Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №918/868/26 — Господарський суд Рівненської області

Суд: Господарський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №918/868/26

Суддя: Андрійчук О.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/868/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Захід енерджі груп"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 108 046,28 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Комунальне підприємство "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп" (відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 108 046,28 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, за результатами переговорної процедури між сторонами укладено договір на постачання електричної енергії споживачу №039/Т від 28.12.2022, за період дії якого неодноразово збільшено ціну за електричну енергію: з 5,00 грн без ПДВ до 5,84 грн без ПДВ, тобто на 11%. Проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 5 від 14.08.2023 та № 6 від 15.08.2023 до договору, якими збільшено ціну електроенергії на 11%, позивач дійшов висновку про укладення додаткової угоди з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, відповідачем на виконання умов договору поставлено позивачу 260 801 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 1 672 852,29 грн, отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 108 046,28 грн, які підлягають стягненню в судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 203, 215, 526, 651, 652, 1212 ЦК України тощо.

27.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого електрична енергія є специфічним товаром, що не складується, а отже неможливо здійснити електропостачальнику запас такого товару у себе на складі, щоб надалі реалізовувати за домовленою ціною із споживачем без прив`язки до об`єктивних ринкових факторів, що впливають на ціноутворення такого товару. Істотною обставиною, що унеможливлює довгострокове прогнозування ціни на товар без врахування показників коливання ціни на електричну енергію є характер ф`ючерсних угод, якими є договори на постачання електричної енергії споживачу, а також обмеженість здійснити закупівлю товару на ринку за твердою ціною електропостачальником понад як на місяць постачання. У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та діяльність ДП ОПЕРАТОР РИНКУ за відповідний період, які оприлюднюються ДП ОПЕРАТОР РИНКУ згідно з законодавством, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати ціни товару на ринку. Збільшення ціни за одиницю товару до 10% не обмежується строками зміни ціни за одиницю товару. Тобто законодавство дозволяє однією додатковою угодою збільшення ціни за одиницю товару до 10%, при цьому не обмежує кількість таких додаткових угод в часі. Відповідач також вказує, що додаткові угоди були укладені виключно в межах статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуваннях Особливостей, зокрема підпункту 2 пункту 19, з належним документальним підтвердженням. Достатньою правовою підставою для перегляду ціни є наявність об`єктивного коливання ринкових цін, підтвердженого висновком ТПП. Отже, додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладанні між сторонами відповідно до законодавства про публічні закупівлі та умов договору. За таких обставин відповідач вважає, що заявлені у позові вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

11.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про врахування висновків щодо застосування норм права в порядку частини четвертої статті 236 ГПК України та застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №922/3937/25.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.08.2026.

24.08.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.12.2022 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено договір №039/Т про постачання електричної енергії споживачу, за пунктом 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до Додатку 1 до договору датою початку постачання електричної енергії є 01.01.2023.

Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з Додатком № 2 до договору ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год. становить 5,0 грн/кВт*год. без ПДВ, що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії.

У додатку № 3 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн з ПДВ.

За пунктом 9 додатку № 2 до договору цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток 1 до договору) та укладається на строк до 31.12.2023, а в частині розрахунків (у тому числі повної оплати заборгованості) - договір діє до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 13.8 договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні “ОЕС України”. Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу на перед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні “ОЕС України” та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ” за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України “Про ринок електричної енергії”, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у подальшому сторонами підписано ряд додаткових угод, зокрема щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Так, додатковою угодою № 1 від 24.01.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі - рахунок коштів обласного бюджету 1 188 000,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 28.02.2023 доповнено пункт 5.6. договору абзацом щодо обов`язковості формування зведеної податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН.

Додатковою угодою № 3 від 20.04.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі за рахунок коштів обласного бюджету - 916 511,52 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 5 від 14.08.2023 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 5,26457 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2023.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди № 5 від 14.08.2023, відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-169/1 від 14.08.2023, який містить аналіз середньозважених цін на електроенергію на ринку РДН (ОЕС) за липень 2023 року.

Додатковою угодою № 6 від 15.08.2023 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 5,84289 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11.08.2023.

Додатковою угодою № 7 від 11.09.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі за рахунок коштів обласного бюджету - 1 211 511,52 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 8 від 02.11.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі за рахунок коштів обласного бюджету - 1 434 052,63 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 9 від 19.11.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі за рахунок коштів обласного бюджету - 1 692 405,63 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 10 від 21.12.2023 до договору визначено, що ціна цього договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі за рахунок коштів обласного бюджету - 1 672 852,29 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 11 від 29.12.2023 до договору сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, зокрема з урахуванням фактичних обставин, та викласти пункт 2 додатку 3 до договору у такій редакції: "Ціна цього договору становить 1 672 852,29 грн з ПДВ".

Унаслідок підписання додаткової угоди № 5 від 14.08.2023 ціну за електричну енергію за 1 кВт/год. збільшено на 5,29%, додаткової угоди № 6 від 15.08.2023 - на 16,86% відносно ціни, визначеної за умовами договору.

Відтак за період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника збільшено ціну на електричну енергію з 5,00 грн без ПДВ до 5,84 грн без ПДВ, тобто на 16,86%.

Також, як установлено судом, відповідачем на виконання договору поставлено позивачу 260 81 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 1 672 852,29 грн, а саме: згідно з актом №00000000014 за січень 2023 року - 16 863 кВт*год. на суму 101 178,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000057 за лютий 2023 року 21 013 кВт*год. на суму 128 078,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000068 за березень 2023 року - 24 529 кВт*год. на суму 147 174,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000100 за квітень 2023 року 23 338 кВт*год. на суму 140 028,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000127 за травень 2023 року 24 429 кВт*год. на суму 146 574,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000159 за червень 2023 року 20 281 кВт*год. на суму 121 686,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000195 за липень 2023 року 19 620 кВт*год. на суму 117 720,00 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000240 за серпень 2023 року 17 652 кВт*год. на суму 119 814,89 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000259 за вересень 2023 року - 17 819 кВт*год. на суму 124 837,35 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000292 за жовтень 2023 року 24 820 кВт*год. на суму 174 024,64 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000367 за листопад 2023 року 31 245 кВт*год. на суму 219 73,32 грн з ПДВ; згідно з актом №00000000330 за грудень 2023 року 19 192 кВт*год. на суму 134 564,09 грн з ПДВ.

У свою чергу, позивач оплатив вартість спожитої електричної енергії, про що свідчать платіжні інструкції № 8 від 13.02.2023 на суму 101 178,00 грн, № 14 від 14.03.2023 на суму 128 078,00 грн, № 22 від 12.04.2023 на суму 147 174,00 грн, № 37 від 12.05.2023 на суму 140 028,00 грн, № 51 від 16.06.2023 на суму 146 574,00 грн, № 65 від 14.07.2023 на суму 121 686,00 грн, № 73 від 11.08.2023 на суму 117 720,00 грн, № 85 від 14.09.2023 на суму 119 814,89 грн, № 92 від 12.10.2023 на суму 124 837,35 грн, № 104 від 14.11.2023 на суму 174 024,64 грн, № 121 від 21.12.2023 на суму 134 564,09 грн, № 126 від 22.12.2023 на суму 219 073,32 грн.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягненням зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України "Про публічні закупівлі", ЦК України тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою-третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України (втратив чинність, однак діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин) ціна є істотною умовою господарського договору.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Як установлено судом, позивач просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 14.08.2023 та № 6 від 15.08.2023 за якими ціна договору збільшилась до 5,26457 грн та 5,84289 грн, що на 5,29% та 16,86% відповідно більше, порівняно з погодженою ціною під час закупівлі, та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.

У свою чергу, відповідач просить суд, зокрема при вирішені вказаного спору, врахувати правові висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №922/3937/25.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 такого змісту: на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Оскільки договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відтак пункт 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» має застосовуватись з урахуванням Особливостей № 1178.

Так, пункт 19 Особливостей № 1178 (у редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: - погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19); - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 914/619/24).

Як зазначалося, укладений між сторонами договір про закупівлю (пункт 13.8) передбачає, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків, зокрема погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні “ОЕС України”. Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу на перед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні “ОЕС України” та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ” за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України “Про ринок електричної енергії”, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.

Отже, за умовами договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Даючи оцінку зміні ціни за одиницю товару та обґрунтованості внесення змін до договору (дотримання пропорційності коливання ціни товару на ринку, за якою відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку), суд вважає за необхідне зазначити таке.

За умовами Комерційної (тендерної) пропозиції ціна на електричну енергію за 1 кВт*год становить 5,00 грн без ПДВ та включає такі показники: закупівельна ціна електричної енергії для споживача на сегментах ринку електричної енергії (ринку «на добу наперед», та/або внутрішньодобову ринку, та/або рику двосторонніх договорів, та/або балансуючому ринку) з урахуванням податків, зборів та платежів, що передбачені чинним законодавством України, які постачальник сплачує при закупівлі електричної енергії, та вартість послуг постачальника електричної енергії; тариф на послуги з передачі електричної енергії ПАТ «НЕК «Укренерго», що встановлюється відповідною постановою НКРЕКП.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 тариф на послуги з передачі електричної енергії (без урахування ПДВ) з 01.01.2023 по 31.03.2023 становив 380,28 грн/МВт*год, з 01.04.2023 по 30.06.2023 – 430,25 грн/МВт*год, з 01.07.2023 по 31.12.20223 – 485,10 грн/МВт*год.

Отже, закупівельна ціна електричної енергії, закладена в договорів (без урахування ПДВ), з 01.01.2023 по 31.03.2023 становила 4,61972 грн/ кВт*год (5,00 грн – 0,38028 грн/ кВт*год), з 01.04.2023 по 30.06.2023 – 4,56975 грн (5,00 грн – 0,43025 грн/ кВт*год) та з 01.07.2023-31.12.20223 – 4,5149 грн (5,00 грн – 0,48510 грн/ кВт*год).

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Обгрунтовуючи необхідність внесення змін до договору, відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-169/1 від 14.08.2023, який містить аналіз середньозважених цін на електроенергію на ринку РДН (ОЕС) за січень та липень 2023 року, а саме: 3 466,83 грн/МВт*год та 3 669,87 грн/МВт*год відповідно, тобто ціна на електроенергію у липні 2023 року не перевищує ту, яка закладена відповідачем станом на дату укладення договору.

Окрім того, суд, проаналізувавши вебсайт ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ” за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua, установив, що середньозважена ціна на електроенергію на ринку РДН (ОЕС) (без урахування ПДВ) за січень 2023 року становила 3 289,12 грн/МВт*год, за лютий 2023 року – 2 952,40 грн/МВт*год, за березень 2023 року – 3 107,35 грн/МВт*год, за квітень 2023 року – 2 718,62 грн/МВт*год, за травень 2023 року – 2 845,42 грн/МВт*год, за червень 2023 року – 2 890,05 грн/МВт*год, за липень 2023 року – 3 463,10 грн/МВт*год.

При цьому середньозважена ціна на електроенергію на ринку ВДР (ОЕС) (без урахування ПДВ) за січень 2023 року становила 3 684,26 грн/МВт*год, за лютий 2023 року – 3 457,78 грн/МВт*год, за березень 2023 року – 3 539,56 грн/МВт*год, за квітень 2023 року – 3 181,49 грн/МВт*год, за травень 2023 року – 3 318,04 грн/МВт*год, за червень 2023 року – 2 935,68 грн/МВт*год, за липень 2023 року – 3 994,16 грн/МВт*год.

Ураховуючи викладене, судом не установлено зміни ціни за одиницю товару на ринку та, відповідно, документального підтвердження такого коливання у порівнянні з ціною, визначеною у комерційній (тендерній) пропозиції, як наслідок, підстави для внесення змін до договору як в частині укладення додаткової угоди № 5 від 14.08.2023, так і додаткової угоди № 6 від 15.08.2023, відсутні.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У справі, яка розглядається, судом установлено, що за результатами проведення оголошеної позивачем процедури закупівлі переможцем визнано відповідача з остаточною пропозицією за результатами аукціону 2 100 000,00 грн з ПДВ за 350 000 кВт/год (5,0 грн без ПДВ за одиницю товару), з яким 28.12.2022 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 039/Т.

Як зазначалося, додатковими угодами № 5 від 14.08.2023 та № 6 від 15.08.2023 ціна договору збільшилась до 5,26457 грн (5,29%) та 5,84289 грн (16,86%) відповідно.

При цьому наявності підстав для такого збільшення судом не установлено.

З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання додаткових угод № 5 від 14.08.2023 та № 6 від 15.08.2023 недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України ).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись умовами договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії становить 5,0 грн без ПДВ.

Відповідачем поставлено позивачу 260 801 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 672 852,29 грн з ПДВ, яку позивач сплатив, заразом вартість електричної енергії мала становити 1 564 806,00 грн з ПДВ (260 801 кВт*год х 5,00 грн/кВт*год х 20% ПДВ), відтак грошові кошти в розмірі 108 046,29 грн (1 672 852,29 грн - 1 564 806,00 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтями 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав позивача, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 9 984,00 грн. При цьому, як установлено судом, позовну заяву подано в електронній формі, відтак за приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до сплати підлягав судовий збір в розмірі 7 987,20 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 7 987,20 грн покладається на відповідача.

Щодо решти судового збору, то за правилами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 108 046,28 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 14.08.2023, № 6 від 15.08.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2022 № 039/Т, укладеного між Комунальним підприємством "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп" (вул. Гетьмана мазепи. 4А/6А, офіс 508, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код 43752746) на користь Комунального підприємства "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 79, ідентифікаційний код 02000116) 108 046,28 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп" (вул. Гетьмана мазепи. 4А/6А, офіс 508, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код 43752746) на користь Комунального підприємства "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 79, ідентифікаційний код 02000116) 7 987,20 грн судового збору.

Позивач: Комунальне підприємство "Регіональний центр орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги" Рівненської обласної ради Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 79, ідентифікаційний код 02000116).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід енерджі груп" (вул. Гетьмана мазепи. 4А/6А, офіс 508, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код 43752746).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 02.09.2026.

Cуддя О. Андрійчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua