Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №920/1652/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа№ 920/1652/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Крижного О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни

на рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026, повний текст складено 13.03.2026

у справі № 920/1652/25 (суддя Вдовенко Д. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

до Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни

про стягнення 107 241 грн 47 коп

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 107 241 грн 47 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-приєднання від 30.05.2025.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог договору не виконав свої зобов`язання з повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 107 241,47 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» 107 241 грн 47 коп. заборгованості, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Фізична особа - підприємець Гавриленко Тетяна Юріївна звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Скаржник зазначає, що в підтвердження нібито надання послуг за Договором, позивач надав суду першої інстанції численні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014807520 від 20.06.2025 вартістю 29 384 грн 28 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014909056 від 30.06.2025 - вартістю 250 грн 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014994055 від 10.07.2025 - вартістю 62 961 грн 07 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015069137 від 20.07.2025 - вартістю 14 247 грн 97 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015153710 від 31.07.2025 - вартістю 100 грн 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015270573 від 10.08.2025 - вартістю 298 грн 15 коп, при чому кожен з яких підписаний тільки позивачем, а також Акт звірки взаєморозрахунків за період 01.06.2025 - 27.09.2025, що знову ж таки містить підпис виключно представника ТОВ «Нова пошта» та скріплений його печаткою, без підпису контрагента.

Щодо прийняття відповідачем перелічених актів, то у позовній заяві позивач посилався на те, що у передбачений Договором строк відповідач не надав жодних зауважень до обсягу чи якості наданих послуг, не надав експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів, що відповідно до положень пунктів 5.3 та 5.4 вважається погодженням цих актів. А тому послуги експедитора вважаються наданими в повному обсязі та відповідно до умов Договору, оскільки претензії замовника відсутні, то замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Відповідачем не заперечується, що пункт 5.4 Договору дійсно передбачає автоматичне визнання послуг наданими у разі ненадання мотивованої відмови, водночас відповідач вважає, що це положення не звільняє експедитора від процесуального обов`язку довести факт надання послуг, зокрема, іншими належними доказами у випадку звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за договором.

Також відповідач зазначає, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) разом зі специфікаціями та виставленими рахунками-фактури були надіслані позивачем відповідачу у паперових примірниках 29.09.2026. Вищезазначене відправлення повернулося на адресу позивача без вручення адресатові. Водночас відповідно до п. 5.3. Договору, експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір: - шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником; - шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником в заяві про приєднання. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено жодних документів, які б підтверджували надіслання ТОВ «Нова Пошта» до 10- го, 20-го та останнього числа кожного місяця актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачу, що підтверджує позицію відповідача щодо неодержання послуг від позивача.

Додатково скаржник вказує, що в заяві про приєднання до Договору відповідачем було вказано адресу його електронної пошти, але позивач не скористався наданим йому правом та не направив акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на електронну адресу відповідача. Отже, надані позивачем до матеріалів справи докази свідчать про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) хоча всі разом і направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку, проте не були ним отримані. Доказі використання альтернативного способу направлення документів, що визначений Договором, а саме шляхом направлення документів у електронному вигляді на електронну адресу відповідача - до матеріалів справи не надано.

Скаржник вказує, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначеним вимогам не відповідають, тому не можуть визнаватися належним доказом підтвердження надання послуг, адже не містять відомостей, визначених у договорі щодо ідентифікації відправлень.

В даному випадку, відповідно до п.2.6 Договору, прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг експедитора.

Відтак, саме оформленою експрес-накладною підтверджується факт надання експедиторських послуг. Відсутність експрес-накладних, за умови не підписання обома сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ставить під сумнів надання послуг.

Скаржник зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції експрес-накладні про прийняття позивачем спірних відправлень, в матеріали справи надано не було. Натомість, позивачем надано специфікації до кожного акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять перелік експрес-накладних за визначений період, відправником за якими є відповідач. Проте, вказані специфікації не є первинними документами чи специфікаціями як такими, а фактично відображають внутрішні (бухгалтерський) облік позивача, не містять підпису контрагента та містять застереження «від виконавця бухгалтер», до того ж їх складання договором не передбачено. Вказані специфікації не містять даних щодо платника послуг, а отже, стверджувати що саме відповідач є платником послуг, а не отримувач, не вбачається за можливе. Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків також не підписаний відповідачем, а тому останній не підтверджує схвалення чи визнання відповідачем заявлених у ньому послуг та вказану вартість цих послуг.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

20.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі №920/1652/25 залишити без змін.

У відзиві позивач зазначає наступне.

Доводи скаржника про те, що позивачем не доведено факт надання послуг, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами укладено договір, позивачем надано акти наданих послуг, відповідач не надав мотивованих заперечень у строки, передбачені договором. Відповідно до умов договору (п. 5.3, 5.4): у разі ненадання мотивованих заперечень у визначений строк акти вважаються погодженими. Заперечень жодних не було. Скаржник фактично не підписав акти, не надав жодних зауважень та не довів факту їх оскарження у встановленому порядку. Таким чином, відповідно до умов договору послуги вважаються прийнятими, а зобов`язання - виконаними належним чином.

Позивач зазначає, що посилання скаржника на відсутність підпису на актах не має правового значення, оскільки сторони прямо погодили механізм мовчазного акцепту така умова відповідає принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) та відповідач добровільно приєднався до цих умов.

Також, позивач зазначає, що ФОП Гавриленко Т.Ю. стверджує, що не отримував акти, однак акти були направлені поштовим зв`язком, їх повернення не спростовує факту належного направлення та відповідач не довів неможливість їх отримання з причин, незалежних від нього. Оскільки повідомлення від ФОП Гавриленко Т.Ю. на адресу ТОВ «Нова Пошта» про зміну адреси не надходило то ризик неналежного отримання кореспонденції несе адресат. Крім того, скаржник не заперечує факту укладення договору та не надає жодних належних і допустимих доказів відмови від отримання послуг у порядку, передбаченому умовами договору та вимогами чинного законодавства.

Посилання скаржника на відсутність експрес-накладних є вибірковим та однобічним тлумаченням наявних у справі доказів. Зокрема, до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) додані специфікації, які містять перелік відправлень та відображають фактичний обсяг наданих послуг. Вказані документи у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій.

Водночас відповідачем не надано жодних конкретних заперечень, доказів або обставин, які б спростовували наведені у специфікаціях дані чи свідчили про їх недостовірність.

Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував факт перевезень, не доведено відсутність господарської діяльності та не подано доказів, що підтверджують неможливість виконання договору. Натомість ТОВ «Нова Пошта» надала акти, розрахунки, специфікації і ці докази у своїй сукупності підтверджують факт надання послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/1652/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Крижний О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни на рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни на рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу «Повітряна тривога», тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів в відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/1652/25 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 30.05.2025 між сторонами укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (шляхом приєднання відповідача до договору згідно із заявою від 30.05.2025) за умовами якого позивач, за договором експедитор, зобов`язався за плату та за рахунок відповідача, за договором замовником, організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.3., 2.4., 2.5. договору позивач надає відповідачу послуги на умовах договору та згідно з Умовами надання послуг, затвердженими позивачем. За надані позивачем послуги відповідач сплачує позивачу винагороду згідно з чинними тарифами позивача, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Тарифи можуть змінюватися позивачем в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті.

Прийняття позивачем відправлення для надання послуг, визначених договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг позивача (п. 2.6. договору).

Згідно з п. 5.1.-5.7. договору загальна ціна договору складається із вартості послуг, наданих позивачем протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих позивачем послуг відбувається за чинними тарифами позивача на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг позивача.

Оплата послуг позивача може здійснюватися попередньою оплатою (авансовим платежем), на підставі рахунку-фактури позивача. Списання грошових сум з попередньої оплати (авансу платежу) проводиться згідно з актами наданих послуг.

Позивач до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає відповідачу одним із способів на власний вибір: шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання відповідачем; шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. договору. Адреса електронної пошти відповідача для обміну електронними документами вказується відповідачем в заяві про приєднання.

Відповідач упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від позивача підписує надані позивачем 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає позивачу 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає позивачу письмову мотивовану відмову від підписання актів.

Не підписання відповідачем актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від позивача без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги позивача надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії відповідача відсутні й відповідач зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Незгода відповідача з новими тарифами позивача є підставою для одностороннього розірвання договору позивачем. Надання відповідачем відправлення для транспортування є свідченням того, що відповідач погоджується з тарифами позивача.

Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором.

Договір набуває чинності з моменту прийняття позивачем від відповідача Заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої Сторони від Договору, але не раніше виконання однією із Сторін взятих на себе обов`язків (п. 8.1. договору).

Згідно з п. 8.6. договору відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку, заздалегідь повідомивши про це позивача.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за правильність вказаних у ньому реквізитів та зобов`язуються своєчасно в письмовій формі повідомляти про їх зміну, а в разі ненадання відповідної інформації несуть ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не розрахувався за надані послуги згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) у встановлений договором строк, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 107 241 грн 47 коп., що і стало причиною звернення до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014807520 від 20.06.2025 позивач надав відповідачу послуги з організації перевезень відправлень вартістю 29384 грн 28 коп., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014909056 від 30.06.2025 - вартістю 250 грн 00 коп., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-014994055 від 10.07.2025 - вартістю 62961 грн 07 коп., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015069137 від 20.07.2025 - вартістю 14247 грн 97 коп., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015153710 від 31.07.2025 - вартістю 100 грн 00 коп., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-015270573 від 10.08.2025 - вартістю 298 грн 15 коп. Загальна вартість послуг - 107241 грн. 47 коп.

Зазначені акти наданих послуг разом зі специфікаціями та виставленими рахунками-фактури надіслані позивачем відповідачу 29.09.2025 за адресою місцезнаходження згідно із відомостями ЄДРПОУ та заяви про приєднання до умов договору, що підтверджується описом вкладення, списком відправлень, фіскальним чеком від 29.09.2025, однак, поштове відправлення повернуто позивачу за закінчення встановленого терміну зберігання 14.10.2025.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що сам по собі факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надіслав на адресу відповідача, не може вважатися причиною ненастання строку виконання зобов`язання, оскільки відповідачем не доведено, що неотримання вимоги викликане об`єктивними причинами, а не суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

При цьому, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про зміну свого місцезнаходження, відповідно до п. 10.5 договору.

Отже, повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням строку його зберігання саме по собі не свідчить про неналежне виконання позивачем обов`язку щодо направлення відповідних документів. Відповідач не довів наявності об`єктивних обставин, які унеможливили отримання ним кореспонденції, а також не надав доказів повідомлення позивача про зміну свого місцезнаходження відповідно до пункту 10.5 договору. За таких обставин ризик несприятливих наслідків неотримання кореспонденції покладається на самого відповідача.

Так, як вбачається із матеріалів справи, акти не підписані відповідачем, водночас, матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови відповідача від підписання актів, надання відповідних письмових пояснень, доказів висловлення відповідачем заперечень щодо вартості та обсягу послуг у встановлений договором строк, у зв`язку з чим відповідно до п. 5.4. договору акти вважаються погодженими, а послуги наданими у повному обсязі.

Доводи скаржника про те, що позивач не направив акти на електронну адресу відповідача, є безпідставними, оскільки положення пункту 5.3 договору передбачають право позивача самостійно обрати спосіб направлення актів наданих послуг: у паперовій або електронній формі. Таким чином, використання електронного документообігу не є обов`язком позивача, а є одним із альтернативних способів виконання відповідного договірного обов`язку. Оскільки позивач реалізував передбачене договором право на направлення документів у паперовій формі, відсутність їх направлення електронною поштою не свідчить про порушення умов договору.

Твердження скаржника про неподання позивачем належних доказів на підтвердження факту надання послуг, зокрема неподання позивачем експрес-накладних, що є підставою для відмови у задоволенні позову, спростовуються наявними матеріалами справи та наступним.

За умовами договору експрес-накладною оформлюється прийняття експедитором відправлення для надання послуг. Водночас надання послуг оформлюється актом на підставі фактично наданих послуг. Саме акт наданих послуг є підставою для здійснення розрахунків.

Водночас, на підтвердження фактичного надання послуг, їх вартості позивач, крім актів, подав також специфікації до кожного акту, які містять відомості про номери та дати експрес-накладних, маршрут, відправника, отримувача, опис вантажу, вагу, вартість вантажу, вартість наданих послуг по кожній експрес-накладній.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у специфікаціях до актів наданих послуг щодо фактично наданих послуг, також не надано доказів направлення відповідачем заяви про розірвання договору від 04.06.2025 позивачу, в тому числі доказів направлення за допомогою месенджера «Телеграм».

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до відомостей специфікацій до актів, що надання позивачем відповідачу послуг з перевезення здійснювалось у червні 2025 року до 06.06.2025 відповідно до дат експрес-накладних, у зв`язку із чим, позивачем підтверджено належними доказами факт надання відповідачу послуг за договором на загальну суму 107 241,47 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг за договором у строк, встановлений умовами договору, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 107 241,47 грн заборгованості є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів скаржника про відсутність у матеріалах справи експрес-накладних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.6 договору експрес-накладна оформлюється при прийнятті експедитором відправлення до перевезення та є документом, який супроводжує виконання окремого перевезення.

Разом із тим підставою для проведення розрахунків між сторонами згідно з пунктами 5.1- 5.4 договору є саме акти наданих послуг, складені на підставі фактично наданих послуг, а надані позивачем специфікації до актів містять індивідуалізацію кожного перевезення із зазначенням номерів експрес-накладних та інших істотних реквізитів, що дозволяє ідентифікувати господарські операції, за якими здійснено нарахування вартості послуг.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що сам лише факт неподання до суду копій усіх експрес-накладних не свідчить про недоведеність позовних вимог, оскільки відповідач не спростував існування жодної із зазначених у специфікаціях експрес-накладних та не навів доказів того, що конкретні перевезення не здійснювалися, не оспорив зазначені у специфікаціях маршрути, відправлення чи вартість окремих послуг.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що специфікації досліджувались разом із актами наданих послуг, рахунками-фактурами, доказами направлення відповідних документів відповідачу та умовами укладеного сторонами договору. Сукупність зазначених доказів підтверджує факт надання позивачем послуг та їх вартість.

Водночас відповідач не подав жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував наведені позивачем відомості, не підтвердив оплату спірної суми, не довів ненадання окремих послуг чи неправильність здійснених позивачем розрахунків.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, доведення позивачем своїх позовних вимог, водночас не представлення відповідачем більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування своїх рішень за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником надано до суду належні і допустимі докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни на рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Гавриленко Тетяни Юріївни на рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 09.03.2026 у справі № 920/1652/25 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 920/1635/25 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Крижний

В.В. Сулім