Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №916/1695/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1695/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Глуховецький О.С. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення 107 400,00 грн, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі – ТОВ «Бізнес позика») звернулося до господарського суду з позовною заявою до Петренка Андрія Володимировича (далі – ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 107 400,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 61 600,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 5 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання кредиту № 477489-КС-007 від 14.10.2024 в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії.

Ухвалою від 18.05.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано в акціонерного товариства «Універсал Банк» наступні докази: інформацію про видачу відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 ; виписки по банківській картці за період з 14.10.2024 до 01.11.2024 у випадку, якщо зазначена картка видавалася відповідачу.

28.05.2026 до суду від акціонерного товариства «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 18.05.2026 надійшли витребувані докази.

ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал суду на його адресу реєстрації згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 . Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень направленні на адресу відповідача ухвали суду були вручені члену сім`ї відповідача, що узгоджується із вимогами п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 05.03.2009 № 270 (зі змінами).

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

14.10.2024 між ТОВ «Бізнес позика» (Кредитодавець) та ФОП Петренком А.В. (Позичальник) було укладено договір про надання кредиту № 477489-КС-007, відповідно до п. 2.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 40 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання грошових коштів у кредит фізичним особам – підприємцям ТОВ «Бізнес позика».

Слід зазначити, що Правила надання грошових коштів у кредит фізичним особам – підприємцям ТОВ «Бізнес позика» у редакції, затвердженій наказом від 16.08.2024 №24-ОД, також наявні в матеріалах справи.

Пунктами 2.2 – 2.5 кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024 визначено наступні умови кредитування: тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит, - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом - в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту - 8 000,00 грн; комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. п. 2.6 – 2.14 кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024 загальний розмір наданого кредиту становить 40 000,00 грн; строк дії договору - до 31.03.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 98 289,70 грн; загальні витрати за кредитом - 58 289,70 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять цілих двадцять одна сота процентів; застереження: наведені обчислення загальних витрат за кредитом, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого кредиту є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі; дата видачі кредиту - 14.10.2024; дата повернення кредиту - 31.03.2025; мета (цілі) отримання кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, цей кредит не є споживчим кредитом; за цим договором надається фінансова послуга з надання коштів та банківських металів у кредит.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.7 кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024 договір укладається з використанням Інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України. Електронний підпис у формі кваліфікованого електронного підпису створюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Одноразові ідентифікатори у вигляді алфавітно-цифрової послідовності генеруються Кредитодавцем у ІКС Кредитодавця.

У додатку №1 до кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024 викладено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит, додаток №2 до договору містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит.

Кредитний договір № 477489-КС-007 від 14.10.2024 був підписаний ФОП Петренком А.В. одноразовим ідентифікатором UA-3326, з боку ТОВ «Бізнес позика» договір був підписаний кваліфікованим електронним підписом. Позивачем також було надано довідку, яка містить візуальну послідовність дій відповідача під час підписання договору.

На підтвердження видачі Петренку А.В. кредитних коштів ТОВ «Бізнес позика» було надано суду довідку від 15.12.2026 щодо здійснення переказу, підписану ТОВ «ПрофітГІД», яке здійснює дистанційне обслуговування, фінансові послуги на користь позивача згідно з договором про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020.

ОСОБА_1 на виконання прийнятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024 було перераховано на рахунок ТОВ «Бізнес позика» грошові кошти у розмірі 10 824,00 грн, що підтверджуються квитанцією від 01.11.2024.

З наданої акціонерним товариством «Універсал Банк» виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 14.10.2024 до 01.11.2024 вбачається, що 14.10.2024 на рахунок відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 40 0000,00 грн, 01.11.2024 відповідачем було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 10 824,00 грн.

27.01.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, яку відповідач здійснював з 14.04.2023.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом заявленого ТОВ «Бізнес позика» позову є вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 40 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 61 600,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 5 800,00 грн. Позов пред`явлений з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання кредиту № 477489-КС-007 від 14.10.2024.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 14.10.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ФОП Петренком А.В. було укладено договір про надання кредиту № 477489-КС-007, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн на строк до 31.03.2025.

ТОВ «Бізнес позика» було належним чином виконані прийняті на себе зобов`язання з видачі відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується довідкою від 15.12.2026 щодо здійснення переказу, підписаною ТОВ «ПрофітГІД», яке здійснює дистанційне обслуговування, фінансові послуги на користь позивача згідно з договором про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020. При цьому обставина зарахування кредитних коштів на рахунок Петренка А.В. підтверджується випискою по рахунку відповідача, наданою акціонерним товариством «Універсал Банк».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору № 477489-КС-007 від 14.10.2024, ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «Бізнес позика» грошові кошти у загальному розмірі 10 824,00 грн, з яких 6000,00 грн були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками, 2200,00 грн – в рахунок погашення заборгованості за комісією, 2624,00 грн – в рахунок погашення неустойки.

Слід зазначити, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 477489-КС-007 від 14.10.2024, нарахування процентів було здійснено позивачем до 31.03.2025, тобто протягом визначеного кредитним договором строку кредитування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку правомірності зарахуванню 01.11.2024 ТОВ «Бізнес позика» грошових коштів у розмірі 2624,00 грн в рахунок погашення неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 було доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд доходить висновку про відсутність у ТОВ «Бізнес позика» правових підстав для зарахування сплачених відповідачем грошових коштів у розмірі 2624,00 грн в рахунок погашення неустойки.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 2624,00 грн згідно з вимогами ст. 534 ЦК України мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 477489-КС-007 від 14.10.2024, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 позовних вимог шляхом присудження до стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 40 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 58 976,00 грн (61 600,00 грн - 2624,00 грн = 58 976,00 грн), заборгованості за комісією у розмірі 5 800,00 грн. В частині вимог про стягнення процентів у розмірі 2624,00 грн позивачу необхідно відмовити.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до Петренка Андрія Володимировича позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 40 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 58 976,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 5 800,00 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн, клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 01.10.2024, укладений між позивачем та «АО Правовий баланс»; рахунок-фактуру №Р00000317 від 04.05.2026 на суму 10 500,00 грн, виставлений позивачу; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000317-04-05/26 від 04.05.2026, підписаний між позивачем та АО «Правовий баланс», згідно якого вартість наданої правової допомоги з підготування позовної заяви про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , складає 10 500,00 грн; платіжну інструкцію №6688 від 04.05.2026 на суму 10 500,00 грн, яка підтверджує оплату позивачем наданої правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З викладених обставин господарський суд, враховуючи ненадходження від відповідача клопотання про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат, а також часткове задоволення заявленого позивачем позову, дійшов висновку про наявність підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 243,46 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч грн 00 коп.), заборгованість за процентами у розмірі 58 976,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість грн 00 коп.), заборгованість за комісією у розмірі 5 800,00 грн (п`ять тисяч вісімсот грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 597,35 грн (дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім грн 35 коп.), витрати на правову допомогу у розмірі 10 243,46 грн (десять тисяч двісті сорок три грн 46 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна