Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №554/3098/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3098/26 Номер провадження 33/814/878/26Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Жаги Е.Г.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Жаги Е.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 28 липня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 28.02.2026 року, близько 09.02 год., по вул.Південна, 57-А, у м.Полтава, керував автомобілем „Opel Vectra”, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ПДР України ОСОБА_1 не порушував, тому у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинення транспортного засобу. При цьому факт зупинки на наявному у матеріалах справи відеозаписі відсутній.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, а навпаки виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції не забезпечили такої можливості.

Також захисник заперечує наявність у ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп`яніння.

Наявний у матеріалах справи відеозапис здійснено із невідомого пристрою, відомості про який у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні. Вказане відео не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється допустимим доказом.

Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями положень ст.256 КпАП України, а саме, в ньому не зазначено свідків, які повинні були засвідчити відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Під час складення протоколу поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 передбачені ст.268 КпАП України права.

При цьому, через незначний проміжок часу, ОСОБА_1 за власною ініціативою пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння КП „Полтавський обласний центр терапії залежностей” №44 від 28.02.2026 року, ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено не було.

Вислухавши захисника Жагу Е.Г. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Під час розгляду справи у апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, після консультації із захисником виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції відмовили йому у цьому, хоча протокол ще не складали.

Диспозицією ч.1 ст.130 КпАП України передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 КпАП України огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Приписами п.12. розділу ІІ Інструкції „Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №11038, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль „Opel Vectra”, д.н.з. НОМЕР_1 , та виявили у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, після чого запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 спочатку вказав, що побоюється їхати до медичного закладу на службовому автомобілі працівників поліції із представниками ТЦК та СП, а бажає їхати самостійно, чи на таксі, з іншим водієм за кермом, та просив надати час для спілкування зі своїм захисником. Після отримання правової консультації по телефону, ОСОБА_1 до складання та виготовлення протоколу про адміністративне правопорушення наполягав на проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, наголошував, що поліцейські не роз`яснили наслідки відмови та неодноразово прохав працівників поліції забезпечити проведення такого огляду.

У свою чергу поліцейський декілька разів відмовив ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що до цього на кілька пропозицій пройти огляд ОСОБА_1 відмовився.

Вказані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_2 , який перебував у салоні автомобіля „Opel Vectra” у якості пасажира. Вказав, що після повідомлення працівником поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та висловлення вимоги про проходження огляду у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся та просив надати йому час для спілкування зі своїм захисником. Однак, поліцейський, не очікуючи відповіді ОСОБА_1 , почав складати протокол про адміністративне правопорушення. На прохання ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, працівники поліції не реагували.

Крім того, у відповідній графі протоколу ОСОБА_1 власноруч зазначив, що від проходження огляду у закладі охорони не відмовлявся.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України є, зокрема, ухилення водія від огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи наведене, у судді не було підстав стверджувати про доведеність факту ухилення водія від огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Також обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом і на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не підтверджується належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Жаги Е.Г. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 28 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська