Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №922/2332/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2332/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро Дій АВД"

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро Дій АВД" про стягнення суми простроченого боргу за поставлений, але не оплачений Товар в розмірі 273 264,49 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач у повному обсязі не разрахувався за поставлений йому Товар за Договором поставки №ПК/290 від 11.10.2023, у зв`язку із чим у останнього наявна заборгованість у розмірі 273 264,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог та підстави позову (вх.№19026, направлена до суду поштою 30.07.2026), в якій вказує, що після подання позову до суду відповідач здійснив платежі за Договором поставки №ПК/290 від 11.10.2023 на загальну суму 205 803,21 грн. Одночасно настав строк оплати за тими накладними, які на момент подання позову ще не були прострочені. Тому позивач фактично одночасно враховує часткове погашення боргу та включає до предмета стягнення заборгованість за накладними, строк виконання зобов`язань за якими вже настав. У зв`язку із цим просить:

- Стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРО ДІЙ АВД" (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 79/1) суму простроченого боргу за поставлений, але нсоплачсний Товар в розмірі 271 721,18 гривень на користь Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако» (місцезнаходження: 08133, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Балукова, б. 21, СДРПОУ 20037376, IBAN: НОМЕР_1 в АТ "ОТП БАНК").

- Стягнути з Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРО ДІЙ АВД» на користь Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако» судовий збір в розмірі 4075,82 гри. Решту суму судового збору сплаченого (платіжна інструкція №8380 від 23.06.26) при подачі позову в розмірі 420,83 грн. повернути Позивачу.

Суд, розглянувши заяву позивача про зміну позовних вимог та підстави позову, дійшов висновку, що, незважаючи на її назву, за своїм правовим змістом така заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача суму простроченого боргу за поставлений, але неоплачений Товар в розмірі 273 264,49 грн за договором поставки № ПК/290 від 11.10.2023.

У поданій заяві про зміну позовних вимог та підстави позову позивач, урахувавши здійснені відповідачем після звернення до суду платежі, а також настання строків оплати за поставлений за цим же договором товар, остаточно визначив розмір заявленої до стягнення основної заборгованості у сумі 271 721,18 грн.

Таким чином, позивач не заявив іншої за своєю матеріально-правовою природою вимоги, а остаточний розмір грошової вимоги, заявленої до відповідача в межах тих самих договірних правовідносин за договором поставки № ПК/290 від 11.10.2023, зменшено з 273 264,49 грн до 271 721,18 грн.

При цьому саме по собі найменування позивачем поданої заяви як заяви «про зміну позовних вимог та підстави позову» не є визначальним для вирішення питання про її процесуальну природу, оскільки суд виходить із її змісту, характеру викладених у ній вимог та їх співвідношення з первісно заявленими позовними вимогами.

Суд також враховує, що вказана заява подана позивачем у межах процесуального строку, встановленого п. 2 ч.2 ст.46 ГПК України, та відповідає вимогам процесуального закону щодо реалізації позивачем права на зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням вказаного, Суд приймає заяву позивача, справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви, предметом спору наразі є стягнення суми простроченого боргу за поставлений, але неоплачений Товар в розмірі 271 721,18 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.

11.08.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу у якості представника (вх.№ 19657), в якій просив суд надати йому як представнику відповідача ТОВ «Добро Дій АВД», доступ у системі «Електронний суд», до матеріалів справи № 922/2332/26.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).

Відповідно до абзацу першого пункту 24 Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Враховуючи, що представник відповідача звернувся до суду із заявою про надання доступу до матеріалів справи № 922/2332/26 у підсистемі «Електронний суд» та такий доступ йому було надано, відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, а також реалізувати передбачені процесуальним законом права щодо подання відзиву, заперечень, пояснень, заяв та клопотань.

Водночас, будучи обізнаним про розгляд цієї справи та маючи доступ до її матеріалів, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако» (надалі- Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРО ДІЙ АВД» (надалі-Покупець, Відповідач) укладено договір поставки № ПК/290 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. (п.1.1 Договору)

Відповідно до п.2.2 Договору загальна кількість та асортимент Товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту Товару, погоджених Сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу Товару.

Згідно з п. 4.1 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару Покупцеві.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним належним чином виконано взяті на себе зобов`язання та здійснено поставку відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними, перелік яких наведено у Додатку № 1 до позовної заяви.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата Покупцем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати Товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається Постачальником при поданні Замовлення на поставку Покупцем.

При здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається під дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов`язковим. (п.6.2 Договору).

Відповідно до п.6.6 Договору якщо Постачальником здійснюється дві та більше поставок Товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Постачальник від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладні), яку зобов`язаний здійснити Покупець за цим Договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на Товар, який постачався, незалежно від того, що вказано Покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Як зазначає позивач, 23.06.2026р. відповідачем було здійснено оплату в розмірі 26511,10 грн, яку позивачем в силу п. 6.6. Договору було зараховано в оплату за товар за попередніми видатковими накладними, по яким настав строк оплати і частину з цієї суми в розмірі 0,01 грн. було зараховано в якості часткової оплати за товар по видатковій накладній №86800 від 01.05.2026р.

В п. 12.13 Договору Сторони зазначили, що погоджуються, що можуть при здійсненні своєї діяльності використовувати електронні документи (далі Е-документ) та призначений для цього електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП). Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою Стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригінали, що мають юридичну силу.

Згідно п. 12.13.1 Договору - отриманий Стороною-одержувачем Е-документ вважається прийнятим Стороною-одержувачем і набирає чинності, у разі якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати його отримання або іншого, передбаченого Договором строку, Сторона-одержувач не надіслав Стороні-відправнику мотивованої відмови від даного Е-документу. Мотивована відмова від Е- документів надсилається Стороною-одержувачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення.

Відповідно до п. 12.13.5. Договору - сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені та підписані Стороною з використанням ЕЦП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е- документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Отже, як стверджує позивач, видаткові накладні, за якими виникла спірна заборгованість, були направлені відповідачу та прийняті останнім, мотивованих відмов від їх підписання відповідач не надавав та свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару належним чином не виконав, унаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару позивачем направлено відповідачу вимогу № 16/06/2-юр від 16.06.2026 про сплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 524 527,96 грн, однак заборгованість відповідачем у повному обсязі погашена не була.

У період з 01.04.2026 по 03.06.2026 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 981 037,92 грн, тоді як відповідач у зазначений період сплатив на користь позивача 918 336,35 грн

Позивач зазначає, що згідно з актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2026 дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем становила 414 822,82 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальний залишок заборгованості відповідача на дату звернення до суду становив 477 524,39 грн (414 822,82 грн + 981 037,92 грн – 918 336,35 грн), з яких 273 264,49 грн становила прострочена заборгованість за видатковими накладними, строк оплати за якими настав на дату подання позову.

Разом із цим, у поданій до суду заяві (за вх.№19026 від 04.08.2026) позивач зазначив, що після звернення до суду відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, сплативши у період з 25.06.2026 по 27.07.2026 на користь позивача загалом 205 803,21 грн.

Водночас позивач вказує, що станом на дату подання зазначеної заяви настали строки оплати за видатковими накладними, наведеними у позиціях 29–56 Додатку № 1, заборгованість за якими в сумі 204 259,90 грн на момент звернення до суду не була простроченою, у зв`язку з чим на дату подання заяви весь непогашений залишок заборгованості за поставлений відповідачу товар є простроченим та складає 271 721,18 грн.

Так прострочення має місце за наступними видатковими накладними : № 99695 від 18.05.2026 на суму 47 897,46 грн, за якою залишок несплаченої заборгованості становить 1 813,82 грн; № 99696 від 18.05.2026 на суму 19 563,83 грн; № 99695/1 від 18.05.2026 на суму 2 843,28 грн; № 99696/1 від 18.05.2026 на суму 303,59 грн; № 99701 від 18.05.2026 на суму 14 923,80 грн; № 99698 від 18.05.2026 на суму 26 992,18 грн; № 99698/1 від 18.05.2026 на суму 1 020,78 грн; № 107160 від 27.05.2026 на суму 22 755,94 грн; № 107160/1 від 27.05.2026 на суму 578,56 грн; № 107158 від 27.05.2026 на суму 21 846,07 грн; № 107158/1 від 27.05.2026 на суму 888,41 грн; № 107157 від 27.05.2026 на суму 16 889,09 грн; № 107157/1 від 27.05.2026 на суму 517,68 грн; № 107156 від 27.05.2026 на суму 26 834,51 грн; № 107156/1 від 27.05.2026 на суму 4 136,08 грн; № 107159 від 27.05.2026 на суму 22 137,66 грн; № 107159/1 від 27.05.2026 на суму 1 944,98 грн; № 109312 від 29.05.2026 на суму 7 015,95 грн; № 109625 від 01.06.2026 на суму 6 273,65 грн; № 109626 від 01.06.2026 на суму 4 487,01 грн; № 109626/1 від 01.06.2026 на суму 364,81 грн; № 109624/1 від 01.06.2026 на суму 958,91 грн; № 109629 від 01.06.2026 на суму 5 614,79 грн; № 109629/1 від 01.06.2026 на суму 310,54 грн; № 109624 від 01.06.2026 на суму 9 770,95 грн; № 109623 від 01.06.2026 на суму 3 172,14 грн; № 111668/1 від 03.06.2026 на суму 59,11 грн; № 111665/1 від 03.06.2026 на суму 136,62 грн; № 111664 від 03.06.2026 на суму 7 162,62 грн; № 111665 від 03.06.2026 на суму 9 923,92 грн; № 111668 від 03.06.2026 на суму 8 883,15 грн; № 111666/1 від 03.06.2026 на суму 193,06 грн; № 111666 від 03.06.2026 на суму 6 832,22 грн; № 111667/1 від 03.06.2026 на суму 473,03 грн; № 111667 від 03.06.2026 на суму 14 098,44 грн.

За видатковою накладною №99695 від 18.05.2026 на суму 47 897,46 грн з урахуванням проведених відповідачем оплат непогашеним залишився борг у розмірі 1 813,82 грн, тоді як за рештою наведених видаткових накладних вартість поставленого товару залишилась несплаченою у повному обсязі.

З урахуванням здійснених відповідачем після 24.06.2026 оплат на загальну суму 205 803,21 грн залишок простроченої заборгованості складає 271 721,18 грн (477 524,39 грн – 205 803,21 грн).

На підтвердження вказаного розміру заборгованості позивач також посилається на акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.06.2026, згідно з яким заборгованість за Договором поставки №ПК/290 від 11.10.2023 становила 397 640,15 грн, та зазначив, що після врахування платежів відповідача, здійснених з 01.07.2026, у загальному розмірі 125 918,97 грн, залишок заборгованості за Договором становить таку ж суму - 271 721,18 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5ст. 626 Цивільного кодексу Українивстановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що при здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається під дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

Як встановлено судом, з урахуванням проведених відповідачем оплат непогашеною залишилась заборгованість за видатковими накладними №99695, №99696, №99695/1, №99696/1, №99701, №99698, №99698/1 від 18.05.2026, кінцевий строк оплати товару за якими визначено 18.06.2026. При цьому за видатковою накладною №99695 від 18.05.2026 на суму 47 897,46 грн з урахуванням здійснених відповідачем оплат непогашеним залишився борг у розмірі 1 813,82 грн, тоді як за видатковими накладними №99696 на суму 19 563,83 грн, №99695/1 на суму 2 843,28 грн, №99696/1 на суму 303,59 грн, №99701 на суму 14 923,80 грн, №99698 на суму 26 992,18 грн та №99698/1 на суму 1 020,78 грн вартість поставленого товару залишилася неоплаченою.

За видатковими накладними №107160 на суму 22 755,94 грн, №107160/1 на суму 578,56 грн, №107158 на суму 21 846,07 грн, №107158/1 на суму 888,41 грн, №107157 на суму 16 889,09 грн, №107157/1 на суму 517,68 грн, №107156 на суму 26 834,51 грн, №107156/1 на суму 4 136,08 грн, №107159 на суму 22 137,66 грн та №107159/1 на суму 1 944,98 грн, які складені 27.05.2026, кінцевий строк оплати товару настав 27.06.2026. Доказів оплати вартості товару за вказаними накладними матеріали справи не містять.

За видатковою накладною №109312 від 29.05.2026 на суму 7 015,95 грн кінцевий строк оплати настав 01.07.2026, однак вартість отриманого за нею товару відповідачем не сплачена.

За видатковими накладними №109625 на суму 6 273,65 грн, №109626 на суму 4 487,01 грн, №109626/1 на суму 364,81 грн, №109624/1 на суму 958,91 грн, №109629 на суму 5 614,79 грн, №109629/1 на суму 310,54 грн, №109624 на суму 9 770,95 грн та №109623 на суму 3 172,14 грн від 01.06.2026 кінцевий строк оплати настав 02.07.2026. Доказів погашення заборгованості за зазначеними поставками відповідачем не надано.

За видатковими накладними №111668/1 на суму 59,11 грн, №111665/1 на суму 136,62 грн, №111664 на суму 7 162,62 грн, №111665 на суму 9 923,92 грн, №111668 на суму 8 883,15 грн, №111666/1 на суму 193,06 грн, №111666 на суму 6 832,22 грн, №111667/1 на суму 473,03 грн та №111667 на суму 14 098,44 грн від 03.06.2026 кінцевий строк оплати настав 04.07.2026, проте вартість поставленого за ними товару відповідачем також не сплачена.

Судом встановлено, що всі видаткові накладні, за якими обліковується спірна заборгованість, були направлені позивачем відповідачу в електронній формі засобами системи електронного документообігу M.E.Doc та погоджені відповідачем. При цьому матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу відмови від підписання або погодження зазначених електронних видаткових накладних.

Суд враховує, що пунктом 6.6 договору сторони погодили порядок зарахування отриманих від Покупця коштів у погашення заборгованості в порядку черговості, починаючи із заборгованості з найбільш раннім строком оплати, незалежно від зазначеного Покупцем призначення платежу.

Як зазначено позивачем та що не спростовано відповідачем, у період з 25.06.2026 по 27.07.2026 останнім здійснено платежі на загальну суму 205 803,21 грн, а саме: 25.06.2026 — 17 382,44 грн; 26.06.2026 — 20 715,53 грн; 29.06.2026 — 20 397,39 грн; 30.06.2026 — 21 388,88 грн; 01.07.2026 — 21 402,96 грн; 04.07.2026 — 21 355,36 грн; 08.07.2026 — 19 507,02 грн; 17.07.2026 — 15 227,39 грн; 24.07.2026 — 21 434,06 грн та 27.07.2026 — 26 992,18 грн.

Вказані платежі позивачем відповідно до пункту 6.6 Договору були зараховані в рахунок погашення заборгованості в порядку черговості, починаючи із заборгованості з найбільш раннім строком оплати.

Таким чином, унаслідок здійснення зазначених оплат із загальної заборгованості у розмірі 477 524,39 грн непогашеним залишився борг у сумі 271 721,18 грн (477 524,39 грн – 205 803,21 грн).

Зокрема, внаслідок такого зарахування заборгованість за видатковими накладними, зазначеними у позиціях 1–21 Додатку №1, погашена повністю, за видатковою накладною №99695 від 18.05.2026 (позиція 22) непогашеним залишився борг у сумі 1 813,82 грн, а за видатковими накладними, зазначеними у позиціях 23–56, заборгованість залишилася непогашеною.

При цьому на час подання позивачем заяви від 04.08.2026 за вх.№19026 щодо зменшення позовних вимог строки оплати за видатковими накладними, зазначеними у позиціях 29–56 Додатку №1, також настали.

Таким чином, після врахування здійснених відповідачем оплат непогашеною та простроченою залишилася заборгованість за видатковими накладними, зазначеними у позиціях 22–56 Додатку №1, у загальному розмірі 271 721,18 грн.

Заборгованість у розміру 271 721,18 грн. за Договором поставки №ПК/290 від 11.10.2023 відповідачем не спростована. Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо оплати поставленого товару, визначений у видаткових накладних та пунктом 6.2 Договору , та є таким, що настав.

При цьому суд враховує, що відповідач був обізнаний про розгляд цієї справи. Водночас своїм правом на подання відзиву не скористався, що у сукупності з іншими доказами у справі свідчить про відсутність з боку відповідача заперечень щодо наведених позивачем обставин.

Отже, враховуючи встановлений судом факт поставки та прийняття відповідачем товару, настання погоджених сторонами строків його оплати за кожною зі спірних видаткових накладних, часткове виконання відповідачем свого грошового зобов`язання та відсутність у матеріалах справи доказів сплати залишку вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав взятого на себе за договором поставки № ПК/290 від 11.10.2023 обов`язку щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач не надав доказів на підтвердження належної та повної сплати ним за поставлений товар суми коштів, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.123,129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4075,82 грн. покладаються на відповідача.

Щодо заявленого позивачем у заяві про зміну позовних вимог та підстави позову (вх. №19026) клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що питання про повернення відповідної суми судового збору буде вирішено судом шляхом постановлення відповідної ухвали.

Враховуючи вкладене та керуючись статтями 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРО ДІЙ АВД" (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 79/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако» (місцезнаходження: 08133, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Балукова, б. 21, СДРПОУ 20037376, IBAN: НОМЕР_1 в АТ "ОТП БАНК") суму простроченого боргу за поставлений, але неоплачений Товар в розмірі 271 721,18 грн та витрати по сплаті судового збору 4 075,82 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю. Мужичук