Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №754/6606/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8494/26

Справа №754/6606/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О.

представників Бондаренко Н.П., Калюжної Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна про визначення додаткового строк для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в 3 місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Вимоги позову обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Аусгбург Федеративної Республіки Німеччина померла донька позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 03.10.2006 року № 1606. Позивач зазначила, що не є єдиними спадкоємцем після смерті матері, при цьому батько позивачки ОСОБА_3 , котрий подав заяву до компетентних органів та зазначив, що не претендує на спадкове майно. Позивачка разом з донькою ОСОБА_4 у вересні 2022 року виїхали до Німеччини, де ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 11.03.2025 позивачка приїхала до України з метою захоронення праху доньки, та звернення до приватного нотаріуса КМНО Ліфанової І.О. задля подання заяви про відкриття спадщини, проте у зв`язку з відсутністю свідоцтва про смерть перекладеного на українську мову та засвідченого апостилем, позивачці не вдалось подати заяву. Позивач також вказала, що по приїзду в Німеччину мала нервовий зрив, пов`язаний з втратою єдиної доньки, приймала антидепресанти, а також була проооперована, що унеможливило останню в короткі строки прибути до України. 08.04.2026 після приїзду з Німеччини позивач звернулась до приватного нотаріуса, проте отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії з причин пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак задля захисту порушеного права на отримання спадкового майна, позивачка вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.

04.06.2026 від представника відповідача - Калюжної Л.Є. надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву.

Від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшов відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація просить ухвалити рішення у відповідності норм чинного законодавства України.

Процесуальні дії та рішення суду.

08 травня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження. Витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ліфанової Інни Олексіївни копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Бондаренко Н.П. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Київської міської ради в поданому до суду відзиві просив розглянути справу та ухвалити рішення у відповідності норм чинного законодавства України.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова І.О. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом вствновлено, що ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.07.1978 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Аугсбург, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану, реєстраційний номер S3645/2024.

У відповідності до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.10.2006 Відділом приватизації державного житлового фонду Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_2 в рівних долях.

ОСОБА_3 21.09.2024 подано заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ліфановою І.О., відповідно до якої повідомив, що спадщину, яка лишилась після смерті доньки ОСОБА_2 в установлений 6-місячний строк не приймає та не претендує на неї, в суд за продовженням строку для прийняття спадщини звертатись не має наміру.

01.10.2024 Саф`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області виконавчим комітетом Старонекрасівського старостинським округом довзволено поховання праху ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 для поховання за адресою: АДРЕСА_3 на території місцевого кладовища.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ліфановою І.О. 08.04.2026 повідомлено позивачку про прощення строку для прийняття останньою спадщини, після смерті доньки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та було рекомендовано звернутись до Деснянського районного суду м. Києва для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 в справі № 6-167цс12.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»,роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.04.2019 у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Представник позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подачі заява про прийняття спадщини зазначила, що 11.03.2025 позивачка приїхала до України з метою захоронення праху доньки, та звернення до приватного нотаріуса КМНО Ліфанової І.О. задля подання заяви про відкриття спадщини, проте у зв`язку з відсутністю свідоцтва про смерть перекладеного на українську мову та засвідченого апостилем, позивачці не вдалось подати заяву. Позивач також вказала, що по приїзду в Німеччину мала нервовий зрив, пов`язаний з втратою єдиної доньки, приймала антидепресанти, а також була проооперована, що унеможливило останню в короткі строки прибути до України. Також причиною пропуску строку слугувала необхідність апостилювати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , оскільки остання померла за межами України.

Вказані обставини підтверджено матеріалами судової справи, зокрема копією апостильованого свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , а також рядом медичних висновків, наданих на підтвердження стану здоров`я позивачки, а саме: звіт про виписку від 01.12.2024 року, медичним висновком від 11.05.2025, звітом про виписку від 14.05.2025, виданим Клінікою на річці Паар, Айхах-Фрідберг.

Дослідивши надані стороною позивача докази, суд приходить до висновку про те, що у своїй сукупності надані позивачем документи свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна про визначення додаткового строк для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці для звернення до нотаріальних органів для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_4 .

Відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна, АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 02.09.2026.

Суддя О.Б. Саламон