Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №911/726/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/726/26

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 14)

до Комунального підприємства житлово-обслуговуючої контори "Рута" (09176, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Вільшанка, відділок "Селекційний", вул. Центральна, буд. 1)

про стягнення 937764,01 грн. заборгованості,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (далі – ТОВ "Білоцерківвода", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства житлово-обслуговуючої контори "Рута" (далі – КП "Рута", відповідач) про стягнення 937764,01 грн. заборгованості за договором про постачання холодної води та водовідведення № 6212 від 01.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором № 6212 від 01.07.2013 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 937764,01 грн. заборгованості за період з квітня 2025 року по січень 2026 року, а також судові витрати покласти на відповідача.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою позовною заявою підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 р. було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 23.03.2025 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Окрім того, ухвалу суду від 23.03.2026 р. було отримано відповідачем 14.04.2026 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 068079377531.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (виконавець) та Комунальним виробничо-аграрним підприємством "Рута" (споживач) було укладено договір № 6212, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - послуги) у необхідних обсягах, встановлених нормативним розрахунком, та відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктами 2.1, 2.4 договору погоджено сторонами, що вартість наданих послуг визначається за встановленими тарифами, у разі зміни тарифів, нормативів (норм) споживання, що діяли на час укладення договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання з часу їх введення.

Відповідно до п. 3.1 договору, кількість холодної води, що постачається виконавцем на об`єкти споживача, визначається показниками приладів обліку, встановлених на межі балансової належності мереж споживача та виконавця, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Згідно з п. 3.12 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості наданих послуг споживач зобов`язаний у 5-тиденний термін з дня отримання рахунку направити до виконавця уповноваженого представника з відповідними обгрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови рахунки вважаються прийнятими до оплати.

Пунктом 4.2 договору встановлено термін оплати рахунків за надані послуги - протягом 5-ти банківських днів з дати отримання споживачем рахунків.

Згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 договору визначено обов`язок споживача оплачувати послуги згідно отриманих від виконавця рахунків та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Споживач зобов`язаний, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги, сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі (пп. 5.5.5 п. 5.5 договору).

15.11.2018 р. між ТОВ "Білоцерківвода" та КП "Рута", як правонаступником Комунального виробничо-аграрного підприємства "Рута", укладено додаткову угоду до договору № 6212 від 01.07.2013 р., а саме - щодо зміни преамбули правочину та реквізитів його сторін.

Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем у період з квітня 2025 року по січень 2026 року були надані відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що підтверджується актами надання послуг за квітень 2025 р. на суму 100641,18 грн., за травень 2025 р. на суму 115687,74 грн., за червень 2025 р. на суму 92189,10 грн., за липень 2025 р. на суму 85718,46 грн., за серпень 2025 р. на суму 86105,46 грн., за вересень 2025 р. на суму 99573,06 грн., за жовтень 2025 р. на суму 90145,74 грн., за листопад 2025 р. на суму 80733,90 грн., за грудень 2025 р. на суму 95267,36 грн., за січень 2026 р. на суму 91702,01 грн., на загальну суму 937764,01 грн.

Зазначені акти були направлені позивачем на адресу КП "Рута" засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», докази чого долучені до позовної заяви.

Вказані обставини відповідачем не заперечені та не спростовані, доказів надання відповідачем заперечень щодо нарахованих об`ємів наданих послуг суду не подано.

Як зазначає позивач, станом на момент пред`явлення позову відповідач надані у вказаний період послуги не оплатив.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Оскільки обов`язок з оплати за надані позивачем відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором № 6212 від 01.07.2013 р. на суму 937764,01 грн. відповідачем не був виконаний, позивач і звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Комунального підприємства житлово-обслуговуючої контори "Рута" заборгованості за надані послуги.

Оцінюючи подані до справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначено у статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором з оплати наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення виконав неналежним чином, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 937764,01 грн.

Зазначену обставину відповідачем не спростовано і не заперечено.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у період з квітня 2025 року по січень 2026 року на вищезазначену суму, та що розмір боргу підтверджений доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачем не спростований, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 937764,01 грн. заборгованості в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства житлово-обслуговуючої контори "Рута" (09176, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Вільшанка, відділок "Селекційний", вул. Центральна, буд. 1, код 35964132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 14, код 38010130) 937764 (дев`ятсот тридцять сім тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 01 коп. заборгованості, 14066 (чотирнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 45 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 02.09.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна