору.

2.2.3. Повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

2.2.4. Повідомляти банк про обставини, що свідчать про наявність прав та вимог третіх осіб на предмет застави, протягом трьох днів з моменту, коли зазначені обставини дійшли до відома позичальника.

2.2.5. Сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

2.2.6. Позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використовування, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні які визначені сторонами у цьому договорі.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (пункт 5.7. договору).

Згідно пункту 5.8. договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у пункті А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Між сторонами 08.08.2024 було підписано додаток №1 до договору, а саме графік погашення.

За твердженнями позивача, банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, та надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером №TR.38792391.41606.64999 від 08.08.2024.

Також позивачем було надано до суду виписку банку за період з 08.08.2024 по 09.06.2026 року.

Проте відповідачем зобов`язання за кредитним договором належним чином виконано не було, у зв`язку із чим, станом на 28.06.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму у розмірі 80425,55 грн, яка складається з:

- 68516,95 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 2340,60 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 2268,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою;

- 0,00 грн. - пеня;

- 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова);

- 6300,00 грн. - штраф (змінна складова).

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 11.06.2026, проте, вищевказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

4. Позиція суду по суті спору.

Відповідно до частини 1, 2 статті 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 статті 202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до приписів статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини 1 статі 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).

Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У даному випадку сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку із чим кредитний договір №20.62.0000000827 від 08.08.2024, з огляду на положення статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, та встановлено судом, 08.08.2024 позивачем на виконання умов договору, було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 126000,00 грн про що свідчить меморіальний ордер №TR.38792391.41606.64999 від 08.08.2024.

Термін повернення кредиту 06.08.2027, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісяця ануїтетними (однаковими платежами у розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 до цього договору) пункт А3 договору).

Згідно із приписами статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, згідно статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За розрахунком позивача, станом на 28.06.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму у розмірі 80425,55 грн, яка складається з:

- 68516,95 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 2340,60 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 2268,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою;

- 0,00 грн. - пеня;

- 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова);

- 6300,00 грн. - штраф (змінна складова).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Графіку погашення, що є додатком №1 до договору, позичальник повинен був щомісяця в строк до 08 числа місяця вносити платежі який включає розмір частини кредиту, процентів та комісії, останній платіж 06 числа місяця.

За змістом виписки/особового рахунку відповідача за період з 08.08.2024 по 09.06.2026 відповідач свій обов`язок зі сплати щомісячних платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість з повернення кредиту, розмір якої станом на дату звернення позивача із відповідним позовом до суду становить 68516,95 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Статтею 610 Цивільного кодексу країни визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, банк скористався своїм правом вимоги на дострокове повернення суми кредиту, передбаченим частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та пунктом А3, пункту 2.3.2 кредитного договору, та направив на адресу відповідача вимогу від 11.06.2026.

При цьому, суд приймає до уваги, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 року у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

З вищевикладеного слідує, що відповідно до вимоги про дострокове повернення кредиту від 11.06.2026 банком встановлено строк для сплати заборгованості до 18.06.2026.

Судом здійснено перевірку заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми заборгованості відповідно до наданого розрахунку, та встановлено, що залишок несплаченої позичальником суми кредиту складає

- 68516,95 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 2340,60 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 2268,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою.

При цьому, відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу позивачу до суду не надав, наявності заборгованості перед позивачем за спірний період не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Щодо заявлених позивачем до стягнення із відповідача 1000,00 грн суми штрафу (фіксована складова) та 6300,00 грн суми штрафу (змінна складова), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.8 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у пункті А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

При цьому, пунктом 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу вищевикладеного слідує, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно з Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором, а штрафи передбачені договором саме за прострочення виконання грошового зобов`язання, то до правовідносин що виникли між сторонами застосовується положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

У зв`язку із чим, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану не може застосовуватися штрафи, передбачені цим договором.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн суми штрафу (фіксована складова) та 6300,00 грн суми штрафу (змінна складова) є безпідставними та такими, що не підлягає задоволенню.

6. Висновки суду.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

7. Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За позовні вимоги сплачено 3328,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №6005315595080 від 28.06.2026.

З огляду на те, що позов задоволено частково, судові збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 3025,82 грн покладається на відповідача. Решта судового збору у розмірі 302,18 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Вовшка Едуарда Андрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 68516,95 грн, загальний залишок заборгованості за процентами в сумі 2340,60 грн, загальний залишок заборгованості за винагородою в сумі 2268,00 грн та 3025,82 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.