Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №755/13715/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13715/26

1-кп/755/1689/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026105040000825 від 04.08.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області, громадянки України, не працюючої, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 17.04.2025 року ОСОБА_2 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу); 5) виконати заходи, передбачені пробаційними програмами «Зміна прокримінального мислення», «Формування життєвих навичок» та «Попередження вживання психотропних речовин».

Указаний вирок суду набрав законної сили 20.05.2025 року, після чого 07.08.2025 року ОСОБА_2 поставлена на облік до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

У межах виконання заходів з відбуття вказаного покарання, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 05.02.2024 року №303/5, яким затверджено Зміни до Порядку здійснення нагляду та проведення соціально- виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 року №272/5 (далі - Порядок), ОСОБА_2 15.12.2025 року письмово ознайомлена з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року, яким вона засуджена до покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, а також із порядком, умовами відбування покарання та попереджена про правові наслідки у разі ухилення від відбування покарання, передбачені ст. 389 КК України, про що в Підписці, що є додатком 60 до Порядку, поставила свій особистий підпис.

У подальшому, інспектором Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області роз`яснено ОСОБА_2 положення ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, у відповідності до яких засуджена зобов`язана виконувати обов`язки, які покладені на неї судом, зокрема з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

Також, ОСОБА_2 , зокрема, роз`яснено вимоги ст. 49-3 КВК України у відповідності до яких ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України.

17.12.2025 року ОСОБА_2 під підпис отримала від інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області направлення, що є додатком 41 до Порядку, до Лівобережного управління філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр», відповідно до якого вона була зобов`язана повідомити уповноваженого органу з питань пробації про результати працевлаштування у строк до 30.12.2025 року, однак після отримання зазначеного направлення у ОСОБА_2 з особистих міркувань, всупереч роз`ясненому їй порядку та умовам відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, будучи попередженою про кримінальну відповідальність у разі порушення порядку та умов відбування покарання, виник умисел, направлений на ухилення від відбування призначеного їй покарання у виді пробаційного нагляду.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, систематично не дотримувалася своїх обов`язків, визначених ст. ст. 49-1, 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу, як засудженої до покарання у виді пробаційного нагляду, а саме:

- 02.02.2026 року засудженій ОСОБА_2 винесено перше попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення умов та відбування покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки за направленням від 17.12.2025 року вона не з`явилась до Лівобережного управління філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр» та у строк до 30.12.2025 року не повідомила уповноважений орган пробації про результати свого працевлаштування, чим порушила порядок та умови відбування покарання, а також обов`язки, покладені на неї вироком суду;

- 07.04.2026 року засудженій ОСОБА_2 винесено друге попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення умов та відбування покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки 02.03.2026 року та 06.04.2026 року вона не з`явилась на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, 09.02.2026 року не з`явилась до Лівобережного управління філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр» та у строк до 20.02.2026 року не повідомила уповноважений орган з питань пробації про результати працевлаштування, чим порушила порядок та умови відбування покарання, а також обов`язки, покладені на неї вироком суду;

- 22.07.2026 року засудженій ОСОБА_2 винесено третє попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення умов та відбування покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки 04.05.2026 року, 01.06.2026 року та 06.07.2026 року вона повторно не з`явилась на реєстрацію уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин та за направленням повторно не з`явилась до Лівобережного управління філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр» та у строк до 20.04.2026 року не повідомила уповноважений орган з питань пробації про результати свого працевлаштування, чим порушила порядок та умови відбування покарання, а також обов`язки, покладені на неї вироком суду.

Отже, ОСОБА_2 своїми діями умисно порушила порядок та умови відбування покарання, а також обов`язки, покладені на неї вироком суду, що виразилося у систематичному невиконанні засудженою обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, без поважних причин, чим умисно ухилилась від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.

Таким чином, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, а саме ухилення засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченої, яка не працює, раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує її вік та стан здоров`я.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити їй покарання в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі. Таке покарання суд вважає достатнім та необхідним для її виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року ОСОБА_2 засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 , після постановлення вироку, але повного відбуття призначеного покарання, вчинила нове кримінальне правопорушення, то остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначати на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши ОСОБА_2 невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду, за правилами ст. 72 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року, за правилами ст. 72 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно направити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: