Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №920/816/26 — Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.2026м. СумиСправа № 920/816/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/816/26:

за позовом Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, буд. 65, код ЄДРПОУ 03527891) в інтересах держави в особі Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (41100, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 04014045)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 41947434)

про стягнення 79563 грн 55 коп.,

1. Стислий виклад позицій сторін у справі.

1.1. 23.06.2026 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (код ЄДРПОУ 41947434) на користь Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ отримувача 04014045, р/р UA258201720343100013000008843 в ДКСУ у м. Київ) заборгованість за договором на будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області № 43 від 23.02.2024 на загальну суму 79563 грн 55 коп., в тому числі: 45985 грн 64 коп. пеня, 24478 грн 40 коп. інфляційні втрати, 9099 грн 51 коп. 3% річних.

1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок порушення умов договору № 43 на будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області від 23.02.2024, відповідач використав частину попередньої оплати в сумі 307534 грн 19 коп., надану 29.06.2024, поза межами шестимісячного строку, що стало підставою нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

1.3. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що у прокурора відсутні підстави для представлення інтересів держави в суді у цій справі. Щодо невикористаного авансу, відповідач стверджує, що ним своєчасно використано попередню оплату, тому вимога про стягнення пені є безпідставною, оскільки відсутнє основне зобов`язання за договором, нарахування інфляційних втрат та відсотків річних є неправомірним.

2. Заяви, які подавались учасниками справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.06.2026 справу № 920/816/26 розподілено для розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2. Ухвалою від 26.06.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/816/26; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

2.3. За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу Українисуд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

2.5. 13.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 3722 від 13.07.2026), в якому вказує на те, що у прокурора відсутні підстави для представлення інтересів держави в суді у цій справі, оскільки захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. Прокурором не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Щодо невикористаного авансу, відповідач стверджує, що ним своєчасно використано попередню оплату, тому вимога про стягнення пені є безпідставною; оскільки відсутнє основне зобов`язання за договором, нарахування інфляційних втрат та відсотків річних є неправомірним.

Відповідач стверджує, що попередня оплата по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області Ч-7», згідно договору № 43 у розмірі 2107940 грн 39 коп. повністю використана станом на 29.12.2024. Разом з цим, в процесі будівництва об`єкту виникли додаткові роботи, що не були враховані в погодженій договірній ціні, що унеможливило підписання актів виконаних робіт своєчасно.

Так, з березня 2024 року сторонами затверджено Робочий проєкт. На підставі проєктної документації в період березень-квітень 2024 року виконані всі роботи, що підтверджується актами на закриття прихованих робіт. Вказані роботи зазначені в акті № 3 приймання виконаних робіт за грудень 2025 року.

2.6. 17.07.2026 прокурор подав до суду відповідь на відзив (вх. № 3836 від 17.07.2026), в якій додатково обґрунтовує підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, тривала бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації.

Щодо тверджень відповідача про своєчасне використання коштів отриманого авансу, прокурор зазначає, що з огляду на положення п. 12.1 договору, п. 19 постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764, попередня оплата надавалась відповідачу строком на 6 місяців, зокрема: 4849209 грн 61 коп. – до 01.09.2024, 1569714 грн 39 коп. – до 11.10.2024, 2471293 грн 62 коп. – до 10.11.2024, 2107940 грн 39 коп. – до 29.12.2024.

Прокурор зауважив, що відповідач виконав роботи, обумовлені умовами договору, на суму 11243176 грн 64 коп., використавши наданий аванс, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт: за серпень 2024 року від 02.09.2024 № 1 на суму 10490732 грн 96 коп.; за грудень 2024 року від 19.12.2024 № 2 на суму 199890 грн 86 коп.; за грудень 2025 року від 25.12.2025 № 3 на суму 552552 грн 82 коп.

Разом з цим, частину попередньої оплати в сумі 307534 грн 19 коп., надану 29.06.2024 платіжною інструкцією від 28.06.2024 № 229 на суму 2107940 грн 39 коп., відповідач використав поза межами шестимісячного строку, шляхом виконання робіт, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року № 3 від 25.12.2025 на суму 552552 грн 82 коп. Саме з моменту спливу шестимісячного строку виникло порушення договірного зобов`язання. Подальше оформлення сторонами документів не ліквідує факт уже допущеного прострочення, а лише підтверджує дату, коли таке порушення було припинено.

Акти на закриття прихованих робіт, на які посилається відповідач у якості доказів використання попередньої оплати, за своєю природою не є документами, що підтверджують використання коштів попередньої оплати. Такі акти підтверджують технічну можливість продовження наступних етапів будівництва, але не підтверджують вартість виконаних робіт, обсяг використаних бюджетних коштів, прийняття робіт замовником та факту закриття попередньої оплати за договором.

Тому лише з моменту підписання сторонами акту 25.12.2025 виникають правові підстави вважати, що авансові кошти фактично освоєні в межах виконання договору.

2.7. 17.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3375, 2618 від 17.07.2026), в якій вказує на те, що акти про закриття прихованих робіт підтверджують лише факт виконання прихованих робіт, а не обсягу будівельних робіт, запланованих на об`єкті. Відповідач не підтвердив належними доказами використання авансу в сумі 307534 грн 19 коп. протягом шести місяців після його одержання.

Позивач зазначає, що згідно довідки Департамента від 20.12.2024 про виконання робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області Ч-7», сума 10888,573 тис.грн. складається з витрат відповідача, Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та ТОВ «Нагляд Інжиніринг Проект». Вказана довідка підтверджує, що частка ТОВ «СУ 630» в сумі 10888,573 тис.грн. складає лише 10690,623 грн., тому відповідач допустив прострочення використання авансу в сумі 307534 грн 19 коп.

Після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, у позивача виникла необхідність у наданні додаткових доказів: довідки від 20.12.2024 про виконання робіт на об`єкті, актів приймання наданих робіт зі здійснення технічного нагляду № 20 від 02.09.2024, № 176 від 19.12.2024, актів суми коштів на утримання служби замовника № 1 від 16.09.2024, № 2-Ч-7 від 20.12.2024. В обгрунтування поновлення строку для подання доказів, позивач вказує на те, що позов подано прокурором, та саме прокуратура визначала обсяг доказів, що обґрунтовують позовні вимоги, у позивача виникла необхідність подання доддаткових доказів після ознайомлення з відзивом відповідача.

2.8. 23.07.2026 відповідач подав до суду заяву (вх. № 3932 від 23.07.2026), в якій заперечує щодо поновлення позивачу строку для подання доказів.

2.9. 24.07.2026 відповідач подав до суду заперечення (вх. № 3949 від 24.07.2026).

2.10. З метою створення належних умов для реалізації учасниками процесу своїх прав, суд приймає до розгляду подані позивачем докази разом з відповіддю на відзив (вх. № 3375, 2618 від 17.07.2026), та відхиляє заперечення відповідача проти прийняття таких доказів, оскільки вони підлягають розгляду в сукупності з іншими доказами при вирішенні спору у цій справі.

2.11. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3. Щодо представництва прокурором у суді законних інтересів держави.

3.1. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

3.2. Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3.3. Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

3.4. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

3.5. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

3.6. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

3.7. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

3.8. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

3.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

3.10. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

3.11. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

3.12. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

3.13. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

3.14. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

3.15. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

3.16. Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

3.17. Суд установив, що договір № 43 про будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області від 23.02.2024, укладений між Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630», фінансувався за рахунок бюджетних коштів.

3.18. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

3.19. Під витратами бюджету розуміють видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п.п. 13, 14 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

3.20. До інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, яке регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади та місцевого самоврядування, а також держави України вцілому.

3.21. Повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування Збройних сил України та органів державної влади, діяльність яких спрямована на забезпечення оборони України.

3.22. При цьому представництво прокурором інтересів держави здійснюється за наявності виключного випадку, тобто виняткового, нетипового за своєю юридичною природою, оскільки йде мова про питання правомірності та ефективності використання бюджетних коштів, виділених для будівництва фортифікаційних споруд, призначених для захисту території України в умовах широкомасштабної військової агресії російської федерації.

3.23. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом Депертаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

3.24. Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі «Коrolev v. Russia» пункт 33; рішення у справі «Мenchinskaya v. Russia», пункт 35)

3.25. Відповідно до п. 1 Положення про Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 17.04.2020 № 170-ОД, Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Сумської обласної державної адміністрації та є підпорядкованим її керівництву

3.26. Згідно з п.п. 2, 5 п. 5 Положення до основних завдань Департаменту належить виконання відповідно до чинного законодавства функцій замовника з проєктування, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та технічного переоснащення об`єктів житлово-цивільного, соціального, природоохоронного та іншого призначення на території області за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством; виконання функцій, пов`язаних з реалізацією повноважень щодо здійснення закупівель, та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на цю мету.

3.27. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

3.28. Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації є стороною за договором № 43 про будівництво фортифікаційних споруд від 23.02.2024, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630», відтак наділений повноваженнями, передбаченими положеннями Цивільного кодексу К України, Господарського кодексу України ( діяв на час виникнення спірних правовідносин) на захист своїх прав як кредитора у зобов`язанні, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом із вимогами до боржника, який неналежно виконує свої обов`язки за договором.

3.29. З огляду на викладене, Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

3.30. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі здійснення неналежним чином захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.

3.31. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

3.32. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

3.33. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

3.34. Тобто бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

3.35. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

3.36. Подібні правові висновки щодо підстав для представництва інтересів держави в суді наведені в Постановах Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 922/4855/23, 28.05.2025 № 274/1676/22, 02.09.2025 у справі № 925/1280/21.

3.37. Зокрема, Верховний суд у постанові від 28.05.2025 у справі № 274/1676/22 зазначив, що звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

3.38. Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

3.39. Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації звернувся до Сумської обласної прокуратури з листами від 04.06.2025 № 01-08/514, від 17.06.2025 № 01-12/538, в яких зазначив про факти невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630» зобов`язань за договором про будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області. Невжиття належних заходів цивільно-правового характеру Департаментом обґрунтовувалось відсутністю необхідних сум судового збору для сплати за пред`явлення відповідних заяв до суду (а. с. 71-78).

3.40. Вказані листи надіслані Керівнику Окружної прокуратури міста Суми, Керівникам Сумської, Шосткинської окружних прокуратур листом № 15/2-135вих25 віл 20.06.2025 для розгляду в межах компетенції (а. с. 70).

3.41. Під час розгляду вказаного листа встановлено, що Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації до Господарського суду Сумської області із позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» не звертався.

3.42. З метою з`ясування можливості самостійно вжити заходи цивільно-правового характеру, окружною прокуратурою до Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації надіслано лист від 10.07.2025 № 55-3595вих-25, у відповідь на який Департаментом у листі від 21.07.2025 № 01-08/641 повідомлено, серед іншого, про те, що за договором № 43 від 23.02.2024, інших актів, крім акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року від 02.09.2024 на суму 1049732 грн 96 коп., акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 19.12.2024 на суму 199890 грн 86 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю «СУ 630» замовнику не надавало. Та повідомлено, що ТОВ «СУ 630» планує надати інші акти приймання виконаних будівельних робіт для закриття заборгованості за авансами найближчим часом, про що буде повідомлено додатково (а. с. 84).

3.43. 25.07.2025 Шосткинська окружна прокуратура звернулась до Департаменту з листом від 25.07.2025 № 55-3814вих-25 про виявлені порушення та наявність неповернутої підрядником попередньої оплати в сумі 307534 грн 19 коп. (а. с. 85-89).

3.44. На лист окружної прокуратури від 25.07.2025 № 55-3814вих-25 Департамент листом від 31.07.2025 №01-08/674 повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СУ 630» не повернуто у строк попередню оплату в сумі 307534 грн 19 коп. (а. с. 90-91).

3.45. 01.06.2026 окружною прокуратурою надіслано лист Департаменту № 55-3071вих-26, яким повідомлено, що у разі незвернення Департаменту з позовом до суду про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за договором № 43 від 23.02.2024, Шосткинською окружною прокуратурою буде самостійно вжито заходи представницького характеру на захист інтересів держави (а. с. 92-94).

3.46. На лист окружної прокуратури Департамент листом від 12.06.2026 № 01-08/666 повідомив, що не заявлятиме позов про стягнення попередньої оплати, пені, 3% річних за договором, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору. Департамент погоджується з розрахунком, наданим Шосткинською окружною прокуратурою (а. с. 95).

3.47. Вказане свідчить про нездійснення Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, як уповноваженим органом у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

3.48. 22.06.2026 Шосткинська окружна прокуратура звернулась до Департаменту з листом № 55-3534вих-26 з повідомленням про те, що прокуратура має намір звернутись до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації до ТОВ «СУ 630» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за невиконання зобов`язань за договором про будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області від 23.02.2024 № 43 (а. с. 104).

3.49. З наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлені відповідні листи-повідомлення. З отриманих відповідей не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

3.50. На виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шосткинською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду повідомлено Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про представництво інтересів держави в суді.

3.51. На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв`язку із доведеною бездіяльністю компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області, при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором про будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на території Сумської області.

4.2. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні» для підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні зобов`язано Міністерство оборони, обласні, Київську міську, районні військові (державні) адміністрації, військові адміністрації населених пунктів, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури забезпечити будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд за рахунок і в межах видатків державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

4.3. Пунктом 2 вказаної вище Постанови встановлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Міністерство оборони, Державна спеціальна служба транспорту, обласні, Київська міська, районні військові (державні) адміністрації (або уповноважені обласними, Київською міською, районними військовими (державними) адміністраціями їх структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права), військові адміністрації населених пунктів, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури є державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд.

4.4. Будівництво фортифікаційних споруд здійснюється шляхом виконання будівельних робіт, придбання устаткування, здійснення авторського, технічного нагляду, інших робіт (послуг), зокрема в разі потреби вишукувальних і проєктних робіт, витрати на які включені до зведеного кошторисного розрахунку, складеного відповідно до законодавства, з урахуванням безпекової ситуації в ході будівництва.

4.5. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 № 37-р, від 02.04.2024 № 287-р, від 12.04.2024 № 331-р Сумській обласній військовій адміністрації для здійснення заходів, пов`язаних із зміцненням обороноздатності держави (будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень) виділено кошти із резервного фонду Державного бюджету України.

4.6. Розпорядженнями голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 02.02.2024 № 51-ОД, від 11.04.2024 № 169-ОД, від 09.05.2024 № 225-ОД розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що передбачені Сумській обласній державній адміністрації – обласній військовій адміністрації визначено Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації.

4.7. За результатами проведення оборонної закупівлі між позивачем - Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (замовник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (підрядник) укладено договір № 43 про будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області від 23.02.2024.

4.8. Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов`язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи: з будівництва об`єкта: «Нове будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області Ч-7», у відповідності до державних будівельних норм, державних стандартів. Схеми Ч-7; з виготовлення проектно-кошторисної документації, а позивач зобов`язується надати відповідачу будівельний майданчик, прийняти від відповідача належним чином виконані у відповідності з цим договором роботи та оплатити їх.

4.9. Відповідно до п. 2.1, п. 3.1 договору, строк виконання робіт - з 23.02.2024 до 31.01.2025, приблизна (динамічна) договірна ціна робіт становить 16164032 грн 05 коп.

4.10. Згідно пункту 12.1 договору, попередня оплата здійснюється за рішенням позивача. Позивач може перераховувати попередню оплату у розмірі, що не перевищує 70% загальної вартості робіт за договором на строк не більше як шість місяців.

Наведені положення договору повністю узгоджуються із п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, яким визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

4.11. Пунктом 12.3 договору визначено, що розрахунки за договором проводяться шляхом здійснення поетапної оплати. Замовник здійснює по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника проміжні платежі підряднику за виконані будівельні роботи на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» - форми № КБ-2в, «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» - форми №КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

«Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» - форми № КБ-3,«Акти приймання виконаних будівельних робіт» - форми № КБ-2в готує Підрядник і передає у 6-ти примірниках (2 примірника для підрядника, 4 примірника для замовника) для підписання замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

4.12. Згідно з п. 16.1 договору, за невиконання обов`язків за договором або їх виконання з порушенням умов договору, сторони несуть відповідальність встановлену договором або законом.

4.13. Відповідно до п. 16.10 договору, у разі неповернення по закінченню терміну, визначеного в пункті 12.1 договору (6 місяців), невикористаного авансу, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

4.14. Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2025 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 19.1 договору).

4.15. Надалі між Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 630» укладено додаткові угоди, якими серед іншого сторони внесли наступні зміни до договору:

- Додатковою угодою № 1 від 05.04.2024 визначено строк виконання робіт з 23.02.2024 до 30.04.2024 та внесено зміни до календарного графіку робіт.

- Додатковою угодою № 2 від 01.05.2024 визначено строк виконання робіт з 23.02.2024 до 01.06.2024 та внесено зміни до календарного графіку робіт; визначено договірну ціну у сумі 12979379 грн 00 коп.

- Додатковою угодою № 3 від 18.06.2024 продовжено строк виконання робіт до 30.06.2024 та визначено строк його дії до 31.12.2024. Договірну ціну сторони визначили в сумі 15711654 грн 30 коп.

- Додатковою угодою № 4 від 20.08.2024 продовжено строк виконання робіт з 23.02.2024 до 31.12.2024 та внесено зміни до календарного графіку робіт.

- Додатковою угодою № 5 від 13.09.2024 внесено зміни щодо юридичної адреси та реквізитів підрядника.

- Додатковою угодою № 6 від 31.12.2024 визначено строк виконання робіт з 23.02.2024 до 31.12.2025 та внесено зміни до календарного графіку робіт та визначено строк його дії до 31.12.2025.

- Додатковою угодою № 7 від 05.12.2025 визначено строк виконання робіт з 23.02.2024 до 15.12.2025 та внесено зміни до календарного графіку робіт. Договірну ціну на 2024 та 2025 роки сторони визначили в загальній сумі 11243176 грн 64 коп.: 10998158 грн 01 коп. Та 245018 грн 63 коп. відповідно. Внесено зміни в юридичну адрусу та реквізити замовника.

4.16. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату на загальну суму 10998158 грн 01 коп. чотирма платежами:

- платіжна інструкція № 627 від 28.02.2024 (дата фактичної оплати – 01.03.2024) на суму 4849209 грн 61 коп.;

- платіжна інструкція № 757 від 10.04.2024 (дата фактичної оплати – 11.04.2024) на суму 1569714 грн 39 коп.;

- платіжна інструкція № 69 від 09.05.2024 (дата фактичної оплати – 10.05.2024) на суму 2471293 грн 62 коп.;

- платіжна інструкція № 229 від 28.06.2024 (дата фактичної оплати – 29.06.2024) на суму 2107940 грн 39 коп.

4.17. З огляду на положення п. 12.1 договору та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, попередня оплата надавалась підряднику строком на 6 місяців, зокрема: 4849209 грн 61 коп. - до 01.09.2024, 1569714 грн 39 коп. - до 11.10.2024, 2471293 грн 62 коп. - до 10.11.2024, 2107940 грн 39 коп. - до 29.12.2024. (з урахування продовження строку дії договору).

4.18. Підрядник виконав роботи, обумовлені умовами договору, на суму 11243176 грн 64 коп., використавши (закривши) наданий аванс на вказану суму, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за серпень 2024 року від 02.09.2024 № 1 на суму 10490732 грн 96 коп.; за грудень 2024 року від 19.12.2024 № 2 на суму 199890 грн 86 коп.; за грудень 2025 року від 25.12.2025 № 3 на суму 552552 грн 82 коп.

4.19. Згідно довідки Департамента від 20.12.2024 про виконання робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області Ч-7», сума 10888,573 тис.грн. складається з витрат відповідача, Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації та ТОВ «Нагляд Інжиніринг Проект». Вказана довідка підтверджує, що частка ТОВ «СУ 630» в сумі 10888,573 тис.грн. складає лише 10690,623 грн., тому відповідач допустив прострочення використання авансу в сумі 307534 грн 19 коп.

4.20. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач використав попередню оплату на загальну суму 307534 грн 19 коп. з порушенням шестимісячних строків використання авансу, передбачених п. 12.1 договору та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764. Тому, відповідно до п. 16.10 договору, відповідачу нараховано 45985 грн 64 коп. пені. Крім цього, за неповернення грошових коштів у вигляді невикористаного авансу прокурор заявив до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 24478 грн 40 коп. та 3% річних в сумі 9099 грн 51 коп.

5. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

5.1. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.2. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

5.3. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.4. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.5. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

5.6. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.7. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.8. З огляду на договір № 43 на будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області від 23.02.2023 та обставини справи, господарські правовідносини між позивачем та відповідачем, ґрунтуються на договорах , що підпадають під правове регулювання параграфа 1 «Загальні положення про підряд» та параграфа 3 «Будівельний підряд» глави 61 Цивільного кодексу України «Підряд».

5.9. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

5.10. Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

5.11. За приписами ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. У ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

5.12. Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

5.13. Так, відповідно до п. 12.1 договору сторони дійшли згоди, що попередня оплата здійснюється за рішенням замовника. Замовник може перераховувати попередню оплату у розмірі, що не перевищує 70% загальної вартості робіт за договором на строк не більше як шість місяців.

5.14. Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» рекомендовано розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням повернення після закінчення строку, визначеного у договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів.

5.15. Наведені у п. 12.1 договору положення повністю узгоджуються із п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

5.16. Разом з цим, вказані нормативно-правові акти не передбачають можливості продовження шестимісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

5.17. Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 308/5527/22 підкреслив специфіку та правові наслідки, пов`язані з їх несвоєчасним використанням під час виконання договірних зобов`язань.

Аванс (попередня оплата) – це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Тобто, аванс не є заставою або фінансовою гарантією, а є лише частковою передоплатою, яка використовується як елемент планування грошових потоків.

Ключовий момент – аванс не забезпечує виконання договору, а лише сприяє оперативному руху коштів. У разі невиконання договору аванс має бути повернений тій стороні, яка його сплатила, незалежно від причин невиконання зобов`язань.

Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.

5.18. Так, суд установив, що на виконання умов договору замовником перераховано підряднику попередню оплату на загальну суму 10998158 грн 01 коп. чотирма платежами.

5.19. З огляду на положення п. 12.1 договору та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, попередня оплата надавалась підряднику строком на 6 місяців, зокрема: 4849209 грн 61 коп. - до 01.09.2024, 1569714 грн 39 коп. - до 11.10.2024, 2471293 грн 62 коп. - до 10.11.2024, 2107940 грн 39 коп. - до 29.12.2024. (з урахування продовження строку дії договору).

5.20. Отже, відповідач мав використати за призначенням попередню оплату у строк, на який вона була надана (не більше шести місяців), або у разі невикористання повернути грошові кошти.

5.21. За умовами п. 12.3 договору, розрахунки за договором проводяться шляхом здійснення поетапної оплати. Замовник здійснює по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок Замовника проміжні платежі Підряднику за виконані будівельні роботи на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» - форми № КБ-2в, «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» - форми №КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

«Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» - форми № КБ-3, «Акти приймання виконаних будівельних робіт» - форми № КБ-2в готує Підрядник і передає у 6-ти примірниках (2 примірника для Підрядника, 4 примірника для Замовника) для підписання Замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

5.22. Тобто сторони у договорі чітко визначили вид документів, які підтверджують факт використання суми попередньої оплати, зазначивши, що такими документами є Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма-КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін.

5.23. Підрядник виконав роботи, обумовлені умовами договору, на суму 11243176 грн 64 коп., використавши (закривши) наданий аванс на вказану суму, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за серпень 2024 року від 02.09.2024 № 1 на суму 10490732 грн 96 коп.; за грудень 2024 року від 19.12.2024 № 2 на суму 199890 грн 86 коп.; за грудень 2025 року від 25.12.2025 № 3 на суму 552552 грн 82 коп.

5.24. Разом з тим, суд критично оцінює надані відповідачем документи (акти на закриття прихованих робіт) на підтвердження своєчасного фактичного використання суми перерахованої позивачем попередньої оплати.

5.25. Так, Верховний Суд у ряді постанов (від 05.08.2025 у справі № 916/506/23, від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 05.06.2024 у справі № 908/659/23) при дослідженні подібних правовідносин дійшов висновку, що належним доказом використання авансу є лише підписані сторонами форми КБ-2в та КБ-3.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.08.2025 у справі № 916/506/23 наголосив, що у справах зі спорів, що виникли зі схожих правовідносин, сформувалася усталена правова позиція Верховного Суду, згідно з якою належними і допустимими доказами використання підрядником одержаного авансу є підписані сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) (п. 8.35).

У наведених справах, виходячи з умов підрядних договорів щодо авансування робіт замовником та документів, які підтверджують використання одержаного авансу підрядником, подібних до умов договору, укладеного сторонами спору у справі, що переглядається, Верховний Суд висновував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», зазначаючи, що виходячи з договірного погодження сторін саме ці докази підтверджують відповідні обставини та погоджуючись із відхиленням судами інших, наданих підрядником доказів (реєстрів накладних на придбання матеріальних цінностей, видаткових накладних, листування сторін тощо), на підтвердження використання авансу (п. 8.36).

Визначальним є підтвердження цільового використання авансу в обумовлений договором період, документами, погодженими сторонами у договорі (акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3). Відсутність такого підтвердження має наслідком повернення суми невикористаного авансу (у непідтвердженій відповідними документами частині) з нарахуванням штрафних санкцій у разі погодження такої умови сторонами договору (справи №922/1119/18, №910/23196/17, №917/194/18).

5.26. Таким чином, суд установив, що умовами договору передбачено перерахування замовником підряднику попередньої оплати та чітко визначені строки її використання (6 місяців), відтак незакриття підрядником авансу упродовж зазначеного строку та продовження користування коштами замовника є таким, що суперечить умовам договору.

5.27. Оскільки підрядник не використав або не повернув замовнику впродовж шестимісячного строку попередню оплату у розмірі 307534 грн 19 коп., він вважається таким, що порушив взяті на себе зобов`язання за договором.

5.28. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.29. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

5.30. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

5.31. Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

5.32. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

5.33. За приписами ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

5.34. Отже, норми Цивільного кодексу України (п. 3 ч. 1 ст. 611 цього Кодексу) визначають сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов`язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання.

5.35. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення.

5.36. Отже, неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов`язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для її стягнення встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

5.37. Таким чином, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання.

5.38. Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 19.11.2024 у справ № 911/2269/22.

5.39. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

5.40. Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

5.41. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

5.42. Згідно з п. 16.1 договору за невиконання обов`язків за договором або їх виконання з порушенням умов договору Сторони несуть відповідальність встановлену договором або законом.

Пунктом 16.10 договору встановлено, що при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 12.1 договору (6 місяців), невикористаного авансу підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

5.43. Згідно з поданим прокурором розрахунком, сума пені становить 45985 грн 64 коп.

При здійсненні розрахунку прокурором враховано наступне.

З огляду на те, що останнім днем шестимісячного строку використання попередньої оплати, перерахованої 01.03.2024 підряднику у розмірі 4849209 грн 61 коп., є 01.09.2024, та оскільки підрядником повністю закрито аванс 02.09.2024, пеня підряднику у цьому випадку не нараховується.

З огляду на те, що останнім днем шестимісячного строку використання попередньої оплати, перерахованої 11.04.2024 підряднику у розмірі 1569714 грн 39 коп., є 11.10.2024, та оскільки підрядником повністю закрито аванс 02.09.2024, пеня підряднику у цьому випадку не нараховується.

З огляду на те, що останнім днем шестимісячного строку використання попередньої оплати, перерахованої 10.05.2024 підряднику у розмірі 2471293 грн 62 коп., є 10.11.2024, та оскільки підрядником повністю закрито аванс 02.09.2024, пеня підряднику у цьому випадку не нараховується.

Враховуючи, що останнім днем шестимісячного строку використання попередньої оплати, перерахованої 29.06.2024 підряднику у розмірі 2107940 грн 39 коп., є 29.12.2024, та оскільки підрядником закрито аванс 02.09.2024 на суму 1600515 грн 34 коп. (в межах шестимісячного строку), 19.12.2024 на суму 199890 грн 86 коп. (в межах шестимісячного строку) та 25.12.2025 на суму 307534 грн 19 коп., відтак пеню підряднику на суму прострочення 307534 грн 19 коп. (2107940,39 - 1600515,34 - 199890,86) нараховано з 30.12.2024 по 29.06.2025 (включно).

5.44. Відповідач контррозрахунку пені суду не надав.

5.45. Розглянувши та перевіривши розрахунок пені, що стягується, суд встановив, що поданий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

5.46. Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.47. Прокурор просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9099 грн 51 коп. та інфляційні втрати в розмірі 24478 грн 40 коп., розрахунок додано до позовної заяви (а. с. 97).

5.48. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий прокурором до позовної заяви, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та обгрунтованими.

5.49. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5.50. Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

5.51. Згідно з частиною першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

5.52. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5.53. Частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

5.54. У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

5.55. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

5.56. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

5.57. Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.58. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами всі обставини, на які він посилався, як на підставу позову, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 45985 грн 64 коп. пені, 24478 грн 40 коп. інфляційних втрат, 9099 грн 51 коп. 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонам.

6.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. покладаються на відповідача, шляхом стягнення на користь Сумської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 2, 123, ч. 9 ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 41947434) на користь Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації 41100, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 04014045, р/р UA258201720343100013000008843 в ДКСУ у м. Київ) 45985 грн 64 коп. пені, 24478 грн 40 коп. інфляційних втрат, 9099 грн 51 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 41947434) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 2662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати в електронній формі накази, після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 01.09.2026.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна