Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №760/13184/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13184/26 3/760/3905/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Солом`янського Управління поліції Національної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП не відомо),

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2026 року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків, покладених законодавством, по вихованню неповнолітнього сина, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось в тому, що ОСОБА_2 за адресою: м. Київ, вул. Д. Дудаєва, 18 на дитячому майданчику біля кінотеатру «Супутник» з компанією неповнолітніх осіб ображав, кидав каміння та палиці, а потім ще душив руками за шию неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано тілесні ушкодження останньому.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання з`явилася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . Вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона не визнала, із вмістом протоколу ознайомлена та пояснила, що її син жодних правопорушень не вчиняв. За її словами, дитина перебувала в компанії інших осіб, однак у будь-яких протиправних діях участі не брала.

У судовому засіданні батько потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 повідомив, що його син перебував біля кінотеатру «Супутник». На місці події знаходилося багато дітей, зокрема його однокласники (серед яких був неповнолітній ОСОБА_5 ). Через розрядження акумулятора самоката ОСОБА_3 залишився сам. До нього підійшли дві дівчини ( ОСОБА_6 та ОСОБА_6 ) і запропонували зустрічатися, на що той відповів відмовою.

Після цього присутні особи почали завдавати ОСОБА_3 ударів, а також кидати в нього каміння й палиці. Одне з кинутих каменів влучило потерпілому в потилицю, у зв`язку з чим вони згодом звернулися за медичною допомогою до лікарні.

Зокрема, ОСОБА_5 разом із компанією вчиняв щодо потерпілого дії, спрямовані на удушення. Загалом ОСОБА_3 , який фізично поступався нападникам, побивали приблизно від 7 до 10 осіб, внаслідок чого він зазнав численних саден та забруднення одягу.

Також ОСОБА_4 зазначив, що зі слів інших осіб йому відомо про систематичне вчинення ОСОБА_5 аналогічних дій, а також про факти вимагання та відбирання ним коштів.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Навродський О.В. у судовому засіданні зазначив, що діяння його підзахисної не підпадають під диспозицію ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку учасників та дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною і відсилає до законодавства, що встановлює певне коло обов`язків батьків щодо своїх дітей.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №879938 від 23.04.2026 року, рапорти, консультативні висновки від 14.03.2026 року, характеристику, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Заперечення ОСОБА_1 та її захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд оцінює критично та розцінює як обрану позицію захисту з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, з огляду на наступне.

Факт вчинення протиправних дій неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме завдання ударів, кидання каміння й палиць та здійснення дій, спрямованих на удушення, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження, повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Судом встановлено, що на момент вчинення вказаного правопорушення (14.03.2026 року) неповнолітньому ОСОБА_2 виповнилося 12 років. Відповідно до приписів КУпАП неповнолітній ОСОБА_2 не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, а відтак суб`єктом відповідальності за неналежну поведінку дитини, її протиправні дії та за наслідки відсутності належного виховного впливу є саме його мати - ОСОБА_1 .

Доводи захисту про те, що дитина перебувала в компанії інших осіб і не вчиняла протиправних дій, спростовуються матеріалами справи.

Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , як мати, неналежно виконує покладені на неї обов`язки щодо виховання дитини. ОСОБА_1 не вжила необхідних і достатніх виховних та профілактичних заходів для формування у сина навичок правомірної поведінки, моральних цінностей та поваги до інших дітей, не забезпечила належного контролю за його дозвіллям і поведінкою у публічних місцях, а також не роз`яснила неприпустимість вирішення конфліктів шляхом насильства та протиправного вилучення чужого майна (в тому числі не забезпечила дитину належним кишеньковим утриманням для запобігання випадкам вимагання грошей у однолітків).

Внаслідок такого неналежного виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_1 неповнолітньому ОСОБА_3 було завдано не лише фізичної шкоди у вигляді тілесних ушкоджень та саден, а й істотної моральної шкоди, яка виразилася у перенесеному стресі, відчутті безпорадності (перебування одного проти переважаючої кількості нападників) та приниженні людської гідності.

За таких обставин суд вважає повністю доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання її неповнолітнього сина ОСОБА_2 .

Кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП суд вважає правильною, а наявність події та складу адміністративного правопорушення - повністю встановленими.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинила 14.03.2026 року, тобто на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 184, 251-252 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Закрити провадження №3/760/3905/26 у справі №760/13184/26 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.М. Педенко