Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №910/15296/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 910/15296/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Спаських Н.М.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026

у справі №910/15296/25 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Державного підприємства «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами

до Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни

про стягнення заборгованості у розмірі 11 734,30 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 11 734 грн. 30 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі №910/15296/25 позов Державного підприємства «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни на користь Державного підприємства «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України заборгованість у розмірі 10 893,77 грн, штраф у розмірі 840,53 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Суд дійшов висновку, що відповідач в порушення норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 10 893 грн. 77 коп. - суми основної заборгованості та 8% штрафу у розмірі 840 грн. 53 коп є обґрунтованими.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Пономарьова Анжела Володимирівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/15296/25 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Державного підприємства «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України в повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15296/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15296/25.

16.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15296/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15296/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.07.2026 у зв`язку з перебуванням судді судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматизований розподіл справи № 910/15296/25.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 прийнято до провадження справу №910/15296/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Спаських Н.М. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- суд неправильно розрахував період заборгованості (червень-липень 2024 року), тоді як кінцева дата надання послуг - 16.06.2024 року, а Договір розірвано з 22.06.2024 року (17.06.2024 + 5 днів);

- розрахунок штрафу (8% від суми заборгованості, п. 9.3 Договору) також є помилковим, оскільки відсутня сама заборгованість (ч. 1 ст. 549 ЦК України: штраф стягується за порушення зобов`язання);

- суд розглянув справу за наявними матеріалами без відзиву Відповідача (ч. 9 ст. 165 ГПК України), але не забезпечив належне повідомлення Відповідача про відкриття провадження, що позбавило апелянта права на захист;

- суд не витребував додаткові докази (наприклад, підтвердження фактичного зберігання після 16.06.2024 року, акти наданих послуг, акт звірки), що є порушенням ч. 1 ст. 80 ГПК України (суд повинен з`ясувати всі обставини);

- розгляд без виклику сторін (ч. 4 ст. 240 ГПК України) не дозволив Апелянту надати заперечення, що порушує принципи змагальності (ст. 7 ГПК України).

2.3. узагальнені доводи та заперечення іншого учасника справи

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

06.02.2024 року між Державним підприємством «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства резерву України, яке змінило найменування на Державне підприємство «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України», (Зберігач) та Фізичною особою - підприємцем Пономарьовою Анжелою Володимирівною (Поклажодавець) було укладено Договір про надання платних послуг №17/5, відповідно до умов якого Зберігач», відповідно до оформленого у встановленому порядку та поданого «Поклажодавцем» письмового замовлення, зобов?язується надати, а «Поклажодавець» прийняти та оплатити згідно з Розміром плати за послуги, які надаються ДП «Комбінат «Прогрес»:

1. Зберігання товарно-матеріальних цінностей.

2. Перевезення вантажів і проведення вантажних робіт.

3. Маневрові та буксирувальні послуги.

4. Первинна обробка деревини, виготовлення, ремонт столярних і теслярських виробів.

5. Заправка вогнегасників.

6. Будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи.

7. Проведення випробовувань, вимірювань, експертизи та лабораторного аналізу товарно-матеріальних цінностей.

8. Упакування, розфасування та заморожування продукції.

9. Подача холодної води від промислових артезіанських свердловин і гарячої води від котелень, які належать підприємствам, що входять до єдиної системи державного резерву, фізичним та юридичним особам для задоволення побутових потреб.

10. Зарядження акумуляторних батарей.

11. Надання кімнат, що перебувають на балансі підприємств, належних до єдиної системи державного резерву, для тимчасового проживання окремих громадян. (а.с.13-25)

Відповідно до п.2.1 Договору номенклатура, кількість та вартість ТМ, що передаються на відповідальне зберігання, зазначаються в накладних та є тотожними, вказаним в акті приймання-передачі.

На відповідальне зберігання ТМЦ передаються на підставі накладної (товарно-транспортної, видаткової, товарної та т.і.) за актом приймання-передачі ТМЦ (частина 1 Додатку №03), що надається одночасно з відповідною накладною. (п.2.2 Договору)

Згідно з п.3.1 Договору факт зберігання ТМ та надання платних послуг, що є предметом цього Договору, підтверджується та фіксується у Акті зберігання ТМЦ та Акті про надані послуги (далі - Акти), що підписуються Сторонами протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня їх складання, за місяць, в якому фактично надавалися послуги.

Відповідно до п. 3.2 Договору Акти щомісяця складаються «Зберігачем» та надаються «Поклажодавцю», який зобов?язаний не пізніше 5 (п?яти) днів з дня отримання їх розглянути, підписати та повернути «Зберігачу» або надати письмові мотивовані заперечення щодо підписання таких Актів.

Надання Актів відбувається в один із способів шляхом:

отримання повноважним представником «Поклажодавця» у бухгалтерії «Зберігача»;

направленням на e-mail «Поклажодавця» а@vactrans.com з e-mail «Зберігача» progressmail@ukr.net;

направленням за засобами поштового зв?язку з повідомленням про вручення поштового відправлення за вказаними у Договорі реквізитами.

Згідно з п. 3.3 Договору якщо протягом зазначеного строку «Зберігач» не отримає підписані «Поклажодавцем» Акти або обґрунтовані письмові заперечення від їх підписання, і Акти вважаються підписаними, а послуги такими, що надані Зберігачем належним чином, прийняті Поклажодавцем та підлягають оплаті в повному обсязі.

Відповідно до п.4.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється «Поклажодавцем» в наступному порядку:

4.2.1. Плата за зберігання розраховується згідно з калькуляцією вартості зберігання за пунктом 2 Додатку №01 до цього Договору, сплачується щомісячно на підставі виставленого «Зберігачем» рахунку-фактури у розмірі 100% попередньої оплати не пізніше 15 числа місяця оплати, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок «Зберігача».

4.2.2. Оплата послуг з перевезення вантажів, проведення вантажних робіт, маневрових та буксирувальних послуг (надалі - послуги з навантаження/розвантаження), зарядження акумуляторних батарей сплачується «Поклажодавцем» на підставі виставленого рахунку-фактури в безготівковій формі щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги, шляхом перерахування коштів на рахунок «Зберігача».

4.2.3. «Поклажодавцю» можуть надаватись додаткові послуги, про що укладається відповідний Додаток до Договору. Вартість фактично наданих додаткових послуг сплачується «Поклажодавцем» по окремих рахунках-фактурах в безготівковій формі, щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися додаткові послуги, шляхом перерахування коштів на рахунок «Зберігача».

Згідно з п.4.4 Договору за «Зберігачем» залишається право в односторонньому порядку, один раз в квартал/півріччя, на підвищення договірної ціни, вартості послуг та інших витрат у випадках, які «Сторони» не могли передбачити при укладанні Договору, а саме: зміни встановленого, згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, регульованих цін (тарифів) і нормативів, при зростанні індексу цін, зміни ринкових цін та кон?юнктури ринку, або прийнятті компетентними на те органами нормативно-розпорядчого акту.

У п.4.5 Договору передбачено, що про підвищення договірної ціни «Зберігач» офіційно повідомляє «Поклажодавця» впродовж 5 (п?яти) робочих днів з моменту настання такої події.

«Поклажодавець» вважається офіційно повідомленим про зміну розміру плати за послуги у разі надсилання на його юридичну адресу письмового повідомлення чи вручення такого повідомлення уповноваженому представнику «Поклажодавця», або шляхом надсилання такого повідомлення на електронну пошту «Поклажодавця», зазначену в його реквізитах.

У разі незгоди «Поклажодавця» зі зміною розміру плати за послуги, за ним залишається право розірвати Договір в односторонньому порядку, попередивши Зберігача про це за 5 (п?ять) календарних днів. Цей Договір вважатиметься розірваним через 5 (п?ять) календарних днів, з дня отримання «Зберігачем» письмового повідомлення чи вручення його під розписку уповноваженому представнику «Зберігача» або з дня надсилання такого повідомлення на електронну пошту «Зберігача», зазначену в Договорі.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне та/або неповне проведення розрахунків «Поклажодавцем», «Зберігач» має право стягувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за весь період прострочень по день остаточної її оплати.

У разі прострочення оплати рахунку-фактури понад 15 (п?ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків суми заборгованості та може обмежуватись доступ «Поклажодавця» до його ТМЦ, що знаходяться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов`язань. (п.9.3 Договору)

Додатком №01 до Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року Сторони узгодили, що з 01 січня 2024 р. «Зберігач» зобов?язується прийняти від «Поклажодавця» на зберігання, повернути до закінчення терміну дії Договору, і зберігати автотранспортні засоби, а саме: на відкритому майданчику на площі - 200 м.кв. «Сторони» дійшли згоди про те, що щомісячний розмір плати за зберігання ТМЦ «Поклажодавця», визначається відповідно до затвердженого 05 лютого 2024 року ДП «Комбінат «Прогрес» розміру плати за послуги, які надаються ДП «Комбінат «Прогрес» для відкритого майданчика - 44 грн./в т.ч. ПДВ 20%/ за 1 кв.м. на місяць Загальна сума Договору 88 000,00 грн., ПДВ 20% 17 600 грн. 00 коп., всього з ПДВ 105 600 грн. 00 коп.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Листом №258 від 06.06.2024 року Позивач повідомив Відповідача про підвищення договірної ціни послуг з 15.06.2024 року, у відповідь на який Фізична особа - підприємець Пономарьова Анжела Володимирівна листом №0717 від 17.06.2024 року повідомила Позивача про розірвання Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року з 17.06.2024 року, який був отриманий уповноваженим представником Позивача за вх №269 від 27.06.2024 р. (а.с.30-31)

Претензією №345 від 22.07.2024 року Позивач просив Відповідача сплатити заборгованість за договором у розмірі 11 734 грн. 30 коп, у відповідь на який останній листом №30/7 від 30.07.2024 року повідомив про відсутність заборгованості за договором, у зв`язку з розірванням договору та кінцевою датою для нарахування плати за зберігання 16.06.2024 р., який був отриманий уповноваженим представником Позивача за вх №340 від 31.07.2024 р. (а.с.32-40)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед Державним підприємством «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України в розмірі 10 893 грн. 77 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни штраф у розмірі 840 грн. 53 коп.

Оцінивши доводи учасників справи та наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Як було зазначено вище, листом №258 від 06.06.2024 року Позивач повідомив Відповідача про підвищення договірної ціни послуг з 15.06.2024 року, у відповідь на який Фізична особа - підприємець Пономарьова Анжела Володимирівна листом №0717 від 17.06.2024 року повідомила Позивача про розірвання Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року з 17.06.2024 року, який був отриманий уповноваженим представником Позивача за вх №269 від 27.06.2024 р. (а.с.30-31)

Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження направлення Відповідачем листа №0717 від 17.06.2024 року на адресу Державного підприємства «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України, а тому судом прийнято до уваги дату отримання вказаного листа Позивачем за вх №269 від 27.06.2024 р.

З наведеного вбачаються підстави для висновку, що Відповідачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року є розірваним з 02.07.2024 року.

Додатком №01 до Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року Сторони узгодили, що з 01 січня 2024 р. «Зберігач» зобов??язується прийняти від «Поклажодавця» на зберігання, повернути до закінчення терміну дії Договору, і зберігати автотранспортні засоби, а саме: на відкритому майданчику на площі - 200 м.кв. «Сторони» дійшли згоди про те, що щомісячний розмір плати за зберігання ТМЦ «Поклажодавця», визначається відповідно до затвердженого 05 лютого 2024 року ДП «Комбінат «Прогрес» розміру плати за послуги, які надаються ДП «Комбінат «Прогрес» для відкритого майданчика - 44 грн./в т.ч. ПДВ 20%/ за 1 кв.м. на місяць Загальна сума Договору 88 000,00 грн., ПДВ 20% 17 600 грн. 00 коп., всього з ПДВ 105 600 грн. 00 коп.

За обґрунтованим висновком суду першої інстанції, з огляду на умови Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року, обов`язок Відповідача по оплаті за надані послуги за червень 2024 року - липень 2024 року на загальну суму в розмірі 10 893 грн. 77 коп. на момент розгляду даної справи настав.

Відтак, заборгованість Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни перед Державним підприємством «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України за Договором про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року становить 10 893 грн. 77 коп.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству «КОМБІНАТ «ПРОГРЕС» Державного агентства з управління резервами України в розмірі 10 893 грн. 77 коп.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в порушення норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 10 893 грн. 77 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь 8% штрафу у розмірі 840 грн. 53 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У разі прострочення оплати рахунку-фактури понад 15 (п?ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків суми заборгованості та може обмежуватись доступ «Поклажодавця» до його ТМЦ, що знаходяться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов`язань. (п.9.3 Договору)

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок 8% штрафу на підставі п.9.3 Договору про надання платних послуг №17/5 від 06.02.2024 року у розмірі 840 грн. 53 коп дійшов висновку, що вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. З наведеним висновком погоджується судова колегія.

3.3. оцінка аргументів апелянта

Відповідач вважає, що суд розглянув справу за наявними матеріалами без відзиву Відповідача та не забезпечив належне повідомлення Відповідача про відкриття провадження, що позбавило апелянта права на захист.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2024 року була направлена до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Позивача та поверненням на адресу поштового конверту у зв`язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача.

При цьому, вказана ухвала суду була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України - 02088, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАРЛА МАРКСА, будинок 40.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відтак, доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не забезпечив належне повідомлення Відповідача про відкриття провадження спростовуються матеріалами справи, оскільки з боку суду першої інстанції не було допущено процесуальних порушень щодо належного повідомлення учасника справи про її розгляд.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно тверджень відповідача про те, що суд не витребував додаткові докази, що є порушенням ч. 1 ст. 80 ГПК України (суд повинен з`ясувати всі обставини) колегія суддів зауважує, що згідно з частиною ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається апелянт, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, водночас як за змістом частин 1, 3-4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Відтак, вказані доводи відповідача також судова колегія відхиляє.

Крім того, до апеляційної скарги додано документи, які не оцінювались судом першої інстанції, тобто нові докази.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

При цьому, відповідач не заявляє клопотання про поновлення строків на подання нових доказів, що додані до апеляційної скарги, та не наводить вмотивованих причин поважності їх неподання до суду першої інстанції.

З наведених підстав судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції не прийнято до розгляду додані до апеляційної скарги документи.

Усі інші доводи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/15296/25 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/15296/25 задоволенню не підлягає.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - Фізичну особу - підприємця Пономарьову Анжелу Володимирівну.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пономарьової Анжели Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/15296/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/15296/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Н.М. Спаських