Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №285/806/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/806/26Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М.,розглянувши в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Середюк Ольги Олегівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 31.01.2026 о 19 год.21 хв. у м. Звягель по вул. Михайла Драгоманова водій, ОСОБА_1 керував ТЗ марки SKODA KAMIQ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичному закладі відмовився.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Середюк О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що відсутні можливості щодо встановлення підстав для зупинки транспортного засобу відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки відео починається о 19:22, а згідно з матеріалами справи працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 о 19:21, тобто час в 30 сек. має принципове значення для справи, також для встановлення того, коли саме працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння. Зазначає, що позиція працівників поліції щодо причин зупинки транспортного засобу протягом оформлення адміністративних матеріалів неодноразово змінювалася. Працівниками поліції недотримано процедури зупинки транспортного засобу, що ставить під сумнів законність усіх подальших дій, зокрема фіксації ознак сп`яніння, пропозиції пройти огляд та складання адміністративного протоколу. Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, погодився, але працівники поліції вже склали протокол. ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікаря та пройшов медичний огляд, тобто не ухилявся від проходження. На думку адвоката, суд обмежився переказом позиції працівників поліції та погодився з нею без наведення власної аргументації. Вказує, що сам по собі рапорт та протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи. Таким чином суд першої інстанції залишив поза увагою доводи захисту, відеозаписи та інші докази, що спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що перша апеляційна скарга була подана вчасно, проте повернута апеляційним судом у зв`язку з тим, що адвокат не додав договору або витягу з договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Від адвоката Середюк О.О. до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності самого ОСОБА_1 та його представника Середюк О.О. Матяш В.В. вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 31.01.2026 серії ЕПР1 №580196 убачається, що 31.01.2026 о 19 год.21 хв. у м. Звягель по вул. Михайла Драгоманова водій, ОСОБА_1 керував ТЗ марки SKODA KAMIQ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка не відповідає обстановці) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичному закладі відмовився,чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.6); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31.01.2026 серії ЕНА №6596340 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.9); наявними в матеріалах справи відеозаписами (а.с.12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що не зафіксовано та не повідомлено ОСОБА_1 причини зупинки відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та працівники поліції змінювали причини зупинки не заслуговують на увагу, оскільки із відеозапису з нагрудної камери поліцейського о 19:25 убачається, що зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху. Поліцейські після зупинки автомобіля озвучили водію причину зупинки – не ввімкнув покажчик повороту. О 19:26 працівники поліції демонструють відео порушення ОСОБА_1 , останній запитує, то за що його зупинили. Працівник поліції повідомляє о 19:28: «Порушили знак СТОП, потім не ввімкнули покажчик повороту, не пристебнуті паском безпеки. Писати будемо за поворот, бо більш тяжке порушення». У зв`язку з цим поліцейським Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капралом поліції Галицькою М.Ю. винесено постанову серії ЕНА №6596340 від 31.01.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 510 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.9), яку отримав ОСОБА_1 особисто. Вказана постанова не оскаржувалася.

Тобто, уповноваженими особами зупинено транспортний засіб на підставі положень ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення ПДР,а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Крім того, з відеозапису встановлено, що уповноважена особа повідомила о 19:23 ОСОБА_1 , що чути запах алкоголю. Отже, у працівників поліції була підозра щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висловлені особі.

Відповідно до п.2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а тому доводи скарги в частині щодо ознак сп`яніння, не знайшли свого підтвердження.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора Драгер, так і в медичному закладі, але ОСОБА_1 зазначив, що це займе багато часу, тоді поліцейський запропонував, що на місці зупинки пройде огляд швидше. При цьому, працівником поліції було доступно роз`яснено наслідки такої відмови та складення протоколу про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 відповів: «Хорошо, пишите», що підтверджується відеозаписом, а тому доводи в частині того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду не є слушними.

Твердження захисника щодо розбіжності в часі фіксування події, зокрема, відео з нагрудної камери поліцейського починається о 19:22:28, а працівники поліції підійшли о 19:21:58, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. Події, які відбувалися впродовж даних 30 секунд фіксувалися з допомогою відеореєстратора службового автомобіля, обставин, які могли б мати суттєве значення для правильного вирішення справи, судом не встановлено.

Щодо доводів скарги, що суд не взяв до уваги висновок від 31.01.2026 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годинз моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Також, згідно з п.16 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п.21 Розділу ІІІ Інструкції).

За змістом висновку щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння від 31.01.2026 у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с.30), останній складений на підставі самозвернення особи, а не за направленням працівників поліції, та у самому висновку лікарем не зазначено, яких саме конкретно ознак сп`яніння (алкогольного, наркотичного, лікарських препаратів чи іншого сп`яніння) не виявлено.

Вказаний висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння від 31.01.2026 не є доказом відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у зв`язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто за порушення нею п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Середюк О.О. строк на апеляційне оскарження постанови Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Середюк Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська