Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №904/4418/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4418/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія", м. Дніпро

про стягнення 27 425,51 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія" на свою користь 27425.51 грн. сплаченого страхового відшкодування, 3 328,00 грн. витрат сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджене майно у розмірі 27 425,51 грн. згідно платіжної інструкції № 043258 від 11.06.2025 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія".

Однак, після виплати страхового відшкодування, позивач дізнався, що постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року у справі № 175/10503/25 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки, у діях водія автомобіля "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то і відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності даної особи, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти ПрАТ "СК "УНІКА", якщо підстава, на якій кошти були набуті, відпала. Така підстава відпала у зв`язку із ухваленням судового рішення про закриття провадження у справі про притягнення водія до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія" подало відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з твердженням позивача що відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти ПрАТ "СК "УНІКА", якщо підстава, на якій кошти були набуті, відпала у зв`язку із ухваленням судового рішення про закриття провадження у справі про притягнення водія до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач зазначає, що на виконання положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" як потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 27.05.2025 за участю автомобіля Hyundai (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 , повідомив позивача про настання страхового випадку 30 травня 2025 року.

За доводами відповідача Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не ставить виникнення обов`язку страховика здійснити страхову виплату в залежність від того, чи була особу притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Страховий випадок оцінюється страховиком за матеріалами ДТП та наявністю підстав, передбачених законом і договором страхування.

Отже, саме по собі закриття адміністративної справи не означає автоматичного припинення страхового випадку.

Відповідач звертає увагу, що у постанові Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року зазначено, що "В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з`явився, вину визнав".

Єдиною матеріально-правовою підставою позову позивач визначив положення статті 1212 ЦК України, посилаючись на те, що після постановлення Дніпровським районним судом постанови від 27.08.2025 правова підстава отримання відповідачем страхового відшкодування нібито відпала.

Разом із цим суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення не через те, що ДТП не було або водій не порушував Правила дорожнього руху, а через те, що у матеріалах адміністративної справи були відсутні належні докази пошкодження саме чужого майна та потерпілі.

На думку відповідача, позивач фактично намагається застосувати загальну норму ст.1212 ЦК замість спеціального регулювання Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" у відповіді на відзив не погоджується із запереченнями відповідача та вказує, що оскільки, у діях водія автомобіля "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то і відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності даної особи. Вважає, що відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти ПрАТ "СК "УНІКА", якщо підстава, на якій кошти були набуті, відпала. Така підстава відпала у зв`язку із ухваленням судового рішення про закриття провадження у справі про притягнення водія до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач використав надане законом право на подання відзиву на позов та доказів, позивачем подано відповідь на відзив, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 о 07:50 год. у с-ще Слобожанське, по вул. Садова, 2А ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 , та не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на електроопору.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Уніка" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP 221183906.

Потерпілий (Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія") звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" з заявою №29127096109/1 про виплату матеріального збитку по полісу №21183906 від 02.06.2025 року.

Заяву було розглянуто, та на підставі: Акту огляду пошкодженого майна від 02.06.2025; Звіту №: 29127096109/1; Ремонтної калькуляції № 2912709610 від 05.06.2025; страхового акту / наказу № 29127096109/1.

Так, Актом огляду пошкодженого майна від 02.06.2025 встановлені порушення електроопори, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія" внаслідок наїзду транспортного засобу.

Згідно зі Звітом № 29127096109/1, Ремонтною калькуляцією № 2912709610 від 05.06.2025 вартість відновлювального ремонту з ПДВ складає 30 614,40 грн.

Як зазначено в страховому акті / наказі № 29127096109/1 на підставі наявних документів вказана подія кваліфікована як: страховий випадок на підставі цього Акту та Полісу ОСЦПВВНТЗ № виплатити страхове відшкодування МБК Сінергія ТОВ згідно розрахунку у розмірі 27 425.51 грн. наступним чином: 27 425.51 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів На рахунок клієнта ІBAN Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія".

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" здійснило виплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія" страхового відшкодування за пошкоджене майно у розмірі: 27 425,51 грн. згідно платіжної інструкції № 043258 від 11.06.2025.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі № 175/10503/25 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" посилається на те, що оскільки, у діях водія автомобіля "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 України про адміністративні правопорушення, то і відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності даної особи, вважає, що відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти ПрАТ "СК "УНІКА", якщо підстава, на якій кошти були набуті, відпала, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 27 425.51 грн. сплаченого страхового відшкодування, виплаченого за пошкоджене майно згідно платіжної інструкції № 043258 від 11.06.2025.

Предметом доказування у справі є обставини укладання полісу добровільного страхування наземного транспорту № EP 221183906, факт настання страхової події, факт виплати страхового відшкодування, наявність /відсутність підстав для стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 425,51 грн.

Пунктом 50 статті 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства

Відповідно до частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За приписами пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Дорожньо-транспортна пригода є підставою для виникнення договірного зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою виплати страхового відшкодування у цій справі був страховий випадок (наїзд на електроопору).

Деліктне зобов`язання за цих умов є первісним, основним зобов`язанням, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Тобто, деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди, а його сторонами зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Отже, обов`язковою передумовою виникнення договірного зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, є попередня наявність деліктного зобов`язання.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під час застосування Закону до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, засади, визначені пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, такі, як справедливість, добросовісність та розумність.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі відповідно до покладеного на неї за законом обов`язку (зменшення обов`язку).

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача її майна, що набуте чи збережене поза межами правової підстави, - у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави іменуються також зобов`язаннями з безпідставного збагачення.

Отже, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Так, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

Такий підхід до розуміння норми статті 1212 Цивільного кодексу України відповідає змісту інституту набуття, збереження майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави, адже очевидно, що у наведений спосіб відбувається збагачення страхувальника шляхом збереження власних коштів за рахунок виплати, що не мала бути взагалі сплачена.

Положення статті 1212 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вони застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Пунктом 32.1. статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує, зокрема, шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Позивач посилається на те, що постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року у справі № 175/10503/25 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля "Hyundai ACCENT", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, у вказаній постанові, зокрема, зазначено, що суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

З протоколу серії ЕПР1 №351867 від 27.05.2025 та матеріалів справи вбачається, що дії ОСОБА_1 не спричинили пошкодження іншого транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Потерпілі відсутні. Таким чином, враховуючи, в його діянні відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18 зроблено висновок, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач самостійно на підставі Акту огляду пошкодженого майна від 02.06.2025; Звіту №: 29127096109/1; Ремонтної калькуляції № 2912709610 від 05.06.2025; страхового акту / наказу № 29127096109/1, в якому комісія, на підставі наданих документів, кваліфікувала подію (ДТП), як страховий випадок, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 27 425,51 грн.

За таких обставин, підставою набуття відповідачем страхового відшкодування у сумі 27 425,51 грн. є страховий випадок, який встановлений висновком комісії позивача.

Факт настання страхового випадку не оспорюється, не скасований і не змінений.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані у даному випадку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №915/1092/24.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія Сінергія" про стягнення 27 425,51 грн. відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2026

Суддя Ю.А. Бажанова