Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №136/1007/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1007/26

провадження № 2/136/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності на майно по спадкуванню за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі відповідач) в якому просила:

1.Встановити факт постійного проживання разом ОСОБА_1 із спадкодавцем покійною ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , в період з серпня 2024 року і на час відкриття спадщини по день смерті її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності по спадщині за заповітом на весь житловий будинок із всіма господарськими спорудами - який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

3. Постановити рішення, яким визнати за мною ОСОБА_1 право власності по спадщині за заповітом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №363403, кадастровий номер: 0522210100:01:002:0846 - яка розташована за адресою АДРЕСА_1

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №363403, кадастровий номер 0522210100:01:002:0846, після смерті ОСОБА_3 зазначене спадкове майно прийняла його дружина - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входили житловий будинок та земельна ділянка, які ОСОБА_2 прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

28 січня 2025 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений старостою села Троща, відповідно до якого заповіла позивачу все належне їй майно.

Починаючи із серпня 2024 року та до дня смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач постійно проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання та здійснювала догляд за ОСОБА_2 . Таким чином, після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак у встановлений законом строк не звернулася до нотаріуса, яким було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в письмовій формі та нотаріус роз`яснив позивачу, що в подальшому останній не зможе отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільви відсутні правовстановлюючі документи.

Ухвалою суду від 21.05.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, а також витребувано матеріали спадкової справи.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його та позивача відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

З огляду на те, що в судове засідання сторони не з`явились, а відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, тому суд проводить розгляд справи у даному підготовчому судовому засіданні (відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України), на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 . (а.с.6)

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав йому на підставі свідоцтва №98 на право приватної власності на житловий будинок від 28.10.2002 року (а.с.13), а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №363403, кадастровий номер 0522210100:01:002:0846 (а.с.14), після смерті ОСОБА_3 зазначене спадкове майно прийняла його дружина - ОСОБА_2 , шлюб між якими було зареєстровано 03.01.1964 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.9).

Ухвалою суду від 21.05.2026 було витребувано матеріали спадкової справи заведеної до майна померлого ОСОБА_3 .

Приватний нотаріусом Мельник М.В. було заведено спадкову справу №196/2020 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (.с.27-36).

Відповідно до довідки виданою Липовецькою міською радою гр. ОСОБА_2 , що дійсно покійний ОСОБА_3 , 1938 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 та на день його смерті за вказаною адресою була зареєтрована та постійно проживала ОСОБА_2 , 1944 р.н. (а.с.32)

Відповідно до витягу з рішення №1463 від 21.07.2023 року «Про перейменування вулиць, провулків, проїздів, тупіків в населених пунктах Липовецької територіальної громади» провулок Можайського перейменовано на провул Василя Стуса. (а.с.17).

28 січня 2025 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений старостою села Троща, відповідно до якого заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно. (а.с.10)

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входили житловий будинок та земельна ділянка, які ОСОБА_2 прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

Згідно акту складеного комісією в складі депутат Липовецької селищної ради та сусідів, які засвідчили та підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 разом в одному будинку без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з серпня місяця 2024 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , за якою ОСОБА_1 здійснювала догляд так як ОСОБА_2 була похилого віку, останній час була важко хвора, крім того ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 , та після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_1 певний час залишалася проживати за даною адресою АДРЕСА_1 , так як доглядала за будинком після смерті ОСОБА_2 який остання заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді приватного нотаріусу Мельник М.В., спадкова справа до майна покійної 03.02.2025 року ОСОБА_2 не заводилася, що підверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру.

Суд, дослідивши докази, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідност. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно дост. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

В силу вимогст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зіст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Проте, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України).

Також, в силу припису ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1 , Вінницького облт підтверджується актом складеним комісією в складі депутата та сусідів.

Суд встановив, що позивач прийняв спадщину в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, До спадкової маси ОСОБА_2 , увійшов житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав йому на підставі свідоцтва №98 на право приватної власності на житловий будинок від 28.10.2002 року (а.с.13), а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №363403, кадастровий номер 0522210100:01:002:0846 (а.с.14). Натомість при зверненні позивача до нотаріуса з метою оформлення спадщини їй було відмовлено, оскільки після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в письмовій формі та нотаріус роз`яснив позивачу, що в подальшому останній не зможе отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

Крім цього, відповідач надав до суду заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 258-259, 265, 268, 354, 141, 200, 206 ЦПК України, ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1235, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем, покійною ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в період з серпня 2024 року і на час відкриття спадщини, тобто по день смерті спадкодавця.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК363403, кадастровий номер: 0522210100:01:002:0846, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4 , м.Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл.).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО