Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №694/3270/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/225/26 Справа № 694/3270/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Смовж О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Бабенка Р.В. на постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 9.01.2026 р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 25.10.2025 р. о 19:46 год. в м. Звенигородка по вул. Героїв Небесної Сотні, 26, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21101, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров`я КНП «Звенигородська БЛІЛ», що підтверджується висновком № 55 від 25.10.2025 р., алкогольне сп`яніння 1,9 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, 25.10.2025 р. о 19:46 год. в м. Звенигородка по вул. Героїв Небесної Сотні, 26, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21101, р/номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки АВТОСПЕЦПРОМ, р/номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 13.1. ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Бабенко Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови суду та скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити в зв`язку з недоведеністю складу адмінправопорушення.

У клопотанні про поновлення строку, посилаючись на те, що копію постанови апелянт отримав лише 27.01.2026 р., а апеляційну скаргу подав 29.01.2026 р., вважає, що причини пропуску строку є поважними, оскільки апеляційну скаргу подано невідкладно після отримання копії оскаржуваної постанови.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки дії ОСОБА_1 безпідставно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на наявність постанови Ульяновського райсуду Кіровоградської обл. від 11.11.2024, яка, на думку захисника, підтверджує повторність вчинення аналогічного правопорушення протягом року. У зв`язку з цим захисник вважає, що кваліфікація мала здійснюватися за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Водночас зазначає, що апеляційний суд не вправі погіршувати становище особи, тому провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу цього адмінправопорушення.

Крім того, захисник посилається на те, що на момент апеляційного розгляду сплив тримісячний строк накладення адмінстягнення за ст. 124 КУпАП, передбачений ст. 38 КУпАП, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або направляється особі, щодо якої її винесено. Судом першої інстанції справа про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 була розглянута без участі правопорушника та захисника, які заявили клопотання про розгляд без їх участі. Матеріали справи не містять даних про направлення копії постанови правопорушнику та захиснику, проте містяться дані про отримання копії постанови 27.01.2026 р. ( а. пр. 49), тому апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Захисник Бабенко Р.В. суду апеляційної інстанції 21.08.2026 через підсистему Електронний суд подав письмову заяву про розгляд справи без участі захисника, а також повідомив що правопорушник також не буде приймати участь в розгляді апеляційної скарги ( а. пр. 67), тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника та захисника.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 25.10.2025 р. о 19:46 год. в м. Звенигородка по вул. Героїв Небесної Сотні, 26 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21101, р/номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки АВТОСПЕЦПРОМ, р/номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 13.1. ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також, 25.10.2025 р. о 19:46 год. в м. Звенигородка по вул. Героїв Небесної Сотні, 26 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21101, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП «Звенигородська БЛІЛ», що підтверджується висновком № 55 від 25.10.2025 р., яким встановлено діагноз алкогольне сп`яніння (1,9‰), чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.9. а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень підтверджується даними протоколів про адмінпорушення серії ЕПР1 №494009 від 25.10.2025 р., серії ЕПР1 №493983 від 25.10.2025 р. ( а. пр. 1, 21); рапортами Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській обл. від 26.10.2025 р. ( а. пр. 2, 22); висновком № 55 від 25.10.2025 р. щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновок стан алкогольного сп`яніння (1,9 ‰) ( а. пр. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи ( а. пр. 4-6, 25-28); протоколом огляду місця події від 25.10.2025 р. ( а. пр. 7, 24); фотокопіями особистих документів та транспортного засобу ( а. пр. 9-10, 30-33); даними відеозапису, що містяться в матеріалах справи ( а. пр. 13); схемою ДТП від 25.10.2025 р. ( а. пр. 23); копією постанови ЕНА № 6016389 від 25.10.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ( а. пр. 34).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння та порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Апеляційний суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчинених правопорушень, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку і дії, як поліцейських так і особи, яку притягнуто до адмінвідповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015 р. № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-які докази, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні, апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Перевіривши доводи апеляції стосовно правильності кваліфікації дій правопорушника, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було порушено вимог закону, тому що суд розглянув справу в межах протоколів про адмінправопорушення, які надійшли від органу Національної поліції України, та дійшов висновків, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Підстав для застосування вимог ст. 38 КУпАП апеляційний суд не вбачає, тому що під час апеляційного перегляду не вирішувалося питання про накладення стягнення, а тому апеляційний суд не застосовує ці вимоги, залишаючи судове рішення без змін.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Бабенко Р.В. строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 9.01.2026 р.

Постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 9.01.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.