Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №902/289/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Справа №902/289/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Ткачук О.В.,

представники учасників справи:

позивача – Якимчук Ю.В.,

відповідача – Дячина К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жмеринкаводоканал» на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі №902/289/26 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»

до Комунального підприємства «Жмеринкаводоканал»

про визнання додаткової угоди укладеною та стягнення 1 411 459,46 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (надалі в тексті – Товариство) звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства «Жмеринкаводоканал» (надалі в тексті – Підприємство) про визнання укладеною додаткову угоду №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3135545 від 26.12.2025 та стягнення 1 411 459,46 грн заборгованості (а.с. 1-9).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що підписавши 26.12.2025 Договір про постачання електричної енергії споживачу №3135545 та додатки до нього, сторони погодили всі істотні умови.

Згідно Додаткової угоди №1 від 26.12.2025 до договору у зв`язку з прийняттям Постанови НКРЕКП №2009 від 05.12.2025 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2026 рік» та встановленням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01 січня 2026 року по 31 березня 2026 року на рівні 0,71368 грн кВт/год (без ПДВ), сторони домовились внести зміни до договору в частині визначення ціни складової формули ціни за 1 кВт/год Тосп, а саме: «Тосп - 0,71368 ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором, яка діє для відповідного розрахункового періоду за 1 кВт/год без ПДВ».

На підставі інформації про середньозважену ціну на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, Позивач визначив ціну за спожиту електричну енергію в січні 2026 року, яка склала 10,913712 грн з ПДВ та запропонував Відповідачу підписати Додаткову угоду №2, якою погодити нову ціну.

Відповідач відмовився від підписання додаткової угоди №2 та зазначив, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови від підписання додаткової угоди та не оплати вартості спожитої електричної енергії за новим тарифом є такими, що порушують умови договору та права позивача, як сторони договору.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 (повний текст якого складено 03.06.2026) у справі №902/289/26 частково задоволено позов ТОВ «Енера Чернігів» до КП «Жмеринкаводоканал» про визнання додаткової угоди укладеною та стягнення 1 411 459,46 грн. Присуджено до стягнення з Підприємства на користь Товариства 1 411 459,46 грн заборгованості та 19 599,91 грн витрат зі сплати судовго збору за подання позовної заяви. В частині визнання укладеною Додаткової угоду №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3135545 від 26.12.2025 - повністю відмовлено (86-95).

Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції взяв до уваги, що умови укладеного сторонами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.

Водночас, оскільки умовами договору сторонами погоджено динамічний (формульний) порядок визначення та зміни ціни електричної енергії, який відповідає підпункту 7 пункту 19 Особливостей, суд першої інстанції виснував, що механізм розрахунку не потребує додаткового волевиявлення сторін або фіксації шляхом підписання будь-яких додаткових угод до договору для підтвердження щомісячної вартості електроенергії. Відтак, відмовив у задоволенні позову в частині вимог про визнання додаткової угоди укладеною.

Натомість, враховуючи умови договору та механізм розрахунку, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості за використану електричну енергію в січні 2026 року в розмірі 1 411 459,46 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з винесеним рішенням, КП «Жмеринкаводоканал» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.26р. у справі № 902/289/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 99-100).

На думку Скаржника, судом першої інстанції допущено суперечливі висновки щодо додаткової угоди №2, а саме: відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеною Додаткової угоди №2 з підстав погодженого сторонами механізму формульного ціноутворення, місцевий господарський суд при визначенні розміру заборгованості застосував ціну 10,913712 грн за 1 кВт·год, яка прямо визначена саме в додатковій угоді №2 від 02.02.2026.

Апелянт наголошує, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо вартості електричної енергії за січень 2026 року, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача суму, обчислену за непогодженою ціною.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №914/619/24, однак некоректно застосував наведені висновки, адже в даній постанові чітко викладено правову позицію, відповідно до якої, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Відтак, запропоноване Позивачем коригування Додатку 3 до Договору фактично призводить до збільшення ціни електричної енергії більше ніж на 10%, що суперечить зазначеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду та створює ризики порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Крім того, Апелянт зауважує, що мотивувальна та резолютивна частина оскаржуваного рішення в частині судових витрат суперечать між собою, адже суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, однак стягнув з відповідача повний судовий збір.

Відповідач також зауважує, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/368/26 за позовом ТОВ «Енера Чернігів» до КП «Жмеринкаводоканал», в межах якої позивач звертався з вимогами про визнання укладеною додаткової угоди №3 до договору про постачання електричної енергії №3135545 від 26.12.2025 та стягнення заборгованості у розмірі 1 494 862,07 грн. За результатами розгляду даної справи №902/368/26 в задоволенні позову було відмовлено, що на думку Скаржника підтверджує правову позицію про відсутність підстав для визнання додаткової угоди укладеною у подібних правовідносинах та свідчить про наявність сталої судової практики щодо відмови у задоволенні аналогічних позовних вимог.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

31.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу КП «Жмеринкаводоканал» на рішення господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 133 - 144).

Позивач звертає увагу суду, що в межах договірних відносин у справі, що розглядається, сторони узгодили порядок розрахунку ціни (спеціальну формулу) для визначення фактичної ціни електричної енергії по завершенні кожного розрахункового періоду. Центральним елементом цієї формули є показник «Цсз» середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед». Вказана ціна формується оператором ринку за підсумками щоденних торгів, виходячи зі співвідношення попиту та пропозиції із застосуванням реальних цін купівлі-продажу електричної енергії у розрахунковому періоді. Сторони не впливають на зміну такого показника (його збільшення чи зменшення), а відомості про нього публікуються на спеціальному веб-сайті оператором ринку.

Додатком 3 до Договору сторони унормували, що ціна за одиницю товару станом на момент укладення договору та фактична ціна за одиницю товару у кожному розрахунковому періоді обчислюються за формулами, що містять відмінні складові.

Зокрема, якщо ціна за одиницю товару станом на момент укладення договору включає сталу величину «Цсз», запропоновану постачальником в межах тендерної пропозиції, то фактична ціна за одиницю товару обчислюється за узгодженою формулою із врахуванням «Цсз», яка дійсна станом на момент проведення розрахунків у кожному розрахунковому періоді та залежить від ринкової ціни закупівлі електричної енергії, яка є динамічною і визначається за результатами проведення біржових торгів на ринку «на добу наперед».

Відтак, сторонами погоджено не фіксовану ціну за одиницю товару на весь строк дії договору, а порядок визначення ціни шляхом застосування узгодженої формули, яка передбачає використання ринкового індикатора «Цсз» як змінної складової. Зміна розміру ціни в розрахункових періодах є результатом застосування погодженого сторонами у договорі його істотної умови порядку визначення ціни.

За таких обставин застосування передбаченого договором порядку розрахунку ціни не свідчить про зміну істотних умов договору у розумінні законодавства про публічні закупівлі, оскільки відбувається реалізація погодженого сторонами механізму визначення вартості товару відповідно до умов договору та ринкових індикаторів.

Щодо застосування 10% - го обмеження щодо збільшення ціни договору про закупівлю до спірних правовідносин, то Позивач стверджує, що у даному випадку відсутній сам юридичний факт «перегляду» або «підвищення» ціни як дії позивача, оскільки зміна числового значення ціни є автоматичним результатом застосування формули, а не наслідком нового волевиявлення сторін щодо зміни істотної умови договору.

Відтак Товариство вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, водночас судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., судді Павлюк І.Ю., Розізнана І.В.

Ухвалою суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу КП «Жмеринкаводоканал» на рішення господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі №902/289/26 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду належних доказів надсилання апеляційної скарги разом з додатками ТОВ «Енера Чернігів»; зазначення в апеляційній скарзі найменування іншого учасника справи - позивача у справі та його місцезнаходження, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта.

09.07.2026 на адресу суду надійшла заява представника КП «Жмеринкаводоканал» - Дячиної К.О. про усунення недоліків разом з додатками.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №902/289/26 та призначено до розгляду на 26.08.2026, матеріали справи №902/289/26 витребувано у Господарського суду Вінницької області (а.с.123).

Ухвалами суду від 31.07.2026 та від 24.08.2026 задоволено клопотання представників ТОВ «Енера-Чернігів» - Якимчук Ю.В. та КП «Жмеринкаводоканал» - Дячина К.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/289/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.126, 131, 152, 161).

31.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу КП «Жмеринкаводоканал» на рішення господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 133 - 144).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.08.2026, представники Позивача та Відповідача надали свої пояснення щодо поданої КП «Жмеринкаводоканал» апеляційної скарги.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.12.2025 КП «Жмеринкаводоканал» оголошено закупівлю UA-2025-12-01-009659-а шляхом застосування відкритих торгів з особливостями щодо предмету закупівлі «Електрична енергія (постачання електричної енергії з урахуванням послуги з передачі електроенергії)» код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія з очікуваною вартістю 5 313 450,31 грн на придбання 540 000 кВт/год електричної енергії.

За результатами проведеної закупівлі переможцем визнано ТОВ «Енера Чернігів».

Сторонами не заперечується, що 26.12.2025 ТОВ «Енера Чернігів» (Постачальник) та КП «Жмеринкаводоканал» уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу №3135545 (надалі в тексті – Договір), відповідно п.1.1 якого, умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ), та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері публічних закупівель та функціонування ринку електричної енергії (а.с. 45-49).

Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2026 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (електрична енергія/товар / електроенергія), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору (п. 2.1 Договору).

Обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором становить 540 000 кВт/год (п. 2.2 Договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.5 Договору).

За змістом Розділу 3 Договору сторонами погоджено умови постачання.

Відповідно до п.3.1 Договору, умови постачання зазначаються в Заяві-приєднанні, що є Додатком 1 до цього Договору, але не раніше дати зміни Постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням Адміністратора комерційного обліку до 01.04.2026 року включно.

Місце поставки (передачі) товару - об`єкти Споживача, згідно з Додатком 2 до Договору (п. 3.2 Договору).

Загальна вартість цього Договору становить 4 059 028,80 грн, крім того, ПДВ - 811 805,76 грн, разом з ПДВ - 4 870 834,56 грн (п. 5.1 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3 Договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок власних коштів. В разі виділення коштів органом місцевого самоврядування, власністю якого являється замовник, оплата за електричну енергію частково проводитиметься з коштів місцевого бюджету, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору та здійснюватиметься з розрахункового рахунку UA598201720344370005000099136 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 (п. 5.5 Договору).

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника за умови надання Постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта приймання-передачі (акт прийняття-передавання/акт прийому-передачі) та рахунка, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті постачальника (п. 5.6 Договору).

Вартість спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год, визначену згідно з Додатком 3 до Договору (п. 5.7 Договору).

Згідно п. 5.8 Договору фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі (акті прийняття-передавання/акті прийому-передачі). Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару Споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (Кодекс комерційного обліку), та інших нормативно-правових актів.

Оплата проводиться протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (п. 5.9 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє до 01.04.2026 року включно, а в частині виконання зобов`язань Сторонами - до повного їх виконання (п. 8.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, до договору між сторонами підписано ряд додатків, зокрема Додаток №1 «Заява-приєднання до договору про надання електричної енергії споживачу», Додаток №2 «Перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії КП «Жмеринкаводоканал», Додаток №3 «Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електрич-ної енергії».

Як вбачається з Додатку № 3 до договору «Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії» сторонами визначено ціну за 1 кВт/год електричної енергії.

Додатком №3 "Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії" до договору визначено, що фактична ціна за 1 кВт/год електричної енергії (Цф) розраховується за підсумками кожного розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Цф = (Цсз + Тосп + Впост) х 1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1); Цсз - середньозважена ціна електричної енергії (в грн за 1 кВт/год, без ПДВ) за результатами торгів на ринку електричної енергії "на добу наперед" за відповідний повний календарний місяць, за який здійснюється розрахунок, оприлюднена на офіційному вебсайті "Оператора ринку" (https://www.oree.com.ua); Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором, яка діє для відповідного розрахункового періоду за 1 кВт*год без ПДВ; Впост - розмір надбавки / знижки Постачальника за одиницю електричної енергії та становить 0,00 грн.

Відповідно до пп.3 Додатку №3 до договору сторонами погоджено, що: «зміна ціни за 1 кВт/год електричної енергії відбувається щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

У такому разі Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за 1 кВт/год електричної енергії.

Фактична ціна за 1 кВт/год електричної енергії за кожен розрахунковий період визначається не пізніше останнього календарного дня кожного розрахункового періоду.

У разі, якщо останній календарний день розрахункового періоду припадає на вихідний день, підписання додаткової угоди про визначення ціни за 1 кВт/год електричної енергії у такому розрахунковому періоді допускається у перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим.

Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту «Оператора ринку», розміщеною на його вебсайті: https://www.oree.com.ua/.

Зміна регульованих (цін) тарифів на послуги з передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затверджені у встановленому законодавством порядку.

Сторони повідомлені про зміну ціни Договору згідно із встановленим у цьому Додатку порядком.

Враховуючи те, що ціна за одиницю електричної енергії для кожного розрахункового періоду визначається щомісячно за вищевказаною формулою (згідно з пунктом 1 цього Додатка), а порядок її визначення встановлено цим Договором, Споживач вважається щоразу повідомленим Постачальником, з дотриманням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ:

- про щомісячне визначення ціни за одиницю електричної енергії згідно з умовами

цього Договору протягом строку його дії;

- про своє право розірвати Договір, якщо він не приймає зміни ціни згідно з умовами цього Додатка».

Матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2025 сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до п.1 якої, у зв`язку з прийняттям Постанови НКРЕКП №2009 від 05.12.2025 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2026 рік» та встановленням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01 січня 2026 року по 31 березня 2026 року на рівні 0,71368 грн кВт/год (без ПДВ), сторони домовились внести зміни до договору в частині визначення ціни складової формули ціни за 1 кВт/год Тосп, а саме: «Тосп - 0,71368 ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором, яка діє для відповідного розрахункового періоду за 1 кВт/год без ПДВ» (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2026 позивачем направлено відповідачу Додаткову угоду № 2 до договору, згідно умов якої:

«- Для остаточних розрахунків за розрахунковий період січень 2026 року застосовується середньозважена ціна на електричну енергію на ринку «на добу наперед», що оприлюднена на сайті АТ «Оператор ринку» за результатами торгів у січні 2026 року, яка становить 8,38108 грн/кВт*год (без ПДВ).

- Відповідно до п. 5.7 Договору та Додатку 3 «Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії» до Договору Сторони погодили наступне:

«Ціна Ц за 1 кВт*год електричної енергії за підсумками січня 2026 року становить 10,913712 грн (з ПДВ):

Цф=(8,38108 + 0,71368 + 0,00)*1,2 = 10,913712 грн, а саме:

Цсз= 8,38108 грн за 1 кВт*год без ПДВ;

Тосп = 0,71368 грн за 1 кВт*год без ПДВ;

Впост = 0,00 грн за 1 кВт*год без ПДВ;

ПДВ-20%»

- Відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цієї Угоди застосовуються до відносин, які виникли між Сторонами до її укладення, а саме з 01 січня 2026 року».

Вбачається, що до Додаткової угоди № 2 додано скріншот з сайту АТ «Оператор ринку» з інформацією про середньозважену ціну на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, яка склала за січень 2026 року 8,38108 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Таким чином, вартість 1 кВт/год за спожиту електричну енергію у січні 2026 року, склала 10,913712 грн з ПДВ на підставі розрахунку згідно формули Додатку №3 договору.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2026 від Підприємства на адресу Товариства надійшов лист (вих. №33 від 09.02.2026) про відмову від підписання додаткової угоди, оскільки ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (а.с.16 зворот).

В подальшому, 12.02.2026 листом №03.6/1520 позивач повідомив відповідача, що: «пунктом 19 Особливостей регламентовано, що істотні умови договору про закупівлю, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно умов договору, сторонами передбачений порядок зміни ціни у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю.

Так, пунктом 5.7. договору передбачено, що вартість спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год, визначену згідно з додатком 3 до Договору.

Додатком 3 до договору передбачено, що фактична ціна за 1 кВт/год електричної енергії розраховується за підсумками кожного розрахункового періоду (місяця) за формулою в залежності від середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед.

Тобто формування вартості здійснюється виключно згідно з механізмом розрахунку ціни, що передбачено Порядком розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, та не може бути змінене довільно (а.с.19).

У відповідь, Підприємство 13.02.2026 листом № 44 повідомив про відмову в укладенні додаткової угоди про збільшення ціни на електроенергію з 01 січня 2026 року, оскільки ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору (а.с.17).

13.02.2026 Товариство листом № 03.6/1575 повідомило Підприємство про те, що згідно п. 14.2. договору дія договору припиняється, серед іншого у разі не підписання Додаткової угоди №2 (а.с.20).

Разом з тим, 18.02.2026 відповідач листом №48 повторно зазначив про незгоду з ціною, відповіді на пропозицію (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2026 позивачем було направлено відповідачу рахунок №3135545-2601-1 за січень 2026 року та акт прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії № 3135545-2601-1 за січень 2026 року на суму 1 411 459,46 грн в тому числі ПДВ. Відповідачем отримано зазначені документи 19.02.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №1403200102585 (а.с.21-23).

Матеріалами справи підтверджено , що 24.02.2026 відповідач листом №57 просив позивача надати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію та акт прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії за ціною вказаною в чинному договорі (а.с. 18 зворот).

Вважаючи, що дії відповідача щодо відмови від підписання додаткової угоди та не оплати вартості спожитої електричної енергії є такими, що порушують умови договору та права позивача, як сторони договору, останній звернувся з даним позовом до суду.

7. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст.15 Цивільного кодексу України – надалі в тексті ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Належним в розумінні ст.16 ЦК України є спосіб захисту внаслідок застосування якого відновлюються порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Предметом даного спору є визнання правочину укладеним та стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами процедури закупівлі UA-2025-12-01-009659-а Підприємство – споживач та Товариство – постачальник 26.12.20205 уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу №3135545.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

З позовних вимог вбачається, що Товариство просило визнати укладеною додаткову угоду №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №3135545 від 26.12.2025 та стягнути з відповідача на користь позивача 1 411 459,46 грн заборгованості.

За змістом частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є примірним та розробленим на виконання статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» і відповідно до ПРРЕЕ, і застосовується у відносинах з усіма споживачами.

Законом України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Апеляційний суд зауважує, що постачання електричної енергії за вільними цінами здійснюється за взаємною згодою двох сторін (електропостачальника та споживача) та при досягненні згоди з усіх істотних умов договору. Спосіб визначення ціни електричної енергії (фіксована (тверда) ціна одиниці товару у грошовій формі (з урахуванням усіх складових) або динамічна (визначена за формулою), зазначається, як правило, в комерційній пропозиції постачальника.

Апеляційний суд бере до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі в тексті - Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 55 Постанови Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25).

Матеріалами справи підтверджено погодження сторонами пункту 5.7. Договору, відповідно до якого, вартість спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год, визначену згідно з Додатком 3 до Договору.

Разом з тим, Додатком №3 «Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії» до договору визначено, що фактична ціна за 1 кВт/год електричної енергії (Цф) розраховується за підсумками кожного розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Цф = (Цсз + Тосп + Впост) х 1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1); Цсз - середньозважена ціна електричної енергії (в грн за 1 кВт/год, без ПДВ) за результатами торгів на ринку електричної енергії «на добу наперед» за відповідний повний календарний місяць, за який здійснюється розрахунок, оприлюднена на офіційному вебсайті «Оператора ринку» (https://www.oree.com.ua); Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором, яка діє для відповідного розрахункового періоду за 1 кВт*год без ПДВ; Впост - розмір надбавки / знижки Постачальника за одиницю електричної енергії та становить 0,00 грн.

Таким чином, сторони погодили об`єктивний та визначений механізм формування ціни електричної енергії на майбутні розрахункові періоди, унаслідок чого розмір фактичної ціни залежить не від повторного вільного волевиявлення сторін щодо її величини, а від фактичних значень показників, передбачених погодженою сторонами формулою.

Водночас, пунктом 3 Додатку № 3 до договору сторонами погоджено, що: «зміна ціни за 1 кВт/год електричної енергії відбувається щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне розмежувати погоджений сторонами механізм визначення фактичної ціни та документальне оформлення результату його застосування. Саме формула, передбачена пунктом 1 Додатка № 3 до Договору, є підставою для визначення конкретної величини ціни за відповідний розрахунковий період, тоді як додаткова угода передбачена сторонами як форма оформлення такої зміни ціни.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами застосування погодженої сторонами формули до фактичних показників за січень 2026 року фактична ціна електричної енергії становила 10,913712 грн за 1 кВт·год. Вказана величина ціни відповідає розрахунку, здійсненому відповідно до умов Додатка № 3 до Договору, а тому не є довільно встановленою позивачем ціною та не виникла виключно внаслідок направлення відповідачу проекту Додаткової угоди № 2.

На переконання апеляційного суду, зазначена ціна відображена позивачем у запропонованій Додатковій угоді № 2, не змінює правової природи такої ціни, оскільки її величина визначена на підставі механізму, погодженого сторонами ще при укладенні Договору.

Відтак непідписання відповідачем Додаткової угоди № 2 саме по собі не може бути підставою для застосування до спірного розрахункового періоду ціни, яка діяла на момент укладення Договору, за умови доведеності позивачем правильності визначення фактичної ціни відповідно до погодженої сторонами формули.

Водночас, ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, Підприємство не зазначає про неправильність наданого Товариством розрахунку, а лиш вказує, що укладання Додаткової угоди №2 фактично призведе до збільшення ціни електричної енергії більше ніж на 10 %, що суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Розглянувши доводи апеляційної скарги про порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» колегія суддів відхиляє їх, з огляду на помилкове ототожнення різних правових механізмів визначення та зміни ціни за договором про закупівлю.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (надалі в тексті - Закону № 922-VIII) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися, зокрема, у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Наведена норма регулює випадок, коли після укладення договору сторони вносять до нього зміни у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку, та встановлює відповідне обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Натомість підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 передбачено окрему підставу для зміни умов договору про закупівлю у зв`язку зі зміною, зокрема, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, законодавець розмежовує два різні механізми:

1) збільшення ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку — пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII;

2) зміну середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» за умови встановлення в договорі відповідного порядку зміни ціни — підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Саме такий підхід до розмежування зазначених правових механізмів викладений Верховним Судом у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 та у постанові від 12.02.2025 у справі №914/619/24, в яких суд зазначив, що законодавцем розрізнено зміну ціни у зв`язку з ринковим коливанням ціни товару за пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та зміну ціни у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни електроенергії на ринку «на добу наперед» відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178. У постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 Верховний Суд також дійшов висновку, що застосування до формульного механізму зміни ціни електричної енергії загального підходу щодо 10-відсоткового обмеження, сформованого при тлумаченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, є помилковим без розмежування наведених підстав зміни ціни.

Колегія суддів вважає, що саме по собі перевищення фактичної ціни, визначеної за погодженою сторонами формулою, більш ніж на 10 відсотків порівняно з ціною, встановленою на момент укладення Договору, не свідчить про порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, оскільки така ціна не встановлюється шляхом застосування передбаченого цією нормою механізму збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

Відтак твердження апелянта про незаконність ціни 10,913712 грн за 1 кВт*год саме через перевищення 10-відсоткового обмеження є необґрунтованим.

Розглянувши доводи Скаржника щодо недосягнення між сторонами згоди стосовно ціни електричної енергії за січень 2026 року у зв`язку з непідписанням Додаткової угоди № 2, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, пунктом 3 Додатка № 3 сторони погодили щомісячне оформлення зміни ціни шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що наведене положення договору не може тлумачитися відокремлено від інших умов Додатка № 3, зокрема пункту 1, яким сторони безпосередньо погодили формулу та складові, за якими визначається фактична ціна електричної енергії.

Відповідно до статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також зміст інших частин правочину, усього його змісту, намір сторін та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, з`ясуванню підлягає дійсний зміст погоджених сторонами умов у їх системному взаємозв`язку, а не окреме буквальне значення положення щодо укладення щомісячної додаткової угоди.

У цьому випадку зі змісту Додатка № 3 у сукупності вбачається, що сторони при укладенні Договору досягли згоди щодо механізму формування ціни електричної енергії на весь період його дії, визначивши як формулу її розрахунку, так і об`єктивні показники, від зміни яких залежить кінцевий розмір ціни за відповідний розрахунковий період.

При цьому розмір фактичної ціни за відповідний місяць не визначається шляхом вільного волевиявлення сторін щодо її величини, оскільки є результатом застосування заздалегідь погодженої сторонами формули до визначених договором об`єктивних показників.

Саме тому непідписання відповідачем Додаткової угоди № 2 саме по собі не свідчить про відсутність між сторонами погодженого механізму визначення ціни або про необхідність повторного досягнення згоди щодо її складових.

Інше тлумачення призвело б до фактичного нівелювання погодженого сторонами формульного механізму ціноутворення, оскільки надавало б одній зі сторін можливість шляхом непідписання відповідної додаткової угоди унеможливити застосування погодженого при укладенні Договору порядку визначення ціни, незважаючи на настання передбачених Договором об`єктивних обставин.

Водночас положення пункту 3 Додатка № 3 щодо укладення додаткової угоди слід розуміти як погоджений сторонами спосіб оформлення результату визначення ціни за відповідний розрахунковий період, а не як умову, з настанням якої вперше виникає сам механізм ціноутворення або виникає право постачальника на визначення ціни на власний розсуд.

Таке тлумачення відповідає й іншим положенням пункту 3 Додатка № 3, відповідно до яких фактична ціна за 1 кВт·год електричної енергії за кожен розрахунковий період визначається не пізніше останнього календарного дня відповідного розрахункового періоду, а зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією, розміщеною на вебсайті АТ «Оператор ринку».

Отже, моментом погодження сторонами механізму визначення ціни є момент укладення Договору, тоді як її конкретний розмір за кожний розрахунковий період встановлюється внаслідок застосування цього механізму до фактичних показників відповідного періоду.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 та від 12.02.2025 у справі №914/619/24 у яких суд, аналізуючи аналогічний формульний механізм визначення ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», виходив з того, що сторони при укладенні договору можуть погодити порядок визначення ціни, який підлягає застосуванню за кожний розрахунковий період, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сам факт непідписання Додаткової угоди №2 свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо ціни електричної енергії за січень 2026 року.

Наведена обставина не спростовує того, що сторони ще при укладенні Договору погодили порядок визначення ціни за відповідний розрахунковий період, а тому не може сама по собі бути підставою для висновку про відсутність у відповідача обов`язку оплатити фактично спожиту електричну енергію за ціною, визначеною відповідно до умов Договору.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування погодженого сторонами механізму формульного ціноутворення не залежить від повторного погодження сторонами самої формули чи її об`єктивних складових за кожний розрахунковий період, оскільки відповідний механізм був погоджений сторонами при укладенні Договору.

Сторони не заперечують, що згідно даних, які надійшли від оператора розподілу АТ «Вінницяобленерго», у січні 2026 року позивачем було спожито 129 329 кВт/год. Позивачем доведено, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку на добу на перед у січні 2026 склала 8381,08 грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 40). Розрахована на підставі погодженої сторонами у Додатку № 3 до Договору формули вартість поставленої електричної енергії є математично віртою та складає 1 411 459,46 грн. (10,913712 грн х 129329 кВт/год = 1 411 459,46 грн).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано Відповідачем, що 13.02.2026 Товариством було направлено Підприємству рахунок №3135545-2601-1 за січень 2026 року та акт прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії № 3135545-2601-1 за січень 2026 року на суму 1 411 459,46 грн в тому числі ПДВ, які були отримані Підприємством 19.02.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №1403200102585.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення з КП «Жмеринкаводоканал» на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості у розмірі 1 411 459,46 грн.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 914/619/24 не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, адже у справі № 914/619/24 предметом правової оцінки були, зокрема, правовідносини щодо зміни ціни електричної енергії та відповідності таких змін умовам договору і законодавству у сфері публічних закупівель.

Водночас правова оцінка у кожній конкретній справі здійснюється з урахуванням змісту договору, погодженого сторонами механізму ціноутворення та конкретних обставин його виконання.

У справі, що розглядається, сторони при укладенні Договору безпосередньо передбачили формульний механізм визначення фактичної ціни електричної енергії, який пов`язаний зі зміною середньозваженої ціни на РДН, та прямо погодили застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Тому висновки, сформульовані Верховним Судом у справі № 914/619/24 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не можуть бути застосовані окремо від правової природи спірного механізму ціноутворення у цій справі.

Посилання апелянта на рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/368/26 як на підтвердження наявності сталої судової практики щодо аналогічних спорів колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України преюдиційне значення мають обставини, встановлені судовим рішенням у справі, що набрало законної сили, за участю тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не передбачено законом.

Сам факт ухвалення в іншій справі рішення з аналогічними позовними вимогами не свідчить про наявність сталої судової практики та не звільняє суд від необхідності надати правову оцінку умовам Договору та доказам саме у цій справі.

Крім того, колегія суддів вважає, що правова оцінка у цій справі має здійснюватися з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.07.2026 у справі №922/3937/25, яка безпосередньо стосується формульного визначення ціни електричної енергії та значення передбаченого договором порядку щомісячного укладення додаткових угод.

Щодо доводів Скаржника про невідповідність мотивувальної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат, то колегія суддів відхиляє їх з огляду на наступне.

Як зазначено у рішенні, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, задовольнивши вимогу про стягнення заборгованості та відмовивши у вимозі про визнання Додаткової угоди №2 укладеною. Тоді як у резолютивній частині рішення з відповідача стягнуто 19 599,91 грн судового збору, тобто всю суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що 22.06.2026 Господарський суд Вінницької області виніс ухвалу у справі №902/289/26, якою виправив описку допущену у резолютивній частині рішення від 25.05.2026 у справі №902/289/26, зазначивши вірну суму судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача: « 16 937,51 грн», а не « 19 599,91 грн».

8. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Керуючись ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може тлумачитися як такий, що вимагає від судів детальної відповіді на кожен аргумент сторін.

Аналогічна правова позиція викладена Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України», відповідно до якої обсяг обґрунтування судового рішення може різнитися залежно від характеру рішення, а питання достатності мотивування оцінюється у світлі конкретних обставин справи.

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що усталений принцип належного здійснення правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

З урахуванням положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що скаржнику надано відповідь на всі істотні питання, які виникають при вирішенні даного спору як у матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

Дослідивши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі №902/289/26 постановлене при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Досліджені колегією суддів доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, додержання норм матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу КП «Жмеринкаводоканал» на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі №902/289/26 належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесу-ального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жмеринкаводоканал» на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі №902/289/26 – залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Справу №902/289/26 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "01" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Поліщук П.Я.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.