Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №924/126/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Справа № 924/126/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 924/126/26

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019"

до Приватного підприємства "Ангара Кампані"

про стягнення 244 065,58 грн заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2026 у справі №924/126/26 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" до Приватного підприємства "Ангара Кампані" про стягнення 244 065,58 грн заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Ангара Кампані" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 17.12.2021 по 31.01.2026 в розмірі 204 061,85 грн, 30 152,28 грн втрат від інфляції, 9 717,79 грн 3% річних, 3 658,99 грн витрат зі сплати судового збору.

В стягненні 133,34 грн заборгованості зі сплати внесків та 0,32 грн 3% річних відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2026 у справі № 924/126/26 заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 28.04.2026 у справі № 924/126/26, задоволено частково.

Присуджено до стягнення із Приватного підприємства "Ангара Кампані" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" 5 996,71 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Приватне підприємство "Ангара Кампані" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" у задоволенні позову повністю.

Також не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, Приватне підприємство "Ангара Кампані" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 у справі № 924/126/24 апеляційні скарги Приватного підприємства "Ангара Кампані" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2026 у справі №924/126/26 залишено без змін.

15.07.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №924/126/26, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Ангара Кампані" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 924/126/26. Запропоновано Приватному підприємству "Ангара Кампані" за наявності надати суду свої заперечення на заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 924/126/26.

17.07.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства "Ангара Кампані" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких останній просить зменшити заявлені витрати на професійну правничу допомогу як неспівмірні з обсягом фактично наданих послуг.

Розглянувши заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 924/126/26, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6-7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст.126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п.4 ч.4 ст.126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п.2 ч.5 ст.129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч.4 ст.129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч.5 ст.129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України та висновків Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається, заявником на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції до справи надано копії договору про надання правничої допомоги від 05.06.2026, попереднього розрахунку вартості послуг від 05.06.2026, акта №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.07.2026 та платіжної інструкції №327 від 10.06.2026.

Так, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 05.06.2026 (далі - Договір), укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019 " (Клієнт) та адвокатом Богачем Анатолієм Анатолійовичем (Адвокат), предметом його є надання адвокатом правничої допомоги Клієнту у справі №924/126/26 про стягнення з Приватного підприємства "Ангара Кампані" на користь Клієнта заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та спільного майна у зв`язку та на умовах, передбачених цим Договором та додатковими договорами до нього.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, за правничу допомогу, передбачену пунктом 1.1 цього Договору, надану Клієнту, Адвокат отримує гонорар у розмірі 4 000,00 грн, що сплачується після укладення цього Договору.

Вартість гонорару визначена Адвокатом з урахуванням того, що Адвокат здійснює моніторинг стану справи, підготовку та подачу заяви про доступ до електронних матеріалів справи, складає клопотання про поновлення процесуального строку, здійснює правовий аналіз апеляційної скарги Приватного підприємства "Ангара Кампані", підбір контраргументів, формування правової позиції та складання відзиву на апеляційну скаргу, формування пакета додатків, направлення документів сторонам та суду, подає процесуальні документи у справі.

Відповідно до попереднього розрахунку вартості послуг за договором про надання правничої допомоги від 05.06.2026, загальна вартість послуг адвоката складає 4 000,00 грн.

15.07.2026 сторонами складено Акт №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким адвокатом надано Клієнту професійну правничу допомогу у справі №924/126/26 у Північно-західному апеляційному господарському суді, загальна вартість якої становить 4 000,00 грн.

Згідно з Актом №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.07.2026 Адвокатом надано такі послуги:

- моніторинг стану судової справи № 924/126/26 в системі "Електронний суд", перевірка процесуальних строків - 1 год. (400,00 грн);

- підготовка, формування та подання через ЄСІТС заяви про доступ до електронних матеріалів справи - 1 год. (400,00 грн);

- складання клопотання про поновлення процесуального строку для вчинення процесуальних дій у суді - 1 год. (400,00 грн);

- здійснення правового аналізу двох апеляційних скарг Приватного підприємства "Ангара Кампані", вивчення судової практики Верховного Суду - 2,5 год. (1 000,00 грн);

- підбір контраргументів, формування правової позиції та складання відзиву на першу апеляційну скаргу - 1,5 год. (600,00 грн);

- підбір контраргументів, формування правової позиції та складання відзиву на другу апеляційну скаргу - 1,5 год. (600,00 грн);

- формування пакета додатків, направлення процесуальних документів сторонам справи та суду через "Електронний суд" - 0,5 год. (200,00 грн).

Загальна вартість наданої професійної правничої допомоги за вказаним Актом становить 4 000,00 грн, при цьому погоджена сторонами вартість однієї години роботи адвоката складає 400,00 грн.

На підтвердження фактичного понесення зазначених витрат заявником також надано платіжну інструкцію № 327 від 10.06.2026, відповідно до якої Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" сплачено адвокату Богачу Анатолію Анатолійовичу 4 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно з Договором від 05.06.2026.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Отже, у даній справі вартість правових послуг, що надаються замовнику, встановлена сторонами Договору у фіксованому розмірі 4 000,00 грн, при цьому в Акті №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.07.2026 визначено перелік фактично наданих адвокатом послуг, витрачений на їх виконання час та їх вартість.

Проаналізувавши надані представником позивача в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів заявника, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на суму 4000,00 грн є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), відповідають критерію розумності їх розміру.

При цьому відповідачем не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, а наведені у запереченнях посилання на технічний характер окремих дій адвоката, дублювання послуг та розгляд справи без проведення судових засідань самі по собі не свідчать про неспівмірність, нерозумність чи нереальність фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Посилання відповідача на те, що правовий аналіз двох апеляційних скарг є складовою підготовки відзивів та не може розглядатися як окрема послуга, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки здійснення правового аналізу апеляційних скарг та вивчення судової практики, з одного боку, і підбір контраргументів, формування правової позиції та безпосереднє складання двох відзивів, з іншого, становлять окремі складові професійної правничої допомоги, фактичне надання яких відображено в акті приймання-передачі та прийнято Клієнтом без зауважень.

Не є підставою для зменшення заявленого розміру витрат і розгляд апеляційних скарг у порядку письмового провадження без проведення судових засідань, оскільки заявником не включалися до складу витрат послуги з представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях, а заявлена до відшкодування сума сформована з вартості фактично наданої правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи і є фіксованою сумою.

Щодо посилань відповідача на включення до Акта складання окремого клопотання про поновлення процесуального строку, яке фактично не подавалося як самостійний процесуальний документ, колегія суддів враховує, що відповідне клопотання було викладено у відзивах на апеляційні скарги, а сама по собі форма викладення відповідного процесуального звернення не свідчить про те, що адвокатом не здійснювалася робота з його підготовки.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також те, що розмір зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення зазначених витрат на відповідача (апелянта) відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 924/126/26 задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ангара Кампані" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меблевий 2019" 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.