Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №161/9072/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/9072/26 Провадження №33/802/731/26 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 22.04.2026 о 07:22:00 м. Луцьк, вул. Мамсурова керував автомобілем марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 6820 прилад 0872, тест номер 75 від 22.04.2026 07 год. 25 хв. позитивний 0,42‰. 3 даним результатом водій ОСОБА_1 був незгідний та забажав пройти додатковий огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення (КП ВОПЛ ЦТ3). Висновок КП ВОПЛ ЦТ3 від 22.04.2026 номер 225 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено. Подія фіксувалась на нагрудний портативний відеореєстратор поліцейського, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 заперечує перебування у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом. Вказує на те, що під час медичного огляду у ВОПЛ результат дослідження становив 0,33‰. З урахуванням допустимої технічної похибки приладу (0,04‰), фактичний показник складає 0,29‰, що є критично близьким до природного ендогенного рівня (0,2‰). Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови слід задовольнити, оскільки він пропущений із поважних причин.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суддя, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646958 від 22.04.2026, який складений відповідно до вимог закону та містить опис обставин правопорушення (а.с.1); роздруківкою тесту приладу «Drager Alcotest 6820» № 75 від 22.04.2026, згідно з якою показник на місці зупинки транспортного засобу становив 0,42‰ (а.с.3); висновком медичного огляду КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» (КП ВОПЛ ЦТЗ) № 225 від 22.04.2026, яким закладом охорони здоров`я за результатами досліджень підтверджено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (а.с.6); письмовими поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, що містяться в матеріалах справи (а.с.8); рапортом (а.с.9); довідкою органів поліції про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень протягом року (а.с.10); відеозаписами (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що вказані в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних приладів, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, працівник поліції мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений належним чином.

Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки в нього не працював задній лівий стоп сигнал. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки. ОСОБА_1 був згідний пройти тест на місці зупинки, продув Драгер, з результатом 0.42‰ був не згідний. Погодився пройти огляд у медичному закладі, однак лікар виніс висновок, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.11).

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Твердження апеляційної скарги про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, є безпідставним та повністю спростовуються наявними матеріалами справи.

Також, апеляційним судом не беруться до уваги доводи щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки вони є безпідставними та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи та висновком медичного огляду КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» (КП ВОПЛ ЦТЗ) № 225 від 22.04.2026 року, яким закладом охорони здоров`я за результатами досліджень підтверджено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ..

Крім того, сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 22.04.2026 вказав, що напередодні випив пива і було встановлено лікарем його алкогольне сп`яніння (а.с.8).

Згідно п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п.2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі був пред`явити до ОСОБА_1 вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з ротової порожнини.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Що ж стосується доводів апелянта про можливість застосування положень ст.22 КУпАП щодо ОСОБА_1 , то вони не заслуговують на увагу, так як суперечать вимогам КУпАП.

Так, згідно приписів ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

А приміткою до вказаної статті визначено, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

А оскільки у провину ОСОБА_1 ставиться ч.1 ст.130 КУпАП, тому положення ст.22 КУпАП не можуть бути застосовані щодо нього в даній справі.

Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ..

Апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов