Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №278/2915/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/2915/26 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.

Номер провадження №33/4805/1223/26

Категорія ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , захисника Черткова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.

Згідно з постановою судді місцевого суду 11 червня 2026 року о 02 год. 08 хв. по вул. Шкільна, 5 в с. Лука Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем «FAW X40», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Крім того, ОСОБА_1 в зазначений час та зазначеному місці керував вищевказаним автомобілем в порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху (ПДР) перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на огорожу, після чого в порушення п. 2.10 а) ПДР залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. У результаті ДТП автомобіль механічно пошкоджено.

11 червня 2026 року о 15 год. по вул. Шевченка 1 в с. Тарасівка Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем «FAW X40», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 в зазначений час та в зазначеному місці керував вищевказаним автомобілем в порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху (ПДР) не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїзної дороги. У результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, місце ДТП не залишав, протокол про адміністративне правопорушення складався та його не вручили, не відсторонили від керування транспортним засобом. Зазначає, що ознаки алкогольного сп`яніння не доведені, відсутні письмові пояснення свідків. Щодо подій, які стались в с. Тарасівка, ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції порушили строк складення протоколу (понад 24 години), медичний висновок не вручався. Крім цього висновок медичного огляду датований 15.06.2026, а ДТП за його участю сталася 11.06.2026, що також є порушенням Інструкції 1452/735. Працівники поліції не супроводжували водія до медичного закладу, та не були присутні при заборі зразків на виявлення стану алкогольного сп`яніння, що, на його думку, свідчить про порушення процедури порядку проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Черткова В.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

ОСОБА_1 подана апеляційна скарга в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.122-4 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.5, 2.9а ПДР, є обґрунтованим, узгоджується з фактичними обставинами справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689739, №689748 від 11 червня 2026 року, вбачається, що 11 червня 2026 року о 02 год. 08 хв. по вул. Шкільна, 5 в с. Лука Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем «FAW X40», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5ПДР. Крім того, 11 червня 2026 року о 02:08 год. по вул. Шкільна, 5 в с. Лука Житомирського району ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме наїзд на огорожу, після чого залишив місце ДТП, чим порушив вимоги 2.10а ПДР.

З протоколу серії ЕПР1 №699933 від 22.06.2026 вбачається, що 11 червня 2026 року о 15 год. по вул. Шевченка 1 в с. Тарасівка Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем «FAW X40», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідальність за ст.122-4 КУпАП передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що судом першої інстанції вірно встановлено винуватість ОСОБА_1 у порушенні за двома епізодами в селі Лука та селі Тарасівка Житомирського району пунктів 2.5 та 2.9а Правил дорожнього руху України на підставі наявних у справі доказів, зокрема: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689739 від 11.06.2026; ЕПР1 №699933 від 22.06.2026; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2026; розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.66 Конституції України та ст.268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; схемою місця ДТП від 11.06.2026; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ; рапортом чергового ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області; результатами токсикологічного дослідження методом ГХ крові на вміст алкоголю, згідно яких у ОСОБА_1 під час забору крові 11.06.2026 о 17 год. 20 хв. виявлений алкоголь в концентрації 2,04%проміле; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.06.2026 та схемою до нього.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленом законом порядку на місці події в с. Лука Житомирського району, спростовуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, згідно з яким поліцейські після приїзду на місце ДТП та виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, неооднразово запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному закладі, від чого водій категорично відмовився (час на відео 02 год. 47 хв).

Стосовно висловлених заперечень ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння.

На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР – пройти огляд.

Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність дійсних ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а відтак, на думку сторони захисту, виключається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки вказане не є підставою для визнання огляду недійсним відповідно до ст.266 КУпАП та ніяким чином не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Крім того, в матеріалах справи наявна розписка про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом, від підпису якої ОСОБА_1 відмовився.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 був присутній при оформленні поліцейським протоколу та перебував на місці події в с. Лука, а поліцейські повідомили його про те, що відносно нього зараз буде складено протокол та здійснили його заповнення у службовому автомобілі та місце події не залишали. Після складання водію було запропоновано підписати протокол та отримати копію, на що він відмовився, у зв`язку з чим в протоколі зроблено відповідні відмітки. За таких обставин доводи апеляційної скарги захисника про те, що водій не був присутній при складанні протоколу є безпідставними.

Доводи апелянта про відсутність протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справи, до яких долучено оригінали протоколів відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень.

Що стосується доводів апелянта про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та строків складання протоколу за епізодом, який відбувся в селі Тарасівка, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Виявленням особи, яка вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння вважається отримання особою, яка має право складати протокол, належних доказів такого стану, а не лише сам факт зупинки автомобілю. Такими доказами, зокрема, можуть бути остаточні висновки медичного закладу про стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, після отримання письмового висновку протокол має бути складений з дотриманням прав особи на участь при його складанні.

Згідно матеріалів відеозапису після прибуття на місце ДТП в с. Тарасівка Житомирського району, працівники поліції викликали швидку допомогу, зважаючи на стан водія ОСОБА_1 , який скаржився на болі в області грудної клітини. Після прибуття швидкої водій був доставлений до лікарні.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтвердив, що після вчиненого ДТП був доставлений швидкою допомогою в реанімацію з переломом грудної клітини та ребер, струсом мозку, де перебував на тривалому стаціонарному лікуванні.

Відповідно до п.8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Крім того, положеннями п.13 Розділу ІІІ вказаної Інструкції визначено, що якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 після ДТП з його участю, що мало місце 11.06.2026 року в с. Тарасівка Житомирського району, в результаті отримання тяжких травм, був госпіталізований для надання невідкладної медичної допомоги до КНП «Обласний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, де в нього було відібрано біологічний матеріал кров, що не заперечує сторона захисту .

За результатами лабораторного дослідження крові ОСОБА_1 в медичному закладі, у відповідності до п.8 розділу І та п.13 розділу ІІІ Інструкції, встановлено вміст етанолу 2,04%.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскільки ОСОБА_1 після ДТП був госпіталізований до медичного закладу, де в нього було відібрано зразки крові з метою проведення огляду на стан сп`яніння учасника ДТП, такий огляд є правомірним, а в діях працівників поліції відсутні порушення вимог Інструкції.

В таких умовах дорожньо-транспортної пригоди супроводження водія працівниками поліції до медичного закладу, на що посилається апелянт, не вимагалося та не було можливим, оскільки після ДТП ОСОБА_1 перебував у напівпритомному стані, а його транспортування здійснила бригада екстреної медичної допомоги. Участь працівників поліції в даному випадку не є обов`язковим.

Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правильними.

Після прибуття за викликом на ДТП і на момент госпіталізації водія поліцейський ще не мав достатніх підстав та належних доказів, які б підтверджували наявність у водія стану алкогольного сп`яніння, зважаючи на стан водія, і лише після отримання таких доказів у вигляді медичного висновку працівник поліції вжив достатніх заходів для належного виклику особи та складання в його присутності відповідного протоколу, який ОСОБА_1 підписав без зауважень.

Будь-яких обмежень в процесуальних правах водія під час складання протоколу з боку працівників поліції судом не встановлено та може бути компенсовано особою в ході судового розгляду справи, оскільки саме на даному етапі проводиться розгляд справи по суті та можуть бути в повному обсязі реалізовані права, передбачені статтею 268 КУпАП. Як під час складання протоколу, так і в ході судового розгляду водію в повному обсязі було забезпечено реалізацію всіх прав, передбачених ст.268 КУпАП, та жодних істотних обмежень його процесуальних свобод не допущено.

За таких підстав доводи захисника щодо порушення строків та порядку складання протоколу щодо ОСОБА_1 є неспроможними.

Також апеляційний суд враховує те, що в місцевому суді ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, про що подав письмову заяву. (а.с.24).

Водночас доводи захисту про відсутність складу правопорушення за ст.122-4 КУпАП є слушними та з цього приводу суд дійшов наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п. 2.10.а Правил дорожнього руху – залишення місця пригоди, та вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Згідно з долученого відеозапису вбачається, що після вчинення ДТП у с. Лука ОСОБА_1 місце події не залишав, весь час перебував на місці водія у нерухомому автомобілі, під час спілкування з працівниками поліції місце події покинути не намагався. Схема дорожньо-транспортної пригоди і фактичне місце розташування автомобіля, виявленого поліцейськими після прибуття на місце, співпадають між собою, що вказує про відсутність ознак переміщення автомобіля після зіткнення та з`їду за межі дороги.

Вказані вище факти, у своїй сукупності свідчать про те, що викладені в протоколі обставини, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, і нічим іншим, крім змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджується, та суперечить відеозапису, а тому виходячи з принципу презумпції невинуватості, слід дійти висновку про відсутність доказів та складу правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині визнання вини ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Поряд з цим, відповідно до постанови з ОСОБА_1 помилково стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави, так як відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

За таких умов, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП та закрити провадження в цій частині у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Змінити Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Виключити з резолютивної частини постанови рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 665 грн.60 коп.

Визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В іншій частині постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: