Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №922/600/17 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/600/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Безпалий С.О., свідоцтво (в залі суду),

інші учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (вх.№1488Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 (повне судове рішення складено 29.06.2026, суддя Кононова О.В.) у справі №922/600/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт кепітал"

до фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ФОП Зіміна Є.В. в порядку статей 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не були задоволені безспірні вимоги кредитора у розмірі 6 060 391, 62грн, що підтверджені заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.11.2013 у справі №640/15908/13-ц (п/п 2/640/3578/13), яке набрало законної сили, постановою про відкриття виконавчого провадження та договорами факторингу №№27/12/2016-1, 27/12/2016-2, 27/12/2016-3 від 27.12.2016.

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 ФОП Зіміна Є.В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рабушка В.С.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2017 задоволено заяву Рабушка В.С. про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута, звільнено арбітражного керуючого Рабушка В.С. від виконання обов`язків ліквідатора Зіміна Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 закрито провадження у справі №922/600/17 про банкрутство фізичної особи - підприємця Зіміна Євгена Володимировича. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі №922/600/17. Припинено повноваження керуючого реалізацією фізичної особи - підприємця Зіміна Євгена Володимировича - Безпалого Сергія Олександровича.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наступним:

- протягом часу більше ніж 5 років кредиторами не прийнято жодного рішення щодо здійснення виділу належного боржнику нерухомого майна у спільній власності; керуючим реструктуризацією відповідні дії не проводились. Починаючи з липня 2024 року останній звертався до конкурсних кредиторів із протоколами заочного голосування щодо вирішення питання про порядок та умови фінансування витрат, пов`язаних із виділенням частки ФОП Зіміна Є.В. у спільному майні, співвласником якого є Бондаренко О.В. При цьому, у звітах зазначено, що кредиторами відповідних рішень не прийнято, а кошти на фінансування зазначених заходів відсутні, у зв`язку з чим процедура погашення боргів фактично не просувається. Тривале не вирішення питання фінансування заходів, необхідних для реалізації майна боржника, є наслідком сукупності обставин, зокрема відсутності узгоджених дій між керуючим реалізацією та кредиторами, а також пасивної процесуальної позиції останніх. Це, своєю чергою, призвело до істотного затягування процедури погашення боргів та унеможливило досягнення її мети у розумні строки;

- незважаючи на вжиті заходи, станом на час розгляду справи, тобто більш ніж через рік після постановлення ухвали суду про оголошення транспортних засобів у розшук, місцезнаходження належних боржнику автомобілів не встановлено, до ліквідаційної маси вони не повернуті, а вжиті керуючим реалізацією та уповноваженими органами заходи не призвели до фактичного виявлення та реалізації зазначених активів;

- ОСОБА_1 є власником корпоративних прав. Проте, отримана керуючим реалізацією інформація свідчить про фактичну відсутність господарської діяльності більшості юридичних осіб, корпоративні права в яких належали боржнику, що об`єктивно ставить під сумнів їхню ринкову вартість та перспективи реалізації. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що кредитори, будучи обізнаними про наявність зазначених корпоративних прав та результати проведеної перевірки, ініціювали вирішення питання щодо проведення їх незалежної оцінки, визначення порядку їх реалізації чи фінансування відповідних витрат. Відповідних рішень зборами кредиторів протягом тривалого часу також не приймалося. Це, у свою чергу, не сприяє формуванню ліквідаційної маси та досягненню мети процедури погашення боргів;

- з серпня 2020 року жодного разу в судове засідання боржник не з`являвся та своїх представників не направляв, попри те, що неодноразово суд визнавав обов`язковою явку учасників в судове засідання в тому числі й боржника. Так само до суду боржником не надавалось жодних пояснень стосовно питань, що виникали під час процедури погашення боргів або заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання та засобів зв`язку, як це передбачено статтею 120 ГПК України;

- отримані судом відомості свідчать, що боржник не був позбавлений можливості здійснювати активну діяльність. Так, він неодноразово перетинав державний кордон, у тому числі на транспортних засобах, які не належать йому на праві власності, здійснював міжнародні поїздки, отримував та відправляв товари міжнародними експрес-відправленнями, тобто підтримував активні соціальні та майнові зв`язки. За таких обставин відсутні підстави вважати, що його неучасть у судових засіданнях, ігнорування вимог суду та невиконання обов`язків у процедурі неплатоспроможності були зумовлені об`єктивними та непереборними причинами;

- процедура неплатоспроможності не може використовуватися як формальний інструмент для отримання передбачених Кодексом правових наслідків без належного виконання боржником власних процесуальних обов`язків. Така поведінка суперечить принципу добросовісності, який є визначальним для застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб, та свідчить про відсутність належної співпраці боржника із судом і учасниками провадження. За таких обставин, суд не може залишити встановлену поведінку боржника без належної правової оцінки, оскільки це суперечило б завданням судового контролю у справах про неплатоспроможність та фактично нівелювало б принцип добросовісності боржника, який є визначальним для застосування процедур неплатоспроможності фізичної особи. Ігнорування боржником своїх процесуальних обов`язків за одночасного здійснення активної діяльності поза межами судового провадження, а також здійснення витрат, що не свідчать про спрямування його поведінки на максимально можливе погашення заборгованості перед кредиторами, не може розцінюватися як добросовісне використання реабілітаційних механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. За таких умов подальше застосування до боржника правових механізмів, спрямованих на звільнення від боргів, без належної оцінки такої поведінки суперечило б самій меті інституту неплатоспроможності фізичної особи;

- кредитори фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В. не приймають участі у справі про неплатоспроможність, зокрема, протягом п`яти років не приймають участі у судових засіданнях, не ініціюють питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (в тому числі щодо виділення часток майна боржника в праві спільної власності) тощо. При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у справі як учасниками провадження (сторонами у справі) до суду не подавалося. Вищезазначене свідчить про відсутність зацікавленості кредиторів і боржника у досягненні основної мети справи.

Арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 17 червня 2026 року та повернути справу №922/600/17 на розгляд до першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що:

- у ФОП Зіміна Є.В. наявне майно, за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів у справі; розшук транспортних засобів триває. Зімін Є.В. також є власником корпоративних прав підприємств;

- під час закриття провадження у справі про неплатоспроможність Зіміна Є.В. не було вирішено питання оплати послуг арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026, для розгляду справи №922/600/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 заяву судді Хачатрян В.С. про самовідвід у справі №922/600/17 задоволено. Матеріали апеляційної скарги у справі №922/600/17 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, для розгляду справи №922/600/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 у справі №922/600/17. Призначено справу до розгляду на "26" серпня 2026 р. о 09:30 годині.

Копія ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручена апелянту та кредиторам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслані боржнику та співвласнику майна боржника – ОСОБА_2 , які не мають електронних кабінетів, на адреси, наявні в матеріалах справи.

Поштові конверти з копіями ухвали про відкриття апеляційного провадження повернулися до Східного апеляційного господарського суду з відмітками про причину невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, учасники справи вважаються належним чином повідомленими про розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Від учасників справи відзивів на апеляційну скаргу не надійшло, заяв і клопотань щодо суті спору не надходило.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.08.2026 апелянт оголосив доводи та вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, їх представники не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши його у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ліквідатором банкрута під час здійснення процедури ліквідації (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) було виявлено зокрема серед іншого майно, що належить на праві власності боржнику, а саме, 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; автомобіль MERCEDES-BENZ 1638, 1999 року випуску, об`єм двигуна 2151см.куб., номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль PORSCHE CAYMAN S, 2006 року випуску, об`єм двигуна 3387см.куб., номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5998см.куб., номер кузова НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль LEXUS LX 570, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5663см.куб., номер кузова НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 .

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №64445880, №64445558, №64445291, №64442753 від 27.07.2016 та №173924182, №173924517, №173924640, №173924736 від 16.07.2019, квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 , належали на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з часткою власності кожного - по 1/2).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №64442443 від 27.07.2016 та №173924736 від 16.07.2019 квартира АДРЕСА_5 , належала на праві приватної власності ОСОБА_1 (з частками власності - 39/100 та 11/100) та ОСОБА_2 (з часткою власності - 50/100).

25.10.2018, згідно з розміщеним на сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ФОП Зіміна Є.В., повідомлено, що другий повторний аукціон, який був призначений на 25.10.2018, з продажу майна банкрута ФОП Зіміна Є.В. цілісного майнового комплексу у складі: 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 ; та чотирьох автомобілів, визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну, а саме - 30 000,00 (тридцять тисяч) грн без урахування ПДВ.

Відповідно до протоколу про проведення аукціону від 25.10.2018, переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 . Ціна придбаного майна у розмірі 30 000 грн без урахування ПДВ вважається сплаченою переможцем аукціону за рахунок гарантійного внеску.

06.09.2019 між ліквідатором Зіміна Є.В. - ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) з метою оформлення результатів продажу майна на аукціоні відповідно до протоколу проведення аукціону від 25.10.2018 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2744, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти цілісний майновий комплекс у складі: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 ; а також чотирьох автомобілів.

Того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. було оформлено свідоцтво, яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, яке є предметом цілісного майнового комплексу вартістю 30 000 грн без ПДВ згідно з протоком про проведення аукціону від 25.10.2018, та вчинено реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 задоволено частково заяву ОСОБА_2 (вх.№2286/19 від 18.07.2019 з урахуванням уточнень та збільшень вимог) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (в частині продажу часток, які належать банкруту в спільному нерухомому майні).

Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника – ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 06.09.2019 між ОСОБА_4 , як ліквідатором Зіміна Є.В., та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №2744.

Визнано недійсним свідоцтво, видане 06.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстроване в реєстрі за № 2746 про посвідчення права власності.

Cкасовано прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 48566894 від 06.09.2019 18:07:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); індексний номер 48567031 від 06.09.2019 18:20:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); індексний номер 48567151 від 06.09.2019 18:34:13 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); індексний номер 48567350 від 06.09.2019 18:59:37 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); індексний номер 48567469 від 06.09.2019 19:18:52 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101).

У подальшому ОСОБА_2 протягом процедури банкрутства та знаходження справи на розгляді в суді наполягав та вживав можливих заходів щодо спонукання керуючого реалізацією провести відповідні організаційні та реєстраційні дії щодо виділення часток у праві власності квартир, що належать йому з боржником на праві спільної власності.

ОСОБА_2 звертався до суду з клопотанням (вх.№29593 від 15.12.2021) про надання ліквідатору Безпалому С.О. дозволу на укладання із ОСОБА_2 угоди про порядок та умови фінансування витрат ліквідаційної процедури щодо оплати ОСОБА_2 витрат з виготовлення документації (технічних паспортів на квартири та висновків щодо технічної можливості поділу об`єктів нерухомого майна) на умовах, що викладені у доданому до клопотання проекту угоди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу ліквідатору на укладення угоди про порядок та умови фінансування в ліквідаційній процедурі по справі №922/600/17 з підстав відсутності відповідного рішення зборів кредиторів на погодження витрат кредиторів на проведення технічної інвентаризації п`яти квартир та виготовлення стосовно них висновків щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або відповідного рішення зборів кредиторів щодо надання згоди керуючому реалізацією на укладення із ОСОБА_2 відповідної угоди на фінансування таких витрат.

Питання щодо виділення частки боржника у спільному майні та порядку фінансування відповідних витрат кредиторами не вирішено.

Окрім зазначеного нерухомого майна у власності боржника перебували активи у вигляді автомобілів, зокрема: автомобіль MERCEDES-BENZ 1638, 1999 року випуску, об`єм двигуна 2151 см. куб., номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль PORSCHE CAYMAN S, 2006 року випуску, об`єм двигуна 3387 см. куб., номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5998см.куб., номер кузова НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль LEXUS LX 570, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5663см.куб., номер кузова НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 .

З метою виявлення та повернення до ліквідаційної маси належних боржнику транспортних засобів керуючим реалізацією вживалися заходи щодо їх розшуку.

Керуючим реалізацією також направлялися запити до Регіонального сервісного центру МВС та Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо встановлення місця знаходження зазначених транспортних засобів та їх оголошення у розшук. Крім того, у грудні 2024 року повторно направлено запит до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС, за результатами розгляду якого листом №31/32/13-14213-2024 від 19.12.2024 повідомлено, що всі чотири транспортні засоби продовжують бути зареєстрованими за боржником ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 клопотання керуючого реалізацією задоволено, накладено арешт на зазначені транспортні засоби та оголошено їх у розшук із покладенням відповідних обов`язків на органи Національної поліції України та Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС.

Разом із тим, незважаючи на вжиті заходи, станом на час розгляду справи, тобто більш ніж через рік після постановлення ухвали суду про оголошення транспортних засобів у розшук, місцезнаходження автомобілів не встановлено, до ліквідаційної маси вони не повернуті, а вжиті керуючим реалізацією та уповноваженими органами заходи не призвели до фактичного виявлення та реалізації зазначених активів.

Окрім цього, ОСОБА_1 є власником корпоративних прав.

З метою встановлення фактичної вартості корпоративних прав боржника керуючим реалізацією направлено запити до органів Державної податкової служби щодо діяльності юридичних осіб, учасником яких є ФОП Зімін Є.В., а саме: ПП "Консон-Україна" (частка 50%), ПП "Сенсатіві-Україна" (частка 50%), ТОВ "ПРЕСТИЖІМПОРТС" (частка 100%), ТОВ ФІРМА "ЗЕВС" (частка 100%), ТОВ "ЕТИКЕТ" (частка 50%) та ПП "Его-Лайфстайл" (частка 50%).

За результатами отриманих відповідей ГУ ДПС у Харківській області встановлено, що ПП "Консон-Україна", ПП "Сенсатіві-Україна" та ТОВ ФІРМА "ЗЕВС" з 2015 року податкової звітності не подають, відомості щодо ведення ними обліку доходів і витрат відсутні. ТОВ "ЕТИКЕТ" останню податкову звітність подало у 2012 році із показниками відсутності господарської діяльності, після чого звітність до контролюючих органів не подавалася. Щодо ТОВ "ПРЕСТИЖІМПОРТС" встановлено, що товариство подає податкову звітність, однак має податковий борг та заборгованість зі сплати єдиного внеску. Запит щодо ПП "Его-Лайфстайл", направлений до ГУ ДПС у м. Києві, станом на дату подання звіту залишився без відповіді.

Отримана керуючим реалізацією інформація свідчить про фактичну відсутність господарської діяльності більшості юридичних осіб, корпоративні права в яких належали боржнику. Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що кредитори, будучи обізнаними про наявність зазначених корпоративних прав та результати проведеної перевірки, ініціювали вирішення питання щодо проведення їх незалежної оцінки, визначення порядку їх реалізації чи фінансування відповідних витрат. Відповідних рішень зборами кредиторів не приймалося.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2026 зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області надати суду інформацію про доходи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період 2018 - 2025 роки та інформацію про сплачені податки за вказаний період. Зобов`язано орган державної прикордонної служби надати суду інформацію про перетинання громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону. Зобов`язано Державну митну службу надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про майно, задеклароване громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при перетині державного кордону.

01.04.2026 до місцевого господарського суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист щодо інформації про перетинання громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону.

Так, з наданого листа вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) протягом періоду 2017 - 2026 роки неодноразово здійснював перетин кордону, зокрема в листопаді 2017, березні - квітні 2018, січні 2019 року відвідував Бангкок, в листопаді 2018 та вересні 2019 року відвідував ОСОБА_5 , в жовтні 2019 року відвідував Мадрид, протягом 2019 - 2020 двічі здійснював подорож до ОСОБА_6 . Крім того, з наданої інформації також вбачається, що боржник неодноразово протягом 2020 - 2023 років перетинав кордон на автотранспортних засобах, зокрема в таких пунктах пропуску як пп "Ужгород" (на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_10 ), ПП "Вилок", пп "Шегині", пп "Краківець" та пп "Смільниця" (на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_11 ).

02.04.2026 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява про долучення до матеріалів справи інформацію про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2018року по грудень 2025 року.

Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи податкових органів інформація щодо сплати податків та зборів до Державного бюджету ОСОБА_1 у період з 01.01.2018 по 31.12.2025 відсутня. Згідно з поданих відомостей за період з 2018-2025 ОСОБА_1 в жовтні 2024 року було отримано дохід від АТ 'УНІВЕРСАЛ БАНК' у розмірі 100,00 грн.

08.04.2026 до суду від Державної митної служби України надійшов лист щодо виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 17.03.2026 у справі №922/600/17 про неплатоспроможність. У наданому листі повідомлено, що у базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи митних органів та Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор", станом на 07.04.2026, у період з 01.01.2018 до 07.04.2026, за пошуком РНОКПП НОМЕР_9 знайдено інформацію про митне оформлення товарів у режимі імпорт (випуск для вільного обігу) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_12 , виданий 16.08.2007).

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 16.06.2020 року ОСОБА_1 було відправлено Товари ( Іграшки дитячі ), податки та збори нараховані митним органом у сумі 5 509, 48грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 17.07.2020 року ОСОБА_1 було відправлено Товари ( Іграшки дитячі ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 562, 53грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 27.07.2020 року ОСОБА_1 було відправлено Товари ( Статуетка ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 2 816, 72грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 06.08.2020 року ОСОБА_1 було відправлено Товари ( Іграшки ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 3 253, 12грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 10.08.2020 року ОСОБА_1 було відправлено Товари ( Іграшки ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 4 376,17грн.

До листа долучені копії відповідних митних декларацій.

За контекстним пошуком прізвища, ім`я та по-батькові, а також паспортом НОМЕР_12 , виданим 16.08.2007, знайдено відомості про декларування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 ) товарів, які пересилались міжнародними експрес відправленнями.

Отримані судом першої інстанції відомості свідчать, що боржник не був позбавлений можливості здійснювати активну діяльність: він неодноразово перетинав державний кордон, у тому числі на транспортних засобах, які не належать йому на праві власності, здійснював міжнародні поїздки, отримував та відправляв товари міжнародними експрес-відправленнями, тобто підтримував активні соціальні та майнові зв`язки. За таких обставин відсутні підстави вважати, що його неучасть у судових засіданнях, ігнорування вимог суду та невиконання обов`язків у процедурі неплатоспроможності були зумовлені об`єктивними та непереборними причинами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Провадження у справі про банкрутство ФОП Зіміна Є.В. було порушено 07.03.2017 відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних суб`єктів господарюваггя.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатор має здійснювати заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута.

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).

Судова колегія зауважує, що суд повинен контролювати стадійність та тривалість процедур у справах про банкрутство: через скарги на дії ліквідатора, розглядаючи та затверджуючи звіти ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у справі, наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неплатоспроможності. Передусім це пояснюється особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство, кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій, направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами, направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у боржника наявне майно, за рахунок якого можна було б задовольнити вимоги кредиторів, проте, з матеріалів справи вбачається, що протягом більш ніж 5 років кредиторами не було прийнято рішення про здійснення виділу належного боржнику нерухомого майна у спільній власності, кошти фінансування зазначених заходів відсутні. Більше року з дати постановлення ухвали суду про оголошення транспортних засобів у розшук, місцезнаходження автомобілів не встановлено. Отримана інформація щодо підприємств, в яких боржник має корпоративні права, свідчить про фактичну відсутність господарської діяльності більшості юридичних осіб. Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять доказів того, що кредитори, будучи обізнаними про наявність зазначених корпоративних прав та результати проведеної перевірки, ініціювали вирішення питання щодо проведення їх незалежної оцінки, визначення порядку їх реалізації чи фінансування відповідних витрат. Відповідних рішень зборами кредиторів протягом тривалого часу також не приймається.

В апеляційній скарзі апелянт, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо пасивної поведінки кредиторів та боржника у справі, посилається на те, що у боржника наявне майно, за рахунок реалізації якого можна було б задовольнити вимоги кредиторів. При цьому, арбітражний керуючий не посилається навіть на імовірність вчинення заходів, що дозволять виділити належне боржнику у спільному майні нерухоме майно, розшукати у найкоротший строк транспортні засоби та/або оцінити корпоративні права боржника у ряді підприємств, господарська діяльність якими не здійснюється. Арбітражний керуючий не посилається на наявність коштів, за рахунок яких можливо було б вчинити такі заходи, або що арбітражним керуючим узгоджено з кредиторами план заходів, спрямованих на формування ліквідаційної маси боржника.

Сам керуючий реалізацією у звітах повідомив суд першої інстанції, що кредиторами з 2021 року не вирішено питання про умови та фінансування витрат, пов`язаних із виділенням частки ФОП Зіміна Є.В. у спільному майні, хоча співвласник – Бондаренко О.В. ініціював питання щодо поділу майна, що очевидно свідчить про пасивну процесуальну позицію кредиторів.

Належні боржнику транспортні засоби перебувають у розшуку з травня 2025 року, їх місцезнаходження не встановлено. При чому, сам керуючий реалізацією лише у березні 2025 року звернувся до суду з клопотанням про накладення на них арешту та оголошення у розшук.

Сама по собі наявність обставини, що боржник є власником корпоративних прав у фактично недіючих підприємствах не є підставою для продовження здійснення процедури про банкрутство, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо реальної можливості оцінити та реалізувати корпоративні права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ефективність процедури банкрутства полягає у здатності суду забезпечити досягнення її основної мети — погашення вимог кредиторів або відновлення платоспроможності боржника. Суд повинен активно застосовувати процесуальні інструменти для запобігання формальному веденню справ і забезпечення реального функціонування засад КУзПБ.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві .

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Беручи до уваги, що провадження у справі №922/600/17 про банкрутство ФОП Зіміна Є.В. триває понад 9 років; з огляду на пасивну поведінку боржника та кредиторів у справі, що не заперечується апелянтом, на безрезультатність вжитих керуючим реалізацією заходів щодо реалізації належного боржнику майна, відсутності координації дій між арбітражним керуючим та кредиторами, відсутності реального плану здійснення заходів та їх фінансування щодо вчинення подальших ефективних дій для формування ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, з метою забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ФОП Зіміна Є.В., відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) та статті 6 Конвенції.

Вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо реальної можливості реалізації майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Щодо доводів апелянта, що під час закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було вирішено питання оплати послуг арбітражного керуючого Безпалого С.О., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначає арбітражний керуючий в апеляційній скарзі, у лютому 2022 року арбітражний керуючий звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи протоколу від 24.12.2021 засідання комітету кредиторів ФОП Зіміна Є.В., відповідно до якого було вирішено встановити грошову винагороду ліквідатору ФОП Зіміна Є.В. – арбітражному керуючому Безпалому С.О. до 20.10.2019 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. А після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства з 21.10.2019 у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Даний протокол долучено до матеріалів справи. При цьому, матеріали справи не містять жодного протоколу засідання комітету кредиторів щодо порядку та джерел фінансування виплати арбітражному керуючому Безпалому С.О. грошової винагороди. Арбітражний керуючий не посилається на обставини звернення до суду з метою вирішення питання щодо виплати йому грошової винагороди. Із матеріалів справи таких вимог апелянта не вбачається.

Відтак, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції при закритті провадження у справі не залишено питань, що підлягали вирішенню і не були вирішені. А право арбітражного керуючого вирішити питання щодо отримання грошової винагороди місцевим господарським судом не порушено, оскільки керуючий реалізацією не був позбавлений права і можливості ще з 2022 року звернутись до кредиторів і узгодити порядок і джерела фінансування виплати грошової винагороди, чого апелянтом здійснено не було. Більше того, апелянтом і до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що кредиторами було узгоджено і вирішено питання виплати ОСОБА_4 грошової винагороди.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 у справі №922/600/17 – без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, судові витрати апелянта, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 у справі №922/600/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.09.2026.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя В.В. Россолов